МЕКОНІЄВИЙ ПЕРИТОНІТ У НОВОНАРОДЖЕНИХ: ОСОБЛИВОСТІ ДІАГНОСТИКИ І ХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-4260.VI.1.19.2016.8Ключові слова:
меконієвий перитоніт, хірургічне лікування, новонароджені дітиАнотація
Мета дослідження - провести аналіз результатів лікування меконієвого перитоніту у новонароджених і розробити оптимальний алгоритм діагностики і лікувальної тактики.
Матеріали та методи. В основу роботи покладено результати обстеження і лікування 24 новонароджених дітей з меконієвим перитонітом (МП), які прооперовані в клініці дитячої хірургії Івано-Франківського національного медичного університету за останні 12 років. Усі діти прооперовані у перші дні життя. Хворих розділено на 2 групи. У першу групу увійшли 11 хворих, які оперовані у перший період дослідження (2002-2008 рр.), у другу групу – 13 хворих, які оперовані після 2008 року. При лікуванні хворих другої групи нами застосовано диференційований підхід до вибору методу хірургічного лікування залежно від виду МП.
Результати та обговорення. У 79,2 % хворих причиною МП були вроджені вади кишок (атрезія, подвоєння, заворот), які ускладнилися некрозом і перфорацією. У 3 новонароджених спостерігалася атрезія кишки і заворот, у 4 дітей були множинні атрезії. Локалізація перфорації у більшості хворих була на рівні тонкої кишки, лише у двох дітей – на рівні товстої кишки, в одному випадку – перфорація шлунку. В більшості оперованих новонароджених була виявлена фіброзно-адгезивна форма МП, у третини дітей був дифузний перитоніт і у двох пацієнтів – кистозна форма МП. Нами була застосована тактика диференційованого підходу до хірургічного лікування МП залежно від виду перитоніту у дітей другої групи (після 2008 р.). Застосований диференційований підхід до лікування новонароджених з МП дозволив покращити результати лікування у дітей ІІ групи.
Висновки. Найбільш частою причиною меконієвого перитоніту в наших спостереженнях була вроджена тонкокишкова непрохідність. У більшості випадків вроджена кишкова непрохідність була показом до операції з приводу меконієвого перитоніту. Результати лікування дітей з меконієвим перитонітом залежать від його форми і патології, яка його викликала. Найгірші результати лікування нами отримано при фіброзно-адгезивній формі меконієвого перитоніту. Застосований нами диференційований підхід до тактики хірургічного лікування залежно від форми меконієвого перитоніту дозволив знизити частоту післяопераційних ускладнень і летальність у оперованих новонароджених. Важливе значення у покращенні результатів лікування дітей з меконієвим перитонітом має його антенатальна діагностика.
Посилання
Ashkraft KU, Holder TM; per. s angl. Nemilova TK. Detskaja hirurgija [Pediatric Surgery]. T1. SPb: Hardford; 1996. 384p. (in Russian)
Nam SH, Kim SC, Kim DY et al. Experience with meconium peritonitis. J. Pediatr. Surg. 2007;42(11):1822-1825.
Kamata S, Nose K, Ishikawa S et al. Meconium peritonitis in utero. Pediatr. Surg. Int. 2000;16 (5-6):377-379.
Podshivalin AA, Morozov VI, Zykova MA i dr. Mekonievyj peritonit: klinika, diagnostika, lechenie [Meconium peritonitis: clinical features, diagnosis, treatment]. Kazanskij medicinskij zhurnal. 2011;92(6):873-875.
Saleh N, Geipel A, Gembruch U et al. Prenatal diagnosis and postnatal management of meconium peritonitis. J. Perinat. Med. 2009;37(5):535 – 538.
Rode H, Millar AJW. Intestinal atresia and stenosis: In: Puri P (ed) Newborn surgery. London: Arnold; 2003. 445-456.
Foster MA, Nyberg DA, Mahony BS et al. Meconium peritonitis: prenatal sonographic findings and their clinical significance. Radiology. 1987;165(3):661 – 665.
Grosfeld JL, Molinari F, Chaet M et al. Gastrointestinal perforation and peritonitis in infants and children: Experience with 179 cases over ten years. Surgery. 1996;120:650.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2017 O. D. Fofanov, V. A. Fofanov, R. I. Nykiforuk
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Критерії авторського права, форми участі та авторства
Кожен автор повинен був взяти участь в роботі, щоб взяти на себе відповідальність за відповідні частини змісту статті. Один або кілька авторів повинні нести відповідальність в цілому за поданий для публікації матеріал - від моменту подачі до публікації статті. Авторитарний кредит повинен грунтуватися на наступному:
- істотність частини вклада в концепцію і дизайн, отри-мання даних або в аналіз і інтерпретацію результатів дослідження;
- написання статті або критичний розгляд важливості її інтелектуального змісту;
- остаточне твердження версії статті для публікації.
Автори також повинні підтвердити, що рукопис є дійсним викладенням матеріалів роботи і що ні цей рукопис, ні інші, які мають по суті аналогічний контент під їх авторством, не були опубліковані та не розглядаються для публікації в інших виданнях.
Автори рукописів, що повідомляють вихідні дані або систематичні огляди, повинні надавати доступ до заяви даних щонайменше від одного автора, частіше основного. Якщо потрібно, автори повинні бути готові надати дані і повинні бути готові в повній мірі співпрацювати в отриманні та наданні даних, на підставі яких проводиться оцінка та рецензування рукописи редактором / членами редколегії журналу.
Роль відповідального учасника.
Основний автор (або призначений відповідальний автор) буде виступати від імені всіх співавторів статті в якості основного кореспондента при листуванні з редакцією під час процесу її подання та розгляду. Якщо рукопис буде прийнята, відповідальний автор перегляне відредагований машинописний текст і зауваження рецензентів, прийме остаточне рішення щодо корекції і можливості публікації представленої рукописи в засобах масової інформації, федеральних агентствах і базах даних. Він також буде ідентифікований як відповідальний автор в опублікованій статті. Відповідальний автор несе відповідальність за подтверждленіе остаточного варіанта рукопису. Відповідальний автор несе також відповідальність за те, щоб інформація про конфлікти інтересів, була точною, актуальною і відповідала даним, наданим кожним співавтором.Відповідальний автор повинен підписати форму авторства, що підтверджує, що всі особи, які внесли істотний внесок, ідентифіковані як автори і що отримано письмовий дозвіл від кожного учасника щодо публікації представленої рукописи.
