ДІАГНОСТИЧНІ КРИТЕРІЇ ГАСТРОІНТЕСТИНАЛЬНОЇ ДИСФУНКЦІЇ У ПЕРЕДЧАСНО НАРОДЖЕНИХ ДІТЕЙ

Анотація

Частота патології гастроінтестинальноїї системи у передчасно народжених дітей (ПНД) складає від 33,8% до 53,45%. Недоношені діти потребують часу для структурного та функціонального дозрівання системи травлення після народження, внаслідок чого відзначається недостатність повноцінного засвоєння основних харчових інгредієнтів за допомогою ентерального харчування. Важливим є обговорення патофізіологічних механізмів розвитку травної дисфункції у дітей від народження для своєчасної постановки діагнозу, корекції терапевтичних заходів у постнатальному періоді та профілактики розвитку функціональних гастроінтестинальних розладів у подальші роки життя.

Мета. Провести аналіз клініко-лабораторних маркерів харчової недостатності при перинатальній патології у передчасно народжених дітей для діагностики гастроінтестинальної дисфункції та уточнення патофізіологічних механізмів її розвитку.

Матеріали і методи. Загальна кількість новонароджених, які включені до програми дослідження,  складала 355 ПНД гестаційним віком від 26 -36/6 тижнів, з яких: І групу склали 54 дитини, які мали термін гестації 26-31/6 тижні та тяжкий стан при народженні; ІІ групу - 149 дітей з терміном гестації 32-33/6 тижні, з яких: ІІА підгрупа - 67 дітей, які мали з тяжкі форми перинатальної патології, ІІБ підгрупа – 82 дитини з перинатальною патологією середнього ступеня тяжкості; ІІІ групу - 102 дітей терміном гестації 34-36/6 тижні, з яких: ІІІА підгрупа – 41 дитина з клінічними формами тяжкої перинатальної патології, ІІІБ підгрупа – 61 дитина з перинатальною патологією середнього ступеня тяжкості; IV групу - 50 умовно здорових новонароджених гестаційного віку 34-36/6 тижнів.

Комплекс лабораторних досліджень передбачав перелік маркерів сироватки крові, які характеризують функціональний стан гепатобіліарної системи та підшлункової залози, а також показників копрофільтрату, які показують функцію кишківника. Схвалення Комісії з питань біоетики Буковинського державного медичного університету (Протокол № 2 від 09.02.2015 р.). Статистична обробка результатів здійснювалася на персональному комп’ютері Pentium MMX CPU з використанням пакету програмного забезпечення “Statistica” (StatSoft Inc., Version 13, США), Microsoft Excel (2010), Microsoft Office (2010) та MedCalc Software (Version 16.1). Дослідження проводилося у межах комплексної науково-дослідної роботи кафедри педіатрії, неонатології та перинатальної медицини БДМУ на тему: «Удосконалення напрямків прогнозування, діагностики і лікування перинатальної патології у новонароджених та дітей раннього віку, оптимізація схем катамнестичного спостереження та реабілітації», державний реєстраційний номер  0115U002768; термін виконання 01.2015-12.2019 рр.

Результати дослідження. Тяжкість стану у ПНД була обумовлена гіпопксичним ураженням організму за умов морфо-функціонально незрілості. Відзначено такі клінічні діагнози, як  асфіксія, респіраторний дистрес-синдром, первинні ателектази легень, хвороба гіалінових мембран, синдром поліорганної недостатності з ураженням центральної нервової, дихальної, серцево-судинної, сечовидільної, гастроінтестинальної систем; геморагічний, судомний та анемічний синдроми. Клінічними маркерами харчової недостатності були: залишковий об’єм більше 50%, зригування та/або блювота, збільшення розмірів печінки або гепатолієнальний синдром; метеоризм кишківника, кров у копрофільтраті, ахолічні випорожнення, жовтяниця та синдром ендотоксикозу. Додатковими лабораторними критеріями, які підтверджують наявність харчової дисфункції та характеризують патофізіологічні механізми її формування у новонароджених є: з боку гепатобіліарної системи - підвищення активності аланінамінотрансферази, аспартатамінотрансферази, лактатдегідрогенази (синдром цитолізу); збільшення рівня лужної фосфатази та загального білірубіну (синдром холестазу); зниження рівня загального білка та зростання рівня холестерину (синдром печінково-клітинної недостатності); з боку підшлункової залози - зниження рівня амілази, ліпази, трипсину та лейцинамінопептидази (зниження екзокринної функції); з боку кишківника  - підвищення рівня фекального кальпротектину, альбуміну, α-1-антитрипсину, фекальної еластази-1 та зниження PMN – еластази (місцеве запалення, недостатність ферментативної активності, підвищення проникливості слизової оболонки). Вираженість та частота порушень харчової толерантності корелювала з тяжкістю перинатальної патології та меншим гестаційним віком новонароджених.

Висновок: Результати проведених досліджень дозволили обгрунтувати необхідний перелік клініко-лабораторних показників, які можна використовувати для підтвердження харчової недостатності в комплексі ознак перинатальної патології, з визначенням основних складових гепатобіліарної системи, підшлункової залози та кишківника, а також, патофізіологічних механізмів розвитку порушень. Розуміння даного напрямку дисфункції організму дозволяє провести своєчасну корекцію терапевтичних утручань у гострому періоді захворювань, а також спланувати відповідні реабілітаційні заходи та динамічне спостереження за дітьми у подальшому.