PLACENTA ACCRETA SPECTRUM: СУЧАСНИЙ ШЛЯХ ДО ОРГАНОЗБЕРЕЖЕННЯ

Автор(и)

  • В. Лакатош Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Україна
  • П. Лакатош КНП «Перинатальний центр м. Києва», Україна
  • Н. Бондаренко Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Україна
  • В. Купчік Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Україна
  • М. Антонюк Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Україна
  • О. Дола КНП «Перинатальний центр м. Києва», Україна

DOI:

https://doi.org/10.24061/2413-4260.XIV.4.54.2024.16

Ключові слова:

передлежання плаценти; врощення плаценти; placenta accreta spectrum; органозберігаючі операції; кесарський розтин; акушерські кровотечі; гістеректомія

Анотація

Патологічно інвазивна плацента становить проблему акушерства вже протягом декількох століть. Останнім часом її актуальність зростає, оскільки збільшується кількість жінок із попередньо оперованою або скомпрометованою маткою, що є прямим фактором ризику вростання плаценти у рубець. Окрім неприємного розвитку подій при веденні пологів для акушера-гінеколога, ця патологія складає небезпеку для здоров’я матері. І це не дивно, адже навіть при швидких діях хірурга та запобіганні масивної крововтрати, після проведення гістеректомії – класичного оперативного втручання для врощення плаценти - такі жінки втрачають репродуктивний орган, що може стати причиною соціального та психологічного дискомфорту для них. Тому сьогодні ведеться розробка органозберігаючих операцій, результати оцінки ефективності однієї з яких наведено в даній роботі.

Мета: Порівняти ефективність пропонованої органозберігаючої методики CLAP у жінок з placenta accreta spectrum відносно класичної гістеректомії.

Матеріали і методи. Було проведено розродження жінок із placenta accreta spectrum шляхом кесарського розтину та використання у жінок основної (n=19) групи методики CLAP і класичної гістеректомії у жінок контрольної групи (n=18). Порівнювали кількість крововтрати, стан новонароджених та тривалість знаходження в стаціонарі. Статистичний аналіз проводився за допомогою MedStat та Microsoft Excel. Права пацієнтів були дотримані відповідно до Гельсінської декларації та Загальної декларації про біоетику та права людини (ЮНЕСКО). Усі вагітні підписали інформовану згоду на участь у дослідженні.

Результати. Групи не відрізнялись за віком, анамнезом та наявністю супутньої патології. Було встановлено статистично меншу крововтрату у основній групі (2377±322 мл проти 3339±358 мл у контрольній групі, р<0,001), при відсутності різниці у стані новонароджених, породіль і тривалості знаходження у стаціонарі.

Висновок: Використання методики CLAP дозволяє у порівнянні з гістеректомією досягти, окрім збереження репродуктивного органу у жінки, меншої крововтрати під час оперативного розродження патологічно інвазивної плаценти, при відсутності змін у стані новонародженого, породіллі чи тривалості знаходження у стаціонарі. При цьому, у порівнянні із іншими органозберігаючими методиками, CLAP дозволяє уникнути використання спеціального додаткового устаткування та може бути виконана у будь-якому лікувальному закладі при достатній кваліфікації хірурга.

Посилання

Bartels HC, Postle JD, Downey P, Brennan DJ. Placenta Accreta Spectrum: A Review of Pathology, Molecular Biology, and Biomarkers. Dis Markers. 2018;2018:1507674. DOI: https://doi.org/10.1155/2018/1507674

Ayati S, Pourali L, Pezeshkirad M, Seilanian Toosi F, Nekooei S, Shakeri MT, et al. Accuracy of color Doppler ultrasonography and magnetic resonance imaging in diagnosis of placenta accreta: A survey of 82 cases. Int J Reprod Biomed. 2017;15(4):225-30. DOI: https://doi.org/10.29252/ijrm.15.4.225

Shazly SA, Hortu I, Shih J, Melekoglu R, Fan S, Ahmed FU, et al. Prediction of success of uterus preserving management in women with placenta accreta spectrum (CON‐PAS score): A multicenter international study. Int J Gynecol Amp Obstet. 2020;154(2):304-11. DOI: https://doi.org/10.1002/ijgo.13518

Jauniaux E, Bhide A, Kennedy A, Woodward P, Hubinont C, Collins S. FIGO consensus guidelines on placenta accreta spectrum disorders: Prenatal diagnosis and screening. Int J Gynecol Amp Obstet. 2018;140(3):274-80. DOI: https://doi.org/10.1002/ijgo.12408

Jauniaux E, Ayres-de-Campos D. FIGO consensus guidelines on placenta accreta spectrum disorders: Introduction. Int J Gynecol Amp Obstet. 2018;140(3):261-4. DOI: https://doi.org/10.1002/ijgo.12406

Arakaza A, Zou L, Zhu J. Placenta Accreta Spectrum Diagnosis Challenges and Controversies in Current Obstetrics: A Review. Int J Womens Health. 2023;15:635-54. DOI: https://doi.org/10.2147/IJWH.S395271

Pinas-Carrillo A, Chandraharan E. Conservative surgical approach: The Triple P procedure. Best Pract Amp Res Clin Obstet Amp Gynaecol. 2021;72:67-74. DOI: https://doi.org/10.1016/j.bpobgyn.2020.07.009

Nii M, Ikeda T. Tourniquet, Uterine Inversion, and Placental dissection (TURIP) procedure as a novel hemostatic technique to preserve fertility for placenta accreta spectrum disorders without placenta previa. Am J Obstet Amp Gynecol MFM. October. 2023;5(12):101185. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ajogmf.2023.101185

Whittington JR, Pagan ME, Sharawi N, Hughes DS, Sandlin AT. REBOA placement for placenta accreta spectrum: patient selection and utilization. J Matern Fetal Amp Neonatal Med. 2022;35(25):6440-1. DOI: https://doi.org/10.1080/14767058.2021.1914580

Staniczek J, Manasar-Dyrbus M, Skowronek K, Winkowska E, Stojko R. Foley Catheter as a Tourniquet for Peripartum Hemorrhage Prevention in Patients with Placenta Accreta Spectrum—A Two Case Report and a Review of the Literature. Medicina. 2023;59(4):641. DOI: https://doi.org/10.3390/medicina59040641

Lakatosh VP, Lakatosh PV, Kupchik VI, Antoniuk MI, Dola OL. CLAP – nova metodyka orhanozberihal'noi operatsii pry peredlezhanni ta istynnomu vroschenni platsenty v rubets' matky pislia poperedn'oho kesarevoho roztynu [CLAP – a new organ-preserving surgery for combined placenta praevia accreta vera into the uterine cicatrix after the previous cesarean section]. Reprod Endocrinol. 2021;60:15-9. DOI: https://doi.org/10.18370/2309-4117.2021.60.15-19 (in Ukrainian)

Liu X, Wang Y, Wu Y, Zeng J, Yuan X, Tong C, et al. What we know about placenta accreta spectrum (PAS). Eur J Obstet Amp Gynecol Reprod Biol. 2021;259:81-9. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ejogrb.2021.02.001

Zhou J, Chen H, Xu X, Liu Y, Chen S, Yang S, et al. Uterine damage induces placenta accreta and immune imbalance at the maternal-fetal interface in the mouse. Placenta. 2022;119:8-16. DOI: https://doi.org/10.1016/j.placenta.2022.01.002

Zahorodnia OS, Leush SSt, Ventskivs'ka IB. Vahinal'ni polohy pislia poperedn'oho kesareva roztynu [Vaginal delivery after previous caesarian section]. Reprod Health Woman. 2021;1:66-9. DOI: https://doi.org/10.30841/2708-8731.1.2021.229718 (in Ukrainian)

Ye C, Ling L, Li S, Zhang Z, Zhang X. Comparisons of the diagnostic accuracy of the ultrasonic sign-score method and MRI for PA, PI and PP in high-risk gravid women: a retrospective study. Ann Transl Med. 2023;11(2):81. DOI: https://doi.org/10.21037/atm-22-6508

Jha P, Poder L, Bourgioti C, Bharwani N, Lewis S, Kamath A, et al. Society of Abdominal Radiology (SAR) and European Society of Urogenital Radiology (ESUR) joint consensus statement for MR imaging of placenta accreta spectrum disorders. Eur Radiol. 2020;30:2604-15. DOI: https://doi.org/10.1007/s00330-019-06617-7

Lakatosh VP, Lakatosh PV, Kupchik VI, Kostenko OIu, Antoniuk MI. Kompresiia nyzhn'omatkovoho sehmenta (KONYS) – nova metodyka zupynky krovotechi pid chas kesarevoho roztynu na foni peredlezhannia platsenty [Compression of the lower uterine segment (COLUS) is an effective method of bleeding cessation during caesarean section on the background of placenta previa]. Reprod Endocrinol. 2020;4:67-71. DOI: https://doi.org/10.18370/2309-4117.2020.54.67-71 (in Ukrainian)

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-12-29

Як цитувати

Лакатош, В., Лакатош, П., Бондаренко, Н., Купчік, В., Антонюк, М., & Дола, О. (2024). PLACENTA ACCRETA SPECTRUM: СУЧАСНИЙ ШЛЯХ ДО ОРГАНОЗБЕРЕЖЕННЯ. Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина, 14(4(54), 120–125. https://doi.org/10.24061/2413-4260.XIV.4.54.2024.16