ПРОФЕСОРИ І.В. ТРОЇЦЬКИЙ ТА В.Є. ЧЕРНОВ - ХТО ДІЙСНО ЗАСНОВУВАВ КИЇВСЬКУ ШКОЛУ ПЕДІАТРІЇ…

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.24061/2413-4260.XV.3.57.2025.3

Ключові слова:

І.В. Троїцький; В.Є. Чернов; кафедра дитячих хвороб; Університет Святого Володимира; Київська школа Педіатрії.

Анотація

У 1889 році за ініціативи відомого київського акушера-гінеколога, професора Рейна Б.Є. в Університеті Святого Володимира у Києві була створена перша в Україні кафедра дитячих хвороб, котру очолив медичний чиновник, приват-доцент з Москви, Чернов Василь Єгорович. Але і нині постає питання, а чому на посаду завідувача кафедри дитячих хвороб не було обрано за конкурсом іншого претендента, відомого українського вченого-педіатра, на той час теж приват-доцента Університету Святого Володимира Івана Віссаріоновича Троїцького. Того Троїцького І.В., якого знав увесь Київ і обожнювали студенти, який творив добро і організовував дитячі притулки, створив і очолив Київське товариство дитячих лікарів (1900 р.), який досконало знав 14 мов та став ініціатором і організатором першого Європейського Конгресу дитячих лікарів у Парижі у 1912 році.

Матеріали і методи. На основі архівних даних, існуючих публікацій та використовуючи аналітичні і порівняльні методики, провести аналіз процесу обрання у 1889 році завідувача кафедри дитячих хвороб Університету Святого Володимира та зробити висновки щодо його об’єктивності і справедливості по відношенню до кандидатури видатного українського дитячого лікаря Троїцького Івана Віссаріоновича та визначені причини адміністративного призначення, без конкурсу медичного чиновника з Росії Чернова В.Є.

Результати. Наукові та освітні досягнення українського дитячого лікаря і вченого Троїцького І.В. викладені у цій статті, а саме: більша кількість наукових публікацій, наявність на момент конкурсу вже виданих посібників, знання 14 іноземних мов, закордонні стажування, строки педагогічної і педіатричної практики, його активна громадська діяльність на благо дітей безумовно переважають активи чиновника від медицини Чернова В.Є. на момент проведення призначення на кафедру дитячих хвороб Університету.

Власне Троїцький І.В. по суті і організував і провів усю підготовчу роботу по створенню майбутньої кафедри і дитячої клініки в Києві, яку він так мріяв очолити. Але не судилося, бо призначення професорів у російській імперії тоді мали характер політичних рішень.

І коли ми ставимо питання: хто ж дійсно заснував вітчизняну школу Педіатрії, то безумовний пріоритет необхідно надати випускнику Київського Університету Святого Володимира, українському вченому-педіатру, професору Івану Віссаріоновичу Троїцькому, перед діяннями і світлою пам’яттю якого нинішні покоління дитячих лікарів України схиляють голови.

Висновки. Справжнім організатором першої в Україні кафедри дитячих хвороб, що була утворена 1889 року в Університеті Святого Володимира у Києві, є фундатор вітчизняної Педіатрії, видатний український дитячий лікар,  професор Іван Віссаріонович Троїцький. Призначення без конкурсу царатом на посаду екстраординарного професора кафедри дитячих хвороб Університету доктора медицини, чиновника з Москви Василя Єгоровича Чернова слід розглядати у контексті проведення русифікації викладацького складу Київського університету, що відносився у Російській імперії до «неблагонадійних» через постійні студентські протести польських та українських студентів.

Посилання

Maidannyk VH. Troitskyi Ivan Vissarionovych. Fakty izvestnyye i neizvestnyye [Ivan Vissarionovych Troitsky Facts known and unknown]. Kyiv: Lohos; 2018. 212 s.

(in Russian)

Majdannik VG. Chernov Vasilij Egorovich. Biografija i sud'ba: kratk. Ocherk [Chernov Vasyl Yegorovych. Biography and fate]. Kiev: Logos; 2017. 135 s.

(in Russian)

Mohylnyi L. Kyivskyi imperatorskyi universytet Sviatoho Volodymyra v 1884–1914 rr. [St. Volodymyr imperial university of Kyiv (1884–1914)]. Chasopys ukrainskoi istorii. 2014;30:7-14. (in Ukrainian)

Volosovets OP. Vidomi ta malovidomi storinky istorii ALMA MATER

(do 180-richchia vid dnia zasnuvannia Natsionalnoho medychnoho universytetu imeni O.O. Bohomoltsia) [Known and little known pages of Alma Mater history (to the 180th anniversary of the founding of the Bohomolets National Medical University)]. Ukrainski medychni visti. 2021;13(2):88-96. DOI: https://doi.org/10.32471/umv.2709-6432.87.1410 (in Ukrainian)

Entsyklopediia istorii Ukrainy [Internet]. T 4. Kyiv: «Naukova dumka»; 2007[tsytovano 2025 Cher 7]. 528s. Ljubchenko VB. Kievskij klub progressivnyh russkih nacionalistov [Kyiv Club of Progressive Russian Nationalists]. s.321-528. Dostupno: : http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Kyevsky_klub_nacyonalistov (in Russian)

Asadchev O. Do 100-richchia z dnia smerti vydatnoho vchenoho-pediatra kintsia KhIKh – pochatku KhKh st. I.V. Troitskoho [On the 100th anniversary of the death of the outstanding paediatrician of the late 19th and early 20th centuries, I.V. Troitsky]. Siverianskyi litopys. 2023;1:85-90. DOI: https://doi.org/10.58407/litopis.230109 (in Ukrainian)

Myronov AM. Pravovoe y materyalnoe polozhenye pryvat-dotsentov v russkykh universytetakh [The legal and material status of private lecturers at Russian universities]. Moskva: Typo-lytohr. Y.N. Kushnereva y Ko; 1906. 28 c. (in Russian)

Chernov Vasyl Yehorovych [Vasyl Yegorovich Chernov]. Vikipediia. Vilna entsyklopediia [Internet]. s2013[onovleno 2025 Kvi 28; tsytovano 2025 Lyp 13]. Dostupno:https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%BE%D0%B2_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C_%D0%84%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87(in Ukrainian)

Yakovenko O, Vyskirko O. IO. Sikorskyi: zhyttia, diialnist, bibliofilska spadshchyna [I. O. Sikorsky: life, work, bibliophile legacy]. Bibliotechnyi visnyk. 2015;3:43-50. (in Ukrainian)

Kievskij klub russkih nacionalistov [Kiev Club of Russian Nationalists]. Sbornik Kluba russkih nacionalistov. Vyp. 3. Kiev; 1911. 162 s. (in Russian)

Volosovets OP, Kryvopustov SP. Osvitni ta naukovi horyzonty pediatrii (do 80-richchia kafedry pediatrii №2 Natsionalnoho medychnoho universytetu imeni O.O. Bohomoltsia [Educational and scientific horizons of paediatrics (on the 80th anniversary of the Department of Paediatrics No. 2 of the Bogomolets National Medical University)]. Medytsyna ta farmatsiia: osvitni dyskursy. 2024;3:9-21. DOI: https://doi.org/10.32782/eddiscourses/2024-3-2 (in Ukrainian)

Volosovets OP, Zhvanko LM, Volosovets AO. Formuvannia osnov derzhavnoi dopomohy ditiam, medychnoi osvity ta nauky u chasy Ukrainskoi Derzhavy u 1918 rotsi (istorychnyi ohliad u konteksti suchasnykh vyklykiv) [The formation of the foundations of state assistance to children, medical education and science during the Ukrainian State in 1918 (a historical overview in the context of contemporary challenges)]. Medytsyna ta farmatsiia: osvitni dyskursy. 2024;3:22-34. DOI: https://doi.org/10.32782/eddiscourses/2024-3-3 (in Ukrainian)

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-10-08

Як цитувати

Волосовець, О., Науменко, О., Молочек, Н., Березенко, В., Кривопустов, С., Волосовець, А., Кузьменко, А., & Грищенко, Н. (2025). ПРОФЕСОРИ І.В. ТРОЇЦЬКИЙ ТА В.Є. ЧЕРНОВ - ХТО ДІЙСНО ЗАСНОВУВАВ КИЇВСЬКУ ШКОЛУ ПЕДІАТРІЇ…. Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина, 15(3(57), 20–28. https://doi.org/10.24061/2413-4260.XV.3.57.2025.3

Номер

Том 15 № 3(57) (2025): НЕОНАТОЛОГІЯ, ХІРУРГІЯ ТА ПЕРИНАТАЛЬНА МЕДИЦИНА

Розділ

Статті

Ліцензія

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

    1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
    2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
    3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).

 

Критерії авторського права, форми участі та авторства

Кожен автор повинен був взяти участь в роботі, щоб взяти на себе відповідальність за відповідні частини змісту статті. Один або кілька авторів повинні нести відповідальність в цілому за поданий для публікації матеріал - від моменту подачі до публікації статті. Авторитарний кредит повинен грунтуватися на наступному:

  • істотність частини вклада в концепцію і дизайн, отри-мання даних або в аналіз і інтерпретацію результатів дослідження;
  • написання статті або критичний розгляд важливості її інтелектуального змісту;
  • остаточне твердження версії статті для публікації.

Автори також повинні підтвердити, що рукопис є дійсним викладенням матеріалів роботи і що ні цей рукопис, ні інші, які мають по суті аналогічний контент під їх авторством, не були опубліковані та не розглядаються для публікації в інших виданнях.

Автори рукописів, що повідомляють вихідні дані або систематичні огляди, повинні надавати доступ до заяви даних щонайменше від одного автора, частіше основного. Якщо потрібно, автори повинні бути готові надати дані і повинні бути готові в повній мірі співпрацювати в отриманні та наданні даних, на підставі яких проводиться оцінка та рецензування рукописи редактором / членами редколегії журналу.

Роль відповідального учасника.

Основний автор (або призначений відповідальний автор) буде виступати від імені всіх співавторів статті в якості основного кореспондента при листуванні з редакцією під час процесу її подання та розгляду. Якщо рукопис буде прийнята, відповідальний автор перегляне відредагований машинописний текст і зауваження рецензентів, прийме остаточне рішення щодо корекції і можливості публікації представленої рукописи в засобах масової інформації, федеральних агентствах і базах даних. Він також буде ідентифікований як відповідальний автор в опублікованій статті. Відповідальний автор несе відповідальність за подтверждленіе остаточного варіанта рукопису. Відповідальний автор несе також відповідальність за те, щоб інформація про конфлікти інтересів, була точною, актуальною і відповідала даним, наданим кожним співавтором.Відповідальний автор повинен підписати форму авторства, що підтверджує, що всі особи, які внесли істотний внесок, ідентифіковані як автори і що отримано письмовий дозвіл від кожного учасника щодо публікації представленої рукописи.