АНАЛІЗ АНАМНЕСТИЧНИХ ДАНИХ ТА КЛІНІКО-ЛАБОРАТОРНИХ КРИТЕРІЇВ ХАРЧОВОЇ ІНТОЛЕРАНТНОСТІ У ПЕРЕДЧАСНО НАРОДЖЕНИХ ДІТЕЙ З УРАХУВАННЯМ ВАЖКОСТІ ПЕРЕБІГУ ПЕРИНАТАЛЬНОЇ ПАТОЛОГІЇ

Автор(и)

  • О. Годованець Буковинський державний медичний університет , Україна

DOI:

https://doi.org/10.24061/2413-4260.XIV.4.54.2024.6

Ключові слова:

новонароджений; гастроінтестинальна система; травлення; харчова інтолерантність; клініко-лабораторна діагностика.

Анотація

Раніше фізіологічного терміну гестації щорічно у світі народжується до 10% від загальної кількості дітей. Передчасне народження вважається одним з основних факторів  збільшення показників неонатальної захворюваності та смертності. Морфо-функціональна незрілість організму при передчасному народженні є одним з факторів розвитку важких метаболічних порушень. Негативна дія внутрішньоутробної гіпоксії викликає порушення функціонального стану систем органів, спричиняє розвиток поліорганної недостатності після народження Для своєчасного виявлення зазначених порушень, обгрунтування необхідних профілактичних та лікувальних заходів обговорюються питання удосконалення діагностичних заходів у дітей в неонатальному періоді з метою попередження розвитку гастроінтестинальної патології у подальшому.

Мета дослідження. Провести аналіз анамнестичних даних та клініко-лабораторних критеріїв порушень функціонального стану гастроінтестинальної системи у передчасно народжених дітей з урахуванням важкості перебігу перинатальної патології.

Матеріали і методи дослідження. Основну групу дослідження склали 149 передчасно народжених дітей гестаційного віку 32-33/6 тижнів: підгрупа А – новонароджені з важкими формами перинатальної патології (67 дітей), підгрупа Б – діти, які мали клінічні ознаки перинатальної патології середньої важкості (82 дитини). Групу порівняння склали 50 умовно здорових дітей гестаційним віком 34-36/6 тижнів. Критерії включення у дослідження: гестаційний вік дітей при народженні 32-33/6 тижнів, прояви дисфункції травної системи погодження батьків дитини. Комплекс лабораторних методів включав дослідження у копрофільтраті показників рівня альбуміну, α-1-антитрипсину, фекальної еластази-1, PMN-еластази та кальпротектину. Дослідження виконувались із дотриманням положень GCP (1996 р.), Конвенції Ради Європи про права людини та біомедицину (1997 р.), Гельсінської декларації Всесвітньої медичної асоціації про етичні принципи проведення наукових медичних досліджень за участю людини (1964 - 2008 рр.), наказу МОЗ України № 690 від 23.09.2009 р. (із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я України  № 523 від 12.07.2012 р.). Схвалення Комісії з питань біоетики  Буковинського державного медичного університету (протокол № 2 від 9.02.2015 року). Статистична обробка результатів дослідження проведено за допомогою програмного забезпечення  «STATISTICA» (StatSoft Inc., USA, Version 10). Порівняння кількісних показників із нормальним розподілом здійснювалася з використанням t-критерію Стьюдента, (p<0,05; p<0,001). Оцінку якісних відмінностей між показниками груп порівняння проведено з використанням програми MedCalc Software (Statistical Software package for biomedical research, 2023, Version 16.1). Дослідження виконувалися у межах виконання НДР кафедри педіатрії, неонатології та перинатальної медицини Буковинського державного медичного університету (м. Чернівці, Україна).

Результати дослідження. Ризик розвитку порушень харчової толерантності у ПНД залежить від комплексу факторів, а саме, обтяженого анамнезу матері щодо наявності гастроентерологічних захворювань,  реалізації несприятливих факторів під час вагітності та пологів. Оцінка соматичного статусу новонародженого повинна проводитися комплексно, зокрема з урахуванням клініко-параклінічних критеріїв порушень функціонального стану гастроінтестинальної системи. Клінічними ознаками поєднаних гастроінтестинальних порушень є: збільшення розмірів печінки більше фізіологічної норми (100,0%) або гепатолієальний синдром (52,24%), жовтяниця (86,57%), набряки (80,6%), синдром ендотоксикозу (71,64%), метеоризм кишечника (73,13%) та геморагічні прояви (56,27%), зокрема кровотечі з ШКТ (43,68%). Лабораторними критеріями, які підтверджують наявність важких форм харчової інтолерантності, є підвищення рівня кальпротектину > 390,15 µg/g, альбуміну > 37,25 µg/g, α-1-антитрипсину > 452,67 µg/g при зниженні рівня PMN еластази  < 95,49 ng/g у копрофільтраті новонародженого.

Висновки. Значний ризик порушень функціонального стану системи травлення за умов перинатальної гіпоксії при критичних станах періоду новонародженості у недоношених дітей потребує окремої уваги лікарів практичної охорони здоров’я для уточнення особливостей соматичного анамнезу, перебігу вагітності та пологів у матері, а також характеру постнатальної адаптації новонародженого. Саме такий підхід дозволить виявити новонароджених, які мають підвищений ризик розвитку гастроінтестинальних порушень у гострому періоді захворювань неонатального періоду, а також мати віддалені наслідки з урахуванням особливостей формування процесів довготривалої адаптації організму.

Посилання

Ministerstvo ekonomiky rozvytku i torhivli Ukrainy. Tsili staloho rozvytku: Ukraina Natsional'na dopovid' 2017 [Ministry of Economic Development and Trade of Ukraine. Sustainable development goals: Ukraine National Report 2017] [Internet]. 2017 [cited 2024 May 3]. 176 c. Available from: https://ukraine.un.org/sites/default/files/2020-06/SDGs_NationalReportUA_Web_1.pdf (in Ukrainian)

Evidence-Based Medicine Group, Neonatologist Society, Chinese Medical Doctor Association. Clinical guidelines for the diagnosis and treatment of feeding intolerance in preterm infants (2020). Zhongguo Dang Dai Er Ke Za Zhi. 2020;22(10):1047-55. DOI: http://dx.doi.org/10.7499/j.issn.1008-8830.2008132

Dutta S, Singh B, Chessell L, Wilson J, Janes M, McDonald K, et al. Guidelines for feeding very low birth weight infants. Nutrients. 2015;7(1):423-42. DOI: https://doi.org/10.3390/nu7010423

Huang X, Chen Q, Peng W. Clinical characteristics and risk factors for feeding intolerance in preterm infants. Zhong Nan Da Xue Xue Bao Yi Xue Ban. 2018;43(7):797-804. DOI: https://doi.org/10.11817/j.issn.1672-7347.2018.07.016

Embleton ND, Jennifer Moltu S, Lapillonne A, van den Akker CHP, Carnielli V, Fusch C, et al. Enteral Nutrition in Preterm Infants (2022): A Position Paper From the ESPGHAN Committee on Nutrition and Invited Experts. J Pediatr Gastroenterol Nutr. 2023;76(2):248-68. DOI: https://doi.org/10.1097/MPG.0000000000003642

Muktan D, Singh RR, Bhatta NK, Shah D. Neonatal mortality risk assessment using SNAPPE- II score in a neonatal intensive care unit. BMC Pediatr. 2019;19(1):279. DOI: https://doi.org/10.1186/s12887-019-1660-y

Cetinkaya M, Koksal N, Ozkan H. A new scoring system for evaluation of multiple organ dysfunction syndrome in premature infants. Am J Crit Care. 2012;21(5):328-37. DOI: https://doi.org/10.4037/ajcc2012312

Fontenele M, Silva CF, Leite A, Castro E, Carvalho F, Silva A. Snappe II: analysis of accuracy and determination of the cutoff point as a death predictor in a Brazilian neonatal intensive care unit. Rev Paul Pediatr. 2020;38:e2019029. DOI: https://doi.org/10.1590/1984-0462/2020/38/2019029

Arevalo Sureda E, Pierzynowska K, Westrom B, Sangild PT, Thymann T. Exocrine Pancreatic Maturation in Pre-term and Term Piglets Supplemented With Bovine Colostrum. Front Nutr. 2021;8:687056. DOI: https://doi.org/10.3389/fnut.2021.687056

Sokou R, Tritzali M, Piovani D, Konstantinidi A, Tsantes AG, Ioakeimidis G, et al. Comparative Performance of Four Established Neonatal Disease Scoring Systems in Predicting In-Hospital Mortality and the Potential Role of Thromboelastometry. Diagnostics (Basel). 2021;11(11):1955. DOI: https://doi.org/10.3390/diagnostics11111955

Voloshyn KV, Kovalivs'ka SO, Krutenko NV, Tsiura OM, Shlieienkova HO. Analiz struktury patolohii orhaniv shlunkovo-kyshkovoho traktu u ditei [Analysis of gastrointestinal tract pathology structure in children]. Actual problems of modern medicine. 2021;8:22-31. DOI: https://doi.org/10.26565/2617-409X-2021-8-02 (in Ukrainian)

Kosek M, Haque R, Lima A, Babji S, Shrestha S, Qureshi S, et al. Fecal markers of intestinal inflammation and permeability associated with the subsequent acquisition of linear growth deficits in infants. Am J Trop Med Hyg. 2013;88(2):390-6. DOI: https://doi.org/10.4269/ajtmh.2012.12-0549

Ozcan B, Kavurt AS, Aydemir O, Gencturk Z, Bas AY, Demirel N. SNAPPE-II and risk of neonatal morbidities in very low birth weight preterm infants. Turk J Pediatr. 2017;59(2):105-12. DOI: https://doi.org/10.24953/turkjped.2017.02.001

Demirel N, Unal S, Durukan M, Celik İH, Bas AY. Multi-organ dysfunction in infants with acidosis at birth in the absence of moderate to severe hypoxic ischemic encephalopathy. Early Hum Dev. 2023;181:105775. DOI: https://doi.org/10.1016/j.earlhumdev.2023.105775

Plekhanova TM, Stepanenko TI. Somatychni dysfunktsii u novonarodzhenykh ditei z asfiksiieiu pislia systemnoi likuvalnoi hipotermii [Somatic dysfunction of newborns with asphyxia after systemic therapeutic hypothermia]. Perinatology and pediatric. 2019;1(77):63-8. DOI: http://dx.doi.org/10.15574/PP.2019.77.63 (in Ukrainian)

O'Dea M, Sweetman D, Bonifacio SL, El-Dib M, Austin T, Molloy EJ. Management of Multi Organ Dysfunction in Neonatal Encephalopathy. Front Pediatr. 2020;8:239. DOI: https://doi.org/10.3389/fped.2020.00239

Artyomova NS, Korobka OV, Pokhylko VI, Tsvirenko SM, Kovalova OM. Intehrovana model predyktsii rozvytku orhannykh dysfunktsii u novonarodzhenykh z asfiksiieiu ta prykladni tochky yii zastosuvannia [Integrated model for the prediction of organic dysfunctions development in newborns with asphyxia and applied points of its implementation]. Neonatolohiia, khirurhiia ta perynatalna medytsyna. 2017;7(4):24-30. DOI: https://doi.org/10.24061/2413-4260.VII.4.26.2017.4 (in Ukrainian)

Lisova KM, Kalinovs'ka IV, Tokar PIu. Etiopatohenetychni aspekty rozvytku platsentarnoi dysfunktsii u zhinok z nevynoshuvanniam vahitnosti (ohliad literatury) [Etiopathogenetic aspects of placental dysfunction in women with miscarriage (literature review)]. Bukovinian Medical Herald. 2020;24(4):150-5. DOI: https://doi.org/10.24061/2413-0737.XXIV.4.96.2020.118 (in Ukrainian)

Franchuk UIa, Khmil' SV, Orel YuM. Histolohichni aspekty remodeliuvannia platsentarnoho kompleksuv umovakh vahitnosti, uskladnenoi piznim hestozom pry riznykhvariantakh yoho korektsii [Histological aspects of remodeling of the placental complex in pregnancy complicated by late preeclampsia with different options for its correction]. Rep of Vinnytsia Nation Med Univ. 2021;25(3):394-7. DOI: https://doi.org/10.31393/reports-vnmedical-2021-25(3)-07 (in Ukrainian)

Ulubasoglu H, Fındık RB, Uzunlar O, Canpolat FE, Aydogdu FE, Moraloglu Tekin O. Effect of delivery mode on admission to neonatal intensive care unit in healthy singleton pregnancies. Turk J Obstet Gynecol. 2023;20(2):131-6. DOI: 10.4274/tjod.galenos.2023.94831

Rozhkovs'ka NM, Nadvorna OM, Zhelezov DM. Dysfunktsiia platsenty u vahitnykh iz posttravmatychnym stresovym rozladom [Dysfunction of the placenta in pregnant women with post-traumatic stress disorder]. Actual Problems of Pediatrics, Obstetrics and Gynecology. 2023;1:44-7. DOI: https://doi.org/10.11603/24116-4944.2023.1.13939 (in Ukrainian)

Boskabadi H, Zakerihamidi M, Heidarzadeh M, Avan A, Ghayour Mobarhan M, Ferns GA. The value of serum prooxidant/antioxidant balance in the assessment of asphyxia in term neonates. J Matern Fetal Neonatal Med. 2017;30(13):1556-61. DOI: https://doi.org/10.1080/14767058.2016.1209655

Belousova O, Kazaryan L. Funktsionalni hastrointestynalni rozlady v ditei rannoho viku: likuvaty, sposterihaty chy korehuvaty? [Functional gastrointestinal disorders in infants: to treat, observe or correct?]. Child`s health. 2020;15(1):24-9. DOI: https://doi.org/10.22141/2224-0551.15.1.2020.196754 (in Ukrainian)

Mehta V, Hopson PE, Smadi Y, Patel SB, Horvath K, Mehta DI. Development of the human pancreas and its exocrine function. Front Pediatr. 2022;10:909648. DOI: https://doi.org/10.3389/fped.2022.909648

Assad M, Jerome M, Olyaei A, Nizich S, Hedges M, Gosselin K, et al. Dilemmas in establishing preterm enteral feeding: where do we start and how fast do we go? J Perinatol. 2023;43(9):1194-9. DOI: https://doi.org/10.1038/s41372-023-01665-w

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-12-29

Як цитувати

Годованець, О. (2024). АНАЛІЗ АНАМНЕСТИЧНИХ ДАНИХ ТА КЛІНІКО-ЛАБОРАТОРНИХ КРИТЕРІЇВ ХАРЧОВОЇ ІНТОЛЕРАНТНОСТІ У ПЕРЕДЧАСНО НАРОДЖЕНИХ ДІТЕЙ З УРАХУВАННЯМ ВАЖКОСТІ ПЕРЕБІГУ ПЕРИНАТАЛЬНОЇ ПАТОЛОГІЇ. Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина, 14(4(54), 40–47. https://doi.org/10.24061/2413-4260.XIV.4.54.2024.6