PLACENTA ACCRETA SPECTRUM: КЛІНІЧНИЙ МАРШРУТ ПАЦІЄНТА В ПЕРИНАТАЛЬНОМУ ЦЕНТРІ М.КИЄВА
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-4260.XIV.3.53.2024.25Ключові слова:
передлежання плаценти; врощення плаценти; placenta accreta spectrum; placenta previa accreta; органозберігаючі операції; кесарський розтин; акушерські кровотечі.Анотація
Питання небезпеки акушерських кровотеч не викликає сумніву. Протягом багатьох років основною попереджуваною причиною материнської смертності є перипологові геморагії. Патологія плаценти, а саме її розташування та прикріплення, – є однією з головних причин розвитку кровотеч в акушерстві, частота виникнення яких продовжує зростати, головним чином, через збільшення частки абдомінальних розроджень. Тому їм приділяється постійна увага вчених усього світу, відбувається перегляд рекомендацій щодо ведення вагітних, вибору оптимальних методу та часу
розродження задля забезпечення найкращого здоров’я матері та новонародженого. Досягти однозначного консенсусу між різними світовими школами у погляді на ці питання по цей день не вдалося. Останнім часом ми все частіше спостерігаємо випадки вростання/проростання передлежачої плаценти в стінку матки – стан під назвою placenta accreta spectrum, а також його особливої форми при проростанні ворсин хоріона
у нижній сегмент – placenta previa accreta. Вони становлять особливу небезпеку, оскільки вміщують у собі подвійний ризик розвитку масивної акушерської кровотечі. У статті наведено останні погляди на можливості органозберігаючої хірургії при цій патології, розглянуто рекомендації різних великих світових акушерсько- гінекологічних шкіл, а також надано власні алгоритми ведення та розродження жінок із патологічно інвазивною плацентою.
Посилання
Gulumser C, Engin-Ustun Y, Keskin L, Celen S, Sanisoglu S, Karaahmetoglu S, et al. Maternal mortality due to hemorrhage: population-based study in Turkey. J Matern Fetal Amp Neonatal Med. 2018;32(23):3998-4004. DOI: https://doi.org/10.1080/14767058.2018.1481029
Ueda A, Nakakita B, Chigusa Y, Mogami H, Ohtera S, Kato G, et al. Impact of efforts to prevent maternal deaths due to obstetric hemorrhage on trends in epidemiology and management of severe postpartum hemorrhage in Japan: a nationwide retrospective study. BMC Pregnancy Childbirth [Internet]. 2022 [cited 2024 Jun 1];22:496. Available from: https://bmcpregnancychildbirth.biomedcentral.com/articles/10.1186/s12884-022-04824-7 DOI: https://doi.org/10.1186/s12884-022-04824-7
Hofmeyr GJ, Qureshi Z. Preventing deaths due to haemorrhage. Best Pract Amp Res Clin Obstet Amp Gynaecol. 2016;36:68-82. DOI: https://doi.org/10.1016/j.bpobgyn.2016.05.004
Obstetric Care Consensus No.5: Severe Maternal Morbidity: Screening and Review. Obstetrics and Gynecology. 2016;128(3):e54-e60. DOI: https://doi.org/10.1097/AOG.0000000000001642
Ornaghi S, Colciago E, Vaglio Tessitore I, Abbamondi A, Antolini L, et al. Mode of birth in women with low-lying placenta: protocol for a prospective multicentre 1:3 matched case–control study in Italy (the MODEL-PLACENTA study). Protocol. BMJ Open [Internet]. 2021 [cited 2024 Jun 7];11(12):e052510. Available from: https://bmjopen.bmj.com/content/11/12/e052510 DOI: https://doi.org/10.1136/bmjopen-2021-052510
Volochovic J, Ramasauskaite D, Simkeviciute R. Clinical aspects and antenatal diagnosis of invasive placenta: a review of ten-years’ experience of a multi-profile hospital in Lithuania. Acta Medica Litu. 2017;24(3):176-87. DOI: https://doi.org/10.6001/actamedica.v24i3.3552
Holianovs'kyi O, Dziuba D, Morozova O, Herasymova T, Voloshyn O, Holenia I, ta in. Suchasnyi pidkhid do transfuziinoi terapii masyvnykh krovotech za naiavnosti anomal'no invazyvnoi platsenty [Modern approach to transfusion therapy of massive hemorrhage due to abnormally invasive placenta]. Reproduktyvne zdorov’ia zhinky. 2023;5:39-45. DOI: https://doi.org/10.30841/2708-8731.5.2023.286768 (in Ukrainian)
Donovan BM, Shainker SA. Placenta Accreta Spectrum. Neo Reviews [Internet]. 2021 [cited 2024 May 19];22(11):e722-33. Available from: https://publications.aap.org/neoreviews/article-abstract/22/11/e722/181268/Placenta-Accreta-Spectrum?redirectedFrom=fulltext DOI: https://doi.org/10.1542/neo.22-11-e722
Cahill AG, Beigi R, Heine RP, Silver RM, Wax JR. Placenta Accreta Spectrum. Am J Obstet Gynecol. 2018;219(6):B2-16. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ajog.2018.09.042
Sugai S, Yamawaki K, Sekizuka T, Haino K, Yoshihara K, et al. Pathologically diagnosed placenta accreta spectrum without placenta previa: a systematic review and meta-analysis. Am J Obstet Amp Gynecol MFM [Internet]. 2023 [cited 2024 Jul 9];5(8):101027. Available from: https://www.ajogmfm.org/article/S2589-9333(23)00169-6/fulltext DOI: https://doi.org/10.1016/j.ajogmf.2023.101027
Maskey S, Bajracharya M, Bhandari S. Prevalence of Cesarean Section and Its Indications in A Tertiary Care Hospital. JNMA J Nepal Med Assoc. 2019;57(216):70-3. DOI: https://doi.org/10.31729/jnma.4282
Larasenko KV, Hromova AM, Shafarchuk VM, Nesterenko LA. Zrostannia chastoty kesarevoho roztynu yak problema suchasnoho akusherstva. Ukrains'kyi zhurnal medytsyny, biolohii ta sportu [The Increasing Frequency of Caesarean Section as a Problem of Modern Obstetrics]. 2019;4(5):197-201. DOI: https://doi.org/10.26693/jmbs04.05.197 (in Ukrainian)
Coutinho CM, Noel L, Giorgione V, Marcal LC, Bhide A, Thilaganathan B. Placenta Accreta Spectrum Disorders and Cesarean Scar Pregnancy Screening: Are we Asking the Right Questions? Rev Bras Ginecol Obstet RBGO Gynecol Obstet. 2021;43(5):347-50. DOI: https://doi.org/10.1055/s-0041-1731301
Jauniaux E, Collins SL, Jurkovic D, Burton GJ. Accreta placentation: a systematic review of prenatal ultrasound imaging and grading of villous invasiveness. Am J Obstet Gynecol. 2016;215(6):712-21. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ajog.2016.07.044
Barzilay E, Brandt B, Gilboa Y, Kassif E, Achiron R, Raviv-Zilka L, et al. Comparative analysis of ultrasound and MRI in the diagnosis of placenta accreta spectrum. J Matern Fetal Amp Neonatal Med. 2020;35(21):4056-9. DOI: https://doi.org/10.1080/14767058.2020.1846699
Guo P, Wu Y, Yuan X, Wan Z. Clinical diagnostic value and analysis of MRI combined with ultrasound in prenatal pernicious placenta previa with placenta accreta. Ann Palliat Med. 2021;10(6):6753-9. DOI: https://doi.org/10.21037/apm-21-1285
Jha P, Poder L, Bourgioti C, Bharwani N, Lewis S, Kamath A, et al. Society of Abdominal Radiology (SAR) and European Society of Urogenital Radiology (ESUR) joint consensus statement for MR imaging of placenta accreta spectrum disorders. Eur Radiol. 2020;30:2604-15. DOI: https://doi.org/10.1007/s00330-019-06617-7
Pinas-Carrillo A, Chandraharan E. Conservative surgical approach: The Triple P procedure. Best Pract Res Clin Obstet Gynaecol. 2021;72:67-74. DOI: https://doi.org/10.1016/j.bpobgyn.2020.07.009
Ioffe YJM, Burruss S, Yao R, Tse B, Cryer A, Mukherjee K, et al. When the balloon goes up, bloo d transfusion goes down: a pilot study of REBOA in placenta accreta spectrum disorders. Trauma Surg Amp Acute Care Open [Internet]. 2021 [cited 2024 Jun 9];6(1):e000750. Available from: https://tsaco.bmj.com/content/6/1/e000750 DOI: https://doi.org/10.1136/tsaco-2021-000750
Staniczek J, Manasar-Dyrbus M, Skowronek K, Winkowska E, Stojko R. Foley Catheter as a Tourniquet for Peripartum Hemorrhage Prevention in Patients with Placenta Accreta Spectrum – A Two Case Report and a Review of the Literature [Internet]. 2023[cited 2024 Jul 8];59(4):641. Available from: https://www.mdpi.com/1648-9144/59/4/641 DOI: https://doi.org/10.3390/medicina59040641
Huang J, Zhang X, Liu L, Duan S, Pei C, Zhao Y, et al. Placenta Accreta Spectrum Outcomes Using Tourniquet and Forceps for Vascular Control. Front Med [Internet]. 2021 [cited 2024 Jul 6];8:557678. Available from: https://www.frontiersin.org/journals/medicine/articles/10.3389/fmed.2021.557678/full DOI: https://doi.org/10.3389/fmed.2021.557678
Lakatosh VP, Lakatosh PV, Kupchik VI, Antoniuk MI, Dola OL. CLAP – nova metodyka orhanozberihal'noi operatsii pry peredlezhanni ta istynnomu vroschenni platsenty v rubets' matky pislia poperedn'oho kesarevoho roztynu [CLAP – a new organ-preserving surgery for combined placenta praevia accreta vera into the uterine cicatrix after the previous cesarean section]. Reproduktyvna endokrynolohiia. 2021;60:15-9. DOI: http://dx.doi.org/10.18370/2309-4117.2021.60.15-19 (in Ukrainian)
Makarenko MM, Govseev DA, Aksenov VB. Ehffektivnaya metodika pri krovotecheniyakh vo vremya kesareva secheniya (RENIS II – remodelirovanie nizhnego segmenta matki). [An effective technique for bleeding during cesarean section (RENIS II - remodeling of the lower uterine segment)]. Health Woman. 2013;4:48-9. (in Russian)
Lakatosh VP, Lakatosh PV, Kupchik VI, Kostenko OIu, Antoniuk MI. Kompresiia nyzhn'omatkovoho sehmenta (KONYS) – nova metodyka zupynky krovotechi pid chas kesarevoho roztynu na foni peredlezhannia platsenty [Compression of the lower uterine segment (COLUS) is an effective method of bleeding cessation during caesarean section on the background of placenta previa]. Reproduktyvna endokrynolohiia. 2020;4:67-71. DOI: https://doi.org/10.18370/2309-4117.2020.54.67-71 (in Ukrainian)
Pro vnesennia zmin do nakaziv Ministerstva okhorony zdorov'ia Ukrainy vid 29 hrudnia 2005 roku №782 ta vid 31 hrudnia 2004 roku №676 [On Amendments to the Orders of the Ministry of Health of Ukraine No. 782 dated December 29, 2005 and No. 676 dated December 31, 2004] Nakaz MOZ Ukrainy vid 24.03.2014 roku № 205 [Internet]. Kyiv; 2014 [tsytovano 2024 Ser 21]. Dostupno: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0205282-14#Text (in Ukrainian)
Shainker SA, Coleman B, Timor-Trisch IE, Bhide A, Bromley B, Cahill AG, et al. Special Report of the Society for Maternal-Fetal Medicine Placenta Accreta Spectrum Ultrasound Marker Task Force: Consensus on definition of markers and approach to the ultrasound examination in pregnancies at risk for placenta accreta spectrum. Am J Obstet Gynecol. 2021;224(1):B2-B14. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ajog.2020.09.001
Fox KA, Cassady CI, Collins S, Einerson BD, Hobson SR, Palacios-Jaraquemada JM, et al. Placenta Accreta Spectrum 2021: Roundtable Discussion. J Ultrasound Med. 2022;41(1):7-15. DOI: https://doi.org/10.1002/jum.15685
Chantraine F, Stefanovic V, Braun T, Calda P, Martinelli P, Collins SL. When a rare condition creates a scientific society: The history of the International Society for Placenta Accreta Spectrum (IS‐PAS). Acta Obstet Gynecol Scand. 2021;100(S1):3-6. DOI: https://doi.org/10.1111/aogs.14077
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Критерії авторського права, форми участі та авторства
Кожен автор повинен був взяти участь в роботі, щоб взяти на себе відповідальність за відповідні частини змісту статті. Один або кілька авторів повинні нести відповідальність в цілому за поданий для публікації матеріал - від моменту подачі до публікації статті. Авторитарний кредит повинен грунтуватися на наступному:
- істотність частини вклада в концепцію і дизайн, отри-мання даних або в аналіз і інтерпретацію результатів дослідження;
- написання статті або критичний розгляд важливості її інтелектуального змісту;
- остаточне твердження версії статті для публікації.
Автори також повинні підтвердити, що рукопис є дійсним викладенням матеріалів роботи і що ні цей рукопис, ні інші, які мають по суті аналогічний контент під їх авторством, не були опубліковані та не розглядаються для публікації в інших виданнях.
Автори рукописів, що повідомляють вихідні дані або систематичні огляди, повинні надавати доступ до заяви даних щонайменше від одного автора, частіше основного. Якщо потрібно, автори повинні бути готові надати дані і повинні бути готові в повній мірі співпрацювати в отриманні та наданні даних, на підставі яких проводиться оцінка та рецензування рукописи редактором / членами редколегії журналу.
Роль відповідального учасника.
Основний автор (або призначений відповідальний автор) буде виступати від імені всіх співавторів статті в якості основного кореспондента при листуванні з редакцією під час процесу її подання та розгляду. Якщо рукопис буде прийнята, відповідальний автор перегляне відредагований машинописний текст і зауваження рецензентів, прийме остаточне рішення щодо корекції і можливості публікації представленої рукописи в засобах масової інформації, федеральних агентствах і базах даних. Він також буде ідентифікований як відповідальний автор в опублікованій статті. Відповідальний автор несе відповідальність за подтверждленіе остаточного варіанта рукопису. Відповідальний автор несе також відповідальність за те, щоб інформація про конфлікти інтересів, була точною, актуальною і відповідала даним, наданим кожним співавтором.Відповідальний автор повинен підписати форму авторства, що підтверджує, що всі особи, які внесли істотний внесок, ідентифіковані як автори і що отримано письмовий дозвіл від кожного учасника щодо публікації представленої рукописи.
