ТЕЛЕРЕАБІЛІТАЦІЯ: СУЧАСНІ МОЖЛИВОСТІ ТА ПРОБЛЕМИ ВІДДАЛЕНОГО МОНІТОРИНГУ СТАНУ ПАЦІЄНТІВ
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-4260.XIV.4.54.2024.25Ключові слова:
телереабілітація; телереабілітаційне обстеження; віддалений синхронний моніторинг.Анотація
В останні п’ять років на тлі появи COVID-19 у світі інтенсивно розвивається напрямок віддаленої телереабілітації, що вимагає удосконалення та впровадження нових підходів до синхронного моніторингу стану пацієнтів із залученням новітніх технічних розробок.
Мета дослідження. Дослідити останні публікації щодо можливостей віддаленого моніторингу пацієнтів від час проведення реабілітаційного обстеження та процедур синхронної телереабілітації.
Матеріал та методи дослідження. Публікації іноземних науковців у галузях клінічної, фізичної та реабілітаційної медицини, біометрії, цифрових технологій з питань впровадження синхронних технологій моніторингу за станом пацієнтів з різною патологією
Результати. Дослідження сучасних публікацій показало, що проведення синхронних сеансів віддаленого обстеження пацієнтів дозволяє з високим ступенем вірогідності провести загальний огляд пацієнта, провести антропометричне та деякі функціональні дослідження. Серед останніх дослідження змін ЧСС, артеріального тиску, частоти дихання, сатурації кисню, дані ЕКГ та ЕЕГ досліджень. Їх результати можуть передаватися для безпосередньої оцінки лікарем. Існують певні проблеми під час синхронного проведення тестів з фізичним навантаженням до відмови у зв’язку з неможливістю дотримання умов безпечності. Знайдено технічні рішення щодо передачі біметричних сигналів під час проведення процедури телереабілітації. Так, поєднання віртуальної реальності або доповненої реальності з такими пристроями, як роботи, датчики та носії може використовуватися для дистанційного моніторингу, оцінки та діагностики. Ці передові методи прокладають шлях для переходу від традиційної до персоналізованої реабілітації, визначаючи потреби кожного пацієнта та пристосовуючи процес реабілітації до його індивідуальних особливостей.
Висновки. Розвиток сучасних технологій та цифрової медицини призвів до появи в системі реабілітації напрямку віддаленого надання послуг, що з одного боку істотно збільшує можливості доступу до системи реабілітації, а з іншого, істотно підвищує вимоги для їх реалізації. Насамперед це стосується безпечності проведення процедур телереабілітації. Дотриманню основних вимог безпечності має надаватися належна увага, що можна досягти, в першу чергу, з використанням віддаленого синхронного моніторингу стану пацієнта, коли лікар ФРМ може об’єктивізувати зміни в організмі пацієнта за безпосереднього впливу засобів телереабілітації.
Посилання
World Health Organization. Rehabilitation in health systems Guide for Action [Internet]. Gineva: WHO; 2019 [cited 2024 Sep 9]. 72 p. Available from: https://iris.who.int/bitstream/handle/10665/325607/9789241515986-eng.pdf
Cifu DX. Braddom’s Physical Medicine and Rehabilitation. Braddom’s Physical Medicine and Rehabilitation. Elsevier; 2020. 1161 p. DOI: https://doi.org/10.1016/C2017-0-03586-3
Sharma R, Kshetri N. Digital healthcare: Historical development, applications, and future research directions. Intern J Inform Management. 2020;53:102105. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ijinfomgt.2020.102105
Annaswamy TM, Pradhan GN, Chakka K, Khargonkar N, Borresen A, Prabhakaran B. Using Biometric Technology for Telehealth and Telerehabilitation. Physical Medicine and Rehabilitation Clinics of North America. 2021;32(2):437-49. DOI: https://doi.org/10.1016/j.pmr.2020.12.007
Tong RKY, Ganesan B, editor. Digital Technology in Public Health and Rehabilitation Care. Elsevier; 2025. Chapter 1. Historical overview and the evolution of digital health. In: Digital Technology in Public Health and Rehabilitation Care. p.3-18. DOI: https://doi.org/10.1016/B978-0-443-22270-2.00001-0
Liu J, Liu M, Bai Y, Zhang J, Liu H, Zhu W. Recent progress in flexible wearable sensors for vital sign monitoring. Sensors. 2020;20(14):4009. https://doi.org/10.3390/s20144009
Pro zatverdzhennia normatyvnykh dokumentiv schodo zastosuvannia telemedytsyny u sferi okhorony zdorov’ia [On approval of regulatory documents on the use of telemedicine in healthcare]. Nakaz MOZ Ukrainy vid 19.10.2015r. №681 [Internet]. Kyiv: MOZ Ukrainy; 2015 [update 2022 Oct 21; cited 2024 Sep 9]. Available from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1400-15#Text (in Ukrainian)
Polianska O. Development of physical and rehabilitation medicine in ukraine during the period of martial status. Neonatology, Surgery and Perinatal Medicine. 2024;14(2):19-22. DOI: https://doi.org/10.24061/2413-4260.XIV.2.52.2024.3
Vladymyrov OA, Semykopna TV, Vakulenko DV, Syvak OV, Budnyk MM. Telerehabilitation Guidelines for Patients with Breast Cancer. Intern J Telerehabilitation. 2024;Special Issue:1-76. DOI: https://doi.org/10.5195/ijt.2024.6640
Tenforde AS, Alexander JJ, Marcalee A, Annaswamy TM, Carr CJ, Chang P, et al. Telehealth in PM&R: Past, present, and future in clinical practice and opportunities for translational research. PM R. 2023;15(9):1156-74. DOI: https://doi.org/10.1002/pmrj.13029
Tenforde AS, Hefner JE, Kodish‐Wachs JE, Iaccarino MA, Paganoni S. Telehealth in Physical Medicine and Rehabilitation: A Narrative Review. PM R. 2017;9(5S):S51-8. DOI: https://doi.org/10.1016/j.pmrj.2017.02.013
Marcalee A, editor. Telerehabilitation: Principles and Practice. New Delhi: Elsevier; 2022. 431 p. DOI: https://doi.org/10.1016/B978-0-323-82486-6.00029-0
Malakhov KS. Innovative Hybrid Cloud Solutions for Physical Medicine and Telerehabilitation Research. Int J Telerehabil. 2024;16(1):e6635. DOI: https://doi.org/10.5195/ijt.2024.6635
Rocco P, Finkelstein J. Telerehabilitation for Patients with Cancer: A Scoping Review. Stud Health Technol Inform. 2022;290:543-6. DOI: https://doi.org/10.3233/SHTI220136
Goncalves Leite Rocco P, Reategui-Rivera CM, Finkelstein J. Telemedicine Applications for Cancer Rehabilitation: A Scoping Review
(Preprint). JMIR Cancer. 2024;10:e56969. DOI: https://doi.org/10.2196/56969
Raymond KY, Ganesan B, editor. Digital Technology in Public Health and Rehabilitation Care. Elsevier; 2024. Baird A, Woodfine T. Chapter 5. Virtual care in speech-language pathology. p. 65-78. DOI: https://doi.org/10.1016/b978-0-443-22270-2.00005-8
Laver K, Walker M, Ward N. Telerehabilitation for Stroke is Here to Stay. But at What Cost? Neurorehabilitation and Neural Repair. 2022;36(6):331-4. DOI: https://doi.org/10.1177/15459683221100492
Xiang W, Wang JY, Ji BJ, Li LJ, Xiang H. Effectiveness of Different Telerehabilitation Strategies on Pain and Physical Function in Patients With Knee Osteoarthritis: Systematic Review and Meta-Analysis. J Med Internet Res. 2023;25(1):e40735. DOI: https://doi.org/10.2196/40735
Aragaki D, Luo J, Weiner E, Zhang G, Darvish B. Cardiopulmonary Telerehabilitation. Phys Med Rehabil Clin N Am. 2021;32(2):263-76. DOI: https://doi.org/10.1016/j.pmr.2021.01.004
Homem F, Reveles A, Amaral A, Coutinho V, Goncalves L. Improving transitional care after acute myocardial infarction: A scoping review. Health Care Sci. 2024;3(5):312-28. DOI: https://doi.org/10.1002/hcs2.116
Vieira LMSM de A, de Andrade MA, Sato T de O. Telerehabilitation for musculoskeletal pain – An overview of systematic reviews. Digital Health. 2023;9:20552076231164242. DOI: https://doi.org/10.1177/20552076231164242
Pak SS, Janela D, Freitas N, Costa F, Moulder R, Molinos M, et al. Comparing Digital to Conventional Physical Therapy for Chronic Shoulder Pain: Randomized Controlled Trial. Journal of Medical Internet Research. 2023;25:e49236. DOI: https://doi.org/10.2196/49236
Tsutsui M, Gerayeli F, Sin DD. Pulmonary rehabilitation in a post-Covid-19 World: Telerehabilitation as a new standard in patients with COPD. Int J Chron Obstruct Pulmon Dis. 2021;16:379-91. DOI: https://doi.org/10.2147/COPD.S263031
Alexander M, editor. Telerehabilitation: Principles and Practice. New Delhi: Elsevier; 2022. Shem K, Irgens I, Alexander M. Chapter 2. Getting Started: Mechanisms of Telerehabilitation. p. 5-20. DOI: https://doi.org/10.1016/B978-0-323-82486-6.00002-2
Awad A, Trenfield SJ, Pollard TD, Ong JJ, Elbadawi M, McCoubrey LE, et al. Connected healthcare: Improving patient care using digital health technologies. Adv Drug Deliv Rev. 2021;178:113958. DOI: https://doi.org/10.1016/j.addr.2021.113958
Alexander M, editor. Telerehabilitation: Principles and Practice. New Delhi: Elsevier; 2022. Arora M, Quel De Oliveira C. Chapter 19. Telephysical Therapy. p. 281-95. DOI: https://doi.org/10.1016/B978-0-323-82486-6.00019-8
Busnatu Stefan S, Niculescu AG, Bolocan A, Andronic O, Pantea Stoian AM, Scafa-Udriste A, et al. A Review of Digital Health and Biotelemetry: Modern Approaches towards Personalized Medicine and Remote Health Assessment. J Pers Med. 2022;12(10):1656. DOI: https://doi.org/10.3390/jpm12101656
Al'ians Yevropeis'kykh orhaniv Fizychnoi ta Reabilitatsiinoi Medytsyny. Bila Knyha z Fizychnoi ta Reabilitatsiinoi Medytsyny (FRM) v Yevropi. Rozdil 7 – Sfera klinichnykh kompetentnostei: FRM na praktytsi [European Physical and Rehabilitation Medicine Bodies Alliance. White Book on Physical and Rehabilitation Medicine (PRM) in Europe. Chapter 7. The clinical field of competence: PRM in practice]. Ukrainian journal of physical and rehabilitation medicine. 2018;2(2)dod.:113-44. (in Ukrainian)
World Health Organization. Workload Indicators of Staffing Need (WISN) User Manual, 2nd edition. WHO [Internet]. 2010 [cited 2024 Jul 7]. 98 p. Available from: https://www.who.int/publications/i/item/9789240070066
Baumann S, Stone RT, Abdelall E. Introducing a Remote Patient Monitoring Usability Impact Model to Overcome Challenges. Sensors. 2024;24(12):3977. DOI: https://doi.org/10.3390/s24123977
Gupta M, Bhatia D, Kumar P. Modern Intervention Tools for Rehabilitation. Elsevier; 2023. Chapter 3. Micro electrical mechanical system (MEMS) sensor technologies. p. 25-44. DOI: https://doi.org/10.1016/B978-0-323-99124-7.00003-1
Velayati F, Ayatollahi H, Hemmat M. A Systematic Review of the Effectiveness of Telerehabilitation Interventions for Therapeutic Purposes in the Elderly. Methods Inf Med. 2020;59(2-03):104-9. DOI: https://doi.org/10.1055/s-0040-1713398
Malik M, Camm AJ, Bigger JT, Breithardt G, Cerutti S, Cohen RJ, et al. Heart rate variability. Standards of measurement, physiological interpretation, and clinical use. European Heart Journal. 1996;17(3):354-81. DOI: https://doi.org/10.1093/oxfordjournals.eurheartj.a014868
Romanchuk O. Cardiorespiratory dynamics during respiratory maneuver in athletes. Frontiers in Network Physiology. 2023;3:1276899. DOI: https://doi.org/10.3389/fnetp.2023.1276899
Romanchuk OP, Guziy OV. Modern approaches to the objectification of the functional state of the athletes’ body during current examinations. Fizicna Reabilitacia ta Rekreacijno-Ozdorovci Tehnologii. 2020;5(1):8-18. DOI: https://doi.org/10.15391/prrht.2020-5(1).02
Romanchuk O. The Immediate Effects of the Manual Therapy Traction Manipulations on Parameters of Cardiorespiratory System Functioning. International Journal of Human Movement and Sports Sciences. 2022;10(4):832-40. DOI: https://doi.org/10.13189/saj.2022.100424
Vakulenko D, Vakulenko L, editor. Arterial Oscillography: New Capabilities of the Blood Pressure Monitor with the Oranta-AO Information System. Nova Science Publishers; 2023. 1100 p. DOI: https://doi.org/10.52305/XFFR7057
Pelliccia A, Sharma S, Gati S, Back M, Borjesson M, Caselli S, et al. 2020 ESC Guidelines on sports cardiology and exercise in patients with cardiovascular disease. Eur Heart J. 2021;42(1):17-96. DOI: https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehaa605
Radtke T, Crook S, Kaltsakas G, Louvaris Z, Berton D, Urquhart DS, et al. ERS statement on standardisation of cardiopulmonary exercise testing in chronic lung diseases. European Respiratory Review. 2019;28(154):180101. DOI: https://doi.org/10.1183/16000617.0101-2018
Lundgren KM, Langlo KAR, Salvesen O, Zanaboni P, Cittanti E, Mo R, et al. Feasibility of telerehabilitation for heart failure patients inaccessible for outpatient rehabilitation. ESC Heart Failure. 2023;10(4):2406-17. DOI: https://doi.org/10.1002/ehf2.14405
Sakai T, Hoshino C, Yamaguchi R, Hirao M, Nakahara R, Okawa A. Remote rehabilitation for patients with COVID-19. Journal of Rehabilitation Medicine. 2020;52(9):jrm00095. DOI: https://doi.org/10.2340/16501977-2731
World Health Organization. Classifications. International Classification of Functioning, Disability and Health (ICF). WHO [Internet]. 2024 [cited 2024 Sep 8]. Available from: https://www.who.int/standards/classifications/international-classification-of-functioning-disability-and-health
Shimbo M, Amiya E, Komuro I. Telemonitoring during Exercise Training in Cardiac Telerehabilitation: A Review. Rev Cardiovasc Med. 2023;24(4):104. DOI: https://doi.org/10.31083/j.rcm2404104
Zhong W, Liu R, Cheng H, Xu L, Wang L, He C, et al. Longer-Term Effects of Cardiac Telerehabilitation on Patients With Coronary Artery Disease: Systematic Review and Meta-Analysis. JMIR Mhealth Uhealth. 2023;11:e46359. DOI: https://doi.org/10.2196/46359
Kushnir A, Kachmar O, Bonnechere B. STASISM: A Versatile Serious Gaming Multi-Sensor Platform for Personalized Telerehabilitation and Telemonitoring. Sensors. 2024;24(2):351. DOI: https://doi.org/10.3390/s24020351
Gupta M, Bhatia D, Kumar P. Modern Intervention Tools for Rehabilitation. Elsevier; 2023. Chapter 7. Virtual reality, augmented reality technologies, and rehabilitation. p. 111-34. DOI: https://doi.org/10.1016/b978-0-323-99124-7.00001-8
Curtis JR, Willig J. Uptake of Remote Physiologic Monitoring in the US Medicare Program: A Serial Cross-sectional Analysis. JMIR Mhealth Uhealth. 2023;11:e46046. DOI: https://doi.org/10.2196/46046
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Критерії авторського права, форми участі та авторства
Кожен автор повинен був взяти участь в роботі, щоб взяти на себе відповідальність за відповідні частини змісту статті. Один або кілька авторів повинні нести відповідальність в цілому за поданий для публікації матеріал - від моменту подачі до публікації статті. Авторитарний кредит повинен грунтуватися на наступному:
- істотність частини вклада в концепцію і дизайн, отри-мання даних або в аналіз і інтерпретацію результатів дослідження;
- написання статті або критичний розгляд важливості її інтелектуального змісту;
- остаточне твердження версії статті для публікації.
Автори також повинні підтвердити, що рукопис є дійсним викладенням матеріалів роботи і що ні цей рукопис, ні інші, які мають по суті аналогічний контент під їх авторством, не були опубліковані та не розглядаються для публікації в інших виданнях.
Автори рукописів, що повідомляють вихідні дані або систематичні огляди, повинні надавати доступ до заяви даних щонайменше від одного автора, частіше основного. Якщо потрібно, автори повинні бути готові надати дані і повинні бути готові в повній мірі співпрацювати в отриманні та наданні даних, на підставі яких проводиться оцінка та рецензування рукописи редактором / членами редколегії журналу.
Роль відповідального учасника.
Основний автор (або призначений відповідальний автор) буде виступати від імені всіх співавторів статті в якості основного кореспондента при листуванні з редакцією під час процесу її подання та розгляду. Якщо рукопис буде прийнята, відповідальний автор перегляне відредагований машинописний текст і зауваження рецензентів, прийме остаточне рішення щодо корекції і можливості публікації представленої рукописи в засобах масової інформації, федеральних агентствах і базах даних. Він також буде ідентифікований як відповідальний автор в опублікованій статті. Відповідальний автор несе відповідальність за подтверждленіе остаточного варіанта рукопису. Відповідальний автор несе також відповідальність за те, щоб інформація про конфлікти інтересів, була точною, актуальною і відповідала даним, наданим кожним співавтором.Відповідальний автор повинен підписати форму авторства, що підтверджує, що всі особи, які внесли істотний внесок, ідентифіковані як автори і що отримано письмовий дозвіл від кожного учасника щодо публікації представленої рукописи.
