ПІЗНІ НЕДОНОШЕНІ ДІТИ – НЕДООЦІНЕНА ГРУПА ВИСОКОГО РИЗИКУ В НЕОНАТОЛОГІЇ
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-4260.XV.2.56.2025.1Ключові слова:
пізні недоношені немовлята; захворюваність; смертність; лікування; сурфактант.Анотація
Ризики, пов'язані з пізніми передчасними пологами, залишалися поза увагою протягом багатьох років. Пізні недоношені немовлята (ПНН) мають недорозвинені, структурно та функціонально незрілі легені з недостатньою кількістю сурфактанту, зменшеними об’ємом та площею поверхні, а також потовщеними альвеолярними стінками, що погіршує ефективність газообміну. Незрілими залишаються й інші життєво важливі органи і системи, насамперед, мозок. Незважаючи на те, що більшість таких дітей народжуються та швидко виписуються додому в задовільному стані, порівняно з доношеними, ПНН загалом характеризуються вищою перинатальною і довгостроковою захворюваністю та смертністю та відповідно потребують значно дорожчої медичної та соціальної допомоги. Саме тому важливо запобігати пізнім передчасним пологам, моніторувати перебіг постнатальної адаптації ПНН з особливою увагою до профілактики, діагностики та лікування гіпотермії, дихальних і метаболічних розладів, інфекцій, труднощів з годуванням тощо. На даний момент немає надійних доказів, які би обґрунтовували певну клінічну практику лікування захворювань легень у ПНН. Близько половини таких дітей з респіраторним дистрес-синдромом можуть потребувати лікування сурфактантом. Для визначення потреби у сурфактанті у цій категорії пацієнтів на сьогодні можна використовувати критерії, наведені у цій публікації. Лікарям первинної ланки потрібно знати особливості пізніх недоношених дітей й уважно спостерігати та контролювати їх харчування, стан здоров’я та розвитку.
Посилання
Ohuma EO, Moller AB, Bradley E, Chakwera S, Hussain-Alkhateeb L, Lewin A, et al. National, regional, and global estimates of preterm birth in 2020, with trends from 2010: a systematic analysis. Lancet. 2023;402(10409):1261-71. DOI: https://doi.org/10.1016/s0140-6736(23)00878-4. PMID: 37805217.
Cao G, Liu J, Liu M. Global, regional, and national incidence and mortality of neonatal preterm birth, 1990-2019. AMA Pediatr. 2022;176(8):787-96. DOI: https://doi.org/10.1001/jamapediatrics.2022.1622. PMID: 35639401; PMCID: PMC9157382.
Teune MJ, Bakhuizen S, Bannerman CG, Opmeer BC, Van Kaam AH, Van Wassenaer AG, et al. A systematic review of severe morbidity in infants born late preterm. Am J Obstet Gynecol. 2011;205:374. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ajog.2011.07.015. e1-374.e9. PMID: 21864824.
Kugelman A, Colin AA. Late preterm infants: near term but still in a critical developmental time period. Pediatrics. 2013;132(4):741-51. DOI: https://doi.org/10.1542/peds.2013-1131. PMID: 24062372.
Karnati S, Kollikonda S, Abu-Shaweesh J. Late preterm infants – changing trends and continuing challenges. Int J Pediatr Adolesc Med. 2020;7(1):36-44. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ijpam.2020.02.006. PMID: 32373701; PMCID: PMC7193066.
Sharma D, Padmavathi IV, Tabatabaii SA, Farahbakhsh N. Late preterm: a new high risk group in neonatology. J Matern Fetal Neonatal Med. 2021;34(16):2717-30. DOI: https://doi.org/10.1080/14767058.2019.1670796. PMID: 31575303.
Davidoff MJ, Dias T, Damus K, Russell R, Bettegowda VR, Dolan S, et al. Changes in the gestational age distribution among U.S. singleton births: impact on rates of late preterm birth, 1992–2002. Semin Perinatol. 2006;30(1):8-15. DOI: https://doi.org/10.1053/j.semperi.2006.01.009. PMID: 16549207.
Hankins GD, Longo M. The role of stillbirth prevention and late preterm (near-term) births. Semin Perinatol. 2006;30(1):20-3. DOI: https://doi.org/10.1053/j.semperi.2006.01.011. PMID: 16549209.
Ananth CV, Friedman AM, Gyamfi-Bannerman C. Epidemiology of moderate preterm, late preterm and early term delivery. Clin Perinatol. 2013;40(4):601-10. DOI: https://doi.org/10.1016/j.clp.2013.07.001. PMID: 24182950.
Reddy UM, Ko C-W, Raju TNK, Willinger M, Branch P, Shriver EK. Delivery indications at late-preterm gestations and infant mortality rates in the United States. Pediatrics 2009;124:234e40. DOI: https://doi.org/10.1542/peds.2008-3232. PMID: 19564305; PMCID: PMC2802276.
Raju TNK, Higgins RD, Stark AR, Leveno KJ. Optimizing care and outcome for late-preterm (Near-Term) Infants: a summary of the workshop sponsored by the National Institute of Child Health and Human Development. Pediatrics. 2006;118(3):1207-14. DOI: https://doi.org/10.1542/peds.2006-0018. PMID: 16951017.
McIntire DD, Leveno KJ. Neonatal mortality and morbidity rates in late preterm births compared with births at term. Obstet Gynecol. 2008;111(1):35-41. DOI: https://doi.org/10.1097/01.aog.0000297311.33046.73. PMID: 18165390.
Jain L, Eaton DC. Physiology of fetal lung fluid clearance and the effect of labor. Semin Perinatol. 2006;30(1):34-43. DOI: https://doi.org/10.1053/j.semperi.2006.01.006. PMID: 16549212.
Boyle EM, Roehr CC. Optimising the management of respiratory distress in late preterm and early term babies. Infant [Internet]. 2022 [cited 2025 Feb 6];18(4):137-41. Available from: https://www.infantjournal.co.uk/journal_article.html?id=7306
Mahoney AD, Jain L. Respiratory disorders in moderately preterm, late preterm, and early term infants. Clin Perinatol. 2013;40(4):665-78. DOI: https://doi.org/10.1016/j.clp.2013.07.004. PMID: 24182954.
Consortium on Safe Labor; Hibbard JU, Wilkins I, Sun L, Gregory K, Haberman S, et al. Respiratory morbidity in late preterm births. JAMA. 2010;304(4):419-25. DOI: https://doi.org/10.1001/jama.2010.1015. PMID: 20664042; PMCID: PMC4146396.
Ventolini G, Neiger R, Mathews L, Adragna N, Belcastro M. Incidence of respiratory disorders in neonates born between 34 and 36 weeks of gestation following exposure to antenatal corticosteroids between 24 and 34 weeks of gestation. Am J Perinatol. 2008;25(2):79-83. DOI: https://doi.org/10.1055/s-2007-1022470. PMID: 18188800.
Deshmukh M, Patole S. Antenatal corticosteroids for impending late preterm (34-36+6 weeks) deliveries — A systematic review and meta-analysis of RCTs. PLoS ONE. 2021;16(3):
e0248774. DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0248774. PMID: 33750966; PMCID: PMC7984612.
Sweet DG, Carnielli VP, Greisen G, Hallman M, Klebermass-Schrehof K, Ozek E, et al. European consensus guidelines on the management of respiratory distress syndrome: 2022 Update. Neonatology. 2023;120(1):3-23. DOI: https://doi.org/10.1159/000528914. PMID: 36863329; PMCID: PMC10064400.
Ramaswamy VV, Abiramalatha T, Roehr CC. Addressing the lack of clarity about administering surfactant in preterm infants with respiratory distress syndrome treated with noninvasive respiratory support. JAMA Pediatr. 2022;176(2):121-2. DOI: https://doi.org/10.1001/jamapediatrics.2021.4098. PMID: 34694350.
Rite Gracia S, Aguera Arenas JJ, Ginovart Galiana G, Rodriguez Revuelta MJ. Management of respiratory distress syndrome in moderate/late preterm neonates: A Delphi consensus. An Pediatr (Engl Ed). 2024;101(5):319-30. DOI: https://doi.org/10.1016/j.anpede.2024.10.003. PMID: 39488489.
Ramaswamy VV, Abiramalatha T, Bandyopadhyay T, Boyle E, Roehr CC. Surfactant therapy in late preterm and term neonates with respiratory distress syndrome: a systematic review and meta-analysis. Arch Dis Child Fetal Neonatal Ed. 2022;107(4):393-7. DOI: https://doi.org/10.1136/archdischild-2021-322890. PMID: 34686533.
Guellec I, Debillon T, Flamant C, Jarreau PH, Serraz B, Tourneux P. Management of respiratory distress in moderate and late preterm infants: clinical trajectories in the Neobs study. Eur J Pediatr. 2023;182(12):5661-72. DOI: https://doi.org/10.1007/s00431-023-05259-8. PMID: 37823928; PMCID: PMC10746757.
Kavurt S, Demirel N, Çelik IH, Bas AY, Ercan M, Ozcan B, et al. Surfactant therapy in late preterm infants with respiratory distress in Türkiye: An observational, prospective, multicenter study. Turk Arch Pediatr. 2025;60(2):164-71. DOI: https://doi.org/10.5152/turkarchpediatr.2025.24236. PMID: 40094205; PMCID: PMC11963293.
Bhandari V, Black R, Gandhi B, Hogue S, Kakkilaya V, Mikhael M, et al. RDS-NExT workshop: consensus statements for the use of surfactant in preterm neonates with RDS. J Perinatol. 2023;43(8):982-90. DOI: https://doi.org/10.1038/s41372-023-01690-9. PMID: 37188774; PMCID: PMC10400415.
Gyamfi-Bannerman C, Thom EA, Blackwell SC, Tita ATN, Reddy UM, Saade GR,
et al. Antenatal corticosteroids for women at risk of late preterm delivery. N Engl J Med. 2016;374(14):1311-20. DOI: https://doi.org/10.1056/nejmoa1516783. PMID: 26842679; PMCID: PMC4823164.
Ramanathan R, Corwin MJ, Hunt CE, Lister G, Tinsley LR, Baird T, et al. Cardiorespiratory events recorded on home monitors: comparison of healthy infants with those at increased risk for SIDS. J Am Med Assoc. 2001;285(17):2199-207. DOI: https://doi.org/10.1001/jama.285.17.2199. PMID: 11325321.
Raju T. Developmental physiology of late and moderate prematurity. Semin Fetal Neonat Med. 2012;17(3):126-31. DOI: https://doi.org/10.1016/j.siny.2012.01.010. PMID: 22317884.
Laptook AR. Neurologic and metabolic issues in moderately preterm, late preterm, and early term infants. Clin Perinatol. 2013;40(4):723-38. DOI: https://doi.org/10.1016/j.clp.2013.07.005. PMID: 24182958.
Kinney HC. The near-term (late pre-term) human brain and risk for periventricular leukomalacia: a review. Semin Perinatol. 2006;30(2):81-8. DOI: https://doi.org/10.1053/j.semperi.2006.02.006. PMID: 16731282
Williams LZJ, McNamara D, Alsweiler JM. Intermittent Hypoxemia in Infants Born Late Preterm: A Prospective Cohort Observational Study. J Pediatr. 2019;204:89-95.e1. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jpeds.2018.08.048. PMID: 30287066.
Oliphant EA, McKinlay CJ, McNamara D, Cavadino A, Alsweiler JM. Caffeine to prevent intermittent hypoxaemia in late preterm infants: randomised controlled dosage trial. Arch Dis Child Fetal Neonatal Ed. 2023;108(2):106-13. DOI: https://doi.org/10.1136/archdischild-2022-324010. PMID: 36038256; PMCID: PMC9985705.
Ramachandrappa A, Rosenberg ES, Wagoner S, Jain L. Morbidity and mortality
in late preterm infants with severe hypoxic respiratory failure on ECMO. J Pediatr. 2011;159(2):192-8.e3. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jpeds.2011.02.015. PMID: 21459387; PMCID: PMC3134553.
Haataja P, Korhonen P, Ojala R, Hirvonen M, Korppi M, Gissler M, et al. Hospital admissions for lower respiratory tract infections in children born moderately/late preterm. Pediatr Pulmonol. 2018;53(2):209-17. DOI: https://doi.org/10.1002/ppul.23908 . PMID: 29193814.
Korsten K, Blanken MO, Buiteman BJM, Nibbelke EE, Naaktgeboren CA, Bont LJ,
et al. RSV hospitalization in infancy increases the risk of current wheeze at age 6 in late preterm born children without atopic predisposition. Eur J Pediatr. 2019;178(4):455-62. DOI: https://doi.org/10.1007/s00431-018-03309-0. PMID: 30637465.
Leps C, Carson C, Quigley MA. Gestational age at birth and wheezing trajectories at 3-11 years. Arch Dis Child. 2018;103(12):1138-44. DOI: https://doi.org/10.1136/archdischild-2017-314541. PMID: 29860226; PMCID: PMC6287557.
Du Berry C, Nesci C, Cheong JLY, FitzGerald T, Mainzer R, Ranganathan S, et al. Long-term expiratory airflow of infants born moderate-late preterm: A systematic review and meta-analysis. EClinicalMedicine. 2022;52:101597. DOI: http://doi.org/10.1016/j.eclinm.2022.101597. PMID: 35923430; PMCID: PMC9340512.
Kajantie E, Strang-Karlsson S, Evensen KAI, Haaramo P. Adult outcomes of being born late preterm or early term – what do we know? Semin Fetal Neonatal Med. 2019;24(1):66-83. DOI: https://doi.org/10.1016/j.siny.2018.11.001. PMID: 30420114.
Martin RJ, Fanaroff AA, Walsh MC, editor. Fanaroff and Martin’s Neonatal-Perinatal Medicine [Internet]. 11th ed. Philadelphia PA: Elsevier, 2020 [cited 2025 Feb 3]. Chapter 86. Garg M, Devascar SU. Disorders of carbohydrate metabolism in the neonate. p.1584-610. Available from: https://www.clinicalkey.com/#!/content/book/3-s2.0-B9780323567114000869
Wang ML, Dorer DJ, Fleming MP, Catlin EA. Clinical outcomes of near-term infants. Pediatrics. 2004;114(2):372-6. DOI: https://doi.org/10.1542/peds.114.2.372 PMID: 15286219.
Kalyoncu O, Aygun C, Cetinoglu E, Kucukoduk S. Neonatal morbidity and mortality of late-preterm babies. J Matern Fetal Neonatal Med. 2010;23(7):607-12. DOI: https://doi.org/10.1080/14767050903229622. PMID: 19757335.
Huff K, Rose RS, Engle WA. Late preterm infants: morbidities, mortality, and management recommendations. Pediatr Clin North Am. 2019;66(2):387-402. DOI: https://doi.org/10.1016/j.pcl.2018.12.008. PMID: 30819344.
Laptook A, Jackson GL. Cold stress and hypoglycemia in the late preterm (‘near-term’) infant: impact on nursery of admission. Semin Perinatol. 2006;30(1):24-7. DOI: https://doi.org/10.1053/j.semperi.2006.01.014. PMID: 16549210.
Fairchild KD, Sun CC, Gross GC, Okogbule-Wonodi AC, Chasm RM, Viscardi RM. NICU admission hypothermia, chorioamnionitis, and cytokines. J Perinat Med. 2011;39(6):731-6. DOI: https://doi.org/10.1515/jpm.2011.078. PMID: 21838601; PMCID: PMC4026090.
Sharma D. Golden 60 minutes of newborn's life: Part 1: Preterm neonate. J Matern Fetal Neonatal Med. 2017;30(22):2716-27. DOI: https://doi.org/10.1080/14767058.2016.1261398. PMID: 27844483.
Medoff Cooper B, Holditch-Davis D, Verklan MT, Fraser-Askin D, Lamp J, Santa-Donato A, et al. Newborn clinical outcomes of the AWHONN late preterm infant research-based practice project. J Obstet Gynecol Neonatal Nurs. 2012;41(6):774-85. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1552-6909.2012.01401.x. PMID: 22861492.
Vachharajani AJ, Dawson JG. Short-term outcomes of late preterms: an institutional experience. Clin Pediatr (Phila). 2009;48(4):383-8. DOI: https://doi.org/10.1177/0009922808324951. PMID: 18832549.
Bhutani VK. Late preterm births major cause of prematurity and adverse outcomes of neonatal hyperbilirubinemia. Indian Pediatr. 2012;49(9):704-5. DOI: https://doi.org/10.1007/s13312-012-0149-7. PMID: 23024077.
Johnson L, Bhutani VK. The clinical syndrome of bilirubin-induced neurologic dysfunction. Semin Perinatol. 2011; 35(3):101-13. DOI: https://doi.org/10.1016/j.siny.2014.12.008. PMID: 25577653.
Tomashek KM, Shapiro-Mendoza CK, Weiss J, Kotelchuck M, Barfield W, Evans S, et al. Early discharge among late preterm and term newborns and risk of neonatal morbidity. Semin Perinatol. 2006;30(2):61-8. DOI: https://doi.org/10.1053/j.semperi.2006.02.003. PMID: 16731278.
Bhutani VK, Johnson L. Kernicterus in late preterm infants cared for as term healthy infants. Semin Perinatol. 2006;30(2):89-97. DOI: https://doi.org/10.1053/j.semperi.2006.04.001. PMID: 16731283.
Neu J. Gastrointestinal maturation and feeding. Semin Perinatol. 2006;30(2):77-80. DOI: https://doi.org/10.1053/j.semperi.2006.02.007. PMID: 16731281.
Meier PP, Furman LM, Degenhardt M. Increased lactation risk for late preterm infants and mothers: evidence and management strategies to protect breastfeeding. J Midwif Womens Health. 2007;52(6):579-87. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jmwh.2007.08.003. PMID: 17983995.
Cohen-Wolkowiez M, Moran C, Benjamin DK, Cotten CM, Clark RH, Benjamiin DK, et al. Early and late onset sepsis in late preterm infants. Pediatr Infect Dis J. 2009;28(12):1052-6. DOI: https://doi.org/10.1097/inf.0b013e3181acf6bd. PMID: 19953725; PMCID: PMC2798577.
Stoll BJ, Hansen NI, Bell EF, Walsh MC, Carlo WA, Shankaran S, et al. Trends in care practices, morbidity, and mortality of extremely preterm neonates, 1993-2012. JAMA. 2015;314(10):1039-51. DOI: https://doi.org/10.1001/jama.2015.10244. PMID: 26348753; PMCID: PMC4787615.
Kramer M. Late preterm birth: appreciable risks, rising incidence. J Pediatr. 2009;154(2):159-60. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jpeds.2008.09.048. PMID: 19081112.
Tomashek KM, Shapiro-Mendoza CK, Davidoff MJ, Petrini JR. Differences in mortality between late-preterm and term singleton infants in the United States, 1995-2002. J Pediatr. 2007;151(5):450-6. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jpeds.2007.05.002. PMID: 17961684.
Crump C, Sundquist K, Sundquist J, Winkleby MA. Gestational age at birth and mortality in young adulthood. JAMA. 2011;306(11):1233-40. DOI: https://doi.org/10.1001/jama.2011.1331. PMID: 21934056.
Kuzniewicz MW, Parker SJ, Schnake-Mahl A, Escobar GJ. Hospital readmissions and emergency department visits in moderate preterm, late preterm, and early term infants. Clin Perinatol. 2013;40(4):753-75. DOI: https://doi.org/10.1016/j.clp.2013.07.008. PMID: 24182960.
Natarajan G, Shankaran S. Short- and long-term outcomes of moderate and late preterm infants. Am J Perinatol. 2016;33(3):305-17. DOI: https://doi.org/10.1055/s-0035-1571150. PMID: 26788789.
Escobar GJ, Joffe S, Gardner MN, Armstrong MA, Folck BF, Carpenter DM. Rehospitalization in the first two weeks after discharge from the neonatal intensive care unit. Pediatrics. 1999;104(1):e2. DOI: https://doi.org/10.1542/peds.104.1.e2. PMID: 10390288
Isayama T, Lewis-Mikhael AM, O'Reilly D, Beyene J, McDonald SD. Health services use by late preterm and term infants from infancy to adulthood: a meta-analysis. Pediatrics. 2017;140(1):e20170266. DOI: https://doi.org/10.1542/peds.2017-0266.
Vohr B. Long-term outcomes of moderately preterm, late preterm, and early term infants. Clin Perinatol. 2013;40(4):739-51. DOI: https://doi.org/10.1016/j.clp.2013.07.006. PMID: 24182959.
McLaurin KK, Hall CB, Jackson EA, Owens OV, Mahadevia PJ. Persistence of morbidity and cost differences between late-preterm and term infants during the first year of life. Pediatrics. 2009;123(2):653-9. DOI: https://doi.org/10.1542/peds.2008-1439. PMID: 19171634.
van Baaren GJ, Peelen MJ, Schuit E, van der Post JA, Mol BW, Kok M, et al. Preterm birth in singleton and multiple pregnancies: evaluation of costs and perinatal outcomes. Eur J Obstet Gynecol Reprod Biol. 2015;186:34-41. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ejogrb.2014.12.024. PMID: 25597886.
Khan K, Petrou S, Dritsaki M, Johnson S, Manktelow B, Draper E, et al. Economic costs associated with moderate and late preterm birth: a prospective population-based study. BJOG. 2015;122(11):1495-505. DOI: https://doi.org/10.1111/1471-0528.13515. PMID: 26219352.
Berard A, Le Tiec M, De Vera MA. Study of the costs and morbidities of late-preterm birth. Arch Dis Child Fetal Neonatal Ed. 2012;97(5):F329-34. DOI: https://doi.org/10.1136/fetalneonatal-2011-300969. PMID: 22933090.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Критерії авторського права, форми участі та авторства
Кожен автор повинен був взяти участь в роботі, щоб взяти на себе відповідальність за відповідні частини змісту статті. Один або кілька авторів повинні нести відповідальність в цілому за поданий для публікації матеріал - від моменту подачі до публікації статті. Авторитарний кредит повинен грунтуватися на наступному:
- істотність частини вклада в концепцію і дизайн, отри-мання даних або в аналіз і інтерпретацію результатів дослідження;
- написання статті або критичний розгляд важливості її інтелектуального змісту;
- остаточне твердження версії статті для публікації.
Автори також повинні підтвердити, що рукопис є дійсним викладенням матеріалів роботи і що ні цей рукопис, ні інші, які мають по суті аналогічний контент під їх авторством, не були опубліковані та не розглядаються для публікації в інших виданнях.
Автори рукописів, що повідомляють вихідні дані або систематичні огляди, повинні надавати доступ до заяви даних щонайменше від одного автора, частіше основного. Якщо потрібно, автори повинні бути готові надати дані і повинні бути готові в повній мірі співпрацювати в отриманні та наданні даних, на підставі яких проводиться оцінка та рецензування рукописи редактором / членами редколегії журналу.
Роль відповідального учасника.
Основний автор (або призначений відповідальний автор) буде виступати від імені всіх співавторів статті в якості основного кореспондента при листуванні з редакцією під час процесу її подання та розгляду. Якщо рукопис буде прийнята, відповідальний автор перегляне відредагований машинописний текст і зауваження рецензентів, прийме остаточне рішення щодо корекції і можливості публікації представленої рукописи в засобах масової інформації, федеральних агентствах і базах даних. Він також буде ідентифікований як відповідальний автор в опублікованій статті. Відповідальний автор несе відповідальність за подтверждленіе остаточного варіанта рукопису. Відповідальний автор несе також відповідальність за те, щоб інформація про конфлікти інтересів, була точною, актуальною і відповідала даним, наданим кожним співавтором.Відповідальний автор повинен підписати форму авторства, що підтверджує, що всі особи, які внесли істотний внесок, ідентифіковані як автори і що отримано письмовий дозвіл від кожного учасника щодо публікації представленої рукописи.
