ЗАКОНОМІРНОСТІ БУДОВИ ЗАМИКАЛЬНОГО АПАРАТУ ОРГАНІВ СЕЧОВОЇ І ТРАВНОЇ СИСТЕМ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.24061/2413-4260.XVI.1.59.2026.26

Ключові слова:

анатомія; шлунок; травна система; сечова система; м’язи-замикачі; кровопостачання; плід.

Анотація

Згідно міжнародної анатомічної термінології, замикальні утвори різних органів та систем об’єднує термін M. sphincter (А04.0.00.028), англійський еквівалент – Sphincter muscle, український – м’яз-замикач. Однак вони не мають чіткої одноманітної будови у вигляді колового розташування посмугованих чи гладких м’язів навколо внутрішнього простору між окремими сегментами сечової або травної систем.

Метою дослідження було з’ясувати закономірності мікроскопічної будови, систематизувати морфо-функціональні особливості замикальних утворів сечової та травної систем у пренатальному періоді онтогенезу людини.

Матеріал та методи дослідження. Дослідження проведено на препаратах 25 передплодів 12,0-80,0 мм тім’яно-куприкової довжини та 20 плодів 81,0-375,0 мм тім’яно-куприкової довжини з використанням комплексу методів морфологічного дослідження, який включав ін’єкцію судин, виготовлення і вивчення серій послідовних гістологічних зрізів, тривимірне комп’ютерне реконструювання. Комісією з питань біомедичної етики Буковинського державного медичного університету (протокол № 2 від 16.10.2025 р.) порушень морально-правових норм під час проведення науково-дослідної роботи не виявлено. Дослідження є фрагментом планової науково-дослідної теми кафедри гістології, цитології та ембріології Буковинсь­кого державного медичного університету «Структурно-функціональні особли­вості тканин і органів в онтогенезі, закономірності варіантної, конституційної, статево-вікової та порівняльної морфології людини»  (державний реєстраційний номер 0121U110121, терміни виконання 01.2021-12.2025 рр).

Результати. Встановлено, що замикальні утвори травної та сечової систем плодів людини мають різноманітну будову, але їх спільною характеристикою є три основні складові – м’язовий, судинний компоненти та зміна рельєфу слизової оболонки, кожен з яких виражений різною мірою, залежно від функціональних та топографічних особливостей замикального пристрою. Саме тому було б доцільно переглянути український еквівалент терміну «sphincter», змінивши його з «м’яз-замикач» на «сфінктер». Це зняло б термінологічні обмеження для детального і комплексного дослідження будови замикальних сегментів тіла людини.

Висновки. 1. Замикальні утвори сечової та травної систем, які контролюють надходження вмісту з одного порожнистого органа в інший, характеризуються трьома основними компонентами; м’язовим, судинним та рельєфом внутрішньої поверхні слизової оболонки. 2. М’язовий компонент замикального пристрою, який відповідає будові м’яза-замикача з коловим розташуванням м’язових пучків, притаманний для колового м’яза роту, зовнішнього м’яза-замикача відхідника, зовнішнього м’яза-замикача сечівника, однак вони знаходяться у тісному взаємозв’язку із суміжними м’язами, а внутрішній м’яз-замикач відхідника та воротарний м’яз-замикач є потовщенням і безпосереднім продовженням колового шару м’язової оболонки відповідного трубчастого порожнистого органа. 3. У місці сполучення спільної жовчної протоки з дванадцятипалою кишкою, як і сечоводу із сечовим міхуром, замикальну функцію виконують: ділянка м’язової оболонки кишки і, відповідно, сечового міхура, які пронизує відповідна трубчаста структура, а також наповнення кровоносних судин підслизового прошарку та зміна рельєфу поверхні слизової оболонки. 4. Шийка жовчного міхура у місці переходу органа в міхурову протоку, а також ниркова миска у місці переходу у сечовід, характеризуються особливістю форми і будови просвіту завдяки випинам слизової оболонки, які можуть слугувати як активний, так і пасивний резистивний пристрій, що контролює об’ємну швидкість руху рідини через перехідний сегмент завдяки кровонаповненню судин підслизового прошарку.

Посилання

Cherkasov VH, editor. Mizhnarodna anatomichna terminolohiia (latynski, ukrainski, rosiiski ta anhliiski ekvivalenty): navch. posibnyk [Anatomical Terminology (Latin, Ukrainian, Russian, and English equivalents): study guide]. Vinnytsia: Nova Knyha; 2010. 392 s. (in Ukrainian)

Garg S, Dutta U, Chaluvashetty SB, Kumar KH, Kalra N, Sahni D, et al. The anatomy of the cystic duct and its association with cholelithiasis: MR cholangiopancreatographic study. Clin Anat. 2022;35(7):847-54. DOI: http://doi.org/10.1002/ca.23856
|

Roy N, Roy S. Development of the submucosa and musculature in the human fetal stomach: A microscopic study. Nat J Clin Anat. 2023;12(1):9-14. DOI: http://doi.org/10.4103/NJCA.NJCA_227_22

Pangtey B, Kaul JM, Mishra S. Histogenesis of Muscularis Mucosa and Muscularis Externa of Stomach: A Human Foetal Study. J Clin Diagn Res. 2017;11(8):AC01-3. DOI: http://doi.org/10.7860/JCDR/2017/26219.10323
|

Sadler TW. Langman’s Medical Embryology. 10 th ed. Baltimore: Lippincott, Williams and Wilkins; 2006. 371p. Chapter 14. Digestive system. p. 203-28.

Al-Atabi M, Ooi RC, Luo XY, Chin SB, Bird NC. Computational analysis of the flow of bile in human cystic duct. Med Eng Phys. 2012;34(8):1177-83. DOI: http://doi.org/10.1016/j.medengphy.2011.12.006
|

Mahadevan V. Anatomy of the gallbladder and bile ducts. Surgery (Oxford). 2020;38(8):432-6. DOI: http://doi.org/10.1016/j.mpsur.2014.10.003

De Blaauw I, Stenström P, Yamataka A, Miyake Y, Reutter H, Midrio P, et al. Anorectal malformations. Nature Reviews Disease Primers. 2024;10(1):88. DOI: http://doi.org/10.1038/s41572-024-00574-2
|

Chandel S. Histogenesis of pylorus in human fetal stomach. International Journal of Medical Science and Current Research. 2021;4(4):718-21.

Toprak E, Isıkalan MM. Ultrasonographic Imaging of the Fetal Pyloric Sphincter. J Ultrasound Med. 2023;42(5):1123-7. DOI: http://doi.org/10.1002/jum.16127
|

Karnul AM, Murthy CK. A Study of Variations of the Stomach in Adults and Growth of the Fetal Stomach. Cureus. 2022;14(8):e28517. DOI: http://doi.org/10.7759/cureus.28517

Rao RR, Ramadevi G, Narasinga R. Histogenesis of human fetal stomach at various gestational ages – an observational study. Asian J Pharm Clin Res. 2022;15(6):71-7. DOI: http://doi.org/10.22159/ajpcr.2022.v15i6.44463

Liu X, Lui VCH, Wang H, Ye M, Fan R, Xie X, et al. Temporal and spatial development of intestinal smooth muscle layers of human embryos and fetuses. J Dev Orig Health Dis. 2023;14(1):24-32. DOI: http://doi.org/10.1017/S2040174422000253
|

Caro-Domínguez P, Victoria T, Bueno Gomez M, Sainz-Bueno JA. Magnetic resonance imaging of fetal abdominal pathology: a complementary tool to prenatal ultrasound. Pediatr Radiol. 2023;53(9):1829-41. DOI: http://doi.org/10.1007/s00247-023-05655-0
|

Ishiyama H, Ishikawa A, Kitazawa H, Fujii S, Matsubayashi J, Yamada S, et al. Branching morphogenesis of the urinary collecting system in the human embryonic metanephros. PLoS One. 2018;13(9):e0203623. DOI: http://doi.org/10.1371/journal.pone.0203623
|

Dmytrenko RR, Koval OA, Andrushchak LA, Makarchuk IS, Tsyhykalo OV. Peculiarities of the identification of different types of tissues during 3D-reconstruction of human microscopic structures. Neonatology, surgery and perinatal medicine. 2023;13(4):125-34. DOI: https://doi.org/10.24061/2413-4260.XIII.4.50.2023.18

Thakar R, Fenner DE, Hong CX. Anatomy of the Pelvic Floor, Perineum and Anal Sphincter. In: Sultan AH, Thakar R, Lewicky-Gaupp C, editors. Pelvic Floor, Perineal, and Anal Sphincter Trauma During Childbirth. Cham: Springer; 2024. p. 1-16. DOI: http://doi.org/10.1007/978-3-031-43095-4_1

Bazira PJ. Anatomy of the kidney and ureter. Surgery (Oxford). 2022;40(8):481-8. DOI: http://doi.org/10.1016/j.mpsur.2019.04.005

O'Meara S, Cunnane EM, Croghan SM, Cunnane CV, Walsh MT, O'Brien FJ, et al Mechanical characteristics of the ureter and clinical implications. Nat Rev Urol. 2024;21(4):197-213. DOI: http://doi.org/10.1038/s41585-023-00831-1
|

Fujiwara K, Hiraka K, Shindo K, Abe A, Masatsugu T, Hirano T, et al. Variations in the cystic duct: frequency and the relationship among insertion sides and heights on the bile duct. Surg Radiol Anat. 2024;46(2):223-30. DOI: http://doi.org/10.1007/s00276-023-03275-9 PMID: 38197959.
|

Rajguru JABA, Dave M. The morphological aberrations of cystic duct and its clinical significance: a gross anatomical study. International Journal of Anatomy, Radiology and Surgery. 2018;7(2):AO23-8. DOI: http://doi.org/10.7860/IJARS/2018/35596:2386

Boulenger de Hauteclocque A, Michiels C, Sarrazin J, Faessel M, Sabatier J, Khaddad A, et al. Three Dimensional Printing Technology Used to Create a High-Fidelity Ureteroscopy Simulator: Development and Validity Assessment (Rein-3D-Print-UroCCR-39). Urology. 2023;176:36-41. DOI: http://doi.org/10.1016/j.urology.2023.02.039
|

Kamo M, Nozaki T, Horiuchi S, Muraishi N, Yamamura J, Akita K. There are no three physiological narrowings in the upper urinary tract: a new concept of the retroperitoneal anatomy around the ureter. Jpn J Radiol. 2021;39(5):407-13. DOI: http://doi.org/10.1007/s11604-020-01080-7
|

Jin X, Zhong H, Zhang Y, Pang GD. Deep-learning-based method for the segmentation of ureter and renal pelvis on non-enhanced CT scans. Sci Rep. 2024;14(1):20227. DOI: http://doi.org/10.1038/s41598-024-71066-2
|

Li WG, Luo XY, Chin SB, Hill NA, Johnson AG, Bird NC. Non-Newtonian bile flow in elastic cystic duct: one- and three-dimensional modeling. Ann Biomed Eng. 2008;36(11):1893-908. DOI: http://doi.org/10.1007/s10439-008-9563-3
|

Zhu W, Zheng M, Xiong S, Han G, Meng C, Li Z, et al. Modified Takazawa anatomical classification of renal pelvicalyceal system based on three-dimensional virtual reconstruction models. Transl Androl Urol. 2021;10(7):2944-52. DOI: http://doi.org/10.21037/tau-21-309
|

Ooi RC, Luo XY, Chin SB, Johnson AG, Bird NC. The flow of bile in the human cystic duct. J Biomech. 2004;37(12):1913-22. DOI: http://doi.org/10.1016/j.jbiomech.2004.02.029
|

Li WG, Luo XY, Johnson AG, Hill NA, Bird N, Chin SB. One-dimensional models of the human biliary system. J Biomech Eng. 2007;129(2):164-73. DOI: http://doi.org/10.1115/1.2472379
|

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-03-27

Як цитувати

Цигикало, О., Владиченко, К., Гринкевич, А., & Нагорний, В. (2026). ЗАКОНОМІРНОСТІ БУДОВИ ЗАМИКАЛЬНОГО АПАРАТУ ОРГАНІВ СЕЧОВОЇ І ТРАВНОЇ СИСТЕМ. Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина, 16(1(59), 194–204. https://doi.org/10.24061/2413-4260.XVI.1.59.2026.26