ОСОБЛИВОСТІ МІКРОБНОЇ КОЛОНІЗАЦІЇ КИШЕЧНИКУ ПРИ КОЛЬКАХ У НЕМОВЛЯТ, В АНАМНЕЗІ ЯКИХ БУЛА АНТИБІОТИКОТЕРАПІЯ

Автор(и)

  • О. Моштук Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, МОЗ України, Україна
  • М. Кісельова Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, МОЗ України, Україна

DOI:

https://doi.org/10.24061/2413-4260.XIV.2.52.2024.6

Ключові слова:

немовлята; кольки; мікробна колонізація кишечнику

Анотація

Дослідження, присвячені проблемі кольок у немовлят, показують неоднозначність у висновках щодо їх етіології, патогенезу, діагностики та менеджменту. Вони свідчать про те, що кольки залишаються актуальною темою для подальших досліджень. Експериментальні дані не підтверджують твердження про те, що кольки є самообмежувальним і безпечним процесом.
Навпаки, описані можливі наслідки впливу кольок на поведінку та якість травлення, що порушуються, свідчать про те, що це маловивчений феномен.
Мета дослідження: оцінити порівняльний зв’язок між якісною мікробною колонізацією та станом процесів травлення у кишечнику і розвитком кольок у немовлят віком від 2 тижнів до 6 міс, яких лікували антибіотиками в період від народження до 5 міс віку, з урахуванням клінічної важкості проявів кольок, шляхом вивчення порівняльних характеристик клініко- демографічних показників та якісних результатів бактеріологічного дослідження калу.
Матеріали і методи дослідження. У дослідженні, в яке було залучено 103 немовлят з кольками, діагностованими за Римськими критеріями IV, віком з 2-х тижнів життя до 6 місяців, середній вік 2 місяці, в анамнезі яких було лікування антибіотиками. Основну групу сформували немовлята з важким перебігом кольок (n=43), немовлята з легкими клінічними проявами кольок увійшли в групу порівняння (n=34). Визначали особливості мікробної колонізації кишечнику та функціонального стану травлення за результатами вивчення копрограми при кольках. Для досягнення поставленої мети нами проведено макроскопічне і мікроскопічне дослідження калу, оцінку клініко- анамнестичних показників: акушерського анамнезу, терміну гестації, статі, антропометричних даних, анамнезу захворювання, нозологічної характеристики захворювань та отриманого немовлятами
лікування.
Матеріали публікації щодо обстеження, лабораторних і наукових досліджень та лікування хворих відповідають нормам біоетики, що засвідчено висновком комісії з біоетики Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького (протокол № 1 від 25.01.2021 року). Матеріали публікації щодо дотримання етичних та морально – правових принципів при виконанні роботи відповідають нормам біоетики, що засвідчено висновком комісії з біоетики Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького (протокол № 3 від 18.03.2024 року). Інформована письмова згода від батьків пацієнтів була отримана перед початком дослідження з роз’ясненням мети, завдань та методів лабораторного дослідження. Статистичний аналіз проводили з використанням методів описової і аналітичної статистики. У зв’язку з негаусівським розподілом отриманих даних (перевірка за допомогою критерію Шапіро- Вілкса) середні величини подавали як медіану із 1 та 3 квартилями (Ме [25 %; 75 %]). Їх порівняння між досліджуваними групами проводили за допомогою критерію Манна- Уїтні (U). Відсоткові показники представлено у вигляді часток із середньою арифметичною похибкою (Р±mр, %). Для порівняння частот у групах застосовували точний критерій Фішера (F) у малих вибірках та критерій Пірсона (X2) у більших вибірках. Для оцінки кореляції непараметричних і рангових характеристик використовували критерій
Тау- Кендала. Мінімальним значенням достовірності усіх отриманих даних вважали р<0,05. Комплекс досліджень проведено у межах виконання запланованих тем науково- дослідних робіт кафедри педіатрії і неонатології ФПДО Львівського національного медичного університету (ЛНМУ) ім. Данила Галицького: «Вивчення впливу екологосоціальних та мікроекосоціальних чинників на розвиток патологічного стану у дітей шляхом удосконалення методів ранньої діагностики, лікування, профілактики» (2019-2023, № державної реєстрації: 0114U000108).
Результати. Результати проведеного нами мікробіологічного дослідження калу узгоджуюються з тим, що порушення балансу мікробного «пейзажу» кишечнику є передбачуваним джерелом утворення надмірної кількості газів у ньому та яскравої клінічної маніфестації кольок у немовлят, в анамнезі яких була антибіотикотерапія. Немовлят з важким клінічним перебігом кольок порівняно з немовлятами, кольки у яких мали легкий перебіг, відрізняла тяжкість проявів кольок за тривалість періодів «безпричинного» плачу (год.): в основній групі більше половини дітей (55,81±7,57 %) мали 3 ступінь тяжкості та більше третини (37,21±7,37 %) – 2 ступінь, тоді як у групі порівняння в усіх дітей (100 %) була 1 ступінь тяжкості стану (р<0,001).
У немовлят з важким перебігом кольок при бактеріологічному дослідженні калу спостерігалося значне зменшення біфідобактерій, лактобацил, кишкової палички, що у свою чергу, обумовлювало суттєву активізацію умовно- патогенних ентеробактерій та ентерококів, а з присутністю в копрограмі йодофільних бактерій вказувало на те, що кольки є різновидом функціональних розладів травлення, бродильної диспепсії, зокрема, у немовлят віком від 2 тиж до 6 міс., в анамнезі яких була антибіотикотерапія. Отримано достовірну різницю між показниками копрограми у дітей досліджуваних груп, а саме реакція калу у немовлят була кисла, р<0,001. Із загальної кількості досліджуваних осіб діти основної групи (81,40 %) мали нейтральний жир у зразках випорожнень, виявлені жирні кислоти (67,44 %), р<0,001. Спостерігали наявність йодофільної флори у немовлят основної
групи 88,37 відносно 61,76 %, (р=0,008), наявні мила 88,37 % в основній групі та 26,47 % – у порівняльній (р<0,001) та слизу 83,72 % в основній та 0 в групі порівняння, р<0,001. Ці дані свідчать про відмінності в процесах травлення, зміни у складі мікробіоти та недостатність перетравлення в тонкій кишці, що передує бродильній диспепсії. Результати проведеного нами дослідження доповнили дані про те, що патологічна мікробна колонізація та фукціональні порушення процесів травлення у всіх відділах кишечнику сприяють підсиленню процесів бродіння в товстому кишечнику та є передбачуваним джерелом надмірного утворення кишкових газів у немовлят і маніфестації кольок. Подальші дослідження з вивчення патогенетичних механізмів кольок і визначення причинно- наслідкового взаємозв’язку між етіологічними чинниками і яскравістю клінічних проявів кольок, з урахуванням впливу антибіотикотерапії в перші 5 місяців життя на мікробіом кишечника, дозволить розробляти ефективні стратегії профілактики та лікування кольок у немовлят.
Висновки. 1. Результати проведеного нами мікробіологічного дослідження калу узгоджуюються з тим, що порушення балансу мікробного «пейзажу» кишечнику є передбачуваним джерелом утворення надмірної кількості газів у ньому та яскравої клінічної маніфестації кольок у немовлят, в анамнезі яких була антибіотикотерапія.

2. Немовлят з важким клінічним перебігом кольок, порівняно з немовлятами, кольки у яких мали легкий перебіг, відріз-
нялася тяжкістю проявів кольок за тривалістю періодів «безпричинного» плачу (год): в основній групі більше половини дітей
(55,81±7,57 %) мали 3 ступінь тяжкості та більше третини (37,21±7,37 %) – другу, тоді як в групі порівняння в усіх дітей (100 %)
була 1 ступінь тяжкості стану (р<0,001).
3. У немовлят з важким перебігом кольок при бактеріологічному дослідженні калу спостерігалося значне зменшення біфідобактерій, лактобацил, кишкової палички, що, в свою чергу, зумовлювало суттєву активізацію умовно- патогенних ентеробактерій та ентерококів.
4. Отримано достовірну різницю між показниками копрограми у дітей досліджуваних груп, а саме реакція калу у немовлят була кисла. Із загальної кількості досліджуваних осіб основної групи мали нейтральний жир у зразках випорожнень, виявлені жирні кислоти, наявна йодофільна флора, мила та слиз. Ці дані свідчать про відмінності в процесах травлення, зміни у складі мікробіоти та недостатність перетравлення в тонкій кишці, що передує бродильній диспепсії.

Посилання

Indrio F, Dargenio VN, Francavilla R, Szajewska H, Vandenplas Y. Infantile Colic and Long-Term Outcomes in Childhood: A Narrative Synthesis of the Evidence. Nutrients. 2023 Jan 25;15(3):615. doi: 10.3390/nu15030615. PMID: 36771322; PMCID: PMC9921915.

Ouald Chaib A, Levy EI, Ouald Chaib M, Vandenplas Y. The influence of the gastrointestinal microbiome on infant colic. Expert Rev Gastroenterol Hepatol. 2020 Oct;14(10):919-932. doi: 10.1080/17474124.2020.1791702. Epub 2020 Jul 21. PMID: 32633578

Indrio F, Dargenio VN, Giordano P, Francavilla R. Preventing and Treating Colic. Adv Exp Med Biol. 2019;1125:49-56. doi: 10.1007/5584_2018_315. PMID: 30656551.

Milani C, Duranti S, Bottacini F, Casey E, Turroni F, Mahony J, Belzer C, Delgado Palacio S, Arboleya Montes S, Mancabelli L, Lugli GA, Rodriguez JM, Bode L, de Vos W, Gueimonde M, Margolles A, van Sinderen D, Ventura M. The First Microbial Colonizers of the Human Gut: Composition, Activities, and Health Implications of the Infant Gut Microbiota. Microbiol Mol Biol Rev. 2017 Nov 8;81(4):e00036-17. doi: 10.1128/MMBR.00036-17. PMID: 29118049; PMCID: PMC5706746.

Iwanczak B, Iwanczak F. (2017). Zaburzenia czynnosciowe przewodu pokarmowego u niemowlat i malych dzieci. IV Kryteria Rzymskie. Polski merkuriusz lekarski: organ Polskiego Towarzystwa Lekarskiego. 43 (253): 35-40.

Koppen IJ, Nurko S, Saps M, Di Lorenzo C, Benninga MA. The pediatric Rome IV criteria: what's new? Expert Rev Gastroenterol Hepatol. 2017 Mar;11(3):193-201. doi: 10.1080/17474124.2017.1282820. Epub 2017 Jan 24. PMID: 28092724.

Murphy TW, Freking BA, Bennett GL, Keele JW. Development, selection criteria, and performance of Composite IV sheep at the U.S. Meat Animal Research Center. Transl Anim Sci. 2020 Dec 22;4(Suppl 1):S150-S154. doi: 10.1093/tas/txaa125. PMID: 33381741; PMCID: PMC7754236.

Indrio F, Dargenio VN, Francavilla R, Szajewska H, Vandenplas Y. Infantile Colic and Long-Term Outcomes in Childhood: A Narrative Synthesis of the Evidence. Nutrients. 2023 Jan 25;15(3):615. doi: 10.3390/nu15030615. PMID: 36771322; PMCID: PMC9921915.

Shadrin O.H., Horianska M.H. Suchasni pidkhody do korektsii funktsionalnykh rozladiv kyshechnyka v ditei rannoho viku. [Modern approaches to the correction of functional intestinal disorders in young children.] Zdorov`ia dytyny.2024.1.41-48 (in Ukrainian)

Khan A. An infant with inconsolable crying. Am J Emerg Med. 2022 May;55:227.e5-227.e6. doi: 10.1016/j.ajem.2021.12.066. Epub 2021 Dec 30. PMID: 34996648.

Nesterovska O. Kolky u ditei: stan problemy ta pidkhody do likuvannia. [Colic in children: state of the problem and approaches to treatment] Zdorovia Ukrainy [Internet]. Pediatriia; Traven 2021. Dostupno na https://health-ua.com/article/68501-kolki-udtej-stan-problemi-tapdhodi-dolkuvannya

Banks JB, Rouster AS, Chee J. Infantile Colic. 2023 Oct 29. In: StatPearls [Internet]. (in Ukrainian)

Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; 2024 Jan–. PMID: 30085504.

Indrio F, Dargenio VN, Francavilla R, Szajewska H, Vandenplas Y. Infantile Colic and Long-Term Outcomes in Childhood: A Narrative Synthesis of the Evidence. Nutrients. 2023 Jan 25;15(3):615. doi: 10.3390/nu15030615. PMID: 36771322; PMCID: PMC9921915.

Gelfand AA, Goadsby PJ, Allen IE. The relationship between migraine and infant colic: a systematic review and meta-analysis. Cephalalgia. 2015 Jan;35(1):63-72. doi: 10.1177/0333102414534326. Epub 2014 May 22. PMID: 24853164.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-07-04

Як цитувати

Моштук, О., & Кісельова, М. (2024). ОСОБЛИВОСТІ МІКРОБНОЇ КОЛОНІЗАЦІЇ КИШЕЧНИКУ ПРИ КОЛЬКАХ У НЕМОВЛЯТ, В АНАМНЕЗІ ЯКИХ БУЛА АНТИБІОТИКОТЕРАПІЯ. Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина, 14(2(52), 34–41. https://doi.org/10.24061/2413-4260.XIV.2.52.2024.6