КЛІНІКО-МОРФОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПУПОВИНИ ПРИ ПІЗНІЙ МАНІФЕСТАЦІЇ ЗАТРИМКИ РОСТУ ПЛОДА
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-4260.XV.3.57.2025.12Ключові слова:
затримка росту плода; плацентарна дисфункція; пуповина; макроморфологічні маркери патології пуповиниАнотація
Аномалії плаценти та пуповини можуть призвести до негативних перинатальних наслідків: затримка росту плода, внутрішньоутробна загибель плода, мала вага для гестаційного віку та екстрений кесарів розтин. Окремі публікації детально зупиняються на оцінці патологічних змін пуповинного канатику, але питання взаємозв’язку між макроморфологічними змінами пуповини і затримкою росту плода залишаються дискусійними і невирішеними.
Метою дослідження стало вивчення клініко-макроморфологічних маркерів розладів пуповинного кровотоку при пізній маніфестації затримки росту плода шляхом патогістологічного дослідження пуповинного канатику.
Матеріали та методи дослідження. Проведено дослідження у двох групах: основна група (89 пацієнток із пізньою маніфестацією затримки росту плода) та група порівняння (30 пацієнток з нормальними фетометричними показниками плода). Постнатально відібрано зразки тканини пуповинного канатику для макроскопічного та патогістологічного дослідження: 32 зразки – у основній групі та 10 зразків у групі порівняння.
Результати дослідження. Порівняльний аналіз перебігу вагітності та її наслідків дозволив відмітити високу частку ускладнень та абдомінального розродження (37-41,6 %), у більшій частині асоційованого із прееклампсією (21,0 – 23,6 %), поєднанням затримки росту плода та передчасних пологів (14,0 – 15,7 %). При макроскопічному дослідженні відібраних препаратів відмітили надмірну скручуваність/гіперспіралізацію пупкового канатику, надлишок Вартонієвих драглів із щільною структурою або його аплазію, у 10 зразках (31,3 %) відмічались кісти Вартонієвих драглів, у 5 (15,6 %) - варикозне розширення вени пуповин з розширенням просвіту та стоншенням стінки. У 26 (81,3 %) зразках пуповинного канатику основної групи відмічали вогнищеві стоншення стінки пупкової вени, набряк, вакуольну дистрофію міоцитів, міоліз та розростання сполучнотканинних волокон у м’язовій оболонці пупкової вени. Нерідким було явище тромбозу вен. При дослідженні артерій виявлено щілиноподібний просвіт та периваскулярні крововиливи.
Висновки. Порівняльний аналіз перебігу вагітності дозволив відмітити високу частоту абдомінального розродження (41,6 %), у більшій частці асоційованого із прееклампсією (21 – 23,6 %), поєднанням затримки росту плода та передчасних пологів (14 – 15,7 %), а також погіршенням внутрішньоутробного стану плода (33 – 37,1 %) на тлі високого індексу соматичної патології та плацентарної дисфункції. Результати нашого дослідження підкреслюють залежність аномалій пуповинного канатику від частоти гестаційних ускладнень та антенатальної патології, у тому числі асоційованою із затримкою росту плода. Характерними патогістологічними змінами пуповинного канатику у таких новонароджених були: коротка гіперспіралізована пуповина, аплазія та кісти Вартонієвих драглів, стоншення та деструктивні зміни стінки пупкової вени, периваскулярні крововиливи, зменшення пропускної здатності артерій.
Посилання
Tonni G, Lituania M, Cecchi A, Carboni E, Grisolia G, Bonasoni MP, et al. Placental and umbilical cord anomalies detected by ultrasound as clinical risk factors of adverse perinatal outcome: Case series review of selected conditions. Part 1: Placental abnormalities. J Clin Ultrasound. 2024;52(8):1140-57. DOI: https://doi.org/10.1002/jcu.23773. PMID: 39165051.
Ernst LM, Minturn L, Huang MH, Curry E, Su EJ. Gross patterns of umbilical cord coiling: correlations with placental histology and stillbirth. Placenta. 2013;34(7):583-8. DOI: https://doi.org/10.1016/j.placenta.2013.04.002. PMID: 23642640.
Baergen RN. Cord abnormalities, structural lesions, and cord "accidents". Semin Diagn Pathol. 2007;24(1):23-32. DOI: https://doi.org/10.1053/j.semdp.2007.02.004. PMID: 17455859.
Dubetskyi BI, Makarchuk OM, Andriets OA, Rymarchuk MI. Risk factors for umbilical cord pathology and factors of negative perinatal consequences and morbidity of newborns. Neonatology, Surgery and Perinatal Medicine. 2023;12(4):14-20. DOI: https://doi.org/10.24061/2413-4260.XII.4.46.2022.3
Dubetskyi BI, Makarchuk OM, Zhurakivska OY, Rymarchuk MI, Andriets OA, Lenchuk TL, et al. Pregnancy and umbilical cord pathology: structural and functional parameters of the umbilical cord. J Med Life. 2023;16(8):1282-91. DOI: https://doi.org/10.25122/jml-2023-0025. PMID: 38024812; PMCID: PMC10652671.
Muniraman H, Sardesai T, Sardesai S. Disorders of the Umbilical Cord. Pediatr Rev. 2018;39(7):332-41. DOI: https://doi.org/10.1542/pir.2017-0202. PMID: 29967078.
Van Grambezen A, Steenhaut P, Van Grambezen B, Debieve F, Bernard P, Hubinont C. The Umbilical Cord and Complications of Twin Gestations. Matern Fetal Med. 2022 Sep 27;4(4):276-285. DOI: https://doi.org/10.1097/fm9.0000000000000173. PMID: 40406688; PMCID: PMC12087890.
Yarotska YuO, Zahorodnia OS. Morfolohiia platsenty – vid teorii do praktyky. Reproduktyvne zdorov’ia zhinky [Placental morphology – from theory to practice]. Women’s Reproductive Health. 2021;9-10:67-72. DOI: https://doi.org/10.30841/2708-8731.9-10.2021.252595 (in Ukrainian)
Hromova AM, Berezhna VA, Liakhovska TYu, Ketova OM, Shafarchuk VM. Features of pregnancy, childbirth and the morphofunctional state of the placenta in women with intrauterine growth restriction. Actual Problems in Modern Medicine. 2021;21(3):11-6. DOI: https://doi.org/10.31718/2077-1096.21.3.11 (in Ukrainian)
Lees CC, Stampalija T, Baschat A, da Silva Costa F, Ferrazzi E, Figueras F, et al. ISUOG Practice Guidelines: diagnosis and management of small-for-gestational-age fetus and fetal growth restriction. Ultrasound Obstet Gynecol. 2020;56(2):298-312. DOI: https://doi.org/10.1002/uog.22134. PMID: 32738107.
Leush S, Ter-Tumasova A. Vplyv vzhyvannia atsetylsalitsylovoi kysloty na adaptatsiiu ploda pry platsentarnii dysfunktsii [The effect of acetylsalicylic acid use on fetal adaptation in placental dysfunction]. Reproduktyvne zdorov’ia zhinky. 2024;1:42-7. DOI: https://doi.org/10.30841/2708-8731.1.2024.301595 (in Ukrainian)
Martinez J, Boada D, Figueras F, Meler E. How to define late fetal growth restriction. Minerva Obstet Gynecol. 2021;73(4):409-14. DOI: https://doi.org/10.23736/s2724-606x.21.04775-4. PMID: 33904686.
Pels A, Beune IM, van Wassenaer-Leemhuis AG, Limpens J, Ganzevoort W. Early-onset fetal growth restriction: A systematic review on mortality and
morbidity. Acta Obstet Gynecol Scand. 2020;99(2):153-66. DOI: https://doi.org/10.1111/aogs.13702 PMID: 31376293; PMCID: PMC7004054.
Khalil A, Sotiriadis A, Chaoui R, da Silva Costa F, D`Antonio F, Heath PT, et al. ISUOG Practice Guidelines: role of ultrasound in congenital infection. Ultrasound Obstet Gynecol. 2020;56(1):128-51. DOI: https://doi.org/10.1002/uog.21991
Khong TY, Mooney EE, Ariel I, Balmus NC, Boyd TK, Brundler MA, et al. Sampling and Definitions of Placental Lesions: Amsterdam Placental Workshop Group Consensus Statement. Arch Pathol Lab Med. 2016;140(7):698-713. DOI: https://doi.org/10.5858/arpa.2015-0225-cc
Mylrea-Foley B, Napolitano R, Gordijn S, Wolf H, Lees CC, Stampalija T. Do differences in diagnostic criteria for late fetal growth restriction matter? Am J Obstet Gynecol MFM. 2023;5:101117. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ajogmf.2023.101117. PMID: 37544409.
Ruiz-Martinez S, Papageorghiou AT, Staines-Urias E, Villar J, Gonzalez R, Aguero De, et al. Clinical impact of Doppler reference charts on management of small-for-gestational-age fetuses: need for standardization. Ultrasound Obstet Gynecol. 2020;56(2):166-72. DOI: https://doi.org/10.1002/uog.20380. PMID: 31237023.
Makarchuk O, Tsintsadze N, Perkhulyn O. Fetalni arytmii: orhanometrychni parametry platsenty ta pupkovoho kanatyka [Fetal arrhythmias: organometric parameters of the placenta and umbilical cord]. Reproduktyvne zdorov’ia zhinky. 2025;3:18-25. DOI: https://doi.org/10.30841/2708-8731.3.2025.331475 (in Ukrainian)
Tantbirojn P, Saleemuddin A, Sirois K, Crum CP, Boyd TK, Tworoger S, et al. Gross Abnormalities of the Umbilical Cord: Related Placental Histology and Clinical Significance. Placenta. 2009;30(12):1083-8. DOI: https://doi.org/10.1016/j.placenta.2009.09.005. PMID: 19853300.
Melamed N, Baschat A, Yinon Y, Athanasiadis A, Mecacci F, Figueras F, et al. FIGO (International Federation of Gynecology and obstetrics) initiative on fetal growth: best practice advice for screening, diagnosis, and management of fetal growth restriction. Int J Gynaecol Obstet. 2021;152(S1):3-57. DOI: https://doi.org/10.1002/ijgo.13522. PMID: 33740264 PMCID: PMC8252743.
Molina LCG, Odibo L, Zientara S, Običan SG, Rodriguez A, Stout M, et al. Validation of Delphi procedure consensus criteria for defining fetal growth restriction. Ultrasound Obstet Gynecol. 2020;56(1):61-6. DOI: https://doi.org/10.1002/uog.20854. PMID: 31520557.
Mecacci F, Avagliano L, Lisi F, Clemenza S, Serena C, Vannuccini S, et al. Fetal Growth Restriction: Does an Integrated Maternal Hemodynamic-Placental Model Fit Better? Reprod Sci. 2021;28(9):2422-35. DOI: https://doi.org/10.1007/s43032-020-00393-2. PMID: 33211274 PMCID: PMC8346440.
Rizzo G, Mappa I, Bitsadze V, Slodki M, Khizroeva J, Makatsariya A, et al. Role of Doppler ultrasound at time of diagnosis of late-onset fetal growth restriction in predicting adverse perinatal outcome: prospective cohort study. Ultra sound Obstet Gynecol. 2020;55(6):793-98. DOI: https://doi.org/10.1002/uog.20406. PMID: 31343783.
MacDonald TM, Hui L, Robinson AJ, Dane KM, Middleton AL, Tong S, et al. Cerebral-placental-uterine ratio as novel predictor of late fetal growth restriction: prospective cohort study. Ultrasound Obstet Gynecol. 2019;54(3):367-75. DOI: https://doi.org/10.1002/uog.20150. PMID: 30338593.
Pergialiotis V, Kotrogianni P, Koutaki D, Christopoulos-Timogiannakis E, Papantoniou N, Daskalakis G. Umbilical cord coiling index for the prediction of adverse pregnancy outcomes: A meta-analysis and sequential analysis. J. Matern. Fetal Neonatal Med. 2019;33:4022-9. DOI: https://doi.org/10.1080/14767058.2019.1594187. PMID: 30870055.
Brunelli R, de Spirito M, Giancotti A, Palmieri V, Parasassi T, di Mascio D, et al. The biomechanics of the umbilical cord Wharton Jelly: Roles in hemodynamic proficiency and resistance to compression. J Mech Behav Biomed Mater. 2019;100:103377. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jmbbm.2019.103377. PMID: 31398692.
Debebe SK, Cahill LS, Kingdom JC, Whitehead CL, Chandran AR, Parks WT, et al. Wharton's jelly area and its association with placental morphometry and pathology. Placenta. 2020;94:34-8. DOI: https://doi.org/10.1016/j.placenta.2020.03.008. PMID: 32421532; PMCID: PMC7491570.
Sanchez-Trujillo L, Garcia-Montero C, Fraile-Martinez O, Guijarro LG, Bravo C, De Leon-Luis JA, et al. Considering the Effects and Maternofoetal Implications of Vascular Disorders and the Umbilical Cord. Medicina. 2022;58(12):1754. DOI: https://doi.org/10.3390/medicina58121754. PMID: 36556956; PMCID: PMC9782481.
Redline RW, Ravishankar S. Fetal vascular malperfusion, an update. APMIS. 2018;126(7):561-9. DOI: https://doi.org/10.1111/apm.12849. PMID: 30129125.
Barbieri C, Cecatti JG, Surita FG, Costa ML, Marussi EF, Costa JV. Area of Wharton’s jelly as an estimate of the thickness of the umbilical cord and its relationship with estimated fetal weight. Reprod Health. 2011;8:32. DOI: https://doi.org/10.1186/1742-4755-8-32. PMID: 22054163 PMCID: PMC3219549.
Bankowski E. Collagen of the umbilical cord and its alteration in EPH-gestosis (preeclampsia). J Chemical Science. 1999;111:207-13. DOI: https://doi.org/10.1007/BF02869910
Weissman A, Jakobi P, Sonographic measurements of the umbilical cord in pregnancies complicated by gestational diabetes. J Ultrasound Med. 1997;16:691-4. DOI: https://doi.org/10.7863/jum.1997.16.10.691. PMID: 9323675.
Raio L, Ghezzi F, Di Naro E, Franchi M, Maymon E, Bruhwiler H. Prenatal diagnosis of a lean umbilical cord: a simple marker for the fetus at risk of being small for gestational age at birth. Ultrasound Obstet Gynecol. 1999;13(3):176-80. DOI: https://doi.org/10.1046/j.1469-0705.1999.13030176.x. PMID: 10204208.
Navarro-Gonzalez T, Bravo-Arribas C, Perez-Fernandez-Pacheco R, Gamez-Alderete F, de Leon-Luis J. Resultados perinatales luego del diagnostico ecográfico prenatal de variz de la vena umbilical intraabdominal. Ginecol Obs Mex. 2013;81(9):504-9. PMID: 24187813.
Lallar M, Phadke SR. Fetal intra abdominal umbilical vein varix: Case series and review of literature. Indian J Radiol Imaging. 2017;27(1):59-61. DOI: https://doi.org/10.4103/0971-3026.202964. PMID: 28515587; PMCID: PMC5385777.
Tessier S, Canning J, Longo S, Jacobetz D. Intra-abdominal umbilical vein varix in a neonate with polysyndactyly. Congenit Anom (Kyoto). 2022;62(5):220-1. DOI: https://doi.org/10.1111/cga.12484. PMID: 35750642
Dagklis T, Siargkas A, Apostolopoulou A, Tsakiridis I, Mamopoulos A, Athanasiadis A, et al. Adverse perinatal outcomes following the prenatal diagnosis of isolated single umbilical artery in singleton pregnancies: A systematic review and meta-analysis. J Perinat Med. 2021;50:244-52. DOI: https://doi.org/10.1515/jpm-2021-0260. PMID: 34883005.
Vyas NM, Manjeera L, Rai S, Devdas, S. Prenatal Diagnosis of Umbilical Artery Aneurysm with Good Fetal Outcome and Review of Literature. J Clin Diagn Res. 2016;10(1):QD01-3. DOI: https://doi.org/10.7860/jcdr/2016/14800.7030. PMID: 26894129; PMCID: PMC4740657.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Критерії авторського права, форми участі та авторства
Кожен автор повинен був взяти участь в роботі, щоб взяти на себе відповідальність за відповідні частини змісту статті. Один або кілька авторів повинні нести відповідальність в цілому за поданий для публікації матеріал - від моменту подачі до публікації статті. Авторитарний кредит повинен грунтуватися на наступному:
- істотність частини вклада в концепцію і дизайн, отри-мання даних або в аналіз і інтерпретацію результатів дослідження;
- написання статті або критичний розгляд важливості її інтелектуального змісту;
- остаточне твердження версії статті для публікації.
Автори також повинні підтвердити, що рукопис є дійсним викладенням матеріалів роботи і що ні цей рукопис, ні інші, які мають по суті аналогічний контент під їх авторством, не були опубліковані та не розглядаються для публікації в інших виданнях.
Автори рукописів, що повідомляють вихідні дані або систематичні огляди, повинні надавати доступ до заяви даних щонайменше від одного автора, частіше основного. Якщо потрібно, автори повинні бути готові надати дані і повинні бути готові в повній мірі співпрацювати в отриманні та наданні даних, на підставі яких проводиться оцінка та рецензування рукописи редактором / членами редколегії журналу.
Роль відповідального учасника.
Основний автор (або призначений відповідальний автор) буде виступати від імені всіх співавторів статті в якості основного кореспондента при листуванні з редакцією під час процесу її подання та розгляду. Якщо рукопис буде прийнята, відповідальний автор перегляне відредагований машинописний текст і зауваження рецензентів, прийме остаточне рішення щодо корекції і можливості публікації представленої рукописи в засобах масової інформації, федеральних агентствах і базах даних. Він також буде ідентифікований як відповідальний автор в опублікованій статті. Відповідальний автор несе відповідальність за подтверждленіе остаточного варіанта рукопису. Відповідальний автор несе також відповідальність за те, щоб інформація про конфлікти інтересів, була точною, актуальною і відповідала даним, наданим кожним співавтором.Відповідальний автор повинен підписати форму авторства, що підтверджує, що всі особи, які внесли істотний внесок, ідентифіковані як автори і що отримано письмовий дозвіл від кожного учасника щодо публікації представленої рукописи.
