НУТРИТИВНА ПІДТРИМКА НОВОНАРОДЖЕНИХ І ДІТЕЙ РАННЬОГО ВІКУ З ВРОДЖЕНИМИ ВАДАМИ СЕРЦЯ
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-4260.XVI.2.60.2026.35Ключові слова:
новонароджені; діти; вроджені вади серця; мальнутриція; скринінгові інструменти нутритивного ризику; періопераційна нутритивна підтримка; клінічне харчування; харчові продукти для спеціальних медичних цілей; енергетично та нутритивно щільні продукти.Анотація
Мальнутриція у дітей з вродженими вадами серця (ВВС) суттєво пов'язана з підвищеним ризиком смерті, впливає на фізичний і нервово-психічний розвиток та на результати кардіохірургічних втручань. Метою представленої роботи є аналіз сучасних поглядів на організацію нутритивної підтримки новонародженим та дітям раннього віку з природженими вадами серця.
Пошук джерел був проведений у наукометричних базах PubMed, MEDLINE, Embase. Також проведений аналіз клінічних рекомендацій та консенсусних документів SCCM, ASPEN, ESPNIC, ESPGHAN, AEP, ESPEN, PCICS та NPC-QIC.
Встановлено, що мальнутриція є загальним станом у дітей з ПВС, особливо у новонароджених і немовлят, та спостерігається незалежно від наявності чи відсутності ціанозу. Основними факторами ризику порушення нутритивного стану є недостатнє споживання, підвищення енергетичних потреб, гіпоксія, порушення толерантності до процесу харчування та мальабсорбція. Водночас, надмірна маса тіла та ожиріння у дітей з ПВС демонструє тенденцію до зростання.
Першим кроком розробки індивідуалізованої програми харчування дитини з ПВС є оцінювання нутритивного стану з визначенням антропометричних показників на основі балів за z-score. Визнання обмежень антропометрії на ранніх стадіях розвитку мальнутриції обумовлює рекомендації щодо включення спеціалізованих інструментів скринінгу харчування в практику спостереження за дітьми з ПВС. Регулярний скринінг з використанням спеціальних інструментів (STRONG Kids, STAMP та інших) як при амбулаторному спостереженні, так і під час госпіталізацій, а також додаткове використання шкали оцінки хірургічного ризику RACHS-2 дозволяє планувати комплексну медичну дієтичну терапію (МДТ) у періопераційному періоді.
У статті представлено підходи до обчислення потреб у енергії та білку. Розглянуто особливості нутритивної підтримки у передопераційному, міжстадійному та післяопераційному періодах. Також представлено три клінічні фенотипи дітей з ПВС залежно від нутритивного стану та рекомендації для них з МДТ. Наголошено на необхідності ретельного обліку загальної кількості рідини для уникнення надмірної циркуляції. Саме необхідність забезпечення необхідного рівня енергії і білка та обмеження волемічного навантаження обумовлює додавання до продуктів харчування або фортифікаторів, або ізо- та гіперкалорійних продуктів клінічного харчування (харчові продукти для спеціальних медичних цілей (FSMPs).
Висновок. Порушення нутритивного стану у дітей з ВВС є надзвичайним викликом через можливість розвитку численних патологічних станів, обумовлених незрілістю, гіпоксією, або асоційованих з вадою ускладнень (кНЕК, білково-втратна ентеропатія, хілоторакс, дисфункція нирок), особливо у дітей з нестабільним дуктус-залежним системним кровообігом. Моніторинг фізичного зростання та постійна корекція харчування повинні включатися у образ життя дитини, яка має вроджену ваду серця, незалежно від потреб у хірургічному втручанні.
Посилання
Meng X, Song M, Zhang K, Lu W, Li Y, Zhang C, Zhang Y. Congenital heart disease: types, pathophysiology, diagnosis, and treatment options. MedComm (2020). 2024;5(7):e631. DOI: https://doi.org/10.1002/mco2.631
| 
Torzone A, Birely A. The burden of innovation in the pediatric heart center. Curr Opin Cardiol. 2025;40(4):265-74. DOI: https://doi.org/10.1097/hco.0000000000001224
|
Lim CYS, Lim JKB, Moorakonda RB, Ong C, Mok YH, Allen JC, et al. The impact of pre-operative nutritional status on outcomes following congenital heart surgery. Front Pediatr. 2019;7:429. DOI: https://doi.org/10.3389/fped.2019.00429
|
Lee J, Marshall T, Buck H, Pamela M, Daack-Hirsch S. Growth Failure in Children with Congenital Heart Disease. Children. 2025;12(5):616. DOI: https://doi.org/10.3390/children12050616
|
Tume LN, Balmaks R, da Cruz E, Latten L, Verbruggen S, Valla FV, et al. Enteral Feeding Practices in Infants With Congenital Heart Disease Across European PICUs: A European Society of Pediatric and Neonatal Intensive Care Survey. Pediatr Crit Care Med. 2018;19(2):137-44. DOI: https://doi.org/10.1097/pcc.0000000000001412
|
Miller AN, Naples A. Nutritional Strategies to Optimize Outcomes among Infants with Congenital Heart Disease. Neoreviews August. 2023;24(8):e492–e503. DOI: https://doi.org/10.1542/neo.24-8-e492
|
Diao J, Chen L, Wei J, Shu J, Li Y, Li J, et al. Prevalence of Malnutrition in Children with Congenital Heart Disease: A Systematic Review and Meta-Analysis. J. Pediatr. 2022;242:39–47. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jpeds.2021.10.065
|
Robyn S, Veronica N, Stephen B, Joanne P. Undernutrition in young children with congenital heart disease undergoing cardiac surgery in a low-income environment. BMC Pediatr. 2024;24(1):73. DOI: https://doi.org/10.1186/s12887-023-04508-x
|
Assy J, Yaacoub C, Khafaja S, Arabi MT, El Rassi I, Bitar F, et al. The Association Between Preoperative Malnutrition and Early Postoperative Outcomes in Children with Congenital Heart Disease: A 2-Year Retrospective Study at a Lebanese Tertiary Medical Center. Children (Basel). 2025;12(6):705. DOI: https://doi.org/10.3390/children12060705
|
Mignot M, Huguet H, Cambonie G, Guillaumont S, Vincenti M, Blanc J, et al. Risk factors for early occurrence of malnutrition in infants with severe congenital heart disease. Eur J Pediatr. 2023;182(3):1261–9. DOI: https://doi.org/10.1007/s00431-023-04812-9
|
Zhang C, Xu B, Zhu C, Pu K, Bian L. Risk factors of malnutrition in children with congenital heart disease: a meta-analysis. Front Pediatr. 2024;12:1258725. DOI: https://doi.org/10.3389/fped.2024.1258725
|
El-Ganzoury MM, El-Farrash RA, Ahmed GF, Hassan SI, Barakat NM. Perioperative nutritional prehabilitation in malnourished children with congenital heart disease: A randomized controlled trial. Nutrition. 2021;84:111027. DOI: https://doi.org/10.1016/j.nut.2020.111027
|
Luca AC, Miron IC, Mindru DE, Curpan A, Stan RC, Luca FA. Optimal nutrition parameters for neonates and infants with congenital heart disease. Nutrients. 2022;14(8):1671. DOI: https://doi.org/10.3390/nu14081671
|
Asztalos IB, Hill SN, Nash DB, Schachtner SK, Palm KJ. Cardiogenic Necrotizing Enterocolitis in Infants with Congenital Heart Disease: A Systematic Review and Meta-analysis. Pediatr Cardiol. 2025;46(8):2429-42. DOI: https://doi.org/10.1007/s00246-024-03686-4
|
Burge KY, Gunasekaran A, Makoni MM, Mir AM, Burkhart HM, Chaaban HJ. Clinical Characteristics and Potential Pathogenesis of Cardiac Necrotizing Enterocolitis in Neonates with Congenital Heart Disease: A Narrative Review. Clin Med. 2022;11(14):3987. DOI: https://doi.org/10.3390/jcm11143987
|
Salvatori G, De Rose D, Massolo A, Patel N, Capolupo I, Giliberti P, et al. Current Strategies to Optimize Nutrition and Growth in Newborns and Infants with Congenital Heart Disease: A Narrative Review. Journal of clinical medicine.2022;11(7):1841. DOI: https://doi.org/10.3390/jcm11071841
|
Tume LN, Valla FV, Joosten K, Chaparro CJ, Latten L, Marino LV, et al. Nutritional support for children during critical illness: European Society of Pediatric and Neonatal Intensive Care (ESPNIC) metabolism, endocrine and nutrition section position statement and clinical recommendations. Intensive Care Med. 2020;46(3):411-25. DOI: https://doi.org/10.1007/s00134-019-05922-5
|
Elsayed Y, Seshia M. A new intestinal ultrasound integrated approach for the management of neonatal gut injury. European journal of pediatrics.2022;181(4):1739–49. DOI: https://doi.org/10.1007/s00431-021-04353-z
|
Noori N M, Sadeghi-Bojd S, Teimouri A. Renal Involvements in Children with Congenital Heart Disease. Int Cardiovasc Res J.2025;19(1):e156625. DOI: https://doi.org/10.5812/icrj-156625
Rothman B, O’Connor G, Kakat S, Hoskote A. Nutritional challenges and support in the pediatric cardiac intensive care unit: An updated narrative review. Journal of Pediatric Critical Care. 2025;12(4):195-207. https://doi.org/10.4103/jpcc.jpcc_30_25
da Cruz EM, Ivy D, Hraska V, Jaggers J, editors. Pediatric and Congenital Cardiology, Cardiac Surgery and Intensive Care. Springer: London; 2021. Chapter 164-2. Vichayavilas PE, Skillman HE, Kreb NF. Nutrition in Congenital Heart Disease: Challenges, Guidelines, and Nutritional Support. p. 1-14. DOI: https://doi.org/10.1007/978-1-4471-4999-6_164-2
Mo X, Cai W, Qi J, Xu Z, Wang Y, Yan W, et al. Expert consensus on nutritional support for children with congenital heart disease (2023 Edition). Congenit Heart Dis. 2023;18(6):571–93. DOI: https://doi.org/10.32604/chd.2024.048939
Centeno-Malfaz F, Morais-Lopez A, Caro-Barri A, Pena-Quintana L, Gil-Villanueva N, Redecillas-Ferreiro S, et al. Nutrition in congenital heart disease: consensus document. An Pediatr (Engl Ed). 2023;98(5):373-83. DOI: https://doi.org/10.1016/j.anpede.2023.02.022
Ventura JC, Silveira TT, Bechard L, McKeever L, Mehta NM, Moreno YM, et al. Nutritional screening tool for critically ill children: a systematic review. Nutrition Reviews. 2022;80(6):1392–418. DOI: https://doi.org/10.1093/nutrit/nuab075
|
Vazzana GF, Romano A, Romano C. Nutritional Issues in Children with Congenital Heart Diseases (CHDs). Nutrients.2025;17(24):3936. DOI: https://doi.org/10.3390/nu17243936
|
Allen P, Zafar F, Mi J, Crook S, Woo J, Jayaram N, et al. Risk Stratification for Congenital Heart Surgery for ICD-10 Administrative Data (RACHS-2). JACC. 2022;79(5):465–78. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jacc.2021.11.036
|
Yoon YM, Bae SP, Kim YJ, Kwak JG, Kim WH, Song MK, et al. New modified version of the Risk Adjustment for Congenital Heart Surgery category and mortality in premature infants with critical congenital heart disease. Clin Exp Pediatr. 2020;63(10):395-401. DOI: https://doi.org/10.3345/cep.2019.01522
|
Anagnostopoulou A. The burden of obesity in children with congenital heart disease. Glob Pediatr 2023;3:100037. DOI: https://doi.org/10.1016/j.gpeds.2023.100037
Di Salvo G, Cattapan I, Fumanelli J, Pozza A, Moscatelli S, Sabatino J, et al. Childhood obesity and congenital heart disease: A lifelong struggle. J Clin Med. 2023;12(19):6249. DOI: https://doi.org/10.3390/jcm12196249
|
Kerstein JS, Klepper CM, Finnan EG, Mills KI. Nutrition for critically ill children with congenital heart disease. Nutr Clin Pract. 2023;38(S2):S158-73. DOI:https://doi.org/10.1002/ncp.11046
|
De Waele E, van Zanten ARH. Routine use of indirect calorimetry in critically ill patients: pros and cons. Critical care (London, England). 2022;26(1):123. DOI: https://doi.org/10.1186/s13054-022-04000-5
|
Mehta NM, Skillman HE, Irving SY, Coss-Bu JA, Vermilyea S, Farrington EA, et al. Guidelines for the Provision and Assessment of Nutrition Support Therapy in the Pediatric Critically Ill Patient: Society of Critical Care Medicine and American Society for Parenteral and Enteral Nutrition. JPEN. 2017;41(5):706-42. https://doi.org/10.1177/0148607117711387
|
Mills KI, Kim JH, Fogg K, Goldshtrom N, Graham EM, Kataria-Hale J, et al. Nutritional Considerations for the Neonate With Congenital Heart Disease. Pediatrics. 2022;150(Suppl 2):e2022056415G. DOI: https://doi.org/10.1542/peds.2022-056415g
|
Fuentes-Servín J, Avila-Nava A, González-Salazar LE, Pérez-González OA, Servín-Rodas MDC, Serralde-Zuñiga AE, et al. Resting Energy Expenditure Prediction Equations in the Pediatric Population: A Systematic Review. Front Pediatr. 2021;9:795364. DOI: https://doi.org/10.3389/fped.2021.795364
|
Silva-Gburek J, May K, Walvoord B, Lozano C, Coss-Bu JA. Perioperative Nutrition in Pediatric Patients with Congenital Heart Disease and Heart Failure. Nutrients. 2025;17(22):3609. DOI: https://doi.org/10.3390/nu17223609
|
Weimann A, Bezmarevic M, Braga M, Correia MI, Funk-Debleds P, Gianotti L, et al. ESPEN Guideline on clinical nutrition in surgery – Update 2025. Clinical Nutrition. 2025;53:222-61. DOI: https://doi.org/10.1016/j.clnu.2025.08.029
|
Zacharias P, Blinci J, Shenoy R, Lee J, Singh YJ. Impact of the Pre-Operative Standardized Nutritional Protocol in Infants with Congenital Heart Disease (CHD). Cardiovasc Dev Dis. 2025;12(5):166. DOI: https://doi.org/10.3390/jcdd12050166
|
Chan B, Woodbury A, Hazelwood L, Singh Y. Feeding Approach to Optimizing Nutrition in Infants with Congenital Heart Disease. Journal of Cardiovascular Development and Disease. 2025;12(2):38. DOI: https://doi.org/10.3390/jcdd12020038
|
Kołodziej M, Skulimowska J. A Systematic Review of Clinical Practice Guidelines on the Management of Malnutrition in Children with Congenital Heart Disease. Nutrients. 2024;16(16):2778. DOI: https://doi.org/10.3390/nu16162778
|
Marino LV, Johnson MJ, Davies NJ, Kidd CS, Fienberg J, Richens T, et al. Improving growth of infants with congenital heart disease using a consensus-based nutritional pathway. Clin Nutr. 2020;39(8):2455–62. DOI: https://doi.org/10.1016/j.clnu.2019.10.031
|
Goday PS, Lewis JD, Sang CJ Jr, George DE, McGoogan KE, Safta AM, et al. Energy- and protein-enriched formula improves weight gain in infants with malnutrition due to cardiac and noncardiac etiologies. JPEN J Parenter Enteral Nutr. 2022;46(6):1270-82. DOI: https://doi.org/10.1002/jpen.2308
|
Alsaied T, Lubert AM, Goldberg DJ, Schumacher K, Rathod R, Katz DA, et al. Protein-losing enteropathy after the Fontan operation. Int J Cardiol Congenit Heart Dis. 2022;7:100338. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ijcchd.2022.100338
|
Lion RP, Winder MM, Amirnovin R, Fogg K, Bertrandt R, Bhaskar P, et al. Development of consensus recommendations for the management of post-operative chylothorax in paediatric CHD. Cardiology in the young. 2022;32(8):1202–9. DOI: https://doi.org/10.1017/S1047951122001871
Young A, Fandinga C, Davis C, Andrews E, Johnson MJ, Bharucha T, et al. Improving the growth of infants with congenital heart disease using a consensus-based nutritional Pathway-A follow up study. Clin Nutr. 2025;48:101-10. DOI: https://doi.org/10.1016/j.clnu.2025.03.012
|
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Критерії авторського права, форми участі та авторства
Кожен автор повинен був взяти участь в роботі, щоб взяти на себе відповідальність за відповідні частини змісту статті. Один або кілька авторів повинні нести відповідальність в цілому за поданий для публікації матеріал - від моменту подачі до публікації статті. Авторитарний кредит повинен грунтуватися на наступному:
- істотність частини вклада в концепцію і дизайн, отри-мання даних або в аналіз і інтерпретацію результатів дослідження;
- написання статті або критичний розгляд важливості її інтелектуального змісту;
- остаточне твердження версії статті для публікації.
Автори також повинні підтвердити, що рукопис є дійсним викладенням матеріалів роботи і що ні цей рукопис, ні інші, які мають по суті аналогічний контент під їх авторством, не були опубліковані та не розглядаються для публікації в інших виданнях.
Автори рукописів, що повідомляють вихідні дані або систематичні огляди, повинні надавати доступ до заяви даних щонайменше від одного автора, частіше основного. Якщо потрібно, автори повинні бути готові надати дані і повинні бути готові в повній мірі співпрацювати в отриманні та наданні даних, на підставі яких проводиться оцінка та рецензування рукописи редактором / членами редколегії журналу.
Роль відповідального учасника.
Основний автор (або призначений відповідальний автор) буде виступати від імені всіх співавторів статті в якості основного кореспондента при листуванні з редакцією під час процесу її подання та розгляду. Якщо рукопис буде прийнята, відповідальний автор перегляне відредагований машинописний текст і зауваження рецензентів, прийме остаточне рішення щодо корекції і можливості публікації представленої рукописи в засобах масової інформації, федеральних агентствах і базах даних. Він також буде ідентифікований як відповідальний автор в опублікованій статті. Відповідальний автор несе відповідальність за подтверждленіе остаточного варіанта рукопису. Відповідальний автор несе також відповідальність за те, щоб інформація про конфлікти інтересів, була точною, актуальною і відповідала даним, наданим кожним співавтором.Відповідальний автор повинен підписати форму авторства, що підтверджує, що всі особи, які внесли істотний внесок, ідентифіковані як автори і що отримано письмовий дозвіл від кожного учасника щодо публікації представленої рукописи.
