ШКАЛИ ДЛЯ ОЦІНКИ БОЛЮ У НОВОНАРОДЖЕНИХ: ІНТЕГРАТИВНИЙ ОГЛЯД ДЛЯ МЕДСЕСТРИНСЬКОЇ ПРАКТИКИ ТА РЕАБІЛІТОЛОГІВ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.24061/2413-4260.XV.3.57.2025.27

Ключові слова:

оцінка болю; шкали; новонароджені; практика медичних сестер; реабілітація.

Анотація

Недооцінка та неадекватне лікування болю у новонароджених залишаються серйозною проблемою в клінічній практиці, незважаючи на сучасні знання про їхню здатність відчувати біль. Об'єктивна оцінка болю є критично важливою і медичні сестри відіграють ключову роль у його виявленні та управлінні у цій вразливій популяції. Реабілітаційні заходи також мають проводитись з урахуванням ступеню болю. Валідні та надійні шкали для оцінки болю є корисним інструментом для використання медсестрами у щоденній клінічній практиці, оскільки апаратура для контролю рівня болю є дороговартісною і її немає у відділеннях у достатній кількості.

Мета дослідження.  Аналіз валідності й надійності шкал, які використовуються у медсестринській практиці та реабілітації для об'єктивної оцінки болю у доношених та недоношених новонароджених.

Матеріали і методи: дослідження проведено як інтегративний огляд літератури згідно з методологією Whittemore та Knafl (2005). Систематичний пошук проводився у міжнародних базах даних PubMed, Scopus, ScienceDirect, Embase, Lilacs, BVS (Virtual Health Library) та Google Scholar. Пошук охоплював публікації з 1990 по 2023 рік, з акцентом на період 2010–2023 років. Ключові слова включали "neonatal pain", "pain assessment", "pain scale", "newborn", "preterm", "PIPP", "nursing assessment" та їх відповідники іспанською й португальською мовами, поєднані логічними операторами AND/OR. До аналізу включалися оригінальні дослідження з повним текстом, що описують або валідизують шкали болю у новонароджених. З 84 відібраних статей, 22 були включені до остаточного аналізу після усунення дублікатів та повного читання. Дані екстрагувалися у стандартизовану таблицю, а якість джерел оцінювалася за критеріями STROBE або PRISMA. Наукові дослідження виконані з дотриманням положень GCP (1996 рік), Конвенції Ради Європи про права людини та біомедицину (від 4 квітня 1997 р.), Гельсінської декларації Всесвітньої медичної асоціації про етичні принципи проведення наукових досліджень за участю людини (1964-2008 рр.), наказу МОЗ України № 690 від 23.09.2009 р. (із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства охорони здоров’я України № 523 від 12.07.2012 р.)

 Додатково проведено опитування 25 медичних сестер стосовно використання різних шкал у відділенні реанімації новонароджених КП «Регіцональний медичний центр родинного здоров’я» ДОР. Кожна шкала оцінки використовувалась протягом тижня. Релевантність опитування оцінювалася шляхом паралельного моніторингу інтенсивності болю за допомогою апарату NIPE (Newborn Infant Pain Evaluation), з використанням спеціалізованого програмного забезпечення (MDoloris Medical Systems, Франція).

Результати. Огляд ідентифікував як унідименсіональні, так і мультидименсіональні інструменти для оцінки гострого та тривалого болю у недоношених та доношених новонароджених. До найчастіше описуваних валідизованих шкал належать PIPP (Premature Infant Pain Profile), NIPS (Neonatal Infant Pain Scale), CRIES, NFCS (Neonatal Facial Coding System) та N-PASS).

Вибір відповідної шкали для оцінки болю у новонароджених має враховувати гестаційний вік дитини, тип та тривалість болю, а також клінічний контекст. Кожна шкала має свої переваги та обмеження, що підкреслює необхідність глибокого розуміння цих інструментів медичними працівниками, зокрема медсестрами. Огляд надає концептуальну основу для більш ефективного впровадження цих інструментів у практику.

Виявлено, що 56 % медичних сестер віддали перевагу шкалі CRIES та PIPP. При цьому відповідність до показників моніторингу сили болю за допомогою апарату NIPE була достатньо високою у першої. Так за коефіцієнтом рангової кореляції Кендалла  у CRIES τ = 0,7, а РІРР τ = 0,5 (р <0,05). В оцінці шкал NFCS та N-PASS  показники цих шкал та показника апарату NIPE  також демонстрували сильний прямий зв’язок (τ = 0,6 та 0,8 відповідно) (р <0,05). Цим шкалам надали перевагу 44 % медичних сестер.   Шкалу  NIPS більшість ( 76% ) медичних сестер вважали зручною, та  з помірною кореляцією показнику апарату NIPE (τ = 0,4,р <0,05).

Висновки. Жодна з проаналізованих шкал не є "золотим стандартом" для всіх клінічних ситуацій. Вибір найбільш відповідного інструменту залежить від багатьох критеріїв, включаючи гестаційний вік та загальний контекст, у якому перебуває новонароджений, досвід медичного персоналу. Це вимагає від них обізнаності та гнучкості у застосуванні знань. Отримані дані надають основу для розробки клінічних рекомендацій та стандартів щодо використання шкал оцінки болю в неонатологічній практиці. Для майбутніх досліджень доцільно вивчити ефективність комбінованого використання декількох шкал або розробку адаптивних інструментів, що динамічно враховують стан новонародженого.

Посилання

San Martin Gacitua DP, Valenzuela Suazo SV, Huaiquian Silva JC, Luengo Machuca L. Pain in the newborn in a neonatology unit of a clinical Chilean hospital. Enferm Global. 2017;16(48):1-12. DOI: http://dx.doi.org/10.6018/eglobal.16.4.263211

Gallegos-Martinez J, Salazar-Juarez M. Dolor en el neonato: humanizacion del cuidado neonatal. Rev Enferm Neurol. 2010;9(1):26-31 DOI: https://doi.org/10.51422/ren.v9i1.103

Araújo Barros MM, Scheffer Luiz BV, Vieira Mathias C. Pain as the fifth vital sign: nurse’s practices and challenges in a neonatal intensive unit care. Braz J Pain. 2019;2(3):232-6. DOI: https://doi.org/10.5935/2595-0118.20190041

Garcia-Rodriguez MT, Seijo-Bestilleiro R, Gonzalez-Martin C, Bujan-Bravo S. Pain assessment and management in the newborn: A systematized review. World J Clin Cases. 2021;9(21):5921-31. DOI: https://doi.org/10.12998/wjcc.v9.i21.5921. PMID: 34368310; PMCID: PMC8316969.

Querido DL, Christoffel MM, Machado MED, de Almeida VS, Esteves APV dos S, Matos PB de C. Perceptions of professionals on neonatal pain: A descriptive study. Online Braz J Nurs. 2017;16(4):420-30. DOI: https://doi.org/10.17665/1676-4285.20175847

Committee on fetus and newborn and section on anesthesiology and pain medicine. Prevention and Management of Pain in the Neonate: An Update. Pediatrics. 2016;137(2): e20154271. DOI: https://doi.org/10.1542/peds.2015-4271. PMID: 26810788.

Vlasov O, Obolonskyi O, Kapustina O, Obolonska O. Personal experience of implementing the enhanced recovery after surgery (ERAS) society recommendations in neonatal surgical pathology. Neonatology, surgery and perinatal medicine. 2024;14(4):23-7. DOI: https://doi.org/10.24061/2413-4260.XIV.4.54.2024.2

. Neonatology Branch of Chinese Medical Association, Editorial Board of Chinese Journal of Contemporary Pediatrics. Expert consensus on neonatal pain assessment and analgesia management (2020 edition). Zhongguo Dang Dai Er Ke Za Zhi. 2020;22(9):923-930. Chinese. DOI: https://doi.org/10.7499/j.issn.1008-8830.2006181. PMID: 32933620; PMCID: PMC7499443.

Olsson E, Ahl H, Bengtsson K, Vejayaram DN, Norman E, Bruschettini M, et al. The use and reporting of neonatal pain scales: a systematic review of randomized trials. Pain. 2021;162(2):353-60. DOI: https://doi.org/10.1097/j.pain.0000000000002046. PMID: 32826760; PMCID: PMC7808360.

Whittemore R, Knafl K. The integrative review: updated methodology. J Adv Nurs. 2005;52(5):546-53 DOI: https://doi.org/10.1111/j.1365-2648.2005.03621.x. PMID: 16268861.

Cuschieri S. The STROBE guidelines. Saudi J Anaesth. 2019;13(Suppl 1):S31-S34. DOI: https://doi.org/10.4103/sja.sja_543_18. PMID: 30930717; PMCID: PMC6398292.

Moher D, Liberati A, Tetzlaff J, Altman DG, PRISMA Group. Preferred reporting items for systematic reviews and meta-analyses: the PRISMA statement. PLoS Med. 2009;6(7):e1000097. DOI: https://doi.org/0.1371/journal.pmed.1000097. PMID: 19621072; PMCID: PMC2707599.

Revelan importantes lagunas en las escalas de calificación del dolor en recién nacidos. LARAZON [Internet]. 2025[cited 2025 Jul 2]. Available from: https://www.larazon.es/sociedad/revelan-importantes-lagunas-escalas-calificacion-dolor-recien-nacidos_2025041467fcd267fa7e170001bf9e59.html

Stevens B, Johnston C, Petryshen P, Taddio A. Premature Infant Pain Profile: development and initial validation. Clin J Pain. 1996;12(1):13-22. DOI: https://doi.org/10.1097/00002508-199603000-00004. PMID: 8722730.

Gibbins S, Stevens B, Yamada J, Dionne K, Campbell-Yeo M, Lee G, et al. Validation of the Premature Infant Pain Profile-Revised (PIPP-R). Early Hum Dev. 2014;90(4):189-93. DOI: https://doi.org/10.1016/j.earlhumdev.2014.01.005. PMID: 24491511.

Children's Hospital of Eastern Ontario. Neonatal Infant Pain Scale (NIPS) (1993). NEST360. Unicef [Internet]. 2024[cited 2025 Jun 24]. Available from: https://newborntoolkit.org/tools/neonatal-infant-pain-scale-nips?back_action=%2Fwhats-new%3Ftab%3DLearnings

Sarkaria E, Gruszfeld D. Assessing Neonatal Pain with NIPS and COMFORT-B: Evaluation of NICU's Staff Competences. Pain Res Manag. 2022;2022:8545372. DOI: https://doi.org/10.1155/2022/8545372. PMID: 35340544; PMCID: PMC8942671.

Krechel SW, Bildner J. CRIES: a new neonatal postoperative pain measurement score. Initial testing of validity and reliability. Paediatr Anaesth. 1995;5(1):53-61. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1460-9592.1995.tb00242.x. PMID: 8521311.

Anitescu M, editor. Multidisciplinary Pain Medicine Fellowship. Cham: Springer; 2025. 269p. Hooten WM, D’Souza RS, Nelson A. Clinical States of Pain (Taxonomy). p.29-58. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-031-88357-6_3

Grunau RVE, Oberlander T, Holsti L, Whitfield MF. Bedside application of the Neonatal Facial Coding System in pain assessment of premature neonates. Pain. 1998;76(3):277-86. DOI: https://doi.org/0.1016/S0304-3959(98)00046-3. PMID: 9718246

Hummel P, Puchalski M, Creech SD, Weiss MG. Clinical reliability and validity of the N-PASS: neonatal pain, agitation and sedation scale with prolonged pain. J Perinatol. 2008;28(1):55-60. DOI: https://doi.org/10.1038/sj.jp.7211861. PMID: 18165830.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-10-08

Як цитувати

Оболонський, О., Капустіна, О., & Оболонська, О. (2025). ШКАЛИ ДЛЯ ОЦІНКИ БОЛЮ У НОВОНАРОДЖЕНИХ: ІНТЕГРАТИВНИЙ ОГЛЯД ДЛЯ МЕДСЕСТРИНСЬКОЇ ПРАКТИКИ ТА РЕАБІЛІТОЛОГІВ. Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина, 15(3(57), 197–202. https://doi.org/10.24061/2413-4260.XV.3.57.2025.27