ВМІСТ СУРФАКТАНТНОГО ПРОТЕЇНУ В У СИРОВАТЦІ КРОВІ ЯК МАРКЕР УРАЖЕННЯ ДИХАЛЬНОЇ СИСТЕМИ У НЕДОНОШЕНИХ ДІТЕЙ
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-4260.VI.3.21.2016.4Ключові слова:
новонароджені, сурфактантний протеїн ВАнотація
Вступ. Білкові компоненти сурфактанту є необхідними та функціонально ефективними його частинами.
Найбільший науковий інтерес серед сурфактантних протеїнів викликає вивчення сурфактантного протеїну
B. Основними його функціями є сприяння підвищенню поверхневого натягу в альвеолах, протизапальні та
антиоксидантні властивості. Але остаточні уявлення щодо його фізіологічної ролі та вмісту при різних
патологічних станах ще не сформовані.
Матеріали та методи дослідження.Обстежено 58 новонароджених дітей, з них 42 недоношених дити-ни, які мали патологію дихальної системи в неонатальному періоді, з середнім гестаційним віком 32,18 ± 1,4
тижні, середньою вагою при народженні 1919,1±123,4 г та 16 доношених новонароджених.
Вміст сурфактантного протеїну В у сироватці крові визначали на 3-5 день життя імуноферментним
методом за набором «Human HSP-27/HSPB1 (HeartShockProtein 27) ELISAkit»(Elabscience) у відповідності до
інструкції фірми-виробника.
Результати та обговорення.Дослідження рівня SP-B в сироватці крові дітей основної групи показало його
достовірно вищий вміст, який склав в середньому 58,5 ± 5,4 нг/мл, тоді як у дітей контрольної групи середнє
значення було 22,06 ± 2,3 нг/мл (p<0,05). Дослідження вмісту SP-B в сироватці крові у дітей основної групи в
залежності від основного захворювання дихальної системи показало, що найменший рівень SP-B в сироватці
крові спостерігався у дітей з неонатальною пневмонією (58,3 ± 5,6 нг/мл, р<0,05), тоді як у дітей основної
групи, які перенесли РДС, цей показник був вищим (65,1 ± 6,1 нг/мл, р<0,05) та у тих дітей, яким у подаль-шому був встановлений діагноз бронхолегеневої дисплазії. Аналіз залежності рівня SP-B від виду проведеної
оксигенотерапії показав, що пацієнти, яким проводилася оксигенотерапія за допомогою методу СРАР, мали
достовірно нищий середній рівень SP-B в сироватці крові, який склав 51,7 ± 4,8 нг/мл, в той же час, у тих
пацієнтів, яким проводилась ШВЛ, середній рівень SP-B в сироватці крові був 66,7 ± 5,9 нг/мл (p<0,05).
Висновки.Вміст SP-B в сироватці крові недоношених дітей з респіраторними розладами в 2,5 рази вищий,
ніж у здорових доношених дітей, найвищий вміст SP-B спостерігався у недоношених, хворих на респіратор-ний дистрес-синдром та бронхолегеневу дисплазію, який перевищував показник дітей, хворих на пневмонію.
Посилання
Fujiwara T, Maeta H, Chida S et al. Artificial surfactant therapy in hyaline membrane disease. Lancet. 1980;1(8159):55–59.
Carvalho CG, Silveira RC, Procianoy RS. Ventilator-induced lung injury in preterm infants. Rev Bras Ter Intensiva. 2013;25(4):319–326.
Mikko Hallman, Virpi Glumoff, Mika Rämet. Surfactant in respiratory distress syndrome and lung injury. Comparative Biochemistry and Physiology Part A: Molecular & Integrative Physiology; 2001:287–294.
Available from: http://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S1095643301003245.
Nogee LM. ABCA3 deficiency: neonatal respiratory failure and interstitial lung disease. Seminars in Perinatology. 2006;30:327–334.
Nogee LM. Genetics of pediatric interstitial lung disease. Curr. Opin. Pediatr. 2006;18:287–292.
Rebello CM, Mascaretti RS. A “nova” dysplasia broncopulmonar. Sistema de educação médica continuada a distância. Programa de atualizaçãoem neonatologia. 2014. Available from:http://www.artmedpanamericana.com.br/file.php/1/biblioteca/SEMCAD/PRORN/ciclo%201/rnc1m2-03.pdf.
Stevens TP, Dylag A, Panthagani I et al. Effect of cumulative oxygen exposure on respiratory symptoms during infancy among VLBW infants without bronchopulmonary dysplasia. Pediatr. Pulmonol. 2010;45:371–379.
Koivisto M, Marttila R, Saarela T et al. Wheezing illness and rehospitalisation in the first two years of life after neonatal respiratory distress syndrome. J. Pediatr. 2005;147:486–492.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2017 O. Mazulov
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Критерії авторського права, форми участі та авторства
Кожен автор повинен був взяти участь в роботі, щоб взяти на себе відповідальність за відповідні частини змісту статті. Один або кілька авторів повинні нести відповідальність в цілому за поданий для публікації матеріал - від моменту подачі до публікації статті. Авторитарний кредит повинен грунтуватися на наступному:
- істотність частини вклада в концепцію і дизайн, отри-мання даних або в аналіз і інтерпретацію результатів дослідження;
- написання статті або критичний розгляд важливості її інтелектуального змісту;
- остаточне твердження версії статті для публікації.
Автори також повинні підтвердити, що рукопис є дійсним викладенням матеріалів роботи і що ні цей рукопис, ні інші, які мають по суті аналогічний контент під їх авторством, не були опубліковані та не розглядаються для публікації в інших виданнях.
Автори рукописів, що повідомляють вихідні дані або систематичні огляди, повинні надавати доступ до заяви даних щонайменше від одного автора, частіше основного. Якщо потрібно, автори повинні бути готові надати дані і повинні бути готові в повній мірі співпрацювати в отриманні та наданні даних, на підставі яких проводиться оцінка та рецензування рукописи редактором / членами редколегії журналу.
Роль відповідального учасника.
Основний автор (або призначений відповідальний автор) буде виступати від імені всіх співавторів статті в якості основного кореспондента при листуванні з редакцією під час процесу її подання та розгляду. Якщо рукопис буде прийнята, відповідальний автор перегляне відредагований машинописний текст і зауваження рецензентів, прийме остаточне рішення щодо корекції і можливості публікації представленої рукописи в засобах масової інформації, федеральних агентствах і базах даних. Він також буде ідентифікований як відповідальний автор в опублікованій статті. Відповідальний автор несе відповідальність за подтверждленіе остаточного варіанта рукопису. Відповідальний автор несе також відповідальність за те, щоб інформація про конфлікти інтересів, була точною, актуальною і відповідала даним, наданим кожним співавтором.Відповідальний автор повинен підписати форму авторства, що підтверджує, що всі особи, які внесли істотний внесок, ідентифіковані як автори і що отримано письмовий дозвіл від кожного учасника щодо публікації представленої рукописи.