РОЛЬ КЛІНІКО-АНАМНЕСТИЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ТА ІМУНОГІСТІОХІМІЧНИХ МАРКЕРІВ У ПРОГРЕСУВАННІ АТИПІЇ ПРИ ГІПЕРПЛАСТИЧНИХ ЗАХВОРЮВАННЯХ ЕНДОМЕТРІЮ
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-4260.XVI.1.59.2026.14Ключові слова:
гіперплазія ендометрію без атипії; гіперплазія ендометрію з атипією; гістероскопія; імуногістіохімічні маркери; ризик неоплазії; прогнозуванняАнотація
Гіперпластичні захворювання ендометрію залишаються однією з найпоширеніших патологій у сучасній гінекології та характеризуються порушенням залозисто-стромального співвідношення внаслідок змін гормональної чутливості ендометрію. За даними дослідників, гіперпластичні процеси охоплюють 15–40 % усієї гінекологічної патології та нерідко є передраковими станами, особливо за умови тривалого впливу естрогенів без адекватної прогестеронової протидії.
Мета дослідження: Встановити клініко-анамнестичні характеристики та імуногістіохімічні маркери у жінок з гіперплазією ендометрію для прогнозування прогресування неоплазії.
Матеріали та методи. У когортне проспективне рандомізоване дослідження було включено 130 жінок репродуктивного віку, які були розподілені на 3 групи відповідно до виявлених у них морфологічних змін ендометрію: І групу становили 80 жінок з гіперплазією ендометрію без атипії, ІІ група – 30 жінок з верифікованим діагнозом гіперплазія ендометрію з атипією, ІІІ групу становили 20 жінок групи контролю з аномальною матковою кровотечею (АМК) згідно класифікації PALM-COEIN з приводу порушень за інших, відмінних від гіперплазії та поліпозу ендометрію причин. В усіх жінок було зібрано детальний анамнез та оцінено гінекологічний статус, супутні захворювання та характер проведених оперативних втручань. Жінкам з І та ІІ груп дослідження після встановлення клінічного діагнозу було виконано гістерорезектоскопію, а жінкам ІІІ групи Pippel-біопсію ендометрію, отриманий матеріал було направлено на патоморфологічне та імуногістіохімічне дослідження з визначенням наступних маркерів: Ki-67, PTEN, CD138, p53, ERα та PR рецепторів у ендометрії.
Комісією з біоетики Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського МОЗ України встановлено, що матеріали роботи щодо обстеження пацієнтів та проведення наукових досліджень відповідають вимогам норм та принципів біоетики (протокол № 84 від 20 січня 2026 року). При виконанні дисертаційного дослідження дотримувались усіх правил із забезпечення безпеки для здоров’я пацієнтів, дотримання їх прав, людської гідності, у відповідності з Гельсінською декларацією Всесвітньої медичної асоціації про етичні принципи проведення наукових медичних досліджень за участю людини (1964-2000 рр.). Статистичну обробку одержаних даних проводили методами дисперсійного аналізу із використанням програмного забезпечення Statistica 8.0 (StatSoft, США), а для оцінки достовірності різниць між середніми величинами розраховувались Т-критерії Стьюдента-Фішера. Різниця вважалась достовірною при значенні р<0,05. Дослідження виконано в межах міжкафедральної наукової роботи кафедри акушерства та гінекології №2 та кафедри патологічної анатомії з секційним курсом та судовою медициною «Клініко-морфологічні аспекти захворювань ендометрію. Застосування нових інформаційних технологій для їх ранньої діагностики, лікування тa профілактики» - номер держреєстрації 0124U000802 (2023-2026 рр.).
Результати. Аналіз анамнестичних даних показав, що у жінок з гіперплазією ендометрію з атипією середній вік становив 55,2±1,42 років та був достовірно вищий за вік жінок інших груп (35,6±1,22, 37,2±1,65 р<0,005). Також встановлено раннє настання менархе (у віці 9-11 років) у 30,0% жінок з гіперплазією ендометрію з атипією та більш ранній статевий дебют (у віці 16 років) у 53,3 % пацієнток. Більшість жінок з гіперплазією ендометрію з атипією (49,0 %) нехтували контрацепцію, у 29,0 % був встановлений діагноз непліддя. У них достовірно частіше виявляли патологію шийки матки на 11,7 % та хронічний ендометрит на 33,3 % (р<0,05). Найчастіше серед супутніх захворювань пацієнтки з гіперплазією ендометрію та атипією мали ожиріння (30,0 %), артеріальну гіпертензію (33,0 %), цукровий діабет ІІ типу (29,0 %), постгеморагічну анемію (31,0 %). Імуногістіохімічним методом встановлено підвищена експресія Ki-67, різке зниження або повна втрата експресії PTEN, а також наявність мутаційного (ядерного) типу експресії p53, позитивна реація на CD138 та зниження чутливості репторів ендометрію до прогестерону.
У пацієнток із гіперплазією ендометрію без атипії характерною є збережена експресія PTEN, підвищення рівня проліферації за маркером Ki-67,наявність плазматичних клітин CD138.
Висновки. 1. Атипова гіперплазія частіше асоціюється з вищим віком, раннім менархе та початком статевого життя, що може сприяти хронічному запаленню й атиповій трансформації ендометрію. 2.Хронічний ендометрит виявлено у значної частини пацієнток обох груп, що підтверджує його роль у розвитку гіперпластичних змін; додаткові ризики несуть ожиріння, АГ, ЦД, повторні внутрішньоматкові втручання. 3. Для гіперплазії без атипії типовим є збереження PTEN і помірне підвищення Ki-67, тоді як при атиповій формі відзначається висока проліферація (Ki-67), втрата PTEN та мутаційний тип p53, що свідчить про високий ризик неоплазії. 4. CD138 – маркер запалення та мікробного навантаження ендометрію виявляється однаково часто у зразках ендометрію у жінок як з гіперплазією ендометрію без атипії так і з атипією. Оцінка ERα та PR чутливості ендометрію необхідна для прогнозу гормональної чутливості та вибору терапії.
Посилання
Lee SU, Choi SK, Song H, Kim YW. Pregnancy outcomes of endometrial hyperplasia with or without atypia. Sci Rep. 2025;15(1):23231. DOI: https://doi.org/10.1038/s41598-025-05906-0
| 
Gorban NE. Suchasnyi pohliad na problemu hiperproliferatyvnykh protsesiv v endometrii (ohliad literatury) [Modern views on the problem of hyperproliferative processes of endometrium (literature review)]. Bulletin of Scientific Research. 2018;1:39-43. DOI: https://doi.org/10.11603/2415-8798.2018.1.8741 (in Ukrainian)
Patrizi L, Ticconi C, Borelli B, Finocchiaro S, Chiaramonte C, Sesti F, et al. Clinical significance of endometrial abnormalities: an observational study on 1020 women undergoing hysteroscopic surgery. BMC Womens Health. 2022;22(1):106. DOI: https://doi.org/10.1186/s12905-022-01682-5
|
Hasegawa-Nakajima R, Kiseki H, Ikeda SI. Villoglandular Papillary Adenocarcinoma With Cervical Intraepithelial Neoplasia 3 of the Cervix in a Woman With a Misdiagnosis of a Cervical Polyp. J Med Cases. 2020;11(12):407-10. DOI: https://doi.org/10.14740/jmc3589
|
Dubinina VG, Vizir KM. Vplyv kompleksnoi terapii neatypovoi hiperplazii endometriia z vkliuchenniam preparativ, shcho mistiat tarhetni selektyvni fitomolekuly, na stan matkovoho krovoplynu u zhinok reproduktyvnoho viku [Influence of complex treatment of nonatypical endometrial hyperplasia with the inclusion of preparations, containing target selective phytomolecules, on the state of uterine blood flow in women of reproductive age]. Scientific digest of Association of obstetricians and gynaecologists of Ukraine. 2016;2:162-6. (in Ukrainian)
Ravi RD, Kalra J, Srinivasan R, Bagga R, Jain V, Suri V, et al. A Randomized Clinical Trial of Levonorgestrel Intrauterine System with or without Metformin for Treatment of Endometrial Hyperplasia without Atypia in Indian Women. Asian Pac J Cancer Prev. 2021;22(3):983-9. DOI: https://doi.org/10.31557/APJCP.2021.22.3.983
|
Bourou MZ, Matsas A, Vrekoussis T, Mastorakos G, Valsamakis G, Panoskaltsis T. Conservative treatment of endometrial cancer in women of reproductive age (Review). Mol Clin Oncol. 2023;19(1):55. DOI: https://doi.org/10.3892/mco.2023.2651
|
Tian Y, Liu Y, Wang G, Lv Y, Zhang J, Bai X, et al. Endometrial hyperplasia in infertile women undergoing IVF/ICSI: A retrospective cross-sectional study. J Gynecol Obstet Hum Reprod. 2020;49(9):101780. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jogoh.2020.101780
|
Nees LK, Heublein S, Steinmacher S, Juhasz-Boss I, Brucker S, Tempfer CB, et al. Endometrial hyperplasia as a risk factor of endometrial cancer. Arch Gynecol Obstet. 2022;306(2):407-21. DOI: https://doi.org/10.1007/s00404-021-06380-5
|
Chou AJ, Bing RS, Ding DC. Endometrial Atypical Hyperplasia and Risk of Endometrial Cancer. Diagnostics (Basel). 2024;14(22):2471. DOI: https://doi.org/10.3390/diagnostics14222471
|
Cetin F, Kayar İ, Birge O, Goc G. Malignancy risk factors based on endometrial polyp. BMC Womens Health. 2024;24(1):567. DOI: https://doi.org/10.1186/s12905-024-03406-3
|
Zhong X, Li Y, Liang W, Hu Q, Zeng A, Ding M, Chen D, Xie M. Clinical and metabolic characteristics of endometrial lesions in polycystic ovary syndrome at reproductive age. BMC Womens Health. 2023;23(1):236. DOI: https://doi.org/10.1186/s12905-023-02339-7
|
Nadashkevych O, Makagonov I, Vergun A, Kit Z, Vergun O, Oleksiuk O, et al. Polipy endometriia u patsiientok fertylnoho viku: klinichnyi dosvid kompleksnoi ultrazvukovoi ta patomorfolohichnoi diahnostyky [Endometrial polyps in reproductive age patients: clinical experience of complex ultrasound and pathomorphological diagnostics]. Prospects and innovations of science. 2023;11:721-32. DOI: https://doi.org/10.52058/2786-4952-2023-11(29)-721-732 (in Ukrainian)
Vovk IB, Zadorozhnaya TD, Gorban NE, Kondratiuk VK. Kliniko-imunohistokhimichna kharakterystyka neatypovoi hiperplazii endometriia v zhinok reproduktyvnoho viku [Clinical-immunohistochemical characteristics of atypical endometrial hyperplasia in women of reproductive age]. Medicni perspektivi. 2020;25(1):134-41. DOI: https://doi.org/10.26641/2307-0404.2020.1.200413 (in Ukrainian)
Kyshakevych IT, Kotsabin NV, Radchenko VV. Endometrii u fokusi uvahy hinekoloha: rol histeroskopii ta imunohistokhimii v diahnostytsi khronichnoho endometrytu, vybir likuvannia [Endometrium in focus of the gynecologist’s attention: the role of hysteroscopy and immunohistochemistry in the diagnosis of chronic endometritis, the choice of treatment]. Reproductive endocrinology. 2017;2:24-7. (in Ukrainian)
Boureka E, Tsakiridis I, Kapetanios G, Michos G, Giouleka S, Liberis A, et al. Management of Endometrial Hyperplasia: A Comparative Review of Guidelines. Cancers (Basel). 2025;17(19):3143. DOI: https://doi.org/10.3390/cancers17193143
|
Heryak SM, Adam TYu, Selskyi PR, Korda IV, Kuchmii VYu. Ranni patomorfolohichni markery onkohenezu pry atypovii hiperplazii endometriia u patsiientok z polipozom [Early pathomorphological markers of oncogenesis in atypical endometrial hyperplasia in patients with polyposis]. Reproductive health of woman. 2024;8:31-6. DOI: https://doi.org/10.30841/2708-8731.8.2024.320079 (in Ukrainian)
Selskyy P, Hladii O, Heryak S, Sverstiuk A, Slyva A, Televiak A, et al. Prognosis for endometrial hyperplasia progression in premenopausal and menopausal women based on the analysis of cellular immunity indicators using multiparametric neural network clustering. Eastern Ukr Med J. 2025;13(3):674-82. DOI: https://doi.org/10.21272/eumj.2025;13(3):674-682
Goncharenko VМ, Benyuk VО, Kravchenko YV, Ganuschak AV, Zabudskyi OV, Kalenskaya OV. Obhruntuvannia etapnoho likuvannia khvorykh z hiperplaziieiu endometriia z zastosuvanniam imunohistokhimichnykh tekhnolohii [Grounds for the staged treatment of the reproductive age patients with the endometrium hyperplasia with the application of the immune histochemical technologies]. Scientific digest of Association of obstetricians and gynaecologists of Ukraine. 2019;2:35-42. DOI: https://doi.org/10.35278/2664-0767.2(44).2019.180988 (in Ukrainian)
Savchenko PV, Shponka IS, Hrytsenko PO, Savchenko OA. Proliferatyvna aktyvnist i hormonalnyi status atypovoi hiperplazii ta endometrioidnykh adenokartsynom endometriia: imunohistokhimichne doslidzhennia [Proliferation activity and hormonal status of atypical hyperplasia and endometrioid adenocarcinoma of the endometrium]. Pathologia. 2024;21(1):51-6. DOI: https://doi.org/10.14739/2310-1237.2024.1.299170 (in Ukrainian)
Rozhkovska NM, Lomakina IS. Imunohistokhimichni osoblyvosti dobroiakisnoi hiperplazii endometriia v zhinok u premenopauzi [Immunohistochemical features of benign endometrial hyperplasia in premenopausal women]. Reproductive endocrinology. 2020;4:39-45. (in Ukrainian)
Khaskhachykh DA. Development of a model for prediction of relaxation and progression of hormone-resistant form of endometrial hyperplasia in women of reproductive age. The Journal of V.N. Karazin Kharkiv National University. Series Medicine. 2025;33(1):33-47. DOI: https://doi.org/10.26565/2313-6693-2025-52-03
Mittermeier T, Farrant C, Wise MR. Levonorgestrel-releasing intrauterine system for endometrial hyperplasia. Cochrane Database Syst Rev. 2020;9(9):CD012658. DOI: https://doi.org/10.1002/14651858.CD012658.pub2
Benyuk V, Goncharenko V, Kravchenko Yu, Kalenska O, Abedi Astaneg N. Suchasni aspekty etiolohii ta patohenezu hiperplastychnykh protsesiv endometriia [Modern aspects of the etiology and pathogenesis of hyperplastic endometrial processes]. Reproductive health of woman. 2021;4:7-18. DOI: https://doi.org/10.30841/2708-8731.4.2021.238156 (in Ukrainian)
Ministerstvo okhorony Ukrainy. Pro zatverdzhennia Unifikovanoho klinichnoho protokolu pervynnoi, vtorynnoi (spetsializovanoi), tretynnoi (vysokospetsializovanoi) medychnoi dopomohy "Hiperplaziia endometriia"[On approval of the Unified Clinical Protocol for primary, secondary (specialized), tertiary (highly specialized) medical care "Endometrial hyperplasia"]. Nakaz MOZ Ukrainy № 869 vid 05.05.2021[Internet]. Kyiv; 2021[tsytovano 2025 Hru 17]. Dostupno: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0869282-21#Text (in Ukrainian)
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Критерії авторського права, форми участі та авторства
Кожен автор повинен був взяти участь в роботі, щоб взяти на себе відповідальність за відповідні частини змісту статті. Один або кілька авторів повинні нести відповідальність в цілому за поданий для публікації матеріал - від моменту подачі до публікації статті. Авторитарний кредит повинен грунтуватися на наступному:
- істотність частини вклада в концепцію і дизайн, отри-мання даних або в аналіз і інтерпретацію результатів дослідження;
- написання статті або критичний розгляд важливості її інтелектуального змісту;
- остаточне твердження версії статті для публікації.
Автори також повинні підтвердити, що рукопис є дійсним викладенням матеріалів роботи і що ні цей рукопис, ні інші, які мають по суті аналогічний контент під їх авторством, не були опубліковані та не розглядаються для публікації в інших виданнях.
Автори рукописів, що повідомляють вихідні дані або систематичні огляди, повинні надавати доступ до заяви даних щонайменше від одного автора, частіше основного. Якщо потрібно, автори повинні бути готові надати дані і повинні бути готові в повній мірі співпрацювати в отриманні та наданні даних, на підставі яких проводиться оцінка та рецензування рукописи редактором / членами редколегії журналу.
Роль відповідального учасника.
Основний автор (або призначений відповідальний автор) буде виступати від імені всіх співавторів статті в якості основного кореспондента при листуванні з редакцією під час процесу її подання та розгляду. Якщо рукопис буде прийнята, відповідальний автор перегляне відредагований машинописний текст і зауваження рецензентів, прийме остаточне рішення щодо корекції і можливості публікації представленої рукописи в засобах масової інформації, федеральних агентствах і базах даних. Він також буде ідентифікований як відповідальний автор в опублікованій статті. Відповідальний автор несе відповідальність за подтверждленіе остаточного варіанта рукопису. Відповідальний автор несе також відповідальність за те, щоб інформація про конфлікти інтересів, була точною, актуальною і відповідала даним, наданим кожним співавтором.Відповідальний автор повинен підписати форму авторства, що підтверджує, що всі особи, які внесли істотний внесок, ідентифіковані як автори і що отримано письмовий дозвіл від кожного учасника щодо публікації представленої рукописи.
