ПРОГНОЗУВАННЯ ПОТРЕБИ У ПАЛІАТИВНІЙ ТА ХОСПІСНІЙ ДОПОМОЗІ ДІТЯМ УКРАЇНИ МЕТОДОМ КОВЗНОГО ТРЕНДУ

Анотація

Паліативна та хоспісна допомога (ПХД) надається безнадійно хворим пацієнтам в останні тижні їх життя. Таких пацієнтів у світі нараховується приблизно 56,8 млн осіб,  з яких 25,7 млн – упродовж останнього року життя. Кількість таких хворих коливається біля 1 % населення. Щороку кількість таких хворих зростає. Значна частина таких хворих – діти. В Україні паліативних хворих за різними даними від 130 тис. до 2 млн., але відсутній офіційно визначений перелік нозологій, які держава згодна лікувати як паліативні. У 2018 році Українським центром суспільних даних був виконаний розрахунок потреби у ПХД. До переліку паліативних патологій дітей було запропоновано включити вроджені вади розвитку, важкі перинатальні стани, дитячий церебральний параліч, злоякісні новоутворення, цукровий діабет, важку та глибоку розумова відсталість, ВІЛ/СНІД, запальні хвороби центральної нервової системи, декомпенсовані серцево-судинні захворювання, туберкульоз, фенілкетонурію, муковісцидоз, хронічні гепатити та мукополісахаридози. Потреба була визначена на рівні близько 66 тисяч. Протягом 2019 та 2020 довоєнних років ця потреба зменшувалась, що відповідало закономірності низхідного лінійного тренду. Але для прогнозування потреби на наступні роки цей метод виявився не точним.

Мета дослідження. Обрання кращого методу прогнозування потреби у паліативній та хоспісній допомозі інкурабельним дітям України з визначенням щорічної потреби у довоєнні роки.

Матеріали та методи дослідження. Вибір прогностичного методу для його вдосконалення був проведений між лінійним та нелінійними трендами (логарифмічним та експоненційним). Незважаючи на перевагу нелінійних методів не приймати від’ємні значення, які не мають фізичного сенсу, для вдосконалення був обраний більш точний лінійний тренд. Його було приведено до часового ряду за моделлю SARIMA (Seasonal Autoregressive Integrated Moving Average), до 5 % порогу нульової гіпотези та до 95 % довірчого інтервалу (ДІ). Для перевірки моделі був обраний довоєнний 2020 рік.

Результати. Фінальна модель прогнозування відповідала ковзному тренду з постійним сегментом згладжування. Потреба у ПХД серед дітей України у 2020 року, розрахована за наявними даними офіційної медичної статистики, склала 49 тис., що було на 7,8 % менше за 2019 рік. Прогноз лінійним трендом був меншим на 9,2 %; ковзним трендом – на 11,4 %. Найбільші розбіжності прогнозу та прямого розрахунку потреби у ПХД були обраховані для серцево-судинних захворювань (–26,3 %), злоякісних новоутворень (+11,5 %) та розумової відсталості (–10,7 %). Найточнішим був прогноз для туберкульозу. Ковзний тренд показав кращу точність (середня різниця –3,6 %) порівняно з лінійним (–1,4 %), але з меншою статистичною значимістю. Розрахунок 95 % ДІ показав високу точність для стабільних захворювань. Абсолютна похибка лінійного тренду склала 8,2 %; середня похибка ковзного тренду– 3,6 %. Значення р для гібридної моделі було <0,05 для 6 з 14 нозологій (проти 4 з 14 для лінійного тренду). Була виконана валідація вдосконаленого методу прогнозування ковзним трендом:  50 % нозологічних форм (7 з 14 випадків прогнозів ковзним трендом) потрапили в 95 % ДІ. Для 9 з 14 нозологій ковзний метод показав меншу похибку. Ковзний тренд був точніший за лінійний у 64,0 % випадків. Гібридний підхід до вдосконалення методу прогнозування дозволив звузити довірчий інтервал та досягти значення р<0,05 для 6 з 14 нозологій (проти 4 з 14 для лінійного тренду).

Висновки. Гібридний метод ковзного тренду з постійним сегментом згладжування, обрахованого на основі лінійного тренду, приведеного до часових рядів 5 % порогу нульової гіпотези та 95 % ДІ, покращив точність прогнозу потреби у ПХД у дітей України, але потребує калібрування для критичних нозологій (наприклад, для серцево-судинних захворювань паліативних стадій). Використання довірчого інтервалу похибки ковзного тренду дозволило виявити як сильні сторони моделі, так і напрямки для її вдосконалення.