ПРОФІЛЬ VEGF І МАРКЕРІВ ОКСИДАТИВНОГО СТРЕСУ В КРОВІ ВАГІТНИХ ІЗ ХРОНІЧНИМ БАГАТОВОДДЯМ. СТРАТЕГІЧНИЙ АНАЛІЗ ПАТОГЕНЕТИЧНИХ МЕХАНІЗМІВ РОЗВИТКУ ПЕРИНАТАЛЬНИХ УСКЛАДНЕНЬ В УМОВАХ ХРОНІЧНОГО СТРЕСУ
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-4260.XV.4.58.2025.16Ключові слова:
ангіогенез; оксидативний стрес; ендотеліальна дисфункція; дистрес плода; хронічне багатоводдя.Анотація
У роботі проведено аналіз патогенетичних механізмів розвитку дистресу плода у вагітних із хронічним багатоводдям з урахуванням сучасних наукових поглядів.
Мета роботи: оцінити інформативність рівнів фактора росту ендотелію судин (VEGF) та маркерів оксидативного стресу як потенційних діагностичних і прогностичних показників дистресу плода у вагітних із хронічним багатоводдям, а також визначити їх стратегічне значення для раннього виявлення та попередження перинатальних ускладнень в умовах довготривалої дії екзогенних і психоемоційних стресорів.
Матеріали та методи. Обстежено 30 жінок із фізіологічним перебігом вагітності та 90 вагітних з хронічним багатоводдям. У сироватці крові, отриманій після стандартного забору та центрифугування, визначали рівень VEGF методом ІФА, активність супероксиддисмутази та ксантиноксидази, а також концентрацію малонового діальдегіду та карбонільних груп протеїнів за стандартними спектрофотометричними методиками. Статистичну обробку проводили із застосуванням критеріїв Ст’юдента та Манна–Уітні, кореляційного аналізу Пірсона/Спірмана; достовірними вважали відмінності при р<0,05. Проведення досліджень передбачало збереження основних принципів біоетики. Статистичну обробку отриманих результатів проводили за допомогою стандартних методів із застосуванням пакету прикладних програм «MS Excel» та «Statistica SPSS 10.0 for Windows». Результати представляли у вигляді середньої арифметичної та середньої помилки середньої (М±m). Робота виконана відповідно до основних напрямів науково‑дослідної роботи Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова «Встановлення сучасних аспектів збереження та відновлення здоров’я жінок різних вікових груп» (No державної реєстрації: 01212U109714, терміни виконання: січень 2020 – грудень 2024 рр.).
Результати. Встановлено, що хронічне багатоводдя супроводжується достовірним зниженням рівня VEGF на 20,2% та пригніченням активності СОД на 18,4%, що відбувається на тлі гіперактивації ксантиноксидази (на 29,7%) та накопичення продуктів ліпопероксидації. Розвиток дистресу плода асоціюється з поглибленням дисбалансу: рівень VEGF знижується на 26,4% відносно норми, а концентрація МДА зростає майже в 1,5 рази.
Висновки. Молекулярною основою дистресу плода при багатоводді є поєднання ангіогенного дефіциту та неконтрольованого оксидативного стресу, що посилюється під впливом екзогенних факторів (інфекції, психоемоційний стрес).
Посилання
1. Vakulenko LO, Prokopiv MM, Haistruk NA. Peredchasne starinnia holovnoho mozku yak naslidok khronichnoho stresu [Premature aging of the brain as a consequence of chronic stress]. Ukr. nevrol. zhurnal. 2024;4:60-63. DOI: https://doi.org/10.30978/UNJ2024-4-60 (in Ukrainian)
2. Zhabchenko IA, Korniiets NH, Lishchenko IS, Kovalenko TM, Bondarenko OM, Syvura OO. Reproduktyvni naslidky stresu voiennoho chasu ta mozhlyvosti yikhnoi korektsii (Ohliad literatury)[Reproductive effects of wartime stress and possibilities of their correction (Literature review)].Reproduktyvne zdorov’ia zhinky. 2024;7(78):65-72. DOI: https://doi.org/10.30841/2708-8731.7.2024.314933 (in Ukrainian)
3. Zhabchenko IA, Korniiets NH, Kovalenko TM, Tertychna-Teliuk SV, Lishchenko IS, Bondarenko OM. Viina, stres, vahitnist: yak uzghodyty problemni pytannia? [War, stress, pregnancy: how to reconcile problematic issues?]. Reproduktyvne zdorov’ia zhinky.2023;1:21-8. (in Ukrainian)
4. Poladych IV, Hovsieiev DO. Mentalne zdorov’ia vahitnykh: suchasni realii [Mental health of pregnant women: modern realities]. Ukrainskyi zhurnal Zdorovia zhinky. 2024;2:19-25. DOI: https://doi.org/10.15574/HW.2024.171.19 (in Ukrainian)
5. Polnaszek B, Liang B, Zhang F, Cahill AG, Raghuraman N, Young OM. Idiopathic polyhydramnios and neonatal morbidity at term. Am J Perinatol. 2023;40(16):1827-33. DOI: https://doi.org/10.1055/s-0041-1739435. PMID: 34775584.
6. Semeniak AV, Andriiets OA, Nitsovych IR, Koliandretska SV, Khrykova LV. Likuvannia vahitnykh iz polihidramnionom [Treatment of pregnant women with a polyhydramon]. Neonatolohiia, khirurhiia ta perynatalna medytsyna. 2020;10(1):43-7. DOI: https://doi.org/10.24061/2413-4260.X.1.35.2020.6 (in Ukrainian)
7. Whittington JR, Ghahremani T, Friski A, Hamilton A, Magann EF. Window to the Womb: Amniotic Fluid and Postnatal Outcomes. Int J Womens Health. 2023;15:117-24. DOI: https://doi.org/10.2147/ijwh.s378020. PMID: 36756186; PMCID: PMC9900144.
8. Lazurenko VV, Tertyshnyk DYu, Borzenko IB, Ostapenko VR, Tischenko OM. Perebih vahitnosti ta polohiv u zhinok iz tsukrovym diabetom ta platsentarnoiu dysfunktsiieiu. [Pregnancy and childbirth course in women with diabetes and placental dysfunction]. International Medical Journal. 2022;28(1):29-34. DOI: https://doi.org/10.37436/2308-5274 (in Ukrainian)
9. Makarchuk OM, Zhurakivska OYa, Ostrovska OM, Rymarchuk MI, Henyk NI, Ostafiychuk SO. Angiogenic imbalance as a starting point for the development of placental dysfunction and pregnancy complications in patients with pathology of the fetal environment. Reproductive health of woman. 2023;1:5-12. DOI: https://doi.org/10.30841/2708-8731.1.2023.276243
10. Kornacki J, Gutaj P, Kalantarova A, Sibiak R, Jankowski M, Wender-Ozegowska E. Endothelial Dysfunction in Pregnancy Complications. Biomedicines. 2021;9(12):1756. DOI: https://doi.org/10.3390/biomedicines9121756. PMID: 34944571; PMCID: PMC8698592.
11. Luo H, Liu Y, Song Y, Hua Y, Zhu X. Aquaporin 1 affects pregnancy outcome and regulates aquaporin 8 and 9 expressions in the placenta. Cell Tissue Res. 2020;381(3):543-54. DOI: https://doi.org/10.1007/s00441-020-03221-w. PMID: 32542408; PMCID: PMC7431401.
Ibrahim A, Khoo MI, Ismail EHE, Hussain NHN, Zin AAM, Noordin L, et al. Oxidative stress biomarkers in pregnancy: a systematic review. Reprod Biol Endocrinol. 2024;22(1):93. DOI: https://doi.org/10.1186/s12958-024-01259-x. PMID: 39095896; PMCID: PMC11295331.
Grzeszczak K, Lanocha-Arendarczyk N, Malinowski W, Zietek P, Kosik-Bogacka D. Oxidative Stress in Pregnancy. Biomolecules. 2023;13(12):1768. DOI: https://doi.org/10.3390/biom13121768. PMID: 38136639; PMCID: PMC10741771.
Jomova K, Raptova R, Alomar SY, Alwasel SH, Nepovimova E, Kuca K, et al. Reactive oxygen species, toxicity, oxidative stress, and antioxidants: chronic diseases and aging. Arch Toxicol. 2023;97(10):2499-574. DOI: https://doi.org/10.1007/s00204-023-03562-9. PMID: 37597078; PMCID: PMC10475008.
San Martin Ruano C, Miralles F, Mehats C, Vaiman D. The impact of oxidative stress of environmental origin on the onset of placental diseases. Antioxidants. 2022;11(1):106. DOI: https://doi.org/10.3390/antiox11010106. PMID: 35052610; PMCID: PMC8773163.
16. Xu X, Ye X, Zhu M, Zhang Q, Li X, Yan J. FtMt reduces oxidative stress-induced trophoblast cell dysfunction via the HIF-1α/VEGF signaling pathway. BMC Pregnancy Childbirth. 2023;23(1):131. DOI: https://doi.org/10.1186/s12884-023-05448-1. PMID: 36859279; PMCID: PMC9976428.
Yu H, Chen L, Du B. Necroptosis in the pathophysiology of preeclampsia. Cell Cycle. 2023;22(14-16):1713-25. DOI: https://doi.org/10.1080/15384101.2023.2229138. PMID: 37365800; PMCID: PMC10446795.
Zygula A, Kosinski P, Wroczynski P, Makarewicz-Wujec M, Pietrzak B, Wielgos M, et al. Oxidative stress markers differ in two placental dysfunction pathologies: pregnancy-induced hypertension and intrauterine growth restriction. Oxid Med Cell Longev. 2020;2020; 1323891. DOI: https://doi.org/10.1155/2020/1323891. PMID: 32685085; PMCID: PMC7346256.
19. Bicanin Ilic M, Nikolic Turnic T, Ilic I, Nikolov A, Mujkovic S, Rakic D, et al. SARS-CoV-2 Infection and Its Association with Maternal and Fetal Redox Status and Outcomes: A Prospective Clinical Study. J Clin Med. 2025;14(5):1555. DOI: https://doi.org/10.3390/jcm14051555. PMID: 40095482; PMCID: PMC11899921.
Zhabchenko IA, Lishchenko IS, Bondarenko OM, Kovalenko TM. Vplyv perenesenoi pid chas vahitnosti koronavirusnoi khvoroby na perebih hestatsii ta zminy osnovnykh biotopiv orhanizmu zhinky [The influence of the coronavirus disease transmitted during pregnancy on the course of gestation and changes in the main biotopes of a woman’s organism]. Reproduktyvne zdorov’ia zhinky. 2023;5:20-7. DOI: https://doi.org/10.30841/2708-8731.5.2023.286765 (in Ukrainian)
21. Nobrega GM, McColl ER, Antolini-Tavares A, Souza RT, Cecatti JG, Costa ML, et al. Placentas From SARS-CoV-2 Infection During Pregnancy Exhibit Foci of Oxidative Stress and DNA Damage. Am J Reprod Immunol. 2025;93(1):e70034. DOI: https://doi.org/10.1111/aji.70034. PMID: 39739931
Vornic I, Buciu V, Furau CG, Gaje PN, Ceausu RA, Dumitru CS, et al. Oxidative Stress and Placental Pathogenesis: A Contemporary Overview of Potential Biomarkers and Emerging Therapeutics. Int J Mol Sci. 2024;25(22):12195. DOI: https://doi.org/10.3390/ijms252212195. PMID: 39596261; PMCID: PMC11594287.
Diadyk OO, Fastovets OP. Perebih vahitnosti, polohiv, morfolohichni ta imunohistokhimichni osoblyvosti platsenty u vahitnykh iz koronavirusnoiu khvoroboiu COVID-19 [Course of pregnancy, childbirth, morphological and immunohistochemical characteristics of the placenta in pregnant women with coronavirus disease covid-19]. Medychna informatyka ta inzheneriia. 2022;3:60-8. DOI: https://doi.org/10.11603/mie.1996-1960.2022.3.13378 (in Ukrainian)
24. Rozhkovska NM, Nadvorna OM, Zhelezov DM. Dysfunktsiia platsenty u vahitnykh iz posttravmatychnym stresovym rozladom [Dysfunction of the placenta in pregnant women with post-traumatic stress disorder]. Aktualni pytannia pediatrii, akusherstva ta hinekolohii. 2023;1:44-7. DOI: https://doi.org/10.11603/24116-4944.2023.1.13939 (in Ukrainian)
25. Poladych IV, Kostenko OIu. Suchasne uiavlennia pro vplyv stresu na imunnu systemu vahitnoi [Modern understanding of the impact of stress on the immune system of a pregnant woman]. Ukrainskyi zhurnal Zdorov’ia zhinky. 2024;1:79-86. DOI: https://doi.org/10.15574/HW.2024.170.79 (in Ukrainian)
26. Semenchenko OI, Zhdanovych OI, Kolomiichenko TV. Stan rehuliatsii vehetatyvnoi nervovoi systemy vahitnykh iz posttravmatychnym stresovym rozladom [The state of regulation of the autonomic nervous system in pregnant women with posttraumatic stress disorder]. Ukrainskyi zhurnal Zdorov’ia zhinky. 2023;6:39-44. DOI: https://doi.org/10.15574/HW.2023.169.39 (in Ukrainian)
27. Berehuliak SO, Yakymchuk YuB, Berehuliak OO. Vplyv stresu na vahitnist i polohy v umovakh sohodennia [Impact of stress on pregnancy and childbirth in today’s conditions]. Aktualni pytannia pediatrii, akusherstva ta hinekolohii. 2022;2:97-101. DOI: https://doi.org/10.11603/24116-4944.2022.2.13458 (in Ukrainian)
28. Lakhno IV. The level of pregnancy and childbirth complications among the residents of front-line city of Kharkiv. The Journal of V.N. Karazin Kharkiv National University. Series Medicine. 2024;32(3):306-13. DOI: https://doi.org/10.26565/2313-6693-2024-50-03
29. Shchaslyvyi AY, Antonenko SV, Telegeev GD. Comprehensive Review of Chronic Stress Pathways and the Efficacy of Behavioral Stress Reduction Programs. Int J Environ Res Public Health. 2024;21(8):1077. DOI: https://doi.org/10.3390/ijerph21081077. PMID: 39200687; PMCID: PMC11353953.
30. Gerges S, Obeid S, Hallit S. Traversing mental health disorders during pregnancy: Lebanese women's experiences of antepartum depression and anxiety. Ir J Med Sci. 2023;192(6):2949-59. DOI: https://doi.org/10.1007/s11845-023-03371-0. PMID: 37081286; PMCID: PMC10117264.
Al-Shatanawi TN, Khader Y, Abdel Razeq N, Khader AM, Alfaqih M, Alkouri O, et al. Disparities in Obstetric, Neonatal, and Birth Outcomes Among Syrian Women Refugees and Jordanian Women. Int JPublic Health. 2023;68:1605645. DOI: https://doi.org/10.3389/ijph.2023.1605645. PMID: 38024216; PMCID: PMC10654197.
McAuliffe L, Wright BJ, Hazi A, Kinsella GJ. Social support moderates the effect of stress on the cortisol awakening response in dementia family caregivers. Physiol Behav. 2021;240:113532. DOI: https://doi.org/10.1016/j.physbeh.2021.113532. PMID: 34289401.
33. Vorobei LI. Patohenetychne obgruntuvannia etiotropnoi profilaktyky dystresu ploda u vahitnykh z perynatalnymy vtratamy v anamnezi [Pathogenetic substantiation of etiotropic prevention of fetal distress in pregnant women with a history of perinatal losses]. Visnyk problem biolohii i medytsyny. 2020;3:97-102. DOI: https://doi.org/10.29254/2077-4214-2020-3-157-97-102 (in Ukrainian)
34. Haistruk NA, Haistruk AN, Melnyk AV, Dubas LH, Lovkina OL. Patohenetychna rol defitsytu vitaminu D ta imunozapalnykh porushen u rozvytku dystresu ploda u vahitnykh iz khronichnym bahatovoddiam [Pathogenetic role of vitamin D deficiency and immune-inflammatory disorders in development of fetal distress in pregnant women with chronic hydramnion]. Zaporizkyi medychnyi zhurnal. 2019;21(5):645-9. DOI: https://doi.org/10.14739/2310-1210.2019.5.179436 (in Ukrainian)
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Критерії авторського права, форми участі та авторства
Кожен автор повинен був взяти участь в роботі, щоб взяти на себе відповідальність за відповідні частини змісту статті. Один або кілька авторів повинні нести відповідальність в цілому за поданий для публікації матеріал - від моменту подачі до публікації статті. Авторитарний кредит повинен грунтуватися на наступному:
- істотність частини вклада в концепцію і дизайн, отри-мання даних або в аналіз і інтерпретацію результатів дослідження;
- написання статті або критичний розгляд важливості її інтелектуального змісту;
- остаточне твердження версії статті для публікації.
Автори також повинні підтвердити, що рукопис є дійсним викладенням матеріалів роботи і що ні цей рукопис, ні інші, які мають по суті аналогічний контент під їх авторством, не були опубліковані та не розглядаються для публікації в інших виданнях.
Автори рукописів, що повідомляють вихідні дані або систематичні огляди, повинні надавати доступ до заяви даних щонайменше від одного автора, частіше основного. Якщо потрібно, автори повинні бути готові надати дані і повинні бути готові в повній мірі співпрацювати в отриманні та наданні даних, на підставі яких проводиться оцінка та рецензування рукописи редактором / членами редколегії журналу.
Роль відповідального учасника.
Основний автор (або призначений відповідальний автор) буде виступати від імені всіх співавторів статті в якості основного кореспондента при листуванні з редакцією під час процесу її подання та розгляду. Якщо рукопис буде прийнята, відповідальний автор перегляне відредагований машинописний текст і зауваження рецензентів, прийме остаточне рішення щодо корекції і можливості публікації представленої рукописи в засобах масової інформації, федеральних агентствах і базах даних. Він також буде ідентифікований як відповідальний автор в опублікованій статті. Відповідальний автор несе відповідальність за подтверждленіе остаточного варіанта рукопису. Відповідальний автор несе також відповідальність за те, щоб інформація про конфлікти інтересів, була точною, актуальною і відповідала даним, наданим кожним співавтором.Відповідальний автор повинен підписати форму авторства, що підтверджує, що всі особи, які внесли істотний внесок, ідентифіковані як автори і що отримано письмовий дозвіл від кожного учасника щодо публікації представленої рукописи.
