СТАН МІКРОБІОЦЕНОЗУ ПІХВИ У ПАЦІЄНТОК З НЕСПЕЦИФІЧНИМ ХРОНІЧНИМ САЛЬПІНГООФОРИТОМ

Автор(и)

  • A. O. Tertishnik Харківський національний медичний університет (м. Харків, Україна), Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.24061/2413-4260.VI.1.19.2016.9

Ключові слова:

хронічний сальпінгоофорит, мікробіоценоз біоплівки, мікробні асоціації

Анотація

Розвиток захворювань органів малого тазу мікробної етіології залежить від персистентних властивостей мікроорганізмів, спрямованих на інактивацію факторів природної резистентності організму. Вивчено видовий склад і біологічні властивості мікрофлори піхви і каналу шийки матки у жінок із запальними захворюваннями внутрішніх статевих органів та показано, що вони протікають на тлі дисбіотичних станів. У пацієнток із хронічним сальпінгоофоритом відбуваються зміни мікрофлори піхви, які супроводжуються дискоординацією її функціонування як єдиної екосистеми, що проявляється порушеннями мікробіологічного статусу завдяки утворенню біоплівок, - вони, у свою чергу, є однією з основних стратегій виживання бактерій в зовнішньому середовищі, яке реалізується тільки за умови досягнення популяцією певного рівня щільності. Тому метою дослідження є покращення діагностики та лікування хворих на хронічний сальпінгоофорит (ХСО) на підставі визначення складу мікробіоцинозу піхви.

У дослідженні оцінювали клінічний стан й особливості мікрофлори піхви у 70 пацієнтів з ХСО в залежності від давності запального процесу. В результаті дослідження пацієнток виявлено порушення мікробіоценозу піхви. Аналізуючи дані, які одержано, було встановлено, що найбільш частими мікроорганізмами, які вилучені з відокремлюваного піхви, були: Peptostreptococcus spp – 78% й 75%, Enterococcus – 69% й 57%, S.aureus – 62,9% й 60,1%, E.coli - 64,2% й 69,3%, Fusobacterium spp– 61,0% й 58,0%; S. pyogenes – 58,0% й 60%, Candida spp – 47,0% й 44%.

Результати тестування ізолятів на здатність до формування біоплівок довели, що усі вилучені патогени утворювали щільну біоплівку. Аналіз отриманих результатів показав, що планктонні клітини патогенів, що тестувалися, активно формували біоплівки протягом 24 годин, а анаеробні бактерії – протягом 48 годин; за ступенем біоплівкоутворення найактивнішими були стафілококи, кишкова паличка й гриби роду кандида, актиноміцети. Результати дослідження дозволяють встановити факти утворення біоплівок ізолятами мікроорганізмів залежно від асоціантів і підтверджують факти про те, що це відображає адаптаційні можливості патогену.Дослідження чутливості мікроорганізмів у формі біоплівок до протимікробних препаратів виявило, що вони несприятливі до препаратів у терапевтичних дозуваннях.

Таким чином,  дисбіотичні порушення відіграють суттєву роль у патогенезі сальпінгоофориту й поглиблюють важкість перебігу ускладнень та тільки призначення комплексної терапії з включенням імуномодулюючих препаратів здатне нормалізувати мікробіоциноз піхви та сприяти зменшенню хронізації запального процесу. Це створює передумови для подальших досліджень щодо корекції раціональних терапевтичних заходів і до повної характеристики механізмів, що сприяють розвитку запальної патології та тлі дослідження біоплівок.

Посилання

Beloborodov SM, Ankirskaja AS, Leonov BV. Mikrojekologija vlagalishha i chastota jekstrakorporal'nogo oplodotvorenija posle beremennosti [Microecology vagina and frequency of pregnancy after in vitro fertilization]. Akusherstvo i ginekologija. 2001;3:29 (in Russian).

Buharin OV, Konstantinova OD, Cherkasov SV. Faktory persistencii mikroflory pri vospalitel'nyh zabolevanijah vnutrennih zhenskih polovyh organov [Factors persistence microflora in inflammatory diseases of internal female genital organs]. Vestnik Rossijskoj Associacii akusherov-ginekologov. 1998;3:89-98 (in Russian).

Beloborodova NV, Beloborodov MV. Metabolity anajerobnyh bakterij (letuchie zhirnye kisloty) i reaktivnost' makroorganizma [The metabolites of anaerobic bacteria (volatile fatty acids) and the reactivity of the microorganism]. Antibiotiki i himioterapija. 2000;2:28-36 (in Russian).

Vorob'ev AA, Lykova EA. Bakterii normal'noj mikroflory: biologicheskie svojstva i zashhitnye funkcii [The bacteria of the normal microflora: biological properties and protective functions]. Zhurnal mikrobiologii, jepidemiologii, immunobiologii. 1999;6:102-105 (in Russian).

Zenkov NK, Men'shhikova EB. Aktivirovannye kislorodnye metabolity v biologicheskih sistemah [Activated oxygen metabolites in biological systems]. Uspehi sovremennoj biologii. 2004;113(1):286-296 (in Russian).

Konoplja AA, Karaulov AV, Judina EA. Mestnyj immunitet pri hronicheskom sal'pingooforite: korrekcija narushenij longidazoj [Local immunity in chronic salpingo: correction Longidaza violations]. Rossijskij immunologicheskij zhurnal. 2008;2(2-3):195 (in Russian).

Nazarenko TA, Durinjan JeR, Perminova GA.. Sovremennye podhody k diagnostike i lecheniju besplodija u zhenshhin [Current approaches to diagnosis and treatment of infertility in women]. Ginekologija. 2004;6:323-325(in Russian).

Parashhuk JuS, Kalinovs'ka OІ, Grishhenko MG. Bezplіdnіst' u shljubі: navchal'nij posіbnik [Bezplіdnіst in shlyubі: The Teaching posіbnik]. Harkіv: HNMU; 2014. 126 p. (in Russian).

Karapetjan TJe, Nashletashvili IV, Tjutjunnik VL. Vul'vovaginal'nyj kandidoz: sovremennyj vzgljad na problemu [Vulvovaginal candidiasis: a modern approach to the problem]. Russkij medicinskij zhurnal. 2011;1:64-67 (in Russian).

Kulakov VI. Sovremennye principy antibakterial'noj terapii v akusherstve i ginekologii [Modern principles of antibiotic therapy in obstetrics and gynecology]. Akusherstvo i ginekologija. 2002;2:3-6 (in Russian).

Smetnik VP, Tumilovich LG. Neoperativnaja ginekologija [Non-immediate gynecology] / V.P. Smetnik. Moscow: MIAK; 2006. 632p (in Russian).

##submission.downloads##

Опубліковано

2016-02-25

Як цитувати

Tertishnik, A. O. (2016). СТАН МІКРОБІОЦЕНОЗУ ПІХВИ У ПАЦІЄНТОК З НЕСПЕЦИФІЧНИМ ХРОНІЧНИМ САЛЬПІНГООФОРИТОМ. Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина, 6(1(19), 49–54. https://doi.org/10.24061/2413-4260.VI.1.19.2016.9