СУРФАКТАНТНА ТЕРАПІЯ ДИХАЛЬНИХ РОЗЛАДІВ У НОВОНАРОДЖЕНИХ: ЩО НОВОГО? (ЛІТЕРАТУРНИЙ ОГЛЯД)
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-4260.XIV.4.54.2024.24Ключові слова:
Передчасно народжені; пізні недоношені; респіраторний дистрес-синдром; сурфактантна терапія.Анотація
Головним напрямком лікування респіраторного дистрес-синдрому (РДС) у передчасно народжених новонароджених є підтримка постійного позитивного тиску у дихальних шляхах і призначення сурфактанту. Протягом майже 50 років після першого клінічного використання CPAP і 40 років досвіду введення сурфактанту передчасно народженим дітям, відповідно, суттєве питання щодо визначення «хто є недоношеними новонародженими з респіраторним дистресом, які отримували CPAP, і яка реальна користь від сурфактанту?» залишається без відповіді. Багаторічні клінічні дослідження та професійні дискусії підводять до необхідності введення терапії сурфактантом в еру персоналізованої медицини з метою підвищення її ефективності, оскільки індивідуальні потреби пацієнтів і співвідношення ризик/користь можуть значно відрізнятися в окремих клінічних кейсах. Намагаючись відповісти на вище зазначене питання в контексті сучасного оптимального перинатального догляду, пропонуємо вичерпний огляд новітніх інновацій сурфактантної терапії та поточних результатів вагомих клінічних досліджень, що були представлені на Міжнародних наукових конференціях PAS, NPMF та SPIN, які відбулися в першому півріччі 2024 року.
Представлені попередні результати міжнародних клінічних досліджень (SurfON, PLUSS), запропонована програма навчання лікарів неонатологів (Delphi) підкреслюють розуміння неонатальною спільнотою значущості, важливості та користі сурфактантної терапії у передчасно народжених дітей, демонструють необхідність розширення медичних показань щодо призначення сурфактанту, зокрема пізнім недоношеним з РДС.
Висвітлена остання інформація щодо підходів до лікування дихальних розладів у пізніх недоношених дітей, попередніх результатів поточних міжнародних клінічних досліджень підвищить професійну обізнаність лікарів неонатологів, дитячих анестезіологів ВІТН пологових будинків і перинатальних центрів та допоможе використовувати отримані знання на практиці.
Посилання
Gregory GA, Kitterman JA, Phibbs RH, Tooley WH, Hamilton WK. Treatment of the idiopathic respiratory- distress syndrome with continuous positive airway pressure. N Engl J Med. 1971;284(24): 1333-40. DOI: https://doi.org/10.1056/nejm197106172842401
Fujiwara T, Maeta H, Chida S, Morita T, Watabe Y, Abe T. Artifi cial surfactant therapy in hyaline- membrane disease. Lancet.
;1(8159):55-9. DOI: https://doi.org/10.1016/s0140-6736(80)90489-4
Gyamfi - Bannerman C. The scope of the problem: the epidemiology of late preterm and early-term birth. Semin Perinatol.
;35(5):246-8. DOI: https://doi.org/10.1053/j.semperi.2011.05.013
Kotecha SJ, Watkins WJ, Lowe J, Henderson AJ, Kotecha S. Eff ect of early-term birth on respiratory symptoms and lung function in childhood and adolescence. Pediatr Pulmonol. 2016;51(11):1212-21. DOI: https://doi.org/10.1002/ppul.23448
Kotecha SJ, Watkins WJ, Paranjothy S, Dunstan FD, Henderson AJ, Kotecha S. Eff ect of late preterm birth on longitudinal lung spirometry in school age children and adolescents. Thorax 2012;67(1):54-61. DOI: https://doi.org/10.1136/thoraxjnl-2011-200329
Isayama T, Lewis- Mikhael AM, O’Reilly D, Beyene J, McDonald SD. Health services use by late preterm and term infants from infancy to adulthood: a meta-analysis. Pediatrics. 2017;140(1): e20170266. DOI: https://doi.org/10.1542/peds.2017-0266
Kajantie E, Strang- Karlsson S, Evensen KAI, Haaramo P. Adult outcomes of being born late preterm or early term – what do we know? Semin Fetal Neonatal Med. 2019;24(1):66-83. DOI: https://doi.org/10.1016/j.siny.2018.11.001
Paranjothy S, Dunstan F, Watkins WJ, Hyatt M, Demmler JC, Lyons RA, et al. Gestational age, birth weight, and risk of respiratory
hospital admission in childhood. Pediatrics. 2013;132(6): e1562-9. DOI: https://doi.org/10.1542/peds.2013-1737
Davidoff MJ, Dias T, Damus K, Russell R, Bettegowda VR, Dolan S, et al. Changes in the gestational age distribution among US singleton
births: impact on rates of late preterm birth, 1992 to 2002. Semin Perinatol. 2006;30(1):8-15. DOI: https://doi.org/10.1053/j.semperi.2006.01.009
Martin JA, Hamilton BE, Sutton PD, Ventura SJ, Menacker F, Kirmeyer S, Munson ML; Centers for Disease Control and Prevention
National Center for Health Statistics National Vital Statistics System. Births: fi nal data for 2005. Natl Vital Stat Rep. 2007;56(6):1-103.
Martin JA, Kirmeyer S, Osterman M, Shepherd RA. Born a bit too early: recent trends in late preterm births. NCHS Data Brief.
;24:1-8.
Spong CY, Mercer BM, D’alton M, Kilpatrick S, Blackwell S, Saade G. Timing of indicated late-preterm and early-term birth. Obstet Gynecol. 2011;118(2 Pt 1):323-33. DOI: https://doi.org/10.1097/aog.0b013e3182255999
McIntire DD, Leveno KJ. Neonatal mortality and morbidity rates in late preterm births compared with births at term. Obstet Gynecol. 2008;111(1):35-41. DOI: https://doi.org/10.1097/01.aog.0000297311.33046.73
Kalyoncu O, Aygun C, Cetinoglu E, Kucukodu S. Neonatal morbidity and mortality of late-preterm babies. J Matern Fetal Neonatal Med. 2010;23(7):607-12. DOI: https://doi.org/10.1080/14767050903229622
Consortium on Safe Labor, Hibbard JU, Wilkins I, Sun L, Gregory K, Haberman S, et al. Respiratory morbidity in late preterm births. JAMA. 2010;304(4):419-25. DOI: https://doi.org/10.1001/jama.2010.1015
Bates E, Rouse DJ, Mann ML, Chapman V, Carlo WA, Tita AT. Neonatal outcomes after demonstrated fetal lung maturity before 39 weeks of gestation. Obstet Gynecol. 2010;116(6):1288-95. DOI: https://doi.org/10.1097/aog.0b013e3181fb7ece
Mally PV, Hendricks- Muñoz KD, Bailey S. Incidence and etiology of late preterm admissions to the neonatal intensive care unit and its
associated respiratory morbidities when compared to term infants. Am J Perinatol. 2013;30(5):425-32. DOI: https://doi.org/10.1055/s-0032-1326989
Teune MJ, Bakhuizen S, Gyamfi Bannerman C, Opmeer BC, van Kaam AH, van Wassenaer AG, et al. A systematic review of severe morbidity in infants born late preterm. Am J Obstet Gynecol. 2011;205(4): 374.e1-9. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ajog.2011.07.015
Yurdakok M, Ozek E. Transient tachypnea of the newborn: the treatment strategies. Curr Pharm Des. 2012;18(21):3046-9. DOI: https://doi.org/10.2174/1381612811209023046
Sun H, Xu F, Xiong H, Kang W, Bai Q, Zhang Y, et al. Characteristics of respiratory distress syndrome in infants of diff erent gestational ages. Lung. 2013;191(4):425-33. DOI: https://doi.org/10.1007/s00408-013-9475-3
Roth- Kleiner M, Wagner BP, Bachmann D, Pfenninger J. Respiratory distress syndrome in near-term babies after caesarean section. Swiss Med Wkly. 2003;133(19-20):283-8. DOI: https://doi.org/10.4414/smw.2003.10121
Sweet DG, Carnielli V, Greisen G, Hallman M, Ozek E, Plavka R, et al. European consensus guidelines on the management of neonatal
respiratory distress syndrome in preterm infants – 2013 update. Neonatology. 2013;103(4):353-68. DOI: ttps://doi.org/10.1159/000349928
Bastek JA, Langmuir H, Kondapalli LA, Paré E, Adamczak JE, Srinivas SK. Antenatal corticosteroids for late-preterm infants: a decision- analytic and economic analysis. ISRN Obstet Gynecol. 2012;2012:491595. DOI: https://doi.org/10.5402/2012/491595
Berthelot- Ricou A, Lacroze V, Courbiere B, Guidicelli B, Gamerre M, Simeoni U. Respiratory distress syndrome after elective caesarean section in near term infants: a 5-year cohort study. J Matern Fetal Neonatal Med. 2013;26(2):176-82. DOI: https://doi.org/1
3109/14767058.2012.733743
Stutchfi eld P, Whitaker R, Russell I; Antenatal Steroids for Term Elective Caesarean Section (ASTECS) Research Team. Antenatal betamethasone and incidence of neonatal respiratory distress after elective caesarean section: pragmatic randomised trial. BMJ. 2005;331(7518):662. DOI: https://doi.org/10.1136/bmj.38547.416493.06
Balci O, Ozdemir S, Mahmoud AS, Acar A, Colakoglu MC. The eff ect of antenatal steroids on fetal lung maturation between the 34th and 36th week of pregnancy. Gynecol Obstet Invest. 2010;70(2):95-9. DOI: https://doi.org/10.1159/000295898
Poynter SE, LeVine AM. Surfactant biology and clinical application. Crit Care Clin. 2003;19(3):459-72. DOI: https://doi.
org/10.1016/s0749-0704(03)00011-3
Speer CP. Neonatal respiratory distress syndrome: an infl ammatory disease? Neonatology. 2011;99(4):316-9. DOI: https://doi.
org/10.1159/000326619
Segel GB, Halterman MW, Lichtman MA. The paradox of the neutrophil’s role in tissue injury. J Leukoc Biol. 2011;89(3):359-72. DOI: https://doi.org/10.1189/jlb.0910538
Surmeli- Onay O, Korkmaz A, Yigit S, Yurdakok M. Surfactant therapy in late preterm infants: respiratory distress syndrome and beyond. Turk J Pediatr. 2012;54(3):239-46.
Finer NN. Surfactant use for neonatal lung injury: beyond respiratory distress syndrome. Paediatr Resp Rev. 2004;5(Suppl A): S289-97. DOI: https://doi.org/10.1016/s1526-0542(04)90053-x
Been JV, Zimmermann LJ. What’s new in surfactant? A clinical view on recent developments in neonatology and paediatrics. Eur J Pediatr. 2007;166(9):889-99. DOI: https://doi.org/10.1007/s00431-007-0501-4
Sweet DG, Halliday HL. The use of surfactants in 2009. Arch Dis Child Educ Pract Ed. 2009;94(3):78-83. DOI: https://doi.
org/10.1136/adc.2008.153023
Ramaswamy VV, Abiramalatha T, Bandyopadhyay T, Boyle E, Roehr CC. Surfactant therapy in late preterm and term neonates with respiratory distress syndrome: a systematic review and meta-analysis. Arch Dis Child Fetal Neonatal Ed. 2022;107(4):393-7. DOI: https://doi.org/10.1136/archdischild-2021-322890
Manley BJ, Kamlin COF, Donath S, Huang L, Birch P, Cheong JLY, et al. Intratracheal budesonide mixed with surfactant to increase survival free of bronchopulmonary dysplasia in extremely preterm infants: study protocol for the international, multicenter, randomized PLUSS trial. Trials. 2023;24(1):320. DOI: https://doi.org/10.1186/s13063-023-07257-5
Breindahl N, Tolsgaard MG, Henriksen TB, Roehr CC, Szczapa T, Gagliardi L, et al. Curriculum and assessment tool for less invasive surfactant administration: an international Delphi consensus study. Pediatr Res. 2023;94(3):1216-24. DOI: https://doi.
org/10.1038/s41390-023-02621-2
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Критерії авторського права, форми участі та авторства
Кожен автор повинен був взяти участь в роботі, щоб взяти на себе відповідальність за відповідні частини змісту статті. Один або кілька авторів повинні нести відповідальність в цілому за поданий для публікації матеріал - від моменту подачі до публікації статті. Авторитарний кредит повинен грунтуватися на наступному:
- істотність частини вклада в концепцію і дизайн, отри-мання даних або в аналіз і інтерпретацію результатів дослідження;
- написання статті або критичний розгляд важливості її інтелектуального змісту;
- остаточне твердження версії статті для публікації.
Автори також повинні підтвердити, що рукопис є дійсним викладенням матеріалів роботи і що ні цей рукопис, ні інші, які мають по суті аналогічний контент під їх авторством, не були опубліковані та не розглядаються для публікації в інших виданнях.
Автори рукописів, що повідомляють вихідні дані або систематичні огляди, повинні надавати доступ до заяви даних щонайменше від одного автора, частіше основного. Якщо потрібно, автори повинні бути готові надати дані і повинні бути готові в повній мірі співпрацювати в отриманні та наданні даних, на підставі яких проводиться оцінка та рецензування рукописи редактором / членами редколегії журналу.
Роль відповідального учасника.
Основний автор (або призначений відповідальний автор) буде виступати від імені всіх співавторів статті в якості основного кореспондента при листуванні з редакцією під час процесу її подання та розгляду. Якщо рукопис буде прийнята, відповідальний автор перегляне відредагований машинописний текст і зауваження рецензентів, прийме остаточне рішення щодо корекції і можливості публікації представленої рукописи в засобах масової інформації, федеральних агентствах і базах даних. Він також буде ідентифікований як відповідальний автор в опублікованій статті. Відповідальний автор несе відповідальність за подтверждленіе остаточного варіанта рукопису. Відповідальний автор несе також відповідальність за те, щоб інформація про конфлікти інтересів, була точною, актуальною і відповідала даним, наданим кожним співавтором.Відповідальний автор повинен підписати форму авторства, що підтверджує, що всі особи, які внесли істотний внесок, ідентифіковані як автори і що отримано письмовий дозвіл від кожного учасника щодо публікації представленої рукописи.
