ОНТОГЕНЕТИЧНІ ПЕРЕТВОРЕННЯ КІСТОК ОЧНОЇ ЯМКИ ЛЮДИНИ
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-4260.XIV.1.51.2024.14Ключові слова:
кістки черепа; очна ямка; пренатальний розвиток; анатомічна мінливість; людинаАнотація
З’ясування джерел закладки кісток очної ямки людини, уточнення послідовності їх осифікації дозволить створити
морфологічне підгрунтя для ефективного тлумачення даних моніторингу стану плода, сприятиме ранній діагностиці
варіантів будови та можливих вад розвитку голови, органа зору та суміжних структур.
Мета дослідження. З’ясувати джерела закладки, хронологію скостеніння, особливості вікових топографо-
анатомічних змін кісток очної ямки людини.
Матеріал і методи дослідження. Досліджено 18 серій гістологічних зрізів препаратів зародків та передплодів людини
віком 4-12 тижнів внутрішньоутробного розвитку (4,0-80,0 мм тім’яно-куприкової довжини) та препарати 12 плодів
віком 4-9 місяців внутрішньоутробного розвитку (130,0-450,0 мм тім’яно-п’яткової довжини) з використанням комплексу
методів морфологічного дослідження (антропометрія, морфометрія, виготовлення гістологічних зрізів, препарування,
тривимірне реконструювання серій гістологічних зрізів та комп’ютерних томограм, статистичний аналіз).
Дослідження проводилося відповідно до основних положень Конвенції Європейського Союзу про права людини та
біомедицину (1997), а також Гельсінської декларації про етичні принципи медичних досліджень із залученням людей
(1964-2008), Директив ЄС № 609 (1986), Наказу МОЗ України № 690 від 23.09.2009.
Робота виконувалась в рамках ініціативної науково- дослідної роботи кафедри гістології, цитології та ембріології
закладу вищої освіти Буковинського державного медичного університету «Структурно- функціональні особливості
тканин і органів в онтогенезі, закономірності варіантної, конституційної, статево- вікової та порівняльної морфології
людини». Державний реєстраційний номер: 0121U110121. Терміни виконання: 01.2021-12.2025.
Результати дослідження. Перші ознаки виникнення осередків скостеніння навколо основного нервового
і вісцерального вмісту зачатка очної ямки визначаються у 6-тижневих зародків у вигляді семи хрящових моделей кісток, а перші центри осифікації серед зачатків кісток, які беруть участь у формуванні очної ямки, виявлені у зачатку верхньої щелепи. На 6-му місяці внутрішньоутробного розвитку починаються процеси скостеніння лобової, клиноподібної, решітчастої кісток і верхньої щелепи. Наприкінці 8-го місяця внутрішньоутробного розвитку, завдяки процесам скостеніння малого крила клиноподібної та лобової кісток, очна ямка набуває рис дефінітивної будови.
Із початку плодового періоду онтогенезу людини триває осифікація структур клиноподібної кістки, що призводить до
морфологічних перетворень очної ямки у 5-місячних плодів – вона відмежовується від клино- піднебінної та підскроневої ямок кістковим шаром, формується зоровий канал, а у 6-місячних плодів відбуваються процеси осифікації лобової, клиноподібної, решітчастої кісток і верхніх щелеп, а очноямковий м’яз Мюллера змінює свою структуру на волокнисту.
Аналіз вікової динаміки морфометричних параметрів очної ямки впродовж плодового періоду розвитку дозволив
встановити особливості змін її діаметру, окружності та площі, що виражається математичними функціями:
діаметр очної ямки, мм = –0,2285+0,4704*x; окружність очної ямки, мм = –0,2924+1,4595*x; площа очної ямки,
мм2 = –87,8597+8,0387*x, де х – вік плода людини у тижнях.
Висновок. Критичними періодами розвитку очної ямки є 6-й місяць пренатального онтогенезу, під час якого
спостерігається нерівномірність темпів зростання горизонтального розміру очної ямки відносно вертикального, а її форма повертається до мезоконхальної, яка раніше спостерігалась у передплодів, а також 8-й місяць, під час якого уповільнюється зростання всіх параметрів очної ямки внаслідок інтенсивних процесів органогенезу її вісцеральних структур.
Посилання
Tsyhykalo OV, Kozariichuk NIa, Sykyrytska TB. Dzherela ta khronolohichna poslidovnist zakladky struktur ochnoi yamky liudyny. [Sources and chronological sequence of bookmark structures of the human eye socket] Klinichna ta eksperymentalna patolohiia. 2019;18(3):90-5. doi: 10.26641/1997-9665.2019.4.61-65 (in Ukrainian)
Tsyhykalo OV, Kozariichuk NIa, Yakovets KI, Kulynych HB. Osoblyvosti morfohenezu struktur ochnoi yamky ta orhana zoru u plodiv liudyny. [Peculiarities of morphogenesis and topography of the human eye socket] Bukovynskyi medychnyi visnyk. 2021;25(1):95-102. Dostupno:http://nbuv.gov.ua/UJRN/bumv_2021_25_1_16 (in Ukrainian)
Tsyhykalo OV, Kozariichuk NIa, Yakovets KI, Kulynych HB. Osoblyvosti morfohenezu struktur ochnoi yamky ta orhana zoru u plodiv liudyny. Bukovynskyi medychnyi visnyk. 2021;25(1):95-102. Dostupno: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bumv_2021_25_1_16 (in Ukrainian)
Gospe SM 3rd, Bhatti MT. Orbital Anatomy. Int Ophthalmol Clin. 2018;58(2):5-23. doi: 10.1097/IIO.0000000000000214
de Haan AB, Willekens B, Klooster J, Los AA, van Zwieten J, Botha CP, et al. The prenatal development of the human orbit. Strabismus. 2006;14(1):51-6. doi: 10.1080/09273970600579788
Tawfik HA, Dutton JJ. Embryologic and Fetal Development of the Human Orbit. Ophthalmic Plast Reconstr Surg. 2018;34(5):405-21. doi: 10.1097/IOP.0000000000001172
Gujar SK, Gandhi D. Congenital malformations of the orbit. Neuroimaging Clin N Am. 2011;21(3):585-602. doi: 10.1016/j.nic.2011.05.004
Zhang Q, Wang H, Udagawa J, Otani H. Morphological and morphometric study on sphenoid and basioccipital ossification in normal human fetuses. Congenit Anom (Kyoto). 2011;51(3):138-48. doi: 10.1111/j.1741-4520.2011.00322.x
Burns NS, Iyer RS, Robinson AJ, Chapman T. Diagnostic imaging of fetal and pediatric orbital abnormalities. AJR Am J Roentgenol. 2013;201(6):W797-808. doi: 10.2214/AJR.13.10949
Vachha BA, Robson CD. Imaging of Pediatric Orbital Diseases. Neuroimaging Clin N Am. 2015;25(3):477-501. doi: 10.1016/j.nic.2015.05.009
Ondeck CL, Pretorius D, McCaulley J, Kinori M, Maloney T, Hull A, et al. Ultrasonographic prenatal imaging of fetal ocular and orbital abnormalities. Surv Ophthalmol. 2018;63(6):745-53. doi: 10.1016/j.survophthal.2018.04.006
Belle M, Godefroy D, Couly G, Malone SA, Collier F, Giacobini P, et al. Tridimensional Visualization and Analysis of Early Human Development. Cell. 2017;169(1):161.e12-73. doi: 10.1016/j.cell.2017.03.008
Osanai H, Abe S, Rodríguez-Vázquez J, Verdugo-López S, Murakami G, Ohguro H. Human orbital muscle: a new point of view from the fetal development of extraocular connective tissues. Invest Ophthalmol Vis Sci. 2011;52(3):1501-6. doi: 10.1167/iovs.10-6013
Putterman AM. New Insight Into the Physiologic Function of the Müller Muscle. Ophthalmic Plast Reconstr Surg. 2021;37(6):600-1. doi: 10.1097/IOP.0000000000002044
Vadgaonkar R, Rai R, Prabhu LV, Rai AR, Tonse M, Vani PC. Morphometric study of the medial orbital wall emphasizing the ethmoidal foramina. Surg Radiol Anat. 2015;37(7):809-13. doi: 10.1007/s00276-014-1410-7
Manlove AE, Romeo G, Venugopalan SR. Craniofacial Growth: Current Theories and Influence on Management. Oral Maxillofac Surg Clin North Am. 2020;32(2):167-75. doi: 10.1016/j.coms.2020.01.007
Grzonkowska M, Baumgart M, Badura M, Wiśniewski M, Szpinda M. Morphometric study of the primary ossification center of the frontal squama in the human fetus. Surg Radiol Anat. 2020;42(7):733-40. doi: 10.1007/s00276-020-02425-7
Ten B, Beger O, Esen K, Adanır SS, Hamzaoğlu EC, Çiçek F, et al. Anatomic features of the cranial aperture of the optic canal in children: a radiologic study. Surg Radiol Anat. 2021;43(2):187-99. doi: 10.1007/s00276-020-02604-6
Escaravage GK Jr, Dutton JJ. Age-related changes in the pediatric human orbit on CT. Ophthalmic Plast Reconstr Surg. 2013;29(3):150-6. doi: 10.1097/IOP.0b013e3182859716
Patel D, Tatum SA. Bone Graft Substitutes and Enhancement in Craniomaxillofacial Surgery. Facial Plast Surg. 2023;39(5):556-63. doi: 10.1055/s-0043-1770962
Cornelius C-P, Mayer P, Ehrenfeld M, Metzger MC. The orbits - anatomical features in view of innovative surgical methods. Facial Plast Surg. 2014;30(5):487-508. doi: 10.1055/s-0034-1394303
Ellis E 3rd. Surgical approaches to the orbit in primary and secondary reconstruction. Facial Plast Surg. 2014;30(5):537-44. doi: 10.1055/s-0034-1394100
Piot N, Barry F, Schlund M, Ferri J, Demondion X, Nicot R. 3D printing for orbital volume anatomical measurement. Surg Radiol Anat. 2022;44(7):991-8. doi: 10.1007/s00276-022-02968-x
Berger AJ, Kahn D. Growth and development of the orbit. Oral Maxillofac Surg Clin North Am. 2012;24(4):545-55. doi: 10.1016/j.coms.2012.08.001
Borumandi F, Hammer B, Noser H, Kamer L. Classification of orbital morphology for decompression surgery in Graves' orbitopathy: two-dimensional versus three-dimensional orbital parameters. Br J Ophthalmol. 2013;97(5):659-62. doi: 10.1136/bjophthalmol-2012-302825
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Критерії авторського права, форми участі та авторства
Кожен автор повинен був взяти участь в роботі, щоб взяти на себе відповідальність за відповідні частини змісту статті. Один або кілька авторів повинні нести відповідальність в цілому за поданий для публікації матеріал - від моменту подачі до публікації статті. Авторитарний кредит повинен грунтуватися на наступному:
- істотність частини вклада в концепцію і дизайн, отри-мання даних або в аналіз і інтерпретацію результатів дослідження;
- написання статті або критичний розгляд важливості її інтелектуального змісту;
- остаточне твердження версії статті для публікації.
Автори також повинні підтвердити, що рукопис є дійсним викладенням матеріалів роботи і що ні цей рукопис, ні інші, які мають по суті аналогічний контент під їх авторством, не були опубліковані та не розглядаються для публікації в інших виданнях.
Автори рукописів, що повідомляють вихідні дані або систематичні огляди, повинні надавати доступ до заяви даних щонайменше від одного автора, частіше основного. Якщо потрібно, автори повинні бути готові надати дані і повинні бути готові в повній мірі співпрацювати в отриманні та наданні даних, на підставі яких проводиться оцінка та рецензування рукописи редактором / членами редколегії журналу.
Роль відповідального учасника.
Основний автор (або призначений відповідальний автор) буде виступати від імені всіх співавторів статті в якості основного кореспондента при листуванні з редакцією під час процесу її подання та розгляду. Якщо рукопис буде прийнята, відповідальний автор перегляне відредагований машинописний текст і зауваження рецензентів, прийме остаточне рішення щодо корекції і можливості публікації представленої рукописи в засобах масової інформації, федеральних агентствах і базах даних. Він також буде ідентифікований як відповідальний автор в опублікованій статті. Відповідальний автор несе відповідальність за подтверждленіе остаточного варіанта рукопису. Відповідальний автор несе також відповідальність за те, щоб інформація про конфлікти інтересів, була точною, актуальною і відповідала даним, наданим кожним співавтором.Відповідальний автор повинен підписати форму авторства, що підтверджує, що всі особи, які внесли істотний внесок, ідентифіковані як автори і що отримано письмовий дозвіл від кожного учасника щодо публікації представленої рукописи.
