ІННОВАЦІЇ В ЛАПАРОСКОПІЧНІЙ ГЕРНІОПЛАСТИЦІ ВЕНТРАЛЬНИХ ГЕРНІЙ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.24061/2413-4260.XV.2.56.2025.14

Ключові слова:

черевні грижі; відкрита герніопластика; лапароскопічна герніопластика; ускладнення; рецидив

Анотація

Вентральні грижі залишаються актуальною проблемою в хірургічній практиці, особливо в контексті післяопераційних вентральних гриж. Традиційна відкрита герніопластика є стандартним методом лікування, проте сучасні досягнення в області ендовідеохірургічних технік можуть значно підвищити ефективність хірургічного втручання, зменшити післяопераційні ускладнення та прискорити одужання пацієнтів.

Мета дослідження. Оцінити результати лапароскопічної протезної герніопластики при лікуванні вентральних гриж та провести порівняльний аналіз із традиційним відкритим методом. У дослідженні було оцінено 228 пацієнтів, які пройшли хірургічне лікування вентральних гриж у період з 2011 по 2024 рік.

Матеріали та методи дослідження. У дослідженні взяли участь 228 пацієнтів з черевними грижами, які лікувалися в хірургічному відділенні багатопрофільної клініки Самаркандського державного медичного університету. Пацієнтів було розділено на дві групи: контрольну групу (n=106), якій проводили відкриту герніопластику, та основну групу (n=122), якій проводили лапароскопічну протезну герніопластику.

Результати. Післяопераційні ускладнення виникли у 43 пацієнтів, у тому числі 35 випадків у контрольній групі та 8 у основній групі. Ускладнення включали бронхолегеневі (n=4), серцево-судинні (n=5) та один летальний випадок після лапаротомічної герніопластики.

Висновки. Порівняльний аналіз продемонстрував значні переваги лапароскопічної герніопластики над відкритим методом, включаючи скорочення тривалості післяопераційного болю та більш ранню мобілізацію пацієнтів.

Посилання

Salgaonkar H, Wijerathne S, Lomanto D. Managing complications in laparoscopic ventral hernia. Annals of Laparoscopic and Endoscopic Surgery. 2019;4:11. DOI: http://dx.doi.org/10.21037/ales.2019.01.04

Tobler Jr WD, Itani KM. Current status and challenges of laparoscopy in ventral hernia repair. J Laparoendosc Adv Surg Tech A. 2016;26(4):281-9. DOI: https://doi.org/10.1089/lap.2016.0095. PMID: 27027828.

Froylich D, Segal M, Weinstein A, Hatib K, Shiloni E, Hazzan D. Laparoscopic versus open ventral hernia repair in obese patients: a long-term follow-up. Surg Endosc. 2016;30(2):670-5. DOI: https://doi.org/10.1007/s00464-015-4258-y. PMID: 26091995.

Schlosser KA, Arnold MR, Otero J, Prasad T, Lincourt A, Colavita PD, et al. Deciding on optimal approach for ventral hernia repair: laparoscopic or open. J Am Coll Surg. 2019;228(1):54-65. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jamcollsurg.2018.09.004. PMID: 30359827.

Hrubnik VV, Nikitenko RP, Stepanovichus OM, Vorotyntseva KO. Perevahy ta nedoliky laparoskopichnykh operatsii pry likuvanni ventralnykh hryzh [Advantages and faults of laparoscopic operations in treatment of ventral hernias]. Klinichna khirurhiia. 2020;87(3-4):35-9. DOI: https://doi.org/10.26779/2522-1396.2020.3-4.35 (in Ukrainian)

Duzhyi ID, Kravets OV, P’iatykop HI, Danylenko IA, Pak VIa. Profilaktyka mistsevykh uskladnen hernioplastyky u patsiientiv iz ventralnymy hryzhamy velykykh rozmirivna tli ozhyrinnia [Prevention of local hernioplasty complications in patients with large ventral hernias due to obesity]. Kharkivska khirurhichna shkola. 2024;6:10-5. DOI: https://doi.org/10.37699/2308-7005.6.2024.02 (in Ukrainian)

Abduraxmanov DS, Kurbaniyazov ZB, Davlatov SS, Rakhmanov KE. Criteria for choosing surgical treatment of patients with ventral hernias and obesity. International Journal of Pharmaceutical Research. 2020;12(3):4057-66. DOI: https://doi.org/10.31838/ijpr/2021.13.01.598

Warren JA, Cobb WS, Ewing JA, Carbonell AM. Standard laparoscopic versus robotic retromuscular ventral hernia repair. Surg Endosc. 2017;31(1):324-32. DOI: https://doi.org/10.1007/s00464-016-4975-x. PMID: 27287903.

Martins MR, Santos-Sousa H, do Vale MA, Bouça-Machado R, Barbosa E, Sousa-Pinto B. Comparison between the open and the laparoscopic approach in the primary ventral hernia repair: a systematic review and meta-analysis. Langenbecks Arch Surg. 2024;409(1):52. DOI: https://doi.org/10.1007/s00423-024-03241-y. PMID: 38307999; PMCID: PMC10837225.

Ecker BL, Kuo LE, Simmons KD, Fischer JP, Morris JB, Kelz RR. Laparoscopic versus open ventral hernia repair: longitudinal outcomes and cost analysis using statewide claims data. Surg Endosc. 2016;30(3):906-15. DOI: https://doi.org/10.1007/s00464-015-4310-y. PMID: 26092027.

Lindmark M, Strigård K, Löwenmark T, Dahlstrand U, Gunnarsson U. Risk factors for surgical complications in ventral hernia repair. World journal of surgery. 2018;42:3528-36. DOI: https://doi.org/10.1007/s00268-018-4642-6

Walker PA, May AC, Mo J, Cherla DV, Santillan MR, Kim S, et al. Multicenter review of robotic versus laparoscopic ventral hernia repair: is there a role for robotics? Surgical Endoscopy. 2018;32:1901-5. DOI: https://doi.org/10.1007/s00464-017-5882-5

Holihan JL, Hannon C, Goodenough C, Flores-Gonzalez JR, Itani KM, Olavarria O, et al. Ventral hernia repair: a meta-analysis of randomized controlled trials. Surgical infections. 2017;18(6):647-58. DOI: https://doi.org/10.1007/s00464-017-5882-5. PMID: 29411133.

He C, Lu J, Ong MW, Lee DJ, Tan KY, Chia CL. Seroma prevention strategies in laparoscopic ventral hernia repair: a systematic review. Hernia. 2020;24:717-31. DOI: https://doi.org/10.1007/s10029-019-02098-1. PMID: 31784913.

Kao AM, Huntington CR, Otero J, Prasad T, Augenstein VA, Lincourt AE, et al. Emergent laparoscopic ventral hernia repairs. J Surg Res. 2018;232:497-502. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jss.2018.07.034. PMID: 30463764.

Patel PP, Love MW, Ewing JA, Warren JA, Cobb WS, Carbonell AM. Risks of subsequent abdominal operations after laparoscopic ventral hernia repair. Surgical endoscopy. 2017;31:823-8. DOI: https://doi.org/10.1007/s00464-016-5038-z. PMID: 27338579.

Chelala E, Barake H, Estievenart J, Dessily M, Charara F, Alle JL. Long-term outcomes of 1326 laparoscopic incisional and ventral hernia repair with the routine suturing concept: a single institution experience. Hernia. 2016;20:101-10. DOI: https://doi.org/10.1007/s10029-015-1397-y. PMID: 26093891.

Olmi S, Millo P, Piccoli M, Garulli G, Junior Nardi M, Pecchini F, et al. Laparoscopic Treatment of Incisional and Ventral Hernia. JSLS. 2021;25(2):e2021.00007. DOI: https://doi.org/10.4293/jsls.2021.00007. PMID: 34248345; PMCID: PMC8249222.

Aly S, de Geus SW, Carter CO, Hess DT, Tseng JF, Pernar LI. Laparoscopic versus open ventral hernia repair in the elderly: a propensity score-matched analysis. Hernia. 2021;25:673-7. DOI: https://doi.org/10.1007/s10029-020-02243-1. PMID: 32495047.

Dhanani NH, Olavarria OA, Holihan JL, Shah SK, Wilson TD, Loor MM, et al. Robotic versus laparoscopic ventral hernia repair: one-year results from a prospective, multicenter, blinded randomized controlled trial. Ann Surg. 2021;273(6):1076-80. DOI: https://doi.org/10.1097/sla.0000000000004795. PMID: 33630447.

Hauters P, Desmet J, Gherardi D, Dewaele S, Poilvache H, Malvaux P. Assessment of predictive factors for recurrence in laparoscopic ventral hernia repair using a bridging technique. Surgical Endoscopy. 2017;31(9):3656-63. DOI: https://doi.org/10.1007/s00464-016-5401-0. PMID: 28078462.

Nardi Jr M, Millo P, Contul RB, Lorusso R, Usai A, Grivon M, et al. Laparoscopic ventral hernia repair with composite mesh: analysis of risk factors for recurrence in 185 patients with 5 years follow-up. International Journal of Surgery. 2017;40:38-44. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ijsu.2017.02.016. PMID: 28219819.

Mohan R, Yeow M, Wong JY, Syn N, Wijerathne S, Lomanto D. Robotic versus laparoscopic ventral hernia repair: a systematic review and meta-analysis of randomised controlled trials and propensity score matched studies. Hernia. 2021;25:1565-72. DOI: https://doi.org/10.1007/s10029-021-02501-w. PMID: 34557961.

Olavarria OA, Bernardi K, Shah SK, Wilson TD, Wei S, Pedroza C, et al. Robotic versus laparoscopic ventral hernia repair: multicenter, blinded randomized controlled trial. BMJ. 2020;370:m2457. DOI: https://doi.org/10.1136/bmj.m2457. PMID: 32665218; PMCID: PMC7359869.

Basheer M, Negm A, El-Ghadban H, Samir M, Hadidy A, Dawoud I. Laparoscopic versus open ventral hernia repair: a comparative study. The Egyptian Journal of Surgery. 2018;37(4):465-71. DOI: http://dx.doi.org/10.4103/ejs.ejs_53_18

Dey S, Parthasarathi R, Sabnis SC, Jain R, Praveen Raj P, Senthilnathan P, et al. Laparoscopic management of recurrent ventral hernia: an experience of 222 patients. Hernia. 2019;23(5):927-34. DOI: https://doi.org/10.1007/s10029-019-01912-0. PMID: 30778855.

Basukala S, Tamang A, Rawal SB, Malla S, Bhusal U, Dhakal S, et al. Comparison of outcomes of laparoscopic hernioplasty with and without fascial repair (IPOM-Plus vs IPOM) for ventral hernia: A retrospective cohort study. Annals of Medicine and Surgery. 2022;80:104297. DOI: https://doi.org/10.1016/j.amsu.2022.104297. PMID: 36045856; PMCID: PMC9422290.

Davlatov S, Navruzov R, Sanoyeva M, Xudoykulov D, Gaziev K. Case of laparoscopic treatment recurrent obturator hernia. In: Global Summit on Life Sciences and Bio-Innovation: From Agriculture to Biomedicine (GLSBIA 2024). Frontiers in Genetics and Microbiological Research. BIO Web of Conferences. 2024;121:04003. DOI: https://doi.org/10.1051/bioconf/202412104003

Kurbaniyazov ZB, Sayinaev FK, Yuldashev PA, Abdurakhmanov DS. Results of laparoscopic and laparotomic interventions for postoperative ventral hernia. American Journal Of Biomedical Science and Pharmaceutical Innovation. 2024;4(1):46-55. DOI: https://doi.org/10.37547/ajbspi/Volume04Issue01-08

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-07-16

Як цитувати

Сайінаєв, Ф., Курбаніязов, З., Рахманов, К., Давлатов, С., & Усаров, Ш. (2025). ІННОВАЦІЇ В ЛАПАРОСКОПІЧНІЙ ГЕРНІОПЛАСТИЦІ ВЕНТРАЛЬНИХ ГЕРНІЙ. Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина, 15(2(56), 103–107. https://doi.org/10.24061/2413-4260.XV.2.56.2025.14

Номер

Том 15 № 2(56) (2025): НЕОНАТОЛОГІЯ, ХІРУРГІЯ ТА ПЕРИНАТАЛЬНА МЕДИЦИНА

Розділ

Статті

Ліцензія

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

    1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
    2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
    3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).

 

Критерії авторського права, форми участі та авторства

Кожен автор повинен був взяти участь в роботі, щоб взяти на себе відповідальність за відповідні частини змісту статті. Один або кілька авторів повинні нести відповідальність в цілому за поданий для публікації матеріал - від моменту подачі до публікації статті. Авторитарний кредит повинен грунтуватися на наступному:

  • істотність частини вклада в концепцію і дизайн, отри-мання даних або в аналіз і інтерпретацію результатів дослідження;
  • написання статті або критичний розгляд важливості її інтелектуального змісту;
  • остаточне твердження версії статті для публікації.

Автори також повинні підтвердити, що рукопис є дійсним викладенням матеріалів роботи і що ні цей рукопис, ні інші, які мають по суті аналогічний контент під їх авторством, не були опубліковані та не розглядаються для публікації в інших виданнях.

Автори рукописів, що повідомляють вихідні дані або систематичні огляди, повинні надавати доступ до заяви даних щонайменше від одного автора, частіше основного. Якщо потрібно, автори повинні бути готові надати дані і повинні бути готові в повній мірі співпрацювати в отриманні та наданні даних, на підставі яких проводиться оцінка та рецензування рукописи редактором / членами редколегії журналу.

Роль відповідального учасника.

Основний автор (або призначений відповідальний автор) буде виступати від імені всіх співавторів статті в якості основного кореспондента при листуванні з редакцією під час процесу її подання та розгляду. Якщо рукопис буде прийнята, відповідальний автор перегляне відредагований машинописний текст і зауваження рецензентів, прийме остаточне рішення щодо корекції і можливості публікації представленої рукописи в засобах масової інформації, федеральних агентствах і базах даних. Він також буде ідентифікований як відповідальний автор в опублікованій статті. Відповідальний автор несе відповідальність за подтверждленіе остаточного варіанта рукопису. Відповідальний автор несе також відповідальність за те, щоб інформація про конфлікти інтересів, була точною, актуальною і відповідала даним, наданим кожним співавтором.Відповідальний автор повинен підписати форму авторства, що підтверджує, що всі особи, які внесли істотний внесок, ідентифіковані як автори і що отримано письмовий дозвіл від кожного учасника щодо публікації представленої рукописи.