ОЖИРІННЯ В ДІТЕЙ ЯК ПРЕДИКТОР РОЗВИТКУ МІОПІЇ

Анотація

Вступ. Незважаючи на достатню кількість наукових досліджень, присвячених вивченню факторів ризику міопії, вплив
ожиріння на ступінь ризику розвитку міопії в дитячому віці досліджений недостатньо, що спонукало нас на прикладі дітей зайнятися вивченням цього питання.
Мета – вивчити частоту та ступінь ризику розвитку міопії в дітей із надлишковою масою тіла та ожирінням.
Матеріал і методи. Вибірка дітей для дослідження формувалася поетапно в процесі рандомізації. Перший етап включав одномоментне епідеміологічне дослідження дітей віком від 10-18 років під час проведення профілактичних оглядів у школах м.Чернівці та Чернівецької області (1035 осіб). Первинний скринінг включав антропометрію та оцінку фізичного розвитку. Для детального дослідження відібрано 205 осіб: із надлишковою масою тіла (НМТ, 65 осіб), із ожирінням (75 осіб) та із нормальною масою тіла (65 осіб, група порівняння). Офтальмологічне обстеження включало: візометрію без корекції та з корекцією, авторефрактокератометрію до та після циклоплегії, біомікроскопію, офтальмоскопію, оптичну біометрію ока. Для виявлення статистичної різниці між показниками в групах, розподілених нормально, застосовувався t-критерій достовірності Ст’юдента, ступінь значимості – р. Порівняння груп за якісною ознакою виконували за допомогою критерію χ2 Пірсона. Відмінності вважалися статистично значущими при p < 0,05.
Дизайн дослідження та всі методи, використані в цьому дослідженні, розглянуто та схвалено комісією з біоетики Буковинського державного медичного університету (протокол № 10 від 18.05.2023).
Дослідження проведено в рамках науково- дослідної роботи «Рання діагностика, лікування і профілактика поєднаної патології шлунково- кишкового тракту та щитоподібної залози у дітей» (номер державної реєстрації 0116U002937, термін виконання 02.2016-11.2022 рр.).
Результати дослідження. Частота міопії в дітей із НМТ та ожирінням була вірогідно вищою щодо дітей із середніми по-
казниками маси тіла (χ2 = 3,2, p < 0,05). У школярів із ожирінням та міопією у 2,7 рази частіше спостерігаються захворювання опорно- рухового апарату, у 1,8 рази частіше діагностується патологія вегетативної нервової системи, у 3,1 рази частіше трапляються хронічні захворювання ротоносоглотки ніж у дітей групи порівняння. У всіх групах дітей додатковий ризик найбільший у дітей чиї мати чи батько хворі на міопію (відповідно 49,6 та 41,3 %). Мінімальний атрибутивний ризик асоціюється з дитячими інфекціями в анамнезі (< 1,6 %), гельмінтозами (< 3,9 %), носовими поліпами (< 3,4 %), аденоїдитами (< 2,4 %), травмами хребта під час пологів (< 9,1 %). Співвідношення шансів для розвитку міопії легкого ступеня в групі з НМТ та ожирінням щодо групи порівняння (нормальна маса тіла) становило 1,25 [95 % ДІ 0,56-2,82] та 0,88 [95 % ДІ 0,49-1,58] відповідно, для розвитку помірної міопії – 1,22 [95 % ДІ 0,57-2,59] та 0,82 [95 % ДІ 0,46-1,49] відповідно та для розвитку високого ступеня короткозорості – 1,37 [95 % ДІ 0,51-3,66] та 0,80 [95 % ДІ 0,49-2,09] відповідно.
Висновок. Ризик виникнення міопії вище у дітей із надлишковою масою тіла та ожирінням, що підкреслює важливість та необхідність урахування соматичного стану дитини.