ПІЗНІ НЕДОНОШЕНІ ДІТИ: ОСОБЛИВОСТІ ПЕРИНАТАЛЬНОЇ ПАТОЛОГІЇ ТА ВЛАСНИЙ ДОСВІД ВИХОДЖУВАННЯ
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-4260.XVI.2.60.2026.6Ключові слова:
пізні недоношені діти; захворюваність; виходжуванняАнотація
Довгий час у клінічній практиці пізні недоношені діти (ПНД) помилково сприймалися як «майже доношені» через їхні антропометричні показники (маса тіла та зріст), що часто наближаються до норми. Проте, ака візуальна подібність є оманливою, оскільки функціональна зрілість органів ПНД суттєво поступається доношеним немовлятам. Це стало причиною того, що рівень захворюваності та частота повторних госпіталізацій у ПНД у 3–7 разів вищі, ніж у дітей, народжених у термін. Незрілість легеневої, нервової, травної та імунної систем призводить до підвищеного ризику ранніх і пізніх ускладнень, зростання показників перинатальної та неонатальної смертності, а також потреби в повторних госпіталізаціях. Частота вроджених вад розвитку в 4 рази вище ніж у доношених малюків. Захворюваність пізніх недоношених дітей у 3,5 разів вища, ніж у доношених, а рівень смертності вищий у 4,6 разів Частота повторної госпіталізації у даної категорії дітей в 2 – 3 рази вища у порівнянні з доношеними немовлятами. Відзначається більш високий ризик захворюваності і смертності. Синдром раптової смерті (1,4 / 1000 у порівнянні з 0,7 / 1000 для доношених). Таким чином, проблема є не лише медичною, а й соціально-економічною, оскільки догляд і лікування цієї категорії дітей вимагають значних ресурсів.
Мета роботи. Метою роботи було узагальнити основні ризики, клінічні прояви та принципи догляду за ПНД для підвищення ефективності профілактики й лікування ускладнень, а також для покращення довгострокових результатів розвитку.
Матеріали та методи. Аналіз сучасних наукових публікацій, міжнародних клінічних рекомендацій (WHO, AAP, ESPGHAN), протоколів неонатальної допомоги, а також власного досвіду спостереження за даною категорією дітей, які перебували протягом 10 років (2016-2025р.р.) у відділеннях неонатального центру КНП «Вінницька обласна дитяча клінічна лікарня» ВОР. Стаття написана з урахуванням існуючих етичних норм і стандартів.
Висновки: Враховуючи, що пізні недоношені діти зовні подібні до доношених, вони становлять групу високого перинатального ризику. Своєчасна діагностика, адекватний моніторинг, мультидисциплінарний індивідуальний підхід до кожної дитини із залученням родини забезпечать значне зниження ризиків, покращення прогнозу та підвищення якості життя цих дітей у довгостроковій перспективі.
Посилання
Znamenska TK, Vorobiova OV, Dobrianskyi DO. Pizni nedonosheni dity – nedootsinena hrupa vysokoho ryzyku v neonatolohii [Late premature infants – an underestimated high-risk group in neonatology]. Neonatolohiia, khirurhiia ta perynatalna medytsyna. 2025;15(2):5-14. DOI: https://doi.org/10.24061/2413-4260.XV.2.56.2025.1 (in Ukrainian)
Boyle EM, Mielewczyk FJ, Mulvaney C. Late preterm and early term birth: challenges and dilemmas in clinical practice. Seminars in Fetal and Neonatal Medicine. 2024;29(6):101564. DOI: https://doi.org/10.1016/j.siny.2024.101564
| 
Karnati S, Kollikonda S, Abu-Shaweesh J. Late preterm infants – Changing trends and continuing challenges. Int J Pediatr Adolesc Med. 2020;7(1):36-44. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ijpam.2020.02.006
|
Ohuma EO, Moller AB, Bradley E, Chakwera S, Hussain-Alkhateeb L, Lewin A, et al. National, regional, and global estimates of preterm birth in 2020, with trends from 2010: a systematic analysis. Lancet. 2023;402(10409):1261-71. DOI: https://doi.org/10.1016/s0140-6736(23)00878-4
|
Baserdem O, Armagan C, Cakan Baserdem KA, Erdogan F, Duman N, Ozkan H. Gestational age matters: dissecting outcomes in late preterm births. J Pediatr Res. 2025;12(2):66-74. DOI: https://doi.org/10.4274/jpr.galenos.2025.20688
Mekic N, Selimovic A, Cosickic A, Mehmedovic M, Hadzic D, Zulic E, et al. Predictors of adverse short-term outcomes in late preterm infants. BMC Pediatr. 2023;23(1):298. DOI: https://doi.org/10.1186/s12887-023-04112-z
|
Davis BE, Leppert MO, German K, Lehmann CU, Adams-Chapman I. Primary Care Framework to Monitor Preterm Infants for Neurodevelopmental Outcomes in Early Childhood. Pediatrics. 2023;152(1):e2023062511. DOI: https://doi.org/10.1542/peds.2023-062511
Cheong JLY, Mainzer RM, Doyle LW, Olsen JE, Ellis R, FitzGerald TL, et al. Neurodevelopment at Age 9 Years Among Children Born at 32 to 36 Weeks’ Gestation. JAMA Netw Open. 2024;7(11):e2445629. DOI: https://doi.org/10.1001/jamanetworkopen.2024.45629
|
Winkler AE, Chou JH, West E, Bleiler C, Bell J, Gilbert J, et al. Prevention of NICU Admission Hypothermia in Moderate- and Late-Preterm Infants. Pediatrics. 2024;154(3):e2023065117. DOI: https://doi.org/10.1542/peds.2023-065117
|
Haiden N, Luque V, Domellöf M, Hill S, Kivelä L, de Koning B, et al. Assessment of growth status and nutritional management of prematurely born infants after hospital discharge: A position paper of the ESPGHAN Nutrition Committee.J Pediatr Gastroenterol Nutr. 2025;81(2):421-41. DOI: https://doi.org/10.1002/jpn3.70054
|
Mahoney AD, Jain L. Respiratory disorders in moderately preterm, late preterm, and early term infants. Clin Perinatol. 2013;40(4):665-78. DOI: https://doi.org/10.1016/j.clp.2013.07.004
|
Sweet DG, Carnielli VP, Greisen G,Hallman M, Klebermass-Schrehof K, Ozek E, et al. European Consensus Guidelines on the Management of Respiratory Distress Syndrome: 2022 Update. Neonatology. 2023;120(1):3-23. DOI: https://doi.org/10.1159/000528914
|
Ramaswamy VV, Abiramalatha T, Roehr CC. Addressing the Lack of Clarity About Administering Surfactant in Preterm Infants With Respiratory Distress Syndrome Treated With Noninvasive Respiratory Support. JAMA Pediatr. 2022;176(2):121-2. DOI: https://doi.org/10.1001/jamapediatrics.2021.4098
|
Rite Gracia S, Aguera Arenas JJ, Ginovart Galiana G, et al. Management of respiratory distress syndrome in moderate/late preterm neonates: A Delphi consensus. An Pediatr (Engl Ed). 2024;101(5):319-30. DOI: https://doi.org/10.1016/j.anpede.2024.10.003
Woythaler M. Neurodevelopmental outcomes of the late preterm infant. Semin Fetal Neonatal Med. 2019;24(1):54-9. DOI: https://doi.org/10.1016/j.siny.2018.10.002
|
Mitha A, Chen R, Altman M, Johansson S, Stephansson O, Bolk J. Neonatal Morbidities in Infants Born Late Preterm at 35-36 Weeks of Gestation. J Pediatr. 2021;233:43-50.e5. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jpeds.2021.02.066
|
Sharma D, Padmavathi IV, Tabatabaii SA, Farahbakhsh N. Late preterm: a new high-risk group in neonatology. J Matern Fetal Neonatal Med. 2021;34(16):2717-30. DOI: https://doi.org/10.1080/14767058.2019.1670796
|
Lockyear C, Coe K, Greenberg R, et al. Trends in morbidities of late preterm infants in the neonatal intensive care unit. J Perinatol. 2023;43(11):1379-84. DOI: https://doi.org/10.1038/s41372-023-01705-5
|
Baig R, Mutukulla R, Polanki R, Kalyani S. Morbidity and mortality pattern of late preterm neonates admitted in a tertiary care centre. J Acad Med Pharm [Internet]. 2022[cited 2026 Mar 5];4(4):172-80. Available from: https://academicmed.org/Uploads/Volume4Issue4/35.-41.-JAMP_Arpita-172-180.pdf
Wang ML, Dorer DJ, Fleming MP, Catlin EA. Clinical outcomes of near-term infants. Pediatrics. 2004;114(2):372-6. DOI: https://doi.org/10.1542/peds.114.2.372
|
Shah PE, Poehlmann J, Miller H, Spinelli M, Richards B, Suh J, et al. Developmental trajectories of late preterm infants and predictors of academic performance. Pediatr Res. 2024;95(3):684-91. DOI: https://doi.org/10.1038/s41390-023-02756-2
|
Ylijoki M, Sentenac M, Pape B, Zeitlin J, Lehtonen L. The aetiology of preterm birth and risks of cerebral palsy and cognitive impairment: A systematic review and meta-analysis. Acta Paediatr. 2024;113(4):643-53. DOI: 10.1111/apa.17118. Epub 2024 Jan 24. PMID: 38265113
|
Martínez-Nadal S, Bosch L. Cognitive and Learning Outcomes in Late Preterm Infants at School Age: A Systematic Review. Int J Environ Res Public Health. 2020;18(1):74. DOI: https://doi.org/10.3390/ijerph18010074
|
Du Berry C, Nesci C, Cheong JLY, FitzGerald T, Mainzer R, Ranganathan S, et al. Long-term expiratory airflow of infants born moderate-late preterm: A systematic review and meta-analysis. EClinicalMedicine. 2022;52:101597. DOI: https://doi.org/10.1016/j.eclinm.2022.101597
|
Martin RJ, Fanaroff AA, Walsh MC, editors. Fanaroff and Martin’s Neonatal-Perinatal Medicine. 12th ed. Philadelphia, PA: Elsevier; 2024. 1856p. Garg M, Devascar SU. Disorders of carbohydrate metabolism in the neonate. p.1672-96.
Mukhopadhyay S, Puopolo KM, Hansen NI, et al. Neurodevelopmental outcomes following neonatal late-onset sepsis and blood culture-negative conditions. Arch Dis Child Fetal Neonatal Ed. 2021;106(5):467-73. DOI: https://doi.org/10.1136/archdischild-2020-320664
|
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Критерії авторського права, форми участі та авторства
Кожен автор повинен був взяти участь в роботі, щоб взяти на себе відповідальність за відповідні частини змісту статті. Один або кілька авторів повинні нести відповідальність в цілому за поданий для публікації матеріал - від моменту подачі до публікації статті. Авторитарний кредит повинен грунтуватися на наступному:
- істотність частини вклада в концепцію і дизайн, отри-мання даних або в аналіз і інтерпретацію результатів дослідження;
- написання статті або критичний розгляд важливості її інтелектуального змісту;
- остаточне твердження версії статті для публікації.
Автори також повинні підтвердити, що рукопис є дійсним викладенням матеріалів роботи і що ні цей рукопис, ні інші, які мають по суті аналогічний контент під їх авторством, не були опубліковані та не розглядаються для публікації в інших виданнях.
Автори рукописів, що повідомляють вихідні дані або систематичні огляди, повинні надавати доступ до заяви даних щонайменше від одного автора, частіше основного. Якщо потрібно, автори повинні бути готові надати дані і повинні бути готові в повній мірі співпрацювати в отриманні та наданні даних, на підставі яких проводиться оцінка та рецензування рукописи редактором / членами редколегії журналу.
Роль відповідального учасника.
Основний автор (або призначений відповідальний автор) буде виступати від імені всіх співавторів статті в якості основного кореспондента при листуванні з редакцією під час процесу її подання та розгляду. Якщо рукопис буде прийнята, відповідальний автор перегляне відредагований машинописний текст і зауваження рецензентів, прийме остаточне рішення щодо корекції і можливості публікації представленої рукописи в засобах масової інформації, федеральних агентствах і базах даних. Він також буде ідентифікований як відповідальний автор в опублікованій статті. Відповідальний автор несе відповідальність за подтверждленіе остаточного варіанта рукопису. Відповідальний автор несе також відповідальність за те, щоб інформація про конфлікти інтересів, була точною, актуальною і відповідала даним, наданим кожним співавтором.Відповідальний автор повинен підписати форму авторства, що підтверджує, що всі особи, які внесли істотний внесок, ідентифіковані як автори і що отримано письмовий дозвіл від кожного учасника щодо публікації представленої рукописи.
