ГЕНЕТИЧНІ ТА ЕПІГЕНЕТИЧНІ ДЕТЕРМІНАНТИ ДИЗМЕТАБОЛІЧНОЇ НЕФРОПАТІЇ У ДІТЕЙ
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-4260.XV.4.58.2025.18Ключові слова:
дизметаболічна нефропатія; діти; генетичні поліморфізми; VDR; GSTM1; GSTT1; епігенетичні факториАнотація
Дизметаболічна нефропатія (ДН) є одним з найпоширеніших нефрологічних захворювань дитячого віку, що характеризується метаболічними розладами з утворенням кристалів у нирках та вражає 21-31% дитячого населення України. Стаття висвітлює результати комплексного дослідження генетичних та епігенетичних детермінант ДН у дітей, особливості клінічного перебігу, біохімічних порушень та молекулярних механізмів патогенезу при різних генотипах. Актуальність дослідження обумовлена полігенною природою ДН, коли до 90% випадків успадковуються полігенно з розвитком, що визначається складною взаємодією спадкових та середовищних чинників.
Мета – характеристика генетичних та епігенетичних детермінант дизметаболічної нефропатії у дітей на основі аналізу поліморфізмів генів VDR, GSTM1, GSTT1 та факторів раннього розвитку.
Матеріали та методи. Обстежено 108 дітей віком 6-17 років з ДН та 44 здорові дитини з Івано-Франківської області. Використано ПЛР-генотипування для визначення поліморфізмів VDR (TaqI, ApaI) та делецій GSTM1/GSTT1. Проведено комплексне клініко-лабораторне обстеження з оцінкою метаболічних порушень, окислювального стресу та факторів раннього розвитку. Дослідження проведено відповідно до принципів Гельсінської декларації. План дослідження схвалено комісією з питань етики Івано-Франківського національного медичного університету (протокол № 145/24 від 20.03.2024 р.). Статистична обробка проводилася з використанням пакету SPSS. Для порівняння груп застосовували t-критерій Стьюдента, U-критерій Манна-Вітні, критерій χ². Обчислювали відношення шансів (ВШ) з 95% довірчим інтервалом. Дослідження виконане в межах науково-дослідної роботи ДУ «Інститут спадкової патології НАМН України» «Пошук маркерів ранньої діагностики та диференціальної діагностики природжених вад розвитку, асоційованих із недиференційованою дисплазією сполучної тканини» (№ держреєстрації 0114U001549) та в межах науково-дослідної роботи Івано-Франківського національного медичного університету «Особливості психосоматичної адаптації у дітей із хронічною соматичною патологією» (№ держреєстрації 0112U004423), терміни виконання 2012-2021; «Стан здоров’я та особливості адаптації дітей Прикарпаття із соматичними захворюваннями, їх профілактика» (№ держреєстрації 0121U111129), терміни виконання 2021-2026.
Результати. У дітей з ДН виявлено значущі асоціації з поліморфізмами гена VDR: гетерозиготний генотип Aа (ApaI) асоціювався з підвищенням ризику ДН у 5,69 раза (p<0,001), генотип Tt (TaqI) – у 2,66 раза. Подвійна делеція GSTM1/GSTT1 підвищувала ризик ДН у 4,73 раза. Серед епігенетичних факторів найбільш значущими були: загроза переривання вагітності (15,83% проти 8,93%), гестоз І половини вагітності (53,83% проти 28,57%), раннє штучне вигодовування (67,31% проти 14,28%) та часті ГРЗ у дитинстві (71,15% проти 12,50%). У хворих виявлено підвищення маркерів окислювального стресу та порушення обміну сполучної тканини.
Висновок. ДН у дітей має полігенну природу з вагомим внеском епігенетичних факторів. Виявлені генетичні маркери можуть використовуватися для ранньої діагностики груп ризику, а корекція епігенетичних факторів – для профілактики захворювання.
Посилання
Aib NR, Lukianenko NS, Chaikovska GS, Volosianko AB. Genetic and environmental components in the pathogenesis of dysmetabolic nephropathy with oxalate-calcium crystalluria. Clinical and Preventive Medicine. 2024;6:38-43. DOI: https://doi.org/10.31612/2616-4868.6.2024.05
Kosmeri C, Milionis H, Vlahos AP, Benekos T, Bairaktari E, Cholevas V, et al. The impact of dyslipidemia on early markers of endothelial and renal dysfunction in children. J Clin Lipidol. 2021;15(2):292-300. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jacl.2020.12.003. PMID: 33478934.
Coppo R. Treatment of IgA nephropathy in children: a land without KDIGO guidance. Pediatr Nephrol. 2021;36(3):491-6. https://doi.org/10.1007/s00467-020-04486-7. PMID: 32060820.
Vaz de Castro PAS, Bitencourt L, Pereira BWS, Lima AQR, Hermida HS, Moreira Neto CR, et al. Efficacy and safety of angiotensin-converting enzyme inhibitors or angiotensin receptor blockers for IgA nephropathy in children. Pediatr Nephrol. 2022;37(3):499-508. DOI: https://doi.org/10.1007/s00467-021-05316-0. PMID: 34686915.
Cambier A, Gleeson PJ, Flament H, Le Stang MB, Monteiro RC. New therapeutic perspectives for IgA nephropathy in children. Pediatr Nephrol. 2021;36(3):497-506. DOI: https://doi.org/10.1007/s00467-020-04475-w. PMID: 32040630.
Liu J, Han X, Jiang X, Gao X, Li G, Fang X, et al. Efficacy and safety of telitacicept as an add-on therapy for refractory immunoglobulin A nephropathy or immunoglobulin A vasculitis nephropathy in children. Kidney Int Rep. 2025;10(3):940-3. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ekir.2024.11.1363. PMID: 40225367; PMCID: PMC11993221.
Ramachandran R, Nayak S, Kumar V, Kumar A, Agrawal N, Bansal R, et al. Primary membranous nephropathy in children and adolescents: a single-centre report from South Asia. Pediatr Nephrol. 2021;36(5):1217-26. DOI: https://doi.org/10.1007/s00467-020-04798-8. PMID: 33108509.
Vivarelli M, Samuel S, Coppo R, Barratt J, Bonilla-Felix M, Haffner D, et al. IPNA clinical practice recommendations for the diagnosis and management of children with IgA nephropathy and IgA vasculitis nephritis. Pediatr Nephrol. 2025;40(2):533-69. DOI: https://doi.org/10.1007/s00467-024-06502-6. PMID: 39331079; PMCID: PMC11666671.
Willey CJ, Coppo R, Schaefer F, Mizerska-Wasiak M, Mathur M, Schultz MJ. The incidence and prevalence of IgA nephropathy in Europe. Nephrol Dial Transplant. 2023;38(10):2340-9. DOI: https://doi.org/10.1093/ndt/gfad082. PMID: 37156519; PMCID: PMC10539204.
Karguppikar M, Oza C, Shah N, Khadilkar V, Gondhalekar K, Khadilkar A. Prevalence of nephropathy in Indian children and youth with type 1 diabetes mellitus. J Pediatr Endocrinol Metab. 2022;35(5):585-92. DOI: https://doi.org/10.1515/jpem-2021-0644. PMID: 35304981.
Elshamaa MF, Eryan E, Hamed H, Khalifa I, Kamel S, Ibrahim MH, et al. Vitamin D receptor gene polymorphisms in chronic kidney disease Egyptian children: effect on biochemical markers of bone mineral disorders. Pediatr Endocrinol Diabetes Metab. 2022;28(3):188-96. DOI: https://doi.org/10.5114/pedm.2022.118316. PMID: 36226529; PMCID: PMC10214938.
Levy RV, Reidy KJ, Le TH, David V, Winkler C, Xu Y, et al. Association of GSTM1 Deletion With Progression of CKD in Children: Findings From the Chronic Kidney Disease in Children (CKiD) Study. Am J Kidney Dis. 2022;80(1):79-86. DOI: https://doi.org/10.1053/j.ajkd.2021.10.007. PMID: 34871703; PMCID: PMC9166174.
Levy R, Le TH. Role of GSTM1 in Hypertension, CKD, and Related Diseases across the Life Span. Kidney360. 2022;3(12):2153-63. DOI: https://doi.org10.34067/KID.0004552022. PMID: 36591365; PMCID: PMC9802555.
Datta SK, Kumar V, Pathak R, Tripathi AK, Ahmed RS, Kalra OP, et al. Association of glutathione S-transferase M1 and T1 gene polymorphism with oxidative stress in diabetic and nondiabetic chronic kidney disease. Renal Failure. 2010;32(10):1189-95. DOI: https://doi.org/10.3109/0886022X.2010.517348. PMID: 20954980.
Agrawal S, Tripathi G, Khan F, Sharma R, Baburaj VP. Relationship between GSTs gene polymorphism and susceptibility to end stage renal disease among North Indians. Ren Fail. 2007;29(8):947-53. DOI: https://doi.org/10.1080/08860220701641314. PMID: 18067039.
Orlewski J, Orlewska E. Effects of genetic polymorphisms of glutathione S-transferase genes (GSTM1, GSTT1, GSTP1) on the risk of diabetic nephropathy: a meta-analysis. Pol Arch Med Wewn. 2015;125(9):649-58. DOI: https://doi.org/10.20452/pamw.3045. PMID: 26252359.
Jechel E, Nedelcu AH, Dragan F, Lupu VV, Starcea IM, Mocanu A, et al. Nutritional management of pediatric nephrotic syndrome regarding oxidative stress and antioxidant balance. Front Immunol. 2025;16:1542735. DOI: https://doi.org/10.3389/fimmu.2025.1542735. PMID: 40375997; PMCID: PMC12080271.
Gwozdzinski K, Pieniazek A, Gwozdzinski L. Reactive oxygen species and their involvement in red blood cell damage in chronic kidney disease. Oxid Med Cell Longev. 2021;2021:6639199. DOI: https://doi.org/10.1155/2021/6639199. PMID: 33708334; PMCID: PMC7932781.
Zwolinska D, Grzeszczak W, Kilis-Pstrusinska K, Szprynger K, Szczepanska M. Lipid peroxidation and antioxidant enzymes in children with chronic renal failure. Pediatr Nephrol. 2004;19(8):888-92. DOI: https://doi.org/10.1007/s00467-004-1512-2. PMID: 15179570.
Mishra OP, Pooniya V, Ali Z, Prasad R, Das BK. Antioxidant status of children with acute renal failure. Pediatr Nephrol. 2008;23(11):2047-51. DOI: https://doi.org/10.1007/s00467-008-0875-1. PMID: 18553110.
Tain YL, Hsu CN. Developmental Origins of Chronic Kidney Disease: Should We Focus on Early Life? Int J Mol Sci. 2017;18(2):381. DOI: https://doi.org/10.3390/ijms18020381. PMID: 28208659; PMCID: PMC5343916.
Godfrey KM, Lillycrop KA, Burdge GC, Gluckman PD, Hanson MA. Epigenetic Mechanisms and the Mismatch Concept of the Developmental Origins of Health and Disease. Pediatr Res. 2007;61(5 Pt 2):5R-10R. DOI: https://doi.org/10.1203/pdr.0b013e318045bedb. PMID: 17413851.
Mukoyama M. Fetal origins of adult hypertension and renal injury: an epigenetic memory matter? Hypertens Res. 2024;47(10):2942-4. DOI: https://doi.org/10.1038/s41440-024-01812-6. PMID: 39138365.
Geraghty R, Wood K, Sayer JA. Calcium oxalate crystal deposition in the kidney: identification, causes and consequences. Urolithiasis. 2020;48(5):377-84. DOI: https://doi.org/10.1007/s00240-020-01202-w . PMID: 32719990; PMCID: PMC7496019.
Bao D, Wang Y, Zhao MH. Oxalate nephropathy and the mechanism of oxalate-induced kidney injury. Kidney Dis (Basel). 2023;9(6):459-68. DOI: https://doi.org/10.1159/000533295. PMID: 38089442; PMCID: PMC10712969.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Критерії авторського права, форми участі та авторства
Кожен автор повинен був взяти участь в роботі, щоб взяти на себе відповідальність за відповідні частини змісту статті. Один або кілька авторів повинні нести відповідальність в цілому за поданий для публікації матеріал - від моменту подачі до публікації статті. Авторитарний кредит повинен грунтуватися на наступному:
- істотність частини вклада в концепцію і дизайн, отри-мання даних або в аналіз і інтерпретацію результатів дослідження;
- написання статті або критичний розгляд важливості її інтелектуального змісту;
- остаточне твердження версії статті для публікації.
Автори також повинні підтвердити, що рукопис є дійсним викладенням матеріалів роботи і що ні цей рукопис, ні інші, які мають по суті аналогічний контент під їх авторством, не були опубліковані та не розглядаються для публікації в інших виданнях.
Автори рукописів, що повідомляють вихідні дані або систематичні огляди, повинні надавати доступ до заяви даних щонайменше від одного автора, частіше основного. Якщо потрібно, автори повинні бути готові надати дані і повинні бути готові в повній мірі співпрацювати в отриманні та наданні даних, на підставі яких проводиться оцінка та рецензування рукописи редактором / членами редколегії журналу.
Роль відповідального учасника.
Основний автор (або призначений відповідальний автор) буде виступати від імені всіх співавторів статті в якості основного кореспондента при листуванні з редакцією під час процесу її подання та розгляду. Якщо рукопис буде прийнята, відповідальний автор перегляне відредагований машинописний текст і зауваження рецензентів, прийме остаточне рішення щодо корекції і можливості публікації представленої рукописи в засобах масової інформації, федеральних агентствах і базах даних. Він також буде ідентифікований як відповідальний автор в опублікованій статті. Відповідальний автор несе відповідальність за подтверждленіе остаточного варіанта рукопису. Відповідальний автор несе також відповідальність за те, щоб інформація про конфлікти інтересів, була точною, актуальною і відповідала даним, наданим кожним співавтором.Відповідальний автор повинен підписати форму авторства, що підтверджує, що всі особи, які внесли істотний внесок, ідентифіковані як автори і що отримано письмовий дозвіл від кожного учасника щодо публікації представленої рукописи.
