ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНИХ НАВИЧОК У СТУДЕНТІВ-МЕДИКІВ: ДОСВІД ВИКЛАДАННЯ КУРСУ «ОСНОВИ СПІЛКУВАННЯ З ДИТИНОЮ»
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-4260.XV.4.58.2025.2Ключові слова:
медична освіта; комунікативні навички; студенти-медикиАнотація
Сучасна медична освіта дедалі більше орієнтується не лише на засвоєння фундаментальних знань із клінічних та біомедичних наук, а й на розвиток так званих «soft skills», серед яких провідне місце займають комунікативні компетентності. У педіатрії ефективна комунікація має особливе значення, адже вона охоплює не лише дитину, але й її батьків чи опікунів. Курс «Основи спілкування з дитиною» було впроваджено в Національному медичному університеті імені О.О. Богомольця з метою формування цих компетентностей на ранньому етапі підготовки майбутніх лікарів.
Мета дослідження. Оцінити ефективність курсу «Основи спілкування з дитиною» у формуванні комунікативних навичок у студентів першого курсу Національного медичного університету імені О.О. Богомольця.
Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 153 студенти першого курсу Національного медичного університету імені О.О. Богомольця. Оцінювання рівня засвоєння знань здійснювалося за шкалою ECTS. Використовувалися такі методи: поточний і підсумковий контроль знань, виконання практичних завдань та рольових ігор, а також анкетування студентів щодо задоволеності курсом і методикою викладання. Дослідження не мало грантової підтримки та виконувалося у межах науково-дослідної роботи кафедри педіатрії № 2 Національного медичного університету імені О.О. Богомольця. Код державної реєстрації 0120U100804.
Результати. Результати показали достатній рівень засвоєння теоретичного матеріалу, розвиток практичних умінь у сфері активного слухання, емпатії та встановлення ефективного контакту з дітьми. Студенти продемонстрували позитивну динаміку під час роботи зі змодельованими клінічними ситуаціями. Розподіл результатів за шкалою ECTS свідчить про переважання високих оцінок. Понад 94% респондентів відзначили високий рівень задоволеності курсом, а більше ніж 88% – суттєве покращення комунікативних навичок. Найбільший інтерес (93%) викликала практична складова – спілкування з дітьми та аналіз клінічних випадків. Основними труднощами виявилися відсутність попереднього досвіду спілкування з дітьми (56,2%), зокрема найбільші виклики виникали у взаємодії з дітьми до 3 років (35,9%) та підлітками 14–18 років (23,5%).
Висновки. Курс «Основи спілкування з дитиною» продемонстрував ефективність у покращенні як теоретичних знань, так і практичних комунікативних умінь студентів-медиків першого курсу. Інтерактивні методи навчання такі, як рольові ігри, симуляції, групові дискусії високо оцінені студентами та суттєво сприяли зростанню їхньої впевненості у педіатричній комунікації. Отримані результати підтверджують актуальність інтеграції цієї дисципліни у навчальні плани та підкреслюють необхідність приділення більшої уваги стратегіям спілкування з дітьми молодшого віку та підлітками.
Посилання
Kuchyn YuL, Vlasenko OM, Kucherenko II, Mykytenko PV. Indyvidualna osvitnia traiektoriia zdobuvachiv vyshchoi medychnoi osvity: metodychni ta tekhnichni aspekty realizatsii [Individual educational trajectory of higher medica education students: methodological and technical aspects of implementation]. Teoriia ta metodyka upravlinnia osvitoiu. 2023;2(56):163-9. DOI: https://doi.org/10.32782/2663-6085/2023/56.2.36 (in Ukrainian)
Volosovets OP, Lurin IA, Naumenko OM, Volosovets AO, Kryvopustov SP. Current challenges for the health care system due to the lack of medical staff and the continuous professional development of doctors. Wiad Lek. 2022;75(5 pt 1):1135-9. DOI: https://doi.org/10.36740/WLek202205115. PMID: 35758491.
Kuchyn IuL, Vlasenko OM, Melnyk VS, Stuchynska NV, Kucherenko II, Mykytenko PV. Simulation training and virtual patients as a component of classroom training of future doctors under COVID-19 conditions. Wiad Lek. 2022;75(5 pt 1):1118-23. DOI: https://doi.org/10.36740/WLek202205112. PMID: 35758488.
Rios IC. Communication in medicine. Rev de Med. (Sao Paulo). 2012;91(3):159-62. DOI: https://doi.org/10.11606/issn.1679-9836.v91i3p159-162
Rautakoski P, Ursin PA, Carter AS, Kaljonen A, Nylund A, Pihlaja P. Communication skills predict social-emotional competencies. J Commun Disord. 2021;93:106138. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jcomdis.2021.106138. PMID: 34182379.
Forsey J, Ng S, Rowland P, Freeman R, Li C, Woods NN. The Basic Science of Patient-Physician Communication: A Critical Scoping Review. Acad Med. 2021;96(11S):S109-S118. DOI: https://doi.org/10.1097/acm.0000000000004323. PMID: 34348382.
Medeiros GJM, Negrao BJ, Sales MRP, de Paula Goulart LR, Appenzeller S. Communication skills in pediatrics: perception of medical students. BMC Med Educ. 2024;24(1):1545. DOI: https://doi.org/10.1186/s12909-024-06578-6. PMID: 39732667; PMCID: PMC11682658.
Sullivan C, Condron C, Mulhall C, Almulla M, Kelly M, O’Leary D, et al. Preparing for pediatrics: Experiential Learning helps medical students prepare for their clinical Placement. Front Pediatr. 2022;10:834825. DOI: https://doi.org/10.3389/fped.2022.834825. PMID: 35311060; PMCID: PMC8931532.
Wright KB, Bylund C, Ware J, Parker P, Query JL, Baile W. Medical student attitudes toward communication skills training and knowledge of appropriate communication between provider and patient: a comparison between first- and fourth-year medical students. Med Educ Online. 2006;11(1):4594. . DOI:https://doi.org/10.3402/meo.v11i.4594. PMID: 28253797.
Peterson E, Morgan R, Calhoun A. Improving Patient- and Family-Centered Communication in Pediatrics: A Review of Simulation-Based Learning. Pediatr Ann. 2021;50(1):e32-e38. doi: https://doi.org/10.3928/19382359-20201211-02
Healthcare Commission. Healthcare Commission Patient Survey Report 2004 – young patients [Internet]. Picker Institute Europe; 2024[cited 2025 Aug 27]. 57p. Available from: http://www.nhssurveys.org/Filestore/CQC/YP_KF_2004.pdf
Marginean CO, Melit LE, Chincesan M, Muresan S, Georgescu AM, Suciu N, et al. Communication skills in pediatrics – the relationship between pediatrician and child. Medicine (Baltimore). 2017;96(43):e8399. DOI: https://doi.org/10.1097/MD.0000000000008399. PMID: 29069036; PMCID: PMC5671869.
Frost KA, Metcalf EP, Brooks R, Kinnersley P, Greenwood SR, Powell CV. Teaching pediatric communication skills to medical students. Adv Med Educ Pract. 2015;6:35-43. DOI: https://doi.org/10.2147/AMEP.S75133. PMID: 25653569; PMCID: PMC4303365.
Lee T, Lin EC, Lin HC. Communication skills utilized by physicians in the pediatric outpatient setting. BMC Health Serv Res. 2022;22(1):993.
DOI: https://doi.org/10.1186/s12913-022-08385-5. PMID: 35927741; PMCID: PMC9354305.
Hodovanets YuD, Babintseva AH. Aktualnist vprovadzhennia modeli «CASE-BASED LEARNING» (CBL) u systemu fakhovoi pidhotovky ta bezperervnoho profesiinoho rozvytku likariv[Topicality of implementation of the model «CASE-BASED LEARNING» (CBL) system in professional training and continuing professional development of doctors]. Neonatolohiia, khirurhiia ta perynatalna medytsyna. 2019;9(2):9-15. DOI: https://doi.org/10.24061/2413-4260.IX.2.32.2019.2 (in Ukrainian)
Harden RM, Laidlaw JM. Essential skills for a medical teacher: An introduction to teaching and learning in medicine. 2nd ed. Edinburgh: Elsevier; 2017. 290p.
Silverman J, Kurtz S, Draper J. Skills for communicating with patients. 3rd ed. CRC: Press; 2013. 317p.
Hryshchenko NV, Kovalchuk OL. Samostiina robota studentiv z pediatrii yak neodminna komponenta v nadbanni kompetentnostei maibutnoho likaria. [Gryshchenko Nataliia, Kovalchuk Olha. Students’ independent work in Paediatrics as an indispensable component in acquiring the future doctor’s competencies]. Medytsyna ta farmatsiia: osvitni dyskursy. 2025;1:34-40. DOI: https://doi.org/10.32782/eddiscourses/2025-1-7 (in Ukrainian)
Hryshchenko NV, Kovalchuk OL. Monitorynh rivnia zadovolenosti yakistiu pidhotovky z pediatrii zdobuvachiv osvity za spetsialnistiu 222 «Medytsyna» fakultetu pidhotovky inozemnykh hromadian Natsionalnoho medychnoho universytetu imeni O.O. Bohomoltsia [Monitoring the level of satisfaction with the quality of training in pediatrics of undergraduates on the specialty 222 “Medicine” of the Faculty for Training of Foreign Citizens of the Bogomolets National Medical University]. Zdorov’ia dytyny. 2024;19(4):208-13. DOI: https://doi.org/10.22141/2224-0551.19.4.2024.1707 (in Ukrainian)
Volosovets OP, Naumenko OM, Tsymbaliuk RS, Kryvopustov SP, Hryshchenko NV, Mozyrska OV, ta in. Dosvid pidhotovky ta atestatsii z pediatrychnykh dystsyplin zdobuvachiv osvity za spetsialnistiu 222 «Medytsyna» [Experience of training and certification in pediatric disciplines of students majoring in 222 “medicine” specialty]. Zdorov’ia dytyny. 2023;18(6):446-52. DOI: https://doi.org/10.22141/2224-0551.18.6.2023.1632 (in Ukrainian)
Shevtsova TI, Saltanova SD. The student scientific society of the pediatrics department №2 of the national medical university as a critical component in shaping the future pediatric physician and researcher. Bulletin of problems in biology and medicine. 2024;1:310-8. DOI: https://doi.org/10.29254/2077-4214-2024-1-172-310-318
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Критерії авторського права, форми участі та авторства
Кожен автор повинен був взяти участь в роботі, щоб взяти на себе відповідальність за відповідні частини змісту статті. Один або кілька авторів повинні нести відповідальність в цілому за поданий для публікації матеріал - від моменту подачі до публікації статті. Авторитарний кредит повинен грунтуватися на наступному:
- істотність частини вклада в концепцію і дизайн, отри-мання даних або в аналіз і інтерпретацію результатів дослідження;
- написання статті або критичний розгляд важливості її інтелектуального змісту;
- остаточне твердження версії статті для публікації.
Автори також повинні підтвердити, що рукопис є дійсним викладенням матеріалів роботи і що ні цей рукопис, ні інші, які мають по суті аналогічний контент під їх авторством, не були опубліковані та не розглядаються для публікації в інших виданнях.
Автори рукописів, що повідомляють вихідні дані або систематичні огляди, повинні надавати доступ до заяви даних щонайменше від одного автора, частіше основного. Якщо потрібно, автори повинні бути готові надати дані і повинні бути готові в повній мірі співпрацювати в отриманні та наданні даних, на підставі яких проводиться оцінка та рецензування рукописи редактором / членами редколегії журналу.
Роль відповідального учасника.
Основний автор (або призначений відповідальний автор) буде виступати від імені всіх співавторів статті в якості основного кореспондента при листуванні з редакцією під час процесу її подання та розгляду. Якщо рукопис буде прийнята, відповідальний автор перегляне відредагований машинописний текст і зауваження рецензентів, прийме остаточне рішення щодо корекції і можливості публікації представленої рукописи в засобах масової інформації, федеральних агентствах і базах даних. Він також буде ідентифікований як відповідальний автор в опублікованій статті. Відповідальний автор несе відповідальність за подтверждленіе остаточного варіанта рукопису. Відповідальний автор несе також відповідальність за те, щоб інформація про конфлікти інтересів, була точною, актуальною і відповідала даним, наданим кожним співавтором.Відповідальний автор повинен підписати форму авторства, що підтверджує, що всі особи, які внесли істотний внесок, ідентифіковані як автори і що отримано письмовий дозвіл від кожного учасника щодо публікації представленої рукописи.
