ДОСЛІДЖЕННЯ ЙМОВІРНОСТІ ВИНИКНЕННЯ РОЗЛАДІВ ХАРЧОВОЇ ПОВЕДІНКИ У ДІТЕЙ І ПІДЛІТКІВ
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-4260.XIV.4.54.2024.30Ключові слова:
розлади харчової поведінки; діти; підлітки; опитувальникиАнотація
Розлади харчової поведінки є надзвичайно актуальною проблемою, оскільки їх поширеність серед дітей підліткового віку помітно зросла за останні 50 років. Крім того, розлади харчової поведінки асоційовані з вираженими негативними медико-соціальними наслідками та мають найвищий рівень смертності серед усіх психічних захворювань у більшості країн із середнім і високим рівнем доходу. Розлади харчової поведінки, зазвичай, починаються у підлітковому чи молодому віці, але можуть виникнути в будь-який період життя, зокрема в дитинстві, що стає все більш глобальним явищем, особливо після недавньої пандемії Covid-19. Педіатри є першими, які мають справу із цією проблемою, і тому повинні бути добре обізнані щодо виявлення та контролю даних розладів, які можуть спричиняти фізичні та психологічні ускладнення, погіршувати якість життя дитини та його родини. Мета-аналіз 94 досліджень засвідчив гендерну відмінність щодо поширеності розладів харчової поведінки з переважанням серед жінок (8 %) та значно рідше серед чоловіків (2 %).
Мета дослідження: Визначити рівень ймовірності виникнення розладів харчової поведінки серед учнів 7- 10 класів різних регіонів України та вивчити рівень обізнаності щодо розладів харчової поведінки серед студентів ВНМУ ім. М.І. Пирогова.
Матеріали та методи. У ході дослідження було проведено анонімне опитування серед учнів 7–10 класів м. Чорноморська, м. Вінниці та м. Чернігова з метою оцінки ризику розладів харчової поведінки. Для збору даних використовувався стандартизований опитувальник EAT-26 (Eating Attitudes Test-26). Дослідження погоджено Комісією з питань біомедичної етики щодо дотримання морально-правових правил проведення медичних наукових досліджень Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова. Статистична обробка отриманих даних проводилася із використанням програмного пакету IBM SPSS «STATISTICA 12» StatSoft Inc. та Excel XP для Windows 10 на персональному комп’ютері з використанням параметричних і непараметричних методів обчислення. Дослідження виконано в рамках пошуково-ініціативної тематики.
Результати дослідження. За результатами анкетування серед учнів 7 - 10 класів виявлено, що переважна більшість дітей (56,32 %) мали низький ризик ймовірності виникнення розладів харчової поведінки та лише 26,44 % дітей характеризувалися високим ризиком ймовірності виникнення розладів харчової поведінки. Учні ліцею № 4 м. Чорноморськ мали найвищі шанси розвитку високого ризику розладів харчової поведінки, особливо серед дітей 8-го класу. Тоді як учні комунального закладу «Вінницький ліцей №7 ім. О. Сухомовського» м. Вінниці та колегіуму №11 м. Чернігова характеризувалися низьким ризиком розвитку розладів харчової поведінки. Аналіз отриманих даних, з урахуванням гендерних аспектів засвідчив, що серед 49 респондентів, які мають ймовірність розвитку розладів харчової поведінки, переважали дівчата 34 (69,4%) особи, тоді як хлопців було у 2,3 рази менше 15 (30,6%) осіб. Отримані нами результати свідчать про виражену гендерну диференціацію у схильності до розладів харчової поведінки, що корелює із літературними даними.
Висновки. Здоров’я дітей і підлітків можна покращити шляхом запровадження регулярного скринінгу, вдосконалення діагностичної чутливості, підвищення обізнаності про розлади харчової поведінки. Для оцінки ризику розвитку розладів харчової поведінки серед дітей доцільним є використання скринінгових опитувальників SCOFF, тест «EAT-26». Серед учнів 7 - 10 класів м. Чорноморська, м. Вінниці та м. Чернігова 26,44 % дітей характеризувалися високим ризиком ймовірності виникнення розладів харчової поведінки. За результатами опитування серед студентів ВНМУ ім. М.І. Пирогова щодо рівня обізнаності розладів харчової поведінки встановлено, що переважна більшість (75 %) студентів старших курсів продемонстрували низький рівень компетентності з даної проблеми. Тоді як студенти молодших курсів (92,31 %) мали високий рівень знань щодо розладів харчової поведінки.
Посилання
American Psychiatric Association. Diagnostic and Statistical Manual of Mental Disorders. Fifth Edition (DSM-5). Arlington:VA; 2012. 1120 p.
Galmiche M, Dechelotte P, Lambert G, Tavolacci MP. Prevalence of eating disorders over the 2000-2018 period: a systematic literature review. Am J Clin Nutr 2019; 109:1402-13. DOI: https://doi.org/10.1093/ajcn/nqy342
Udo T, Grilo CM. Prevalence and Correlates of DSM-5-Defined Eating Disorders in a Nationally Representative Sample of U.S. Adults. Biol Psychiatry 2018;84:345-54. DOI: https://doi.org/10.1016/j.biopsych.2018.03.014
Swanson SA, Crow SJ, Le Grange D, Swendsen J, Merikangas KR. Prevalence and correlates of eating disorders in adolescents. Results from the national comorbidity survey replication adolescent supplement. Arch Gen Psychiatry. 2011;68(7):714-23. DOI: https://doi.org/10.1001/archgenpsychiatry.2011.22
Bialek-Dratwa A, Szymanska D, Grajek M, Krupa-Kotara K, Szczepanska E, Kowalski O. ARFID-Strategies for Dietary Management in Children. Nutrients. 2022;14(9):1739. DOI: https://doi.org/10.3390/nu14091739
Brigham KS, Manzo LD, Eddy KT, Thomas JJ. Evaluation and Treatment of Avoidant/Restrictive Food Intake Disorder (ARFID) in Adolescents. Curr Pediatr Rep. 2018;6(2):107-13. DOI: https://doi.org/10.1007/s40124-018-0162-y
Bourne L, Bryant-Waugh R, Cook J, Mandy W. Avoidant/restrictive food intake disorder: A systematic scoping review of the current literature. Psychiatry Res 2020;288:112961. DOI: https://doi.org/10.1016/j.psychres.2020.112961
Sanchez-Cerezo J, Nagularaj L, Gledhill J, Nicholls D. What do we know about the epidemiology of avoidant/restrictive food intake disorder in children and adolescents? A systematic review of the literature. Eur Eat Disord Rev. 2023;31(2):226-46. DOI: https://doi.org/10.1002/erv.2964
Fisher MM, Rosen DS, Ornstein RM, Mammel KA, Katzman DK, Rome ES, et al. Characteristics of avoidant/restrictive food intake disorder in children and adolescents: a "new disorder" in DSM-5. J Adolesc Health 2014;55(1):49-52. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jadohealth.2013.11.013
Norris ML, Robinson A, Obeid N, Harrison M, Spettigue W, Henderson K. Exploring avoidant/restrictive food intake disorder in eating disordered patients: a descriptive study. Int J Eat Disord 2014;47(5):495-9. DOI: https://doi.org/10.1002/eat.22217
Forman SF, McKenzie N, Hehn R, Monge MC, Kapphahn CJ, Mammel KA, et al. Predictors of outcome at 1 year in adolescents with DSM-5 restrictive eating disorders: report of the national eating disorders quality improvement collaborative. J Adolesc Health 2014;55(6):750-6. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jadohealth.2014.06.014
Murray HB, Thomas JJ, Hinz A, Munsch S, Hilbert A. Prevalence in primary school youth of pica and rumination behavior: The understudied feeding disorders. Int J Eat Disord. 2018;51(8):994-8. DOI: https://doi.org/10.1002/eat.22898
Hartmann AS, Poulain T, Vogel M, Hiemisch A, Kiess W, Hilbert A. Prevalence of pica and rumination behaviors in German children aged 7-14 and their associations with feeding, eating, and general psychopathology: a population-based study. Eur Child Adolesc Psychiatry. 2018;27(11):1499-1508. DOI: https://doi.org/10.1007/s00787-018-1153-9
ICD-11 for Mortality and Morbidity Statistics. 06 Mental, behavioral or neurodevelopmental disorders [Internet]. World Health Organization. [update 2024 Jan; cited 2024 Sep 6]. Available from: https://icd.who.int/browse/2024-01/mms/en#334423054
Cotton MA, Ball C, Robinson P. Four simple questions can help screen for eating disorders. J Gen Intern Med. 2003;18(1):53-6. DOI: https://doi.org/10.1046/j.1525-1497.2003.20374.x
Morgan JF, Reid F, Lacey JH. The SCOFF questionnaire: assessment of a new screening tool for eating disorders. BMJ. 1999;319(7223):1467-8. DOI: https://doi.org/10.1136/bmj.319.7223.1467
Hambleton A, Pepin G, Le A, Maloney D; National Eating Disorder Research Consortium; Touyz S, et al. Psychiatric and medical comorbidities of eating disorders: findings from a rapid review of the literature. J Eat Disord. 2022;10(1):132. DOI: https://doi.org/10.1186/s40337-022-00654-2
Josephine Neale, Lee D Hudson. Anorexia nervosa in adolescents. Br J Hosp Med. 2020;81(6):1-8. DOI: https://doi.org/10.12968/hmed.2020.0099
Gibson D, Workman C, Mehler PS. Medical Complications of Anorexia Nervosa and Bulimia Nervosa. Psychiatr Clin North Am. 2019;42(2):263-74. DOI: https://doi.org/10.1016/j.psc.2019.01.009
Stabouli S, Erdine S, Suurorg L, Jankauskienė A, Lurbe E. Obesity and Eating Disorders in Children and Adolescents: The Bidirectional Link. Nutrients. 2021;13(12):4321. DOI: https://doi.org/10.3390/nu13124321
Hornberger LL, Lane MA; COMMITTEE ON ADOLESCENCE. Identification and Management of Eating Disorders in Children and Adolescents. Pediatrics. 2021;147(1):e2020040279. DOI: https://doi.org/10.1542/peds.2020-040279
Lantzouni E, Grady R. Eating Disorders in Children and Adolescents: A Practical Review and Update for Pediatric Gynecologists. J Pediatr Adolesc Gynecol. 2021;34(3):281-7. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jpag.2021.01.010
Ayrolles A, Clarke J, Godart N, Andre-Carletti C, Barbe C, Bargiacchi A, et al. Early-onset anorexia nervosa: a scoping review and management guidelines. J Eat Disord. 2024;12(1):182. DOI: https://doi.org/10.1186/s40337-024-01130-9
Robatto AP, Cunha CM, Moreira LAC. Diagnosis and treatment of eating disorders in children and adolescents. J Pediatr (Rio J). 2024;100(Suppl 1):S88-96. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jped.2023.12.001
Lopez-Gil JF, Garcia-Hermoso A, Smith L, Firth J, Trott M, Mesas AE, et al. Global Proportion of Disordered Eating in Children and Adolescents: A Systematic Review and Meta-analysis. JAMA Pediatr. 2023;177(4):363-72. DOI: https://doi.org/10.1001/jamapediatrics.2022.5848
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Критерії авторського права, форми участі та авторства
Кожен автор повинен був взяти участь в роботі, щоб взяти на себе відповідальність за відповідні частини змісту статті. Один або кілька авторів повинні нести відповідальність в цілому за поданий для публікації матеріал - від моменту подачі до публікації статті. Авторитарний кредит повинен грунтуватися на наступному:
- істотність частини вклада в концепцію і дизайн, отри-мання даних або в аналіз і інтерпретацію результатів дослідження;
- написання статті або критичний розгляд важливості її інтелектуального змісту;
- остаточне твердження версії статті для публікації.
Автори також повинні підтвердити, що рукопис є дійсним викладенням матеріалів роботи і що ні цей рукопис, ні інші, які мають по суті аналогічний контент під їх авторством, не були опубліковані та не розглядаються для публікації в інших виданнях.
Автори рукописів, що повідомляють вихідні дані або систематичні огляди, повинні надавати доступ до заяви даних щонайменше від одного автора, частіше основного. Якщо потрібно, автори повинні бути готові надати дані і повинні бути готові в повній мірі співпрацювати в отриманні та наданні даних, на підставі яких проводиться оцінка та рецензування рукописи редактором / членами редколегії журналу.
Роль відповідального учасника.
Основний автор (або призначений відповідальний автор) буде виступати від імені всіх співавторів статті в якості основного кореспондента при листуванні з редакцією під час процесу її подання та розгляду. Якщо рукопис буде прийнята, відповідальний автор перегляне відредагований машинописний текст і зауваження рецензентів, прийме остаточне рішення щодо корекції і можливості публікації представленої рукописи в засобах масової інформації, федеральних агентствах і базах даних. Він також буде ідентифікований як відповідальний автор в опублікованій статті. Відповідальний автор несе відповідальність за подтверждленіе остаточного варіанта рукопису. Відповідальний автор несе також відповідальність за те, щоб інформація про конфлікти інтересів, була точною, актуальною і відповідала даним, наданим кожним співавтором.Відповідальний автор повинен підписати форму авторства, що підтверджує, що всі особи, які внесли істотний внесок, ідентифіковані як автори і що отримано письмовий дозвіл від кожного учасника щодо публікації представленої рукописи.
