ОЦІНКА ДЕКОМПРЕСІЙНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ МЕЗОКАВАЛЬНОГО ШУНТУВАННЯ В ХІРУРГІЧНОМУ ЛІКУВАННІ ПОРТАЛЬНОЇ ГІПЕРТЕНЗІЇ У ДІТЕЙ

Автор(и)

  • O. G. Dubrovin НМУ імені О.О. Богомольця, Україна
  • A. S. Hodik
  • V. P. Soruchan
  • L. E. Azarov

DOI:

https://doi.org/10.24061/2413-4260.VI.4.22.2016.4

Ключові слова:

портальна гіпертензія, діти, мезокавальне шунтування, спленомезентеріальний конфлюєнс

Анотація

Мета: Оцінити декомпресійні властивості мезокавального шунтування у дітей з портальною гіпертензією.
Матеріали та методи. Проведено аналіз ефективності різних видів мезокавального шунтування (МКШ) у 70-ти дітей, на основі порівняння декомпресійних властивостей МКШ, та змін портопечінкової перфузії (ППП) після шунтування. Хворі були розподілені на 2 групи: перша - 40 (57,1%) дітей, яким виконано Н- подібне МКШ (Н-МКШ); друга група- 30 (42,9)% дітей, яким прове дено МКШ “бік-в-бік” (“б/б”). Проведено ретроспективний аналіз результатів мультиспіральної комп’ютерної томографії (МСКТ) 52-х дітей з портальною гіпертензією (ПГ), за даними якого виділені три типи (А, В, С) будови спленомезентеріального конфлюенсу (СМК).
Результати: Первинно МКШ (n = 33, 47,1%) виконували у випадках непридатності селезінкової вени до шунтування. При повторних операціях (n = 37, 52,9%) показом до МКШ були незадовільні результати попереднього хірургічного втручання. Порівнюючи різні види МКШ встановлено, що декомпресійний ефект при виконанні МКШ “б/б” на 8,4% більше, ніж після накладання Н- подібного МКШ (Н- МКШ). Різниці змін ППП при різних видах МКШ не відмічено. Регрес варикозного розширення вен (ВРВ) стравоходу та шлунку спостерігався у в сіх дітей. Р ецидиви кровотечі в післяопераційному періоді відмічені у 12,9% хворих.
Віповідно до анатомічних особливостей СМК можливість виконання МКШ методом “б/б” або Н- подібного МКШ (Н-МКШ) при А та С типах СМК майже однакова (52,4% та 47,6% при А типі СМК; 47,1% та 52,9% при С типі СМК). При В типі СМК можливість виконання Н- МКШ на 28,6% більша за ймовірність накладання МКШ “б/б”
Висновки: МКШ слід розглядати, як метод вибору, враховуючи анатомічні особливості системи ворітної вени (ВВ). Запропоновані види МКШ забезпечують декомпресію портальної системи: після МКШ “б/б” тиск знижується на 35,6%; при Н - МКШ на 27,2% відповідно. Відповідно до змін ППП та динаміки регресу ВРВ, МКШ є ефективним методом попередження або зупинки кровотеч при ПГ у дітей з ефективністю 84,2%.

Посилання

.1 Shneider BL, Benjamin BL, J. de Villede Goyet, Leung DH et al. Primary Prophylaxis of Variceal Bleeding in Children and the Role of MesoRex Bypass: Summary of the Baveno VI Pediatric Satellite Symposium. Journal of Hepatology. 2016;63(4):1368–1380.

.2 de Franchis R. Expanding consensus in portal hypertension Report of the Baveno VI Consensus Workshop: Stratifying risk and individualizing care for portal hypertension. Journal of Hepatology.2015;63:743–752.

.3 Botha JF, Campson BD, Grant WJ et al. Portosistemic shunt in children: a 15-year experience. J Am Coll Surg. 2004;199(2):179–85.

.4 Hodik OS. Povtorni operatyvni vtruchannia v likuvanni portal'noi hipertenzii u ditei [Repeated surgery in the treatment of portal hypertension in children]: [dysertatsiia]. Kyiv, 2014.132p. (in Ukrainian).

.5 Tsuyoshi S, Hisami A, Yoshio W et al. Extrahepatic portal vein morphology in children with extrahepatic portal hypertension assessed by 3-dimensional computed tomography: a new etiology of extrahepatic portal hypertension. J pediatr Surg. 2006;41:812-816.

.6 Sadykov MF. Narushenie portopechenochnoj gemodinamiki i ih korrekcii pri vnepechenochnoj portal'noj gipertenzii u detej [Violation of porto-hepatic hemodynamics and their correction in extrahepatic portal hypertension in children]: [avtoref. dis]. – Moskva, 2011.22p. (in Russian).

##submission.downloads##

Опубліковано

2016-11-24

Як цитувати

Dubrovin, O. G., Hodik, A. S., Soruchan, V. P., & Azarov, L. E. (2016). ОЦІНКА ДЕКОМПРЕСІЙНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ МЕЗОКАВАЛЬНОГО ШУНТУВАННЯ В ХІРУРГІЧНОМУ ЛІКУВАННІ ПОРТАЛЬНОЇ ГІПЕРТЕНЗІЇ У ДІТЕЙ. Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина, 6(4(22), 34–38. https://doi.org/10.24061/2413-4260.VI.4.22.2016.4

Номер

Том 6 № 4(22) (2016): НЕОНАТОЛОГІЯ, ХІРУРГІЯ ТА ПЕРИНАТАЛЬНА МЕДИЦИНА

Розділ

Статті

Ліцензія

Авторське право (c) 2017 O. G. Dubrovin, A. S. Hodik, V. P. Soruchan, L. E. Azarov

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

    1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
    2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
    3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).

 

Критерії авторського права, форми участі та авторства

Кожен автор повинен був взяти участь в роботі, щоб взяти на себе відповідальність за відповідні частини змісту статті. Один або кілька авторів повинні нести відповідальність в цілому за поданий для публікації матеріал - від моменту подачі до публікації статті. Авторитарний кредит повинен грунтуватися на наступному:

  • істотність частини вклада в концепцію і дизайн, отри-мання даних або в аналіз і інтерпретацію результатів дослідження;
  • написання статті або критичний розгляд важливості її інтелектуального змісту;
  • остаточне твердження версії статті для публікації.

Автори також повинні підтвердити, що рукопис є дійсним викладенням матеріалів роботи і що ні цей рукопис, ні інші, які мають по суті аналогічний контент під їх авторством, не були опубліковані та не розглядаються для публікації в інших виданнях.

Автори рукописів, що повідомляють вихідні дані або систематичні огляди, повинні надавати доступ до заяви даних щонайменше від одного автора, частіше основного. Якщо потрібно, автори повинні бути готові надати дані і повинні бути готові в повній мірі співпрацювати в отриманні та наданні даних, на підставі яких проводиться оцінка та рецензування рукописи редактором / членами редколегії журналу.

Роль відповідального учасника.

Основний автор (або призначений відповідальний автор) буде виступати від імені всіх співавторів статті в якості основного кореспондента при листуванні з редакцією під час процесу її подання та розгляду. Якщо рукопис буде прийнята, відповідальний автор перегляне відредагований машинописний текст і зауваження рецензентів, прийме остаточне рішення щодо корекції і можливості публікації представленої рукописи в засобах масової інформації, федеральних агентствах і базах даних. Він також буде ідентифікований як відповідальний автор в опублікованій статті. Відповідальний автор несе відповідальність за подтверждленіе остаточного варіанта рукопису. Відповідальний автор несе також відповідальність за те, щоб інформація про конфлікти інтересів, була точною, актуальною і відповідала даним, наданим кожним співавтором.Відповідальний автор повинен підписати форму авторства, що підтверджує, що всі особи, які внесли істотний внесок, ідентифіковані як автори і що отримано письмовий дозвіл від кожного учасника щодо публікації представленої рукописи.