ЗМІНИ АРТЕРІАЛЬНОГО ТИСКУ У ДІТЕЙ ШКІЛЬНОГО ВІКУ З ГОСТРОЮ ПНЕВМОНІЄЮ

Анотація

Гострі запальні захворювання дихальних шляхів залишаються основною причиною захворюваності, госпіталізації та смертності дітей у всьому світі. Серед них є значущою гостра позалікарняна пневмонія (ГПП), на яку припадає приблизно 16 % світових смертей серед дітей віком до п’яти років. Педіатричні прояви пневмонії помітно відрізняються від тих, що спостерігаються у дорослих, однак наявність серцево-судинних супутніх захворювань може ускладнити клінічний перебіг у всіх вікових групах. Достовірно встановлено, що респіраторна патологія викликає серцево-судинні зміни, які пов’язані зі значно підвищеним ризиком несприятливих наслідків.

Мета дослідження. Оцінити зміни артеріального тиску у дітей з гострою позалікарняною пневмонією під час гострої фази та раннього одужання.

Матеріали та методи. У дослідження було включено 30 дітей віком 8-12 років (середній вік 11,0±0,2 року) з діагнозом ГПП. Групу порівняння склали 30 здорових дітей однакового віку та статі. У групі хворих вимірювання АТ проводили двічі: у день госпіталізації та на ранньому етапі відновлення. Також оцінювали частоту серцевих скорочень і насичення крові киснем. Дослідження проводилося з урахуванням принципів Гельсінської декларації Всесвітньої медичної асоціації «Етичні принципи медичних досліджень за участю людини в якості об’єкта дослідження». У всіх осіб включених в дослідження було отримано інформовану згоду на участь (батьків дітей або їх опікунів), яка акцентувала увагу на відсутності інвазійних утручань. Протокол дослідження обговорено та затверджено на засіданні комісії з біоетики Буковинського державного медичного університету, рішенням якої воно було схвалено. Аналіз описової статистики проводили за допомогою програми Statistica (v.6, Statsoft). Кількісні дані подано як середнє значення та стандартна похибка середнього (М ± SE); при порівнянні використовували двосторонні p-значення, і p<0,05 вважалося статистично значущим. Для оцінки та пояснення даних використовувалася програма штучного інтелекту «Copilot» (Microsoft). Робота виконана в рамках планової науково-дослідної роботи кафедри педіатрії, неонатології та перинатальної медицини Буковинського державного медичного університету: «Хронобіологічні й адаптаційні аспекти та особливості вегетативної регуляції при патологічних станах у дітей різних вікових груп» (№ державної реєстрації 0122U002245, термін виконання 2022-2026 рр.).

Результати дослідження. Відповідно до загального стану всі випадки пневмонії були класифіковані як легкі або середньої тяжкості; тяжких або ускладнених форм не виявлено. У гострій фазі спостерігалися ознаки системної запальної відповіді, зокрема підвищення температури тіла, тахікардія та тахіпное, а також прояви легкої гіпоксемії, які зберігалися і в ранній період одужання. Показники АТ (систолічного, діастолічного та пульсового) в обидва періоди були нижчими, ніж у здорових дітей, що, ймовірно, пов’язано з вазодилатацією та змінами вегетативної регуляції на тлі запалення. На початку захворювання відмічалося зниження ударного об’єму та серцевого викиду, яке згодом змінювалося зростанням цих показників у процесі лікування разом із поступовим зниженням частоти серцевих скорочень. Отримані результати узгоджуються з даними попередніх досліджень і свідчать про функціональний та зворотний характер гемодинамічних і оксигенаційних змін у дітей із гострою пневмонією.

Висновки. У випадках ГПП зростає фізіологічне навантаження як на серцево-судинну, так і на дихальну системи. Відновлення призводить до часткової нормалізації, але для деяких параметрів, таких як SаO₂ і серцевий викид, може знадобитися більше часу, щоб повністю повернутися до вихідного рівня. ГПП як системне захворювання вражає декілька систем органів, і одужання є поступовим, а не миттєвим. При лікуванні дітей з ГПП слід уникати агресивного навантаження рідиною у осіб з ознаками порушення серцевої діяльності.