МАРКЕРИ ПРОГНОЗУВАННЯ МАНІФЕСТАЦІЇ ГЛОМЕРУЛОНЕФРИТУ У ПОСТКОВІДНИХ ПАЦІЄНТІВ

Автор(и)

  • Б. Горбан Буковинський державний медичний університет , Україна
  • Л. Зуб Буковинський державний медичний університет , Україна

DOI:

https://doi.org/10.24061/2413-4260.XIV.2.52.2024.17

Ключові слова:

гломерулонефрит; маніфестація; кластеризація; Ковід-19; ІЛ-1 β; ІЛ-6; ІЛ-10.

Анотація

В останній час у науковій медичній літературі з’являються повідомлення про виникнення патології нирок після COVID-19 середньої важкості, які виявляють через 1 рік після даної вірусної інфекції. Дуже часто такі зміни виявляють вперше. Зараз відомо, що після важкого перебігу COVID-19 у нирках знаходять ураження інтерстицію, із плином часу також доєднуються ще й гломерулярні зміни. Сьогодні немає однозначної відповіді, які зміни переважають у пацієнтів після COVID-19 середньої важкості. Велику зацікавленість викликає вірогідність маніфестації гломерулонефриту через
1 рік після COVID-19 середньої важкості.
Метою дослідження було виявити можливий взаємозв’язок між COVID-19 середньої важкості та маніфестацією гломерулонефриту.
Матеріали і методи. Ми дослідили 25 пацієнтів з хронічним гломерулонефритом I-II стадії (GN), які хворіли на COVID-19 середньої тяжкості 1 рік тому, 27 пацієнтів, які хворіли COVID середньої тяжкості 1 рік тому без виникнення гломерулонефриту та 20 здорових осіб без анамнезу COVID-19. Було застосовано кластерні та класифікаційні методи Data Mining, імуноферментний метод для дослідження вмісту ІЛ-1 β, ІЛ-6, ІЛ-10 крові та сечі.
Ми вивчили можливі взаємозв’язки між COVID-19 середньої тяжкості та маніфестацією гломерулонефриту. Для цього було застосовано три різних методи кластеризації, які мають базу абсолютно різних математичних теорій: класичний метод k-середніх, карти Кохонена (нейронні мережі), нечіткі k-середні (нечітка логіка). Дослідження виконані у рамках НДР кафедри внутрішньої медицини Буковинського державного медичного
університету «Клінічно- патогенетичне обгрунтування диференційованого лікування хворих з поєднаною патологією внутрішніх органів» (0122U002209 02.2022-12.2026).
Результати. Виявлено значне підвищення вмісту ІЛ-1β (р<0,05), ІЛ-6 (р<0,05) та зниження вмісту ІЛ-10 крові та сечі (р<0,05) у пацієнтів з хронічним гломерулонефритом, які перехворіли на COVID-19 середньої тяжкості 1 рік тому (р<0,05), та зниження вмісту ІЛ-10 тільки крові у пацієнтів, які хворіли COVID-19 середньої тяжкості 1 рік тому без подальшого розвитку гломерулонефриту (р<0,05). Методика кластеризації дала змогу підтвердити зв’язок між COVID-19 середньої тяжкості та гломерулонефритом. Виявлено показники, що мають значення: ІЛ-1β сечі, ІЛ-6 сечі, ІЛ-6 крові. Основний фактор, який характеризує належність пацієнта до кластеру здорових, є ІЛ-1β сечі з однаковою пороговою величиною – 4,953≤ ІЛ-1β сечі ≤ 9,431, але фактором, який визначає належність до типу захворювання, є фактор ІЛ-6 сечі (ІЛ-6 сечі> 4,294). Такий аналіз дає підстави вважати, що COVID-19 середньої тяжкості може мати ознаки фактору, що спричиняє маніфестацію гломерулонефриту.
Висновок. У клінічній практиці може бути використаний метод кластерного та класифікаційного аналізу, який визначає основні чинники для діагностики та прогнозування (ІЛ-1β сечі, ІЛ-6 сечі, ІЛ-6 крові). Цей метод діагностики, який відрізняється від звичайних регресійних методів, базується на застосуванні кластерних та класифікаційних методів Data Mining, надає змогу встановлювати взаємозв’язок між діагнозом COVID-19 середньої тяжкості та гломерулонефритом, що маніфестує через 1 рік.

Посилання

Bilokon' OO, Lytvyn KIu. Otsinka rivnia syrovatkovoho interleikinu-10 zalezhno vid demohrafichnykh ta zalezhnykh kliniko-laboratornykh kharakterystyk koronavirusnoi khvoroby-19 u hospitalizovanykh patsiientiv[Assessment of serum interleukin-10 levels depending on demographic and dependent clinical and laboratory characteristics of coronavirus disease-19 in hospitalized patients]. Tuberkul'oz, lehenevi khvoroby, VIL-infektsiia. 2024;1:21-7. doi: 10.30978/TB2024-1-21 (in Ukrainian)

Kolesnyk MO. COVID-19 ta nyrky. Ukrains'kyi zhurnal nefrolohii ta dializu [COVID-19 and kidney]. 2020;3:73-9. doi: 10.31450/ukrjnd.3(67).2020.10 (in Ukrainian)

Kopcha VS, Bondarenko AM, Sai IV. COVID-19: osoblyvosti urazhennia lehen' i prychyny poshkodzhennia nyrok [COVID-19: Features of Lung Damage and Causes of Kidney Damage]. Klinichna imunolohiia. Alerholohiia. Infektolohiia. 2021;4:20-5. (in Ukrainian)

Lytvyn KIu, Bilokon' OO. Chynnyky, yaki asotsiiovani z variabel'nistiu rivnia interleikinu-6 u patsiientiv iz COVID-19 [Factors associated with variability in il-6 levels in patients with COVID-19]. Infektsiini khvoroby. 2023;2:9-14. doi: 10.11603/1681-2727.2023.2.14097 (in Ukrainian)

Ryzhov OA, Penkin YuM. Statystychni metody opratsiuvannia rezul'tativ medychno-biolohichnykh doslidzhen'[Statistical methods for processing the results of medical and biological research]. L'viv: Mahnoliia 2006, 2021. 160 s. (in Ukrainian)

Hirsch J.S., Ng J.H., Ross D.W., Sharma P., Shah H.H., Barnett R.L., Hazzan A.D., Fishbane S., Jhaveri K.D., Abate M., et al. Acute Kidney Injury in Patients Hospitalized with COVID-19. Kidney Int. 2020;98:209–218. doi: 10.1016/j.kint.2020.05.006.

Coomes EA, Haghbayan H. Interleukin-6 in Covid-19: A systematic review and meta-analysis. Rev Med Virol[Internet]. 2020[cited 2024 Apr 6];30(6):1-9. Available from: https://onlinelibrary.wiley.com/doi/10.1002/rmv.2141 doi: 10.1002/rmv.2141

The Renal Association. Covid-19 surveillance report for renal centers in the UK: All regions and centres – 1 September to 29 December 2020. 2020. 14p. Avialable from: https://ukkidney.org/sites/renal.org/files/ALL_REGIONS_CENTRES_covid_report_29122020.pdf

Ghofrani Nezhad M, Jami G, Kooshkaki O, Chamani S, Naghizadeh A. The Role of Inflammatory Cytokines (Interleukin-1 and Interleukin-6) as a Potential Biomarker in the Different Stages of COVID-19 (Mild, Severe, and Critical). J Interferon Cytokine Res. 2023;43(4):147-63. doi: 10.1089/jir.2022.0185

Hassan AE, Nosair NA, Ahmed MH, Sherif DE, Habib EM, Farahat N. Relation Between Interleukin-6, Interleukin-10 And Interleukin-2 Receptor And Mortality In Severely Ill COVID-19 Patients. J Pak Med Assoc. 2023;73(4 Suppl 4):S179-83. doi: 10.47391/jpma.egy-s4-36

Honore PM, Hoste E, Molnár Z, Jacobs R, Joannes-Boyau O, Malbrain MLNG, et al. Cytokine removal in human septic shock: where are we and where are we going? Ann Intensive Care[Internet]. 2019[cited 2024 Apr 7];9:56. Available from: https://annalsofintensivecare.springeropen.com/articles/10.1186/s13613-019-0530-y doi: 10.1186/s13613-019-0530-y

Hu H, Wu A, Mu X, Zhou H. Role of Interleukin 1 Receptor 2 in Kidney Disease. J Interferon Cytokine Res. 2024;44(4):170-7. doi: 10.1089/jir.2023.0172

Lu L, Zhang H, Dauphars DJ, He YW. A Potential Role of Interleukin 10 in COVID-19 Pathogenesis. Trends Immunol. 2021;42(1):3-5. doi: 10.1016/j.it.2020.10.012

Mardi A, Meidaninikjeh S, Nikfarjam S, Majidi Zolbanin N, Jafari R. Interleukin-1 in COVID-19 Infection: Immunopathogenesis and Possible Therapeutic Perspective. Viral Immunol. 2021;34(10):679-88. doi: 10.1089/vim.2021.0071

Mizdrak M, Kumrić M, Kurir TT, Božić J. Emerging Biomarkers for Early Detection of Chronic Kidney Disease. J Pers Med[Internet]. 2022[cited 2024 Feb 18];12(4):548. Available from: https://www.mdpi.com/2075-4426/12/4/548 doi: 10.3390/jpm12040548

Melville NA. Nephrologists on Lessons Learned With Kidney Disease in CОVID-19. Medscape[Internet]. 2020[cited 2024 Apr 8]. Available from: https://www.medscape.com/viewarticle/928346?form=fpf

Naicker S, Yang C-W, Hwang S-J, Liu B-C, Chen J-H, Jha V. The Novel Coronavirus 2019 Epidemic and Kidneys. Kidney International. 2020;97(5):824-8. doi:10.1016/j.kint.2020.03.001

Richardson S, Hirsch JS, Narasimhan M, et al. Presenting characteristics, comorbidities, and outcomes among 5700 patients hospitalized with COVID-19 in the New York City area. JAMA. 2020;323(20):2052-9. doi: 10.1001/jama.2020.6775

Rizvi S, Rizvi SMS, Raza ST, Abbas M, Fatima K, Zaidi ZH, et al. Implication of single nucleotide polymorphisms in Interleukin-10 gene (rs1800896 and rs1800872) with severity of COVID-19. Egypt J Med Hum Genet [Internet]. 2022[cited 2024 Jan 26];23(1):145. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC9526386/pdf/43042_2022_Article_344.pdf doi: 10.1186/s43042-022-00344-3

Ronco C, Bellomo R, Kellum JA. Acute kidney injury. Lancet. 2019;394(10212):1949-64. doi: 10.1016/s0140-6736(19)32563-2

Rostami-Far Z, Rahmani K, Mansouri K, Khadem Erfan MB, Shaveisi-Zadeh F, Nikkhoo B. Genetic Regulation of Interleukin-6 and Interleukin-10 in COVID-19 Infection. Rep Biochem Mol Biol. 2023;12(2):284-93. doi: 10.61186/rbmb.12.2.284

Runkler TA, Bezdek JC. Web mining with relational clustering. Int J Approximate Reasoning. 2003;32(2-3):217-36.

Kunutsor SK, Laukkanen JA. Renal complications in Covid-19: a systematic review and meta-analysis. Ann Med. 2020;52(7):345-53. doi: 10.1080/07853890.2020.1790643

Zhang Y, Xiao M, Zhang S, Xia P, Cao W, Jiang W, et al. Coagulopathy and antiphospholipid antibodies in patients with Covid-19. N Engl J Med[Internet]. 2020[cited 2024 May 4];382:e38. Available from: https://www.nejm.org/doi/10.1056/NEJMc2007575?url_ver=Z39.88-2003&rfr_id=ori:rid:crossref.org&rfr_dat=cr_pub%20%200pubmed doi: 10.1056/nejmc2007575

Zhou F, Yu T, Du R, Fan G, Liu Y, Liu Z, et al. Clinical course and risk factors for mortality of adult inpatients with COVID-19 in Wuhan, China: a retrospective cohort study. Lancet. 2020;395(10229):1054-62. doi: 10.1016/S0140-6736(20)30566-3

Zub LO, Horban BV, Kulachek VT. The link between moderate COVID-19 and delayed manifestation of glomerulonephritis: Insights from cluster analysis of TGF-β1 and VEGF levels. Ukr J Nephr Dial. 2024;1:44-50. doi: 10.31450/ukrjnd.1(81).2024.05

Varga Z, Flammer AJ, Steiger P, Haberecker M, Andermatt R, Zinkernagel AS, et al. Endothelial cell infection and endotheliitis in COVID-19. Lancet. 2020;395(10234):1417-8. doi: 10.1016/s0140-6736(20)30937-5

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-07-04

Як цитувати

Горбан, Б., & Зуб, Л. (2024). МАРКЕРИ ПРОГНОЗУВАННЯ МАНІФЕСТАЦІЇ ГЛОМЕРУЛОНЕФРИТУ У ПОСТКОВІДНИХ ПАЦІЄНТІВ. Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина, 14(2(52), 116–121. https://doi.org/10.24061/2413-4260.XIV.2.52.2024.17