ДО ПИТАННЯ ВИКОРИСТАННЯ ПРОБІОТИЧНИХ ДІЄТИЧНИХ ДОБАВОК У НЕМОВЛЯТ

Автор(и)

  • Т. Знаменська ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук’янової НАМН України» , Україна
  • О. Воробйова ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук’янової НАМН України» , Україна

DOI:

https://doi.org/10.24061/2413-4260.XIII.4.50.2023.23

Ключові слова:

Bifi dobacterium; пробіотики; здоров’я кишечника; мікробіом; немовлята

Анотація

Було доведено, що рід Bifi dobacterium переважає в мікробіоті кишечника немовлят на грудному вигодовуванні
і приносить користь організму, прискорюючи дозрівання імунної відповіді, збалансовуючи імунну систему для
зменшення запалення, покращуючи бар’єрну функцію кишечника і збільшуючи продукцію ацетату. Мікрофлора
дітей на грудному вигодовуванні переважно складається з цих бактерій та їх наявність вважається важливою
в ранньому дитинстві, оскільки вони підтримують здоровий кислотно- лужний баланс, необхідний для нормального
функціонування травних ферментів, запобігають розвитку шкідливих бактерій, впливають на моторику кишечника
(перистальтику) і сприяють нормальній роботі імунної системи. Bifi dobacterium добре пристосований до кишечника
немовлят і еволюціонував разом з мікробіомом кишечника, частково завдяки своїй здатності споживати складні
вуглеводи, що містяться в людському молоці.
Щоб забезпечити переваги, пов’язані з Bifi dobacterium, для всіх немовлят, за останні десятиліття було розроблено
низку комерційних штамів. Оскільки нові інгредієнти стають доступними, їх безпечність та придатність необхідно
оцінювати в доклінічних та клінічних дослідженнях. Розгляд повних клінічних даних щодо використання Bifi dobacterium у дитячому харчуванні має вирішальне значення для кращого розуміння його потенційного впливу на здоров’я і розвиток немовлят. У цій статті ми починаємо підсумовати нещодавні клінічні дослідження з використанням окремих штамів комерціалізованого Bifi dobacterium.

Посилання

Hiraku A, Nakata S, Murata M, Xu C, Mutoh N, Arai S, et al. Early Probiotic Supplementation of Healthy Term Infants with Bifidobacterium longum subsp. infantis M-63 Is Safe and Leads to the Development of Bifidobacterium-Predominant Gut Microbiota: A Double-Blind, Placebo-Controlled Trial. Nutrients [Internet]. 2023[cited 2023 Dec 7];15(6):1402. Available from: https://www.mdpi.com/2072-6643/15/6/1402 doi: 10.3390/nu15061402

Arboleya S, Watkins C, Stanton C, Ross RP. Gut Bifidobacteria Populations in Human Health and Aging. Front Microbiol [Internet]. 2016[cited 2023 Dec 7];7:1204. Available from: https://www.frontiersin.org/articles/10.3389/fmicb.2016.01204/full doi: 10.3389/fmicb.2016.01204

O'Neill I, Schofield Z, Hall LJ. Exploring the role of the microbiota member Bifidobacterium in modulating immune-linked diseases. Emerg Top Life Sci. 2017;1(4):333-49. doi: 10.1042/ETLS20170058

Ling X, Linglong P, Weixia D, Hong W. Protective Effects of Bifidobacterium on Intestinal Barrier Function in LPS-Induced Enterocyte Barrier Injury of Caco-2 Monolayers and in a Rat NEC Model. PLoS One [Internet]. 2016[cited 2023 Dec 7];11(8):e0161635. Available from: https://journals.plos.org/plosone/article?id=10.1371/journal.pone.0161635 doi: 10.1371/journal.pone.0161635

Mitselou N, Hallberg J, Stephansson O, Almqvist C, Melén E, Ludvigsson JF. Cesarean delivery, preterm birth, and risk of food allergy: Nationwide Swedish cohort study of more than 1 million children. J Allergy Clin Immunol. 2018;142(5):1510-14.e2. doi: 10.1016/j.jaci.2018.06.044

Imoto N, Morita H, Amanuma F, Maruyama H, Watanabe S, Hashiguchi N. Maternal antimicrobial use at delivery has a stronger impact than mode of delivery on bifidobacterial colonization in infants: a pilot study. J Perinatol. 2018;38(9):1174-81. doi: 10.1038/s41372-018-0172-1

Henderickx JGE, Zwittink RD, van Lingen RA, Knol J, Belzer C. The Preterm Gut Microbiota: An Inconspicuous Challenge in Nutritional Neonatal Care. Front Cell Infect Microbiol [Internet]. 2019[cited 2023 Dec 7];9:85. Available from: https://www.frontiersin.org/articles/10.3389/fcimb.2019.00085/full doi: 10.3389/fcimb.2019.00085

Makino H, Martin R, Ishikawa E, Gawad A, Kubota H, Sakai T, et al. Multilocus sequence typing of bifidobacterial strains from infant's faeces and human milk: are bifidobacteria being sustainably shared during breastfeeding? Benef Microbes. 2015;6(4):563-72. doi: 10.3920/BM2014.0082

Duranti S, Lugli GA, Mancabelli L, Armanini F, Turroni F, James K, et al. Maternal inheritance of bifidobacterial communities and bifidophages in infants through vertical transmission. Microbiome [Internet]. 2017[cited 2023 Dec 7];5(1):66. Available from: https://microbiomejournal.biomedcentral.com/counter/pdf/10.1186/s40168-017-0282-6.pdf doi: 10.1186/s40168-017-0282-6

Milani C, Mancabelli L, Lugli GA, Duranti S, Turroni F, Ferrario C, et al. Exploring Vertical Transmission of Bifidobacteria from Mother to Child. Appl Environ Microbiol. 2015;81(20):7078-87. doi: 10.1128/AEM.02037-15

Wampach L, Heintz-Buschart A, Hogan A, Muller EEL, Narayanasamy S, Laczny CC, et al. Colonization and Succession within the Human Gut Microbiome by Archaea, Bacteria, and Microeukaryotes during the First Year of Life. Front Microbiol [Internet]. 2017[cited 2023 Dec 7];8:738. Available from: https://www.frontiersin.org/articles/10.3389/fmicb.2017.00738/full doi: 10.3389/fmicb.2017.00738

Underwood MA, German JB, Lebrilla CB, Mills DA. Bifidobacterium longum subspecies infantis: champion colonizer of the infant gut. Pediatr Res. 2015;77(1-2):229-35. doi: 10.1038/pr.2014.156

Taipale T, Pienihäkkinen K, Isolauri E, Larsen C, Brockmann E, Alanen P, et al. Bifidobacterium animalis subsp. lactis BB-12 in reducing the risk of infections in infancy. Br J Nutr. 2011;105(3):409-16. doi: 10.1017/S0007114510003685

Chichlowski M, Shah N, Wampler JL, Wu SS, Vanderhoof JA. Bifidobacterium longum Subspecies infantis (B. infantis) in Pediatric Nutrition: Current State of Knowledge. Nutrients [Internet]. 2020[cited 2023 Dec 7];12(6):1581. Available from: https://www.mdpi.com/2072-6643/12/6/1581 doi: 10.3390/nu12061581

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-12-28

Як цитувати

Знаменська, Т., & Воробйова, О. (2023). ДО ПИТАННЯ ВИКОРИСТАННЯ ПРОБІОТИЧНИХ ДІЄТИЧНИХ ДОБАВОК У НЕМОВЛЯТ. Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина, 13(4(50), 161–164. https://doi.org/10.24061/2413-4260.XIII.4.50.2023.23