ОСОБЛИВОСТІ КОМПЛЕКСНОГО ЛІКУВАННЯ ГОСТРОГО ОРБІТАЛЬНОГО ЦЕЛЮЛІТУ У ДІТЕЙ (клінічний випадок)

Автор(и)

  • Я. Пенішкевич Буковинський державний медичний університет, Україна https://orcid.org/0000-0003-2690-1352
  • Г. Шевчук Офтальмологічний центр ДюПейдж, США
  • С. Каратєєва Буковинський державний медичний університет, Україна https://orcid.org/0000-0003-1836-8375

DOI:

https://doi.org/10.24061/2413-4260.XV.3.57.2025.31

Ключові слова:

орбіта, м’які тканини, зоровий нерв, ішемія сітківки, запалення, дитина, імуноглобулін, орбітальний целюліт, пресептальний целюліт, офтальмоплегія, проптоз (екзофтальм), набряк повік, дренування орбіти.

Анотація

Орбітальний целюліт є актуальною проблемою офтальмології, особливо дитячої. Індивідуальний підхід щодо конкретного пацієнта зумовлений серйозністю ускладнень і наслідків лікування. Як гострий період захворювання, так і віддаленні результати потребують чіткого виконання протоколів лікування. З цією метою ми висвітлюємо окремий клінічний випадок гострого орбітального целюліту у дитини із застосуванням імуноглобуліну в комплексному хірургічному лікуванні. Хоча потенціал імуносупресії за наявності інфекції викликає суперечки, проте у нашому випадку призначення імуноглобуліну в комплексному лікуванні орбітального целюліту у дитини було доречним і визначальним.

Результати та їх обговорення. На стаціонарному лікуванні у КНП «Міська дитяча клінічна лікарня» впродовж 16-ти діб перебував хлопчик (1 рік, 8 місяців) з діагнозом «Гостре запалення очної ямки». При огляді стан дитини важкий. У пацієнта значний больовий синдром, гіпертермія, локально інтенсивний солідний набряк обидвох повік (верхня і нижня). Останні синюшного кольору, гарячі на дотик, виділення незначні серозні, блефароспазм. Відкрити повіки не вдається без анестезії та седації. Огляд очного яблука та глибших структур неможливий. Виконано додаткові інструментальні та лабораторні дослідження, що підтвердили діагноз. Також, дитина проконсультована невропатологом, лор-спеціалістом, стоматологом, щелепно-лицевим хірургом та педіатром. У дитини явища гострого синуситу та риніту. Алергологічний, генетичний та епідеміологічний анамнез не обтяжені. Хоча потенціал імуносупресії за наявності інфекції викликає суперечки, проте у нашому випадку призначення імуноглобуліну було доречним і визначальним. Лікування включало антибіотикотерапію, нестероїдні протизапальні, знеболюючі засоби і симптоматичне лікування. Проте протягом перших трьох діб загальний стан дитини залишався важким без позитивної динаміки. На 4-ту добу стаціонарного лікування виконано дренування орбіти (отримано серозний ексудат) та призначено інший антибіотик. Однак, стан залишався без змін. Тому на 9-ту добу додатково до призначеного консервативного лікування було додано імуноглобулін (три дози). Позитивну динаміку (зниження температури тіла, покращення загального та локального статусу, а також покращення показників лабораторних досліджень) відмічено на наступну добу після призначення препарату. На 16-ту добу перебування в стаціонарі дитина в задовільному стані виписана додому.

Висновки. 1. Застосування імуноглобуліну в комплексному лікуванні гострого орбітального целюліту у дітей є доцільним, це сприяє позитивній динаміці та одужанню. 2. Розробка алгоритмів лікування з корекцією імуноглобуліном є обіцяючим щодо прогнозу захворювання. 3. Вивчення механізму впливу імуноглобуліну при лікуванні гострого орбітального целюліту у дітей є актуальним та потребує подальшого вивчення.

Посилання

Srivatsan S, Kersten R. Periorbital and orbital cellulitis. Straight to the point of care. BMJ. Best practice. 2020[update 2024 Sep 17; cited 2025 Apr 7]. 53p. Available from: https://bestpractice.bmj.com/topics/en-us/734/pdf/734/Periorbital%20and%20orbital%20cellulitis.pdf

Robinson A, Beech T, McDermott AL, Sinha A. Investigation and management of adult periorbital or orbital cellulitis. J Laryngol Otol. 2007;121(6):545-7. DOI: https://doi.org/10.1017/s0022215106003434. PMID: 17164026.

Ambati B, Ambati J, Azar N, Stratton L, Schmidt EV. Periorbital and orbital cellulitis before and after the advent of Haemophilus influenzae type B vaccination. Ophthalmology. 2000;107(8):1450-3. DOI: https://doi.org/10.1016/s0161-6420(00)00178-0. PMID: 10919886.

Powell KR. Orbital and periorbital cellulitis. Pediatr Rev. 1995;16(5):163-7. DOI: https://doi.org/10.1542/pir.16-5-163. PMID: 7753730.

Chandler JR, Langenbrunner DJ, Stevens ER. The pathogenesis of orbital complications in acute sinusitis. Laryngoscope. 1970;80:1414-28. DOI: https://doi.org/10.1288/00005537-197009000-00007. PMID: 5470225.

Kloek CE, Rubin PA. Role of inflammation in orbital cellulitis. Int Ophthalmol Clin. 2006;46(2):57-68. DOI: https://doi.org/10.1097/00004397-200604620-00007. PMID: 16770154.

Swift AC, Charlton G. Sinusitis and the acute orbit in children. J Laryngol Otol. 1990;104(3):213-6. DOI: https://doi.org/10.1017/s0022215100112319. PMID: 2187942.

Howe L, Jones NS. Guidelines for the management of periorbital cellulitis/abscess. Clin Otolaryngol Allied Sci. 2004;29(6):725-8. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1365-2273.2004.00889.x. PMID: 15533168.

Moloney JR, Badham NJ, McRae A. The acute orbit: preseptal (periorbital) cellulitis, subperiosteal abscess and orbital cellulitis due to sinusitis. J Laryngol Otol Suppl. 1987;12:1-18. PMID: 3471826.

Ryan JT, Preciado DA, Bauman N, Pena M, Bose S, Zalzal GH, et al. Management of pediatric orbital cellulitis in patients with radiographic findings of subperiosteal abscess. Otolaryngol Head Neck Surg. 2009;140(6): 907-11. DOI: https://doi.org/10.1016/j.otohns.2009.02.014. PMID: 19467413.

Oxford LE, McClay J. Medical and surgical management of subperiosteal orbital abscess secondary to acute sinusitis in children. Int J Pediatr Otorhinolaryngol. 2006;70(11):1853-61. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ijporl.2006.05.012. PMID: 16905200.

Harris GJ. Subperiosteal abscess of the orbit. Age as a factor in the bacteriology and response to treatment. Ophthalmology. 1994;101(3):585-95. DOI: https://doi.org/10.1016/s0161-6420(94)31297-8. PMID: 8127580.

StatPearls [Internet]. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; 2025[cited 2025 May 3]. Bae C, Bourget D. Periorbital Cellulitis. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK470408 PMID: 29261970; Bookshelf ID: NBK470408.

StatPearls [Internet]. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; 2023[cited 2025 Apr 23]. Danishyar A, Sergent SR. Orbital Cellulitis. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK507901.PMID: 29939678; Bookshelf ID: NBK507901.

Kingsley J, Mehra P, Lawrence LE, Henry E, Duffy E, Cammarata SK, et al. A randomized, double-blind, Phase 2 study to evaluate subjective and objective outcomes in patients with acute bacterial skin and skin structure infections treated with delafloxacin, linezolid or vancomycin. J Antimicrob Chemother. 2016;71(3):821-9. DOI: https://doi.org/10.1093/jac/dkv411. PMID: 26679243 PMCID: PMC4743703.

Corey GR, Kabler H, Mehra P, Gupta S, Overcash JS, Porwal A, et al. Single-dose oritavancin in the treatment of acute bacterial skin infections. N Engl J Med. 2014;370(23):2180-90. DOI: https://doi.org/10.1056/nejmoa1310422. PMID: 24897083.

Lan SH, Lin WT, Chang SP, Lu LC, Chao CM, Lai CC, et al. Tedizolid Versus Linezolid for the Treatment of Acute Bacterial Skin and Skin Structure Infection: A Systematic Review and Meta-Analysis. Antibiotics (Basel). 2019;8(3):137. DOI: https://doi.org/10.3390/antibiotics8030137. PMID: 31487837; PMCID: PMC6784229.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-10-08

Як цитувати

Пенішкевич, Я., Шевчук, Г., & Каратєєва, С. (2025). ОСОБЛИВОСТІ КОМПЛЕКСНОГО ЛІКУВАННЯ ГОСТРОГО ОРБІТАЛЬНОГО ЦЕЛЮЛІТУ У ДІТЕЙ (клінічний випадок). Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина, 15(3(57), 224–228. https://doi.org/10.24061/2413-4260.XV.3.57.2025.31