ДІАГНОСТИЧНА ЦІННІСТЬ МАРКЕРІВ ДИСФУНКЦІЇ ПІДШЛУНКОВОЇ ЗАЛОЗИ У КРИТИЧНО ХВОРИХ ДОНОШЕНИХ НОВОНАРОДЖЕНИХ ДІТЕЙ

Автор(и)

  • А. Бабінцева Буковинський державний медичний університет , Україна
  • О. Курик Буковинський державний медичний університет , Україна

DOI:

https://doi.org/10.24061/2413-4260.XIV.4.54.2024.4

Ключові слова:

новонароджений; перинатальна патологія; підшлункова залоза; амілаза; ліпаза; трипсин; лейцинамінопептидаза; інсулін.

Анотація

Дані сучасної наукової літератури та результати клінічних досліджень свідчать, що стрес-індуковані порушення функціонування травної системи у новонароджених дітей асоційовані з незрілістю процесів травлення та всмоктування, а також моторики шлунково-кишкового тракту. Гіпоксичне пошкодження організму супроводжується не лише дисфункцією кишечника, але й призводить до залучення у патологічний процес інших органів травлення, таких як гепатобіліарна система та підшлункова залоза.

Мета дослідження – вивчити діагностичну цінність сироваткових маркерів дисфункції підшлункової залози у критично хворих доношених новонароджених дітей.

Матеріал та методи дослідження. У ході роботи проведено комплексне клініко-параклінічне обстеження 66 доношених новонароджених дітей, з яких 35 пацієнтів мали прояви перинатальної патології важкого ступеня та склали основну групу обстеження (І група), а 31 здорова дитина склала контрольну групу (ІІ група). У пуповинній крові новонароджених дітей визначали активність амілази, ліпази, трипсину, лейцинамінопептидази та рівень інсуліну в умовах Німецько-української лабораторії «Букінтермед» (м. Чернівці, Україна, м. Котбус, Німечинна).

Дослідження виконане з дотриманням Правил етичних принципів проведення наукових медичних досліджень за участю людини, затверджених Гельсінською декларацією (1964-2013 рр.), ICH GCP (1996 р.), Директиви ЄЕС № 609 (від 24.11.1986 р.), наказу МОЗ України № 690 від 23.09.2009 р. та підтверджено висновком Комісії з питань біомедичної етики Буковинського державного медичного університету.

Для статистичного аналізу результатів використано ліцензовані програми Statistica (StatSoft Inc., Version 7) та MedCalc Software Ltd (Version 22.021).

Робота виконана в межах комплексних НДР кафедри педіатрії, неонатології та перинатальної медицини Буковинського державного медичного університету на теми «Удосконалення напрямків прогнозування, діагностики і лікування перинатальної патології у новонароджених та дітей раннього віку, оптимізація схем катамнестичного спостереження та реабілітації» (номер державної реєстрації  0115U002768, термін виконання 01.01.2015 – 31.12.2019 рр.) та «Хронобіологічні й адаптаційні аспекти та особливості вегетативної  регуляції при патологічних станах у дітей різних вікових груп» (номер державної реєстрації 0122U002245, термін виконання 01.01.2022 – 31.12.2026 рр.).

Результати дослідження. Отримані результати засвідчили статистично значимо вищу активність амілази, ліпази та трипсину, а також рівня інсуліну у пуповинній крові доношених новонароджених з важкою перинатальною патологією, порівняно зі здоровими дітьми. Так, активність амілази у дітей основної групи склала 0,39 ± 0,03 мкмоль/л*с, у дітей групи контролю - 0,14 ± 0,01 мкмоль/л*с, р < 0,0001; активність ліпази – відповідно 0,35 ± 0,01 та 0,32 ± 0,01, р = 0,01; активність трипсину – відповідно 574,7 ± 23,1 та 400,8 ± 19,4 мкг/л, р = 0,0001; рівень інсуліну – відповідно 12,85 ± 1,33 та 2,74 ± 0,2 мкОд/мл, р < 0,0001. Активність лейцин амінопептидази достовірно не відрізнялася між групами обстеження.

Найбільш значущими діагностичними тестами щодо встановлення порушень функціонального стану підшлункової залози у доношених дітей з важкою перинатальною патологією є підвищення рівня інсуліну при пороговому значенні показника > 4,7 мкОд/мл (AUROC 0,9 (ДІ 0,802; 0,96), р < 0,0001, ЧТ 82,86 %, СП 96,77 %);  підвищення активності амілази при пороговому значенні показника > 0,24 мкмоль/л*с (AUROC 0,895 (ДІ 00,795; 0,957), р < 0,0001, ЧТ 74,29 %, СП 96,77 %); підвищення активності трипсину при пороговому значенні показника > 486 мкг/л (AUROC 0,762 (ДІ 0,641; 0,858), р < 0,0001, ЧТ 62,86 %, СП 83,87 %); підвищення активності ліпази при пороговому значенні показника > 0,35 мкмоль/л*с (AUROC 0,676 (ДІ 0,549; 0,786), р = 0,0084, ЧТ 45,71 %, СП 87,1 %).

Висновок. У пуповинній крові доношених новонароджених з важкою перинатальною патологією, порівняно зі здоровими дітьми, встановлено статистично значимо вищі активності амілази, ліпази та трипсину, а також рівень інсуліну.  Це може свідчити про стрес-індуковану надмірну активацію функцій підшлункової залози внаслідок патологічного гіпоксичного пошкодження, яке ініційоване у період внутрішньоутробного розвитку.

Посилання

Sinclair TJ, Ye C, Chen Y, Zhang D, Li T, Ling XB, et al. Progressive Metabolic Dysfunction and Nutritional Variability Precedes Necrotizing Enterocolitis. Nutrients. 2020;12(5):1275. DOI: https://doi.org/10.3390/nu12051275

O'Dea M, Sweetman D, Bonifacio SL, El-Dib M, Austin T, Molloy EJ. Management of Multi Organ Dysfunction in Neonatal Encephalopathy. Front Pediatr. 2020;8:239. DOI: https://doi.org/10.3389/fped.2020.00239

ampos-Martinez AM, Expósito-Herrera J, Gonzalez-Bolívar M, Fernández-Marin E, Uberos J. Evaluation of Risk and Preventive Factors for Necrotizing Enterocolitis in Premature Newborns. A Systematic Review of the Literature. Front Pediatr. 2022;10:874976. DOI: https://doi.org/10.3389/fped.2022.874976

Patel RM, Ferguson J, McElroy SJ, Khashu M, Caplan MS. Defining necrotizing enterocolitis: current difficulties and future opportunities. Pediatr Res. 2020;88(Suppl 1):10-5. DOI: https://doi.org/10.1038/s41390-020-1074-4

Indrio F, Neu J, Pettoello-Mantovani M, Marchese F, Martini S, Salatto A, et al. Development of the Gastrointestinal Tract in Newborns as a Challenge for an Appropriate Nutrition: A Narrative Review. Nutrients. 2022;14(7):1405. DOI: https://doi.org/10.3390/nu14071405

Dronyk T, Hodovanets' YuD. Osoblyvosti ekzokrynnoi funktsii pidshlunkovoi zalozy u peredchasno narodzhenykh ditei pry perynatal'nii patolohii [Characteristics of pancreatic exocrine function in premature infants with perinatal pathology]. Actual Problems of the Modern Medicine: Bulletin of Ukrainian Medical Stomatological Academy. 2023;4(23):35-41. DOI: https://doi.org/10.31718/2077-1096.23.4.35 (in Ukrainian)

Pandya F, Mukherji A, Goswami I. An exploratory analysis of gastrointestinal morbidities and feeding outcomes associated with neonatal hypoxic–ischemic encephalopathy with or without hypothermia therapy. Ther Hypothermia Temp Manag. 2023;13(4):216-24. DOI: https://doi.org/10.1089/ther.2023.0008

Gunes AO, Karadag N, Topcuoglu S, Ozalkaya E, Toptan HH, Dincer E, et al. Factors Associated with the Transition Time to Full Enteral Feeding in Newborns with Hypoxic Ischemic Encephalopathy. Arch Iran Med. 2022;25(8):547-51. DOI: https://doi.org/10.34172/aim.2022.87

Shadrin OH, Marushko TL, Radushyns'ka TIu. Nedostatnist' travlennia ta shliakhy yoho korektsii u ditei rann'oho viku z kharchovoiu neperenosymistiu [Malnutrition and the ways of its correction in infants with food intolerance]. Child`S Health. 2016;1:55-62. DOI: https://doi.org/10.22141/2224-0551.1.69.2016.73709 (in Ukrainian)

Pin CL, Fenech M. Development of the pancreas. Pancreapedia: Exocrine Pancreas Knowledge Base. 2020; Version 2.0. DOI: http://dx.doi.org/10.3998/panc.2020.11

Tel B, Stubnya B, Gede N, Varju P, Kiss Z, Marta K, et al. Inflammatory Bowel Diseases Elevate the Risk of Developing Acute Pancreatitis: A Meta-analysis. Pancreas. 2020;49(9):1174-81. DOI: https://doi.org/10.1097/MPA.0000000000001650

Santos LR, Costa TC, Souza RO, Gionbelli TRS, de Oliveira Junior IM, Ramirez-Zamudio GD, et al. Development of the gastrointestinal tract of newborn goats under maternal feed restriction at different stages of gestation. Revista Brasileira de Zootecnia. 2023;52:e20230051. DOI: https://doi.org/10.37496/rbz5220230051

Mehta V, Hopson PE, Smadi Y, Patel SB, Horvath K, Mehta DI. Development of the human pancreas and its exocrine function. Front Pediatr. 2022;10:909648. DOI: https://doi.org/10.3389/fped.2022.909648

Sankararaman S, Schindler T. Exocrine pancreatic insufficiency in children – challenges in management. Pediatric Health Med Ther. 2024;14:361-78. DOI: https://doi.org/10.2147/PHMT.S402589

He X, MClorry S, Hernell O, Lonnerdal B, Slupsky CM. Digestion of human milk fat in healthy infants. Nutrition Research. 2020;83:15-29. DOI: https://doi.org/10.1016/j.nutres.2020.08.002

Uszok Z, Lepik M, Rosiak K, Pleska K, Regula K, Waloch K, et al. Necrotizing enterocolitis in newborns: diagnosis, etiology, management, prevention, complications and their relation to future sport performance. Quality in Sport. 2024;21:51447. DOI: https://doi.org/10.12775/QS.2024.21.51447

Hopson P, Patel, S, Bornstein J, Mehta D, Horvath K. Isolated amylase deficiency in children and its clinical implication. Journal of Pediatric Gastroenterology and Nutrition. 2019;68(6):854-60. DOI: https://doi.org/10.1097/mpg.0000000000002317

Zhu G, Fang Q, Zhu F, Huang D, Yang C. Structure and function of pancreatic lipase-related protein 2 and its relationship with pathological states. Front Genet. 2021;12. DOI: https://doi.org/10.3389/fgene.2021.693538

Kumar A, Chauhan S. Pancreatic lipase inhibitors: The road voyaged and successes. Life Sciences. 2021;271:119115. DOI: https://doi.org/10.1016/j.lfs.2021.119115

Munch A, Buhrer C, Longardt AC. Digestive enzyme replacement relieves growth failure in preterm infants with poor exocrine pancreatic function: a retrospective case series. Eur J Pediatr. 2021;180(9):2951-8. DOI: https://doi.org/10.1007/s00431-021-04069-0

Jenkinson A, Aladangady N, Wellmann S, Eaton S, Buhrer C, Fleming P, et al. Pancreatic insufficiency, digestive enzyme supplementation, and postnatal growth in preterm babies. Neonatology. 2024;121(3):283-7. DOI: https://doi.org/10.1159/000535964

Chorna IV. Vysots'kyi IV. Klinichna enzymolohiia [Clinical enzymology]. Enzymodiahnostyka: navch. posib. Sumy: Sums'kyi derzhavnyi universytet; 2013. 243 s. (in Ukrainian)

Campbell JE, Newgard CB. Mechanisms controlling pancreatic islet cell function in insulin secretion. Nat Rev Mol Cell Biol. 2021;22(2):142-58. DOI: https://doi.org/10.1038/s41580-020-00317-7

Stanley CA, Thornton PS, De Leon DD. New approaches to screening and management of neonatal hypoglycemia based on improved understanding of the molecular mechanism of hypoglycemia. Front Pediatr. 2023;11:1071206. DOI: https://doi.org/10.3389/fped.2023.1071206

Han L, Li B, Xu X, Liu S, Li Z, Li M, et al. Umbilical Cord Blood Adiponectin, Leptin, Insulin, and Ghrelin in Premature Infants and Their Association With Birth Outcomes. Front Endocrinol. 2021;12: 738964. DOI: https://doi.org/10.3389/fendo.2021.738964

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-12-29

Як цитувати

Бабінцева, А., & Курик, О. (2024). ДІАГНОСТИЧНА ЦІННІСТЬ МАРКЕРІВ ДИСФУНКЦІЇ ПІДШЛУНКОВОЇ ЗАЛОЗИ У КРИТИЧНО ХВОРИХ ДОНОШЕНИХ НОВОНАРОДЖЕНИХ ДІТЕЙ. Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина, 14(4(54), 26–32. https://doi.org/10.24061/2413-4260.XIV.4.54.2024.4