РОЛЬ СТРЕСУ В ПАТОГЕНЕЗІ НЕВИНОШУВАННЯ ВАГІТНОСТІ. ДВІ СТОРОНИ ОДНІЄЇ ПРОБЛЕМИ
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-4260.XVI.2.60.2026.17Ключові слова:
звичне НВ; плацента; 137Cs, стрес; перекисний гемостазАнотація
Вивчення впливу стресових факторів на перебіг вагітності є актуальним питанням у сучасній перинатології. У статті висвітлено роль стресових реакцій у жінок, які зазнали впливу 137Cs на рівні плаценти, та психоемоційних стресорів у патогенезі невиношування вагітності, як двох аспектів однієї й тієї ж проблеми. Стаття базується на результатах наших минулих досліджень особливостей морфологічного та імуногістохімічного пошкодження плаценти внаслідок інкорпорації 137Cs, а також психологічних компонентів невиношування вагітності.
Мета: визначити маркери невиношування вагітності (НВ) в умовах хронічного стресу.
Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь вагітні з невиношуванням в анамнезі та ознаками переривання поточної вагітності (перша група), а також вагітні з неускладненою вагітністю та анамнезом (друга група, контрольна). За допомогою γ-спектрометрії в плацентах обох груп спостерігалося накопичення 137Cs з різною активністю. Результатом його впливу є оксидативний стрес. Силу стресової реакції оцінювали за рівнем дієнових кон’югатів (ДК) і малонового діальдегіду (МДА) у крові. Антиоксидантну активність визначали за допомогою каталази, глутатіон-S-трансферази та супероксиддисмутази (СОД). Скринінгова діагностика стресу включала визначення особистісного рівня сприйняття стресу, психоемоційної напруги, тривожності та астенії.
Статистичний аналіз проводили за допомогою Microsoft Excel і кутового перетворення Фішера. Різницю між порівняльними значеннями вважали вірогідною при p < 0,05 (індекс вірогідності більше 95%). Дослідження проводилося в рамках дослідницьких проектів: «Розробити новітні та вдосконалити існуючи технології діагностики, профілактики та лікування передчасного переривання вагітності у жінок з невиношуванням з урахуванням впливу екологічних факторів в умовах сьогодення» (2018-2020 рр., номер державної реєстрації 0118U000039), а також НДР «Розробити діагностичні та лікувальні заходи щодо попередження розвитку невиношування вагітності у жінок України в умовах воєнного стану» (2024-2026 рр., номер державної реєстрації 0123U103153).
Дослідження проводилося відповідно до принципів Гельсінської декларації Всесвітньої медичної асоціації «Етичні принципи медичних досліджень за участю людей». Від вагітних жінок отримана інформована згода на участь у дослідженні. Дозвіл на проведення дослідження було отримано від Комітету з медичної етики ДУ «Інститут педіатрії, акушерства та гінекології імені академіка О. М. Лук’янової Національної академії медичних наук України» (протокол № 3 від 07.06.2017; протокол № 3 від 20.04.2023).
Результати. У жінок з невиношуванням вагітності виявлені розлади психосоціальної адаптації: високий рівень особистісного сприйняття стресу, тривоги і астенії. Руйнівний вплив 137Cs пов’язаний з оксидативним стресом та розвитком плацентарної дисфункції. Екстремальні наслідки залежать від активності 137Cs та адекватності антиоксидантного захисту. Питома маса 137Cs вище 10,4 Бк/кг є критичною для вагітності. Збільшення ДК у І триместрі в 2,25 раза порівняно з контролем свідчить про активацію вільнорадикальних реакцій. Прогностично несприятливим є дефіцит СОД та надлишок МДА в І триместрі на 10 %. Підвищена генерація продуктів перекисного окислення ліпідів з порушенням нейтралізації та утилізації на початку вагітності закладає основу плацентарної дисфункції. Збільшення МДА у І триместрі на 17,4 % відносно контролю є тригером пізніх передчасних пологів. Ризик передчасних пологів та внутрішньоутробної загибелі плода зростає, коли рівень МДА в крові вагітних жінок протягом І триместру на 23,4 % вищий, ніж у контрольній групі. Одночасне зниження активності СОД на 18,2 % проти контролю свідчить про порушення антиоксидантного захисту та ранню декомпенсацію адаптивних механізмів.
Висновки. Окислювальний і емоційний стрес відіграють вирішальну роль у патогенезі НВ. Декорпорація радіонуклідів і активація адаптаційних процесів у плаценті є перспективним щодо зменшення впливу внутрішнього опромінення. Не менш важливим для запобігання втратам вагітності є підвищення адаптивного потенціалу вагітних жінок шляхом покращення психоемоційної стабільності й формування позитивної орієнтації на вагітність та материнство.
Посилання
Semenenko IV, Barkovskyi DIe. Vplyv perenesenoho prenatalnoho stresu na maibutnie reproduktyvnoho zdorov’ia zhinok [Influence of Transferred Prenatal Stress on the Future of Women’s Reproductive Health]. Ukrainskyi zhurnal medytsyny, biolohii ta sportu. 2021;6(1):18-24. DOI: https://doi.org/10.26693/jmbs06.01.018 (in Ukrainian)
Sharhorodska YeB, Melenchuk LM. Nevynoshuvannia vahitnosti: suchasnyi pohliad [Miscarriage: a modern view]. Aktualni problemy suchasnoi medytsyny: Visnyk Ukrainskoi medychnoi stomatolohichnoi akademii. 2022;22(2):116-21. DOI: https://doi.org/10.31718/2077-1096.22.2.116 (in Ukrainian)
Hryhorczuk D, Levy BS, Prodanchuk M, Kravchuk O, Bubalo N, Hryhorczuk A, et al. The environmental health impacts of Russia's war on Ukraine. J Occup Med Toxicol. 2024;19(1):1. DOI: https://doi.org/10.1186/s12995-023-00398-y
| 
Antypkin YuH, Znamenska TK, Marushko RV, Dudina OO, Vorobiova OV, Bondarenko NIu. Naslidky vplyvu nehatyvnykh faktoriv voiennoi ahresii na medychne zabezpechennia ta zdorov’ia novonarodzhenykh pid chas viiny [Consequences of the influence of the negative factors of military aggression on the medical care and health of newborn in the conditions during the war]. Neonatolohiia, khirurhiia ta perynatalna medytsyna. 2024;14(2):25-11. (in Ukrainian)
Zhabchenko IA, Korniets NG, Kovalenko TM, Tertychna-Telyuk SV, Lishchenko IS, Bondarenko OM. Viina, stres, vahitnist: yak uzghodyty problemni pytannia? [War, stress, pregnancy: how to reconcile problematic issues?] Reproductive health of woman. 2023;1:21-8. (in Ukrainian)
Markin LB, Malachynska MI. Problema vplyvu faktoriv viiny na perebih vahitnosti u zhinok v Ukraini [The problem of the influence of war factors on the pregnancy of women in Ukraine]. Aktualni pytannia pediatrii, akusherstva ta hinekolohii. 2025;2:5-12. DOI: https://doi.org/10.11603/24116-4944.2024.2.15079 (in Ukrainian)
Shatkovska AS, Hryhorenko AP, Horbatiuk OH, Binkovska AM. Stres-indukovani porushennia hipotalamo-hipofizarnoi ta peryferychnoi endokrynnoi system v orhanizmi zhinky [Stress-induced disorders of the hypothalamic-pituitary and peripheral endocrine systems in a woman's body]. Medychni aspekty zdorovia zhinky. 2021;4:23-7. (Ukrainian)
Tatarchuk TF, Yefimenko OO, Myronenko OS, Mnevets RO. Naslidky vplyvu voiennoho stresu na reproduktyvne zdorovia zhinky [Consequences of wartime stress on women’s reproductive health]. Reproduktyvna endokrynolohiia. 2024; 2 (72): 28-34. https://doi.org/10.18370/2309-4117.2024.72.28-34 (in Ukrainian).
Zhuk SI, Nochvina OA. Profilaktyka ta korektsiia dyshormonalnykh porushen reproduktyvnoi systemy u suchasnykh umovakh khronichnoho stresu [Prevention and correction of dyshormonal disorders of the reproductive system in modern conditions of chronic stress]. Zdorovia zhinky. 2020;8:17-25. DOI: https://doi.org/10.15574/HW.2020.154.17 (in Ukrainian)
Korchynska OO, Sozanska MA, Andrashchykova S, Zhultakova S, Shlosserova A. Perebih rannikh terminiv vahitnosti pid vplyvom stresu u zhinok – vnutrishnoperemishchenykh osib [The course of early pregnancy under the influence of stress in women - internally displaced persons]. Problemy klinichnoi pediatrii. 2022;4(58):26-31. (in Ukrainian)
Berehuliak SO, Yakymchuk YuB, Berehuliak OO. Vplyv stresu na vahitnist i polohy v umovakh sohodennia [Impact of stress on pregnancy and childbirth in today’s conditions]. Aktualni pytannia pediatrii, akusherstva i hinekolohii. 2022;2:97-101. DOI: https://doi.org/10.11603/24116-4944.2022.2.13458 (in Ukrainian)
Korenieva Yu. Psykholohichne stavlennia do materynstva y uskladneni psykhostany vahitnoi zhinky: teoretyko-empirychnyi analiz problemy [Psychological Attitude to Maternity and Complicated Mental States of a Pregnant Woman: Theoretical and Empirical Analysis of the Problem]. Psykholohichni perspektyvy. 2018;32:149-61. DOI: https://doi.org/10.29038/2227-1376-2018-32-149-161 (in Ukrainian)
Nevyshna YuV. Suchasni pohliady na profilaktyku akusherskykh ta perynatalnykh uskladnen u zdorovykh vahitnykh (Ohliad literatury) [Modern views on the prevention of obstetric and perinatal complications in healthy pregnant women (Literature review)]. Reproduktyvne zdorovia zhinky. 2021;1:49-53. https://doi.org/10.30841/2708-8731.1.2021.229715 (in Ukrainian)
Ishchenko HI. Psykhoemotsiini rozlady u vahitnykh ta porodil. Analitychnyi ohliad ta praktychni storony problemy v Ukraini [Psychoemotional disorders in pregnant women and women in childbirth]. Ukrainskyi zhurnal Perynatolohiia i Pediatriia. 2023;4:100-5. DOI: https://doi.org/10.15574/PP.2023.96.100 (in Ukrainian)
Lovkina OL, Masibroda NH, Muntian OA, Klyvak VV, Vozniuk AV. Vplyv khronichnoho stresu sohodennia na menstrualnu funktsiiu zhinky [The impact of today's chronic stress on a woman's menstrual function]. Visnyk Vinnytskoho natsionalnoho medychnoho universytetu. 2023;27(2):331-5. DOI: https://doi.org/10.31393/reports-vnmedical-2023-27(2)-26 (in Ukrainian).
Zhyvetska-Denysova AA, Vorobiova II, Skrypchenko NYa, Zadorozhna TD, Tkachenko VB, Bondarenko Yu M, et al. Morphological and immunohistochemical features of placental damage due to the incorporation of 137Cs. Problems of Radiation Medicine and Radiobiology. 2022;27:474-94. DOI: https://doi.org/10.33145/2304-8336-2022-27-474-494
|
Zhyvetska-Denysova AA, Vorobiova II, Lozova LA, Shamaieva OV, Stryzhak SK. Biochemical markers of miscarriage associated with the intraplacental accumulation of 137Cs. Problems of Radiation Medicine and Radiobiology. 2024;29:447-64. DOI: https://doi.org/10.33145/2304A8336A2024A29A447A464
Tobola-Wrobel K, Pietryga M, Dydowicz P, Napierała M, Brazert J, Florek E. Association of Oxidative Stress on Pregnancy. Oxidative Medicine and Cellular Longevity. 2020;2020:6398520. 12 p. DOI: https://doi.org/10.1155/2020/6398520
|
Perrone S, Laschi E, Buonocore G. Oxidative stress biomarkers in the perinatal period: Diagnostic and prognostic value. Semin Fetal Neonatal Med. 2020;25(2):101087. DOI: https://doi.org/10.1016/j.siny.2020.101087
|
Zhang X, Gao J, Yang L, Feng X, Yuan X. Oxidative stress and its role in recurrent pregnancy loss: mechanisms and implications. J Mol Histol. 2024;56(1):55. DOI: https://doi.org/10.1007/s10735-024-10332-z
|
Sultana Z, Qiao Y, Maiti K, Smith R. Involvement of oxidative stress in placental dysfunction, the pathophysiology of fetal death and pregnancy disorders. Reproduction. 2023;166(2):R25-R38. DOI: https://doi.org/10.1530/rep-22-0278
|
Zhyvetska-Denysova AA, Tkachenko VB, Vorobiova II. Psykholohichni skladovi nevynoshuvannia vahitnosti [Psychological сomponents of miscarriage. Ways to overcome]. Shliakhy podolannia. Zaporizkyi medychnyi zhurnal. 2021;23(3):348-55. DOI: https://doi.org/10.14739/2310-1210.2021.3.208711 (in Ukrainian)
Zhabchenko IA, Tertychna–Teliuk SV, Korniiets NH, kovalenko TM. Perynatalni aspekty zberezhennia vahitnosti na tli khronichnoho stresu [Perinatal aspects of preservation of pregnancy with chronic stress]. Reproduktyvna endokrynolohiia. 2019;1:29-33. DOI: https://doi.org/10.18370/2309-4117.2019.45.29-33 (in Ukrainian)
Zejnullahu VA, Zejnullahu VA, Kosumi E. The role of oxidative stress in patients with recurrent pregnancy loss: a review. Reprod Health. 2021;18(1):207. DOI: https://doi.org/10.1186/s12978-021-01257-x
|
Pasiyeshvili LM, Zhelezniakova NM, Pasiieshvili TM. Antioxidant system: norm and pathology. Shidnoevropejskij zurnal vnutrisnoi ta simejnoi medicini. 2021;1:40-6. DOI: https://doi.org/10.15407/internalmed2021.01.040
Assani AD, Boldeanu L, Siloși I, Virgil M, Dijmărescu AL, Manolea MM, et al. Pregnancy Under Pressure: Oxidative Stress as a Common Thread in Maternal Disorders. Life. 2025;15(9):1348.DOI: https://doi.org/10.3390/life15091348
|
Reznikov AG. Oxidative stress as a mandatory participant in the pathogenesis of stress-induced reproductive disorders. Endokrynologia. 2023;28(4):341-8. DOI: https://doi.org/10.31793/1680-1466.2023.28-4.341
Lysenko VI. Oxidative stress as a non-specific factor of organ damage pathogenesis (review of literature and own data). Emergency medicine (Ukraine). 2020;1(16):24-35. DOI: https://doi.org/10.22141/2224-0586.16.1.2020.196926
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Критерії авторського права, форми участі та авторства
Кожен автор повинен був взяти участь в роботі, щоб взяти на себе відповідальність за відповідні частини змісту статті. Один або кілька авторів повинні нести відповідальність в цілому за поданий для публікації матеріал - від моменту подачі до публікації статті. Авторитарний кредит повинен грунтуватися на наступному:
- істотність частини вклада в концепцію і дизайн, отри-мання даних або в аналіз і інтерпретацію результатів дослідження;
- написання статті або критичний розгляд важливості її інтелектуального змісту;
- остаточне твердження версії статті для публікації.
Автори також повинні підтвердити, що рукопис є дійсним викладенням матеріалів роботи і що ні цей рукопис, ні інші, які мають по суті аналогічний контент під їх авторством, не були опубліковані та не розглядаються для публікації в інших виданнях.
Автори рукописів, що повідомляють вихідні дані або систематичні огляди, повинні надавати доступ до заяви даних щонайменше від одного автора, частіше основного. Якщо потрібно, автори повинні бути готові надати дані і повинні бути готові в повній мірі співпрацювати в отриманні та наданні даних, на підставі яких проводиться оцінка та рецензування рукописи редактором / членами редколегії журналу.
Роль відповідального учасника.
Основний автор (або призначений відповідальний автор) буде виступати від імені всіх співавторів статті в якості основного кореспондента при листуванні з редакцією під час процесу її подання та розгляду. Якщо рукопис буде прийнята, відповідальний автор перегляне відредагований машинописний текст і зауваження рецензентів, прийме остаточне рішення щодо корекції і можливості публікації представленої рукописи в засобах масової інформації, федеральних агентствах і базах даних. Він також буде ідентифікований як відповідальний автор в опублікованій статті. Відповідальний автор несе відповідальність за подтверждленіе остаточного варіанта рукопису. Відповідальний автор несе також відповідальність за те, щоб інформація про конфлікти інтересів, була точною, актуальною і відповідала даним, наданим кожним співавтором.Відповідальний автор повинен підписати форму авторства, що підтверджує, що всі особи, які внесли істотний внесок, ідентифіковані як автори і що отримано письмовий дозвіл від кожного учасника щодо публікації представленої рукописи.
