ГЕНЕТИЧНІ ДЕТЕРМІНАНТИ ГІПЕРПЛАЗИЧНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ ЕНДОМЕТРІЮ ТА МОЛОЧНИХ ЗАЛОЗ

Автор(и)

  • З. Аскарова Самаркандський державний медичний університет, Узбекистан https://orcid.org/0009-0007-9279-5689
  • С. Тілявова Самаркандський державний медичний університет, Узбекистан https://orcid.org/0000-0001-5020-8908
  • Ф. Курбаніязова Самаркандський державний медичний університет, Узбекистан
  • З. Юнусова Самаркандський державний медичний університет, Узбекистан
  • С. Давлатов Бухарський державний медичний інститут імені Абу Алі ібн Сіно, Узбекистан https://orcid.org/0000-0002-3268-7156

DOI:

https://doi.org/10.24061/2413-4260.XV.3.57.2025.15

Ключові слова:

Polymorphism; Uterine Hyperplastic Processes; Mammary Gland

Анотація

Генетична схильність є загальновизнаним етіологічним фактором у патогенезі проліферативних захворювань молочної залози та матки. Емпіричні дані цитогенетичних та епідеміологічних досліджень підтверджують спадкову складову у розвитку гіперпластичних процесів матки.
Мета дослідження. Метою нашого дослідження було вивчення значення поліморфізмів rs1138272 в гені GSTP1 (Ala/Val) та поліморфізмів rs5918 в гені ITGB3 (T/C) у механізмах, що полягають в основі розвитку гіперпластичних процесів ендометрію та/або міометрію, що супроводжуються доброякісною дисплазією молочної залози у жінок в перименопаузі.
Матеріали і методи. Усього було включено 82 пацієнтки з підтвердженим діагнозом гіперпластичних процесів ендометрію та/або міометрію. На додаток до стандартних діагностичних протоколів гіперпластичних станів матки всі учасниці дослідження пройшли генетичний аналіз. Досліджувана когорта була розділена на основну групу (n=50) пацієнток з гіперпластичними процесами матки та супутньою доброякісною дисплазією молочних залоз і групу порівняння (n=32) пацієнток з гіперпластичними процесами матки без патології молочних залоз. Контрольна група складалася з 80 клінічно здорових жінок.
Принципи біоетики, затверджені науковою радою Самаркандського державного медичного університету, збережені та дотримуються в повному обсязі.
Для варіаційної оцінки частоти генотипів досліджуваного поліморфізму rs 5918 в гені ITGB3 (T/C) було проаналізовано узгодженість між очікуваною (Hexp) та спостережуваною (Hobs) частотами їх розподілу в групах пацієнтів з УГПП та контрольних групах відповідно до рівноваги Харді-Вайнберга (PXB, p>0,05).
Робота виконана у рамках наукового проекту № 012000260 «Розробка перспективних технологій профілактики, діагностики та лікування інфекційних та неінфекційних захворювань організму людини, що мають соціальне значення» відповідно до плану наукових досліджень Самаркандського державного медичного університету.
Результати дослідження. У основній групі очікувана (Hexp) та спостережувана (Hobs) частота генотипів T/T, T/C та C/C для rs5918 у гені ITGB3 (T/C) становила 0,85 та 0,86 (χ²=0,00), 0,15 і 0,14 (χ²=0,07) та 0,00 і 0,01 (χ²=0,44) відповідно, без статистично значущих відмінностей (p=0,45). У контрольній групі частоти становили: 0,83 і 0,83 (χ²=0,01), 0,18 і 0,16 (χ²=0,12) та 0,00 і 0,10 (χ²=0,61), також без значущих відмінностей (p=0,37).
Обговорення. Отримані результати свідчать про те, що поліморфізм rs5918 в гені ITGB3 не є основною мутацією, що сприяє розвитку гіперпластичних захворювань матки та молочних залоз. Крім того, у підгрупі пацієнток з гіперпластичними процесами матки не було виявлено зв'язку між цим поліморфізмом і супутньою патологією молочних залоз. Однак серед пацієнток, які мали аномальні маткові кровотечі, гетерозиготний генотип T/C був значно поширенішим.
Висновок. Окремий генетичний поліморфізм може мати незначний вплив на складні фізіологічні системи, проте сукупний ефект змін у декількох генах може значно порушити системний гомеостаз та спричинити патологічні стани. Отже, дослідження генетичної схильності до багатофакторних захворювань вимагає оцінки полігенних моделей або аналізу множинних поліморфізмів у відповідних генних шляхах.

Посилання

Kubyshkin AV, Aliev LL, Fomochkina II, Kovalenko YP, Litvinova SV, Filonenko TG, et al. Endometrial hyperplasia-related inflammation: its role in the development and progression of endometrial hyperplasia. Inflammation research. 2016;65(10):785-94. DOI: https://doi.org/10.1007/s00011-016-0960-z . PMID: 27312112.

Chumak ZV, Artyomenko VV, Shapoval MV, Mnih LV, Kozhukhar GV, Derishov SV. Determining the level of stromal and epithelial cells activity in normal and hyperplastic endometrium of late reproductive and perimenopausal women. Journal of Medicine and Life. 2023;16(2):210. DOI: https://doi.org/10.25122/jml-2022-0305. PMID: 36937462 PMCID: PMC10015563.

Oripova M, Yusupbekov A, Davlatov S. Immunohistochemical predictors of the course and outcome of treatment in cervical cancer. Neonatology, surgery and perinatal medicine. 2025;15(2):135-43. DOI: https://doi.org/10.24061/2413-4260.XV.2.56.2025.19

Ghorbanniadelavar Z, Nadoushan MJ, Soltanipur M. Comparison of B-cell lymphoma 2 (BCL-2) expression in disordered proliferative endometrium and simple endometrial hyperplasia. Revista Española de Patologia. 2024;57(4):265-72. DOI: https://doi.org/10.1016/j.patol.2024.05.005. PMID: 39393894.

Shelygin MS, Guziy NS, Kaplitskaya VS. Specifics of hormonal status in combined dishormonal pathology of the uterus and mammary glands in reproductive age. Vestnik of Saint Petersburg University. Medicine. 2019;14(2):123-31. DOI: https://doi.org/10.21638/spbu11.2019.204

Romaniuk А, Lyndin M, Smiyanov V, Sikora V, Rieznik A, Kuzenko Y, et al. Primary multiple tumor with affection of the thyroid gland, uterus, urinary bladder, mammary gland and other organs. Pathology-Research and Practice. 2017;213(5):574-9. DOI: https://doi.org/10.1016/j.prp.2017.01.003. PMID: 28214212.

Li X, Shi G. Therapeutic effects and mechanism of ferulic acid and icariin in mammary gland hyperplasia model rats via regulation of the ERK pathway. Ann Transl Med. 2021;9(8):666. DOI: https://doi.org/10.21037/atm-21-656 . PMID: 33987364 PMCID: PMC8106114.

Wang L, Wei W, Cai M. A review of the risk factors associated with endometrial hyperplasia during perimenopause. Int J Womens Health. 2024;16:1475-82. DOI: https://doi.org/10.2147/IJWH.S481509 . PMID: 39281324 PMCID: PMC11397258.

Lytvynenko MV, Gargin VV. Тriple-negative transformation of the endometrium, cervix and mammary gland on the background of immunodeficiency. Medical perspectives. 2022;27(2):119-24. DOI: https://doi.org/10.26641/2307-0404.2022.2.260284

Chandra V, Kim JJ, Benbrook DM, Dwivedi A, Rai R. Therapeutic options for management of endometrial hyperplasia. J Gynecol Oncol. 2016;27(1):e8. DOI: http://doi.org/10.3802/jgo.2016.27.e8. PMID: 26463434 PMCID: PMC4695458.

Ring KL, Mills AM, Modesitt SC. Endometrial hyperplasia. Obstetrics and Gynecology. 2022;140(6):1061-75. DOI: https://doi.org/10.1097/aog.0000000000004989. PMID: 36357974.

Fan B, Teng H, Patrice Z, Wang X, Shi M, Zhao Y, et al. Cervus nippon antler inhibits hormone disorder induced mammary gland hyperplasia by regulating the cell cycle. J Functional Foods. 2024;123:106621. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jff.2024.106621

Nees LK, Heublein S, Steinmacher S, Juhasz-Boss I, Brucker S, Tempfer CB, et al. Endometrial hyperplasia as a risk factor of endometrial cancer. Arch Gynecol Obstet. 2022;306(2):407-21. DOI: https://doi.org/10.1007/s00404-021-06380-5. PMID: 35001185 PMCID: PMC9349105.

Ponomarenko I, Reshetnikov E, Polonikov A, Sorokina I, Yermachenko A, Dvornyk V, et al. Candidate genes for age at menarche are associated with endometrial hyperplasia. Gene. 2020;757:144933. DOI: https://doi.org/10.1016/j.gene.2020.144933. PMID: 32640302.

Ren H, Zhang Y, Duan H. Recent advances in the management of postmenopausal women with non-atypical endometrial hyperplasia. Climacteric. 2023;26(5):411-8. DOI: https://doi.org/10.1080/13697137.2023.2226316. PMID: 37577792.

Goldberg K, Bar-Joseph H, Grossman H, Hasky N, Uri-Belapolsky S, Stemmer SM, et al. Pigment epithelium-derived factor alleviates tamoxifen-induced endometrial hyperplasia. Molecular cancer therapeutics. 2015;14(12):2840-9. DOI: https://doi.org/10.1158/1535-7163.MCT-15-0523. PMID: 26450919.

Uccella S, Zorzato PC, Dababou S, Bosco M, Torella M, Braga A, et al. Conservative management of atypical endometrial hyperplasia and early endometrial cancer in childbearing age women. Medicina. 2022;58(9):1256. DOI: https://doi.org/10.3390/medicina58091256. PMID: 36143933 PMCID: PMC9504942.

Tsyndrenko N, Lyndіn M, Sikora K, Wireko AA, Abdul-Rahman T, Hyriavenko N, et al. ER and COX2 expression in endometrial hyperplasia processes. Medicine. 2023;102(33):e34864. DOI: https://doi.org/10.1097/md.0000000000034864. PMID: 37603513 PMCID: PMC10443758.

Lin J, Ye S, Ke H, Lin L, Wu X, Guo M, et al. Changes in the mammary gland during aging and its links with breast diseases: aged mammary gland and breast diseases. Acta biochimica et biophysica Sinica. 2023;55(6):1001-19. DOI: https://doi.org/10.3724/abbs.2023073

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-10-08

Як цитувати

Аскарова, З., Тілявова, С., Курбаніязова, Ф., Юнусова, З., & Давлатов, С. (2025). ГЕНЕТИЧНІ ДЕТЕРМІНАНТИ ГІПЕРПЛАЗИЧНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ ЕНДОМЕТРІЮ ТА МОЛОЧНИХ ЗАЛОЗ. Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина, 15(3(57), 107–115. https://doi.org/10.24061/2413-4260.XV.3.57.2025.15