ЗБАГАЧЕННЯ ГРУДНОГО МОЛОКА ДЛЯ ПЕРЕДЧАСНО НАРОДЖЕНИХ НЕМОВЛЯТ

Автор(и)

  • Д. Добрянський Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, МОЗ України, Україна
  • А. Меньшикова Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, МОЗ України, Україна
  • І. Пасічнюк Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, МОЗ України, Україна

DOI:

https://doi.org/10.24061/2413-4260.XIII.3.49.2023.14

Ключові слова:

харчування; грудне молоко; збагачення; постнатальний фізичний розвиток; значно недоношені немовлята.

Анотація

Молоко матері є оптимальним продуктом харчування немовлят. Воно характеризується не лише унікальним
збалансованим складом нутрієнтів, а і незамінними біологічними властивостями, що особливо важливо для передчасно
народжених дітей. Якщо материнського молока немає або його кількість недостатня для задоволення харчових потреб
дитини, замість нього рекомендується використовувати донорське молоко. Однак донорське молоко, як правило,
отримують від жінок, які народили своїх дітей в термін (доношеними), а тому воно переважно містить недостатньо
білка для сприяння належному росту передчасно народжених немовлят. Незалежно від того, використовується донорське або власне молоко матері, його збагачення необхідне для задоволення потреб у харчових речовинах передчасно народжених немовлят, які мають високий ризик затримки постнатального фізичного розвитку під час перебування в лікарні.
Існує декілька стратегій і продуктів, які можна використовувати для підтримки бажаних темпів росту передчасно
народженої дитини. Стандартне збагачення грудного молока (ГМ), яке наразі найчастіше використовують у відділеннях
інтенсивної терапії новонароджених, може не забезпечувати підвищених потреб у білках у значної частини немовлят
з дуже малою масою тіла при народженні. Натомість, індивідуалізоване збагачення може оптимізувати споживання
поживних речовин. Індивідуалізувати харчове забезпечення можливо за допомогою регульованого або цільового збагачення ГМ. Важливими також є якість і походження комерційних збагачувачів ГМ. Для реалізації індивідуалізованого підходу до збагачення ГМ може бути корисним використання відповідних аналізаторів. Водночас, клінічні переваги окремих підходів до збагачення ГМ, так само, як і використання різних комерційних збагачувачів, здебільшого залишаються невідомими. У цьому огляді представлені результати найважливіших досліджень, які впливають на клінічну практику, а також описані сучасні підходи до збагачення грудного молока (ГМ) з відповідними практичними рекомендаціями.

Посилання

Bouyssi-Kobar M, du Plessis AJ, McCarter R, Brossard-Racine M, Murnick J, Tinkleman L, et al. Third Trimester Brain Growth in Preterm Infants Compared With In Utero Healthy Fetuses. Pediatrics [Internet]. 2016[cited 2023 Aug 28];138(5):e20161640. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC5079081/pdf/PEDS_20161640.pdf doi: 10.1542/peds.2016-1640

Kostović I, Jovanov-Milosević N. The development of cerebral connections during the first 20-45 weeks' gestation. Semin Fetal Neonatal Med. 2006;11(6):415-22. doi: 10.1016/j.siny.2006.07.001

Clouchoux C, Guizard N, Evans AC, du Plessis AJ, Limperopoulos C. Normative fetal brain growth by quantitative in vivo magnetic resonance imaging. Am J Obstet Gynecol. 2012;206(2):173.e1-8. doi: 10.1016/j.ajog.2011.10.002

Kostovic I, Vasung L. Insights from in vitro fetal magnetic resonance imaging of cerebral development. Semin Perinatol. 2009;33(4):220-33. doi: 10.1053/j.semperi.2009.04.003

Stephens BE, Vohr BR. Protein intake and neurodevelopmental outcomes. Clin Perinatol. 2014;41(2):323-9. doi: 10.1016/j.clp.2014.02.005

Belfort MB, Ehrenkranz RA. Neurodevelopmental outcomes and nutritional strategies in very low birth weight infants. Semin Fetal Neonatal Med. 2017;22(1):42-8. doi: 10.1016/j.siny.2016.09.001

Chan SH, Johnson MJ, Leaf AA, Vollmer B. Nutrition and neurodevelopmental outcomes in preterm infants: a systematic review. Acta Paediatr. 2016;105(6):587-99. doi: 10.1111/apa.13344

Ramel SE, Gray HL, Christiansen E, Boys C, Georgieff MK, Demerath EW. Greater Early Gains in Fat-Free Mass, but Not Fat Mass, Are Associated with Improved Neurodevelopment at 1 Year Corrected Age for Prematurity in Very Low Birth Weight Preterm Infants. J Pediatr. 2016;173:108-15. doi: 10.1016/j.jpeds.2016.03.003

Goldberg DL, Becker PJ, Brigham K, Carlson S, Fleck L, Gollins L, et al. Identifying Malnutrition in Preterm and Neonatal Populations: Recommended Indicators. J Acad Nutr Diet. 2018;118(9):1571-82. doi: 10.1016/j.jand.2017.10.006

Horbar JD, Ehrenkranz RA, Badger GJ, Edwards EM, Morrow KA, Soll RF, et al. Weight Growth Velocity and Postnatal Growth Failure in Infants 501 to 1500 Grams: 2000-2013. Pediatrics. 2015;136(1):e84-92. doi: 10.1542/peds.2015-0129

Griffin IJ, Tancredi DJ, Bertino E, Lee HC, Profit J. Postnatal growth failure in very low birthweight infants born between 2005 and 2012. Arch Dis Child Fetal Neonatal Ed. 2016;101(1):F50-5. doi: 10.1136/archdischild-2014-308095

Parker MG, Stellwagen LM, Noble L, Kim JH, Poindexter BB, Puopolo KM, et al. Promoting Human Milk and Breastfeeding for the Very Low Birth Weight Infant. Pediatrics [Internet]. 2021[cited 2023 Aug 28];148(5):e2021054272. Available from: https://publications.aap.org/pediatrics/article-pdf/148/5/e2021054272/1353757/peds_2021054272.pdf doi: 10.1542/peds.2021-054272

Meek JY, Noble L; Section on Breastfeeding. Policy Statement: Breastfeeding and the Use of Human Milk. Pediatrics [Internet]. 2022[cited 2023 Aug 28];150(1):e2022057988. Available from: https://publications.aap.org/pediatrics/article-pdf/150/1/e2022057988/1428296/peds_2022057988.pdf doi: 10.1542/peds.2022-057988

Victora CG, Bahl R, Barros AJ, França GV, Horton S, Krasevec J, et al. Breastfeeding in the 21st century: epidemiology, mechanisms, and lifelong effect. Lancet. 2016;387(10017):475-90. doi: 10.1016/S0140-6736(15)01024-7

Arslanoglu S, Boquien CY, King C, Lamireau D, Tonetto P, Barnett D, et al. Fortification of Human Milk for Preterm Infants: Update and Recommendations of the European Milk Bank Association (EMBA) Working Group on Human Milk Fortification. Front Pediatr [Internet]. 2019[cited 2023 Aug 28];7:76. Available from: https://www.frontiersin.org/articles/10.3389/fped.2019.00076/full doi: 10.3389/fped.2019.00076

Meinzen-Derr J, Poindexter B, Wrage L, Morrow AL, Stoll B, Donovan EF. Role of human milk in extremely low birth weight infants' risk of necrotizing enterocolitis or death. J Perinatol. 2009;29(1):57-62. doi: 10.1038/jp.2008.117

Maffei D, Schanler RJ. Human milk is the feeding strategy to prevent necrotizing enterocolitis! Semin Perinatol. 2017;41(1):36-40. doi: 10.1053/j.semperi.2016.09.016

Bharwani SK, Green BF, Pezzullo JC, Bharwani SS, Bharwani SS, Dhanireddy R. Systematic review and meta-analysis of human milk intake and retinopathy of prematurity: a significant update. J Perinatol. 2016;36(11):913-20. doi: 10.1038/jp.2016.98

Dicky O, Ehlinger V, Montjaux N, Gremmo-Féger G, Sizun J, Rozé JC, et al. Policy of feeding very preterm infants with their mother's own fresh expressed milk was associated with a reduced risk of bronchopulmonary dysplasia. Acta Paediatr. 2017;106(5):755-62. doi: 10.1111/apa.13757

Rozé JC, Darmaun D, Boquien CY, Flamant C, Picaud JC, Savagner C, et al. The apparent breastfeeding paradox in very preterm infants: relationship between breast feeding, early weight gain and neurodevelopment based on results from two cohorts, EPIPAGE and LIFT. BMJ Open [Internet]. 2012[cited 2023 Aug 28];2(2):e000834. Available from: https://bmjopen.bmj.com/content/bmjopen/2/2/e000834.full.pdf doi: 10.1136/bmjopen-2012-000834

ESPGHAN Committee on Nutrition; Arslanoglu S, Corpeleijn W, Moro G, Braegger C, Campoy C, et al. Donor human milk for preterm infants: current evidence and research directions. J Pediatr Gastroenterol Nutr. 2013;57(4):535-42. doi: 10.1097/MPG.0b013e3182a3af0a

Quigley M, Embleton ND, McGuire W. Formula versus donor breast milk for feeding preterm or low birth weight infants. Cochrane Database Syst Rev [Internet]. 2019[cited 2023 Aug 28];7(7):CD002971. Available from: https://www.cochranelibrary.com/cdsr/doi/10.1002/14651858.CD002971.pub5/full#0 doi: 10.1002/14651858.CD002971.pub5

Embleton ND, Jennifer Moltu S, Lapillonne A, van den Akker CHP, Carnielli V, Fusch C, et al. Enteral Nutrition in Preterm Infants (2022): A Position Paper From the ESPGHAN Committee on Nutrition and Invited Experts. J Pediatr Gastroenterol Nutr. 2023;76(2):248-68. doi: 10.1097/MPG.0000000000003642

WHO recommendations for care of the preterm or low birth weight infant. Geneva: World Health Organization [Internet]. 2022[cited 2023 Aug 28].137p. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK586704/pdf/Bookshelf_NBK586704.pdf

Про затвердження Уніфікованого клінічного протоколу вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги «Ентеральне харчування недоношених немовлят». Наказ МОЗ України 05.05.2021р. № 870 [Інтернет]. Київ: МОЗ України; 2021 [цитовано 2023 Cер 28]. Доступно: https://zakononline.com.ua/documents/show/501230___682573

Bellagamba MP, Carmenati E, D'Ascenzo R, Malatesta M, Spagnoli C, Biagetti C, et al. One Extra Gram of Protein to Preterm Infants From Birth to 1800 g: A Single-Blinded Randomized Clinical Trial. J Pediatr Gastroenterol Nutr. 2016;62(6):879-84. doi: 10.1097/MPG.0000000000000989

Domellöf M. Nutritional care of premature infants: microminerals. World Rev Nutr Diet. 2014;110:121-39. doi: 10.1159/000358462

Billeaud C, Boué-Vaysse C, Couëdelo L, Steenhout P, Jaeger J, Cruz-Hernandez C, et al. Effects on Fatty Acid Metabolism of a New Powdered Human Milk Fortifier Containing Medium-Chain Triacylglycerols and Docosahexaenoic Acid in Preterm Infants. Nutrients. 2018;10(6):690. Available from: https://www.mdpi.com/2072-6643/10/6/690 doi: 10.3390/nu10060690

Rigo J, Hascoët JM, Billeaud C, Picaud JC, Mosca F, Rubio A, et al. Growth and Nutritional Biomarkers of Preterm Infants Fed a New Powdered Human Milk Fortifier: A Randomized Trial. J Pediatr Gastroenterol Nutr. 2017;65(4):e83-93. doi: 10.1097/MPG.0000000000001686

Rigo J, Hascoët JM, Picaud JC, Mosca F, Rubio A, Saliba E, et al. Comparative study of preterm infants fed new and existing human milk fortifiers showed favourable markers of gastrointestinal status. Acta Paediatr. 2020;109(3):527-33. doi: 10.1111/apa.14981

Assad M, Elliott MJ, Abraham JH. Decreased cost and improved feeding tolerance in VLBW infants fed an exclusive human milk diet. J Perinatol. 2016;36(3):216-20. doi: 10.1038/jp.2015.168

Grace E, Hilditch C, Gomersall J, Collins CT, Rumbold A, Keir AK. Safety and efficacy of human milk-based fortifier in enterally fed preterm and/or low birthweight infants: a systematic review and meta-analysis. Arch Dis Child Fetal Neonatal Ed. 2021;106(2):137-42. doi: 10.1136/archdischild-2020-319406

O'Connor DL, Kiss A, Tomlinson C, Bando N, Bayliss A, Campbell DM, et al. Nutrient enrichment of human milk with human and bovine milk-based fortifiers for infants born weighing <1250 g: a randomized clinical trial. Am J Clin Nutr. 2018;108(1):108-16. doi: 10.1093/ajcn/nqy067

Picaud JC, Rigo J, Normand S, Lapillonne A, Reygrobellet B, Claris O, et al. Nutritional efficacy of preterm formula with a partially hydrolyzed protein source: a randomized pilot study. J Pediatr Gastroenterol Nutr. 2001;32(5):555-61. doi: 10.1097/00005176-200105000-00012

David TJ, Ewing CI. Atopic eczema and preterm birth. Arch Dis Child. 1988;63(4):435-6. doi: 10.1136/adc.63.4.435

Lucas A, Brooke OG, Morley R, Cole TJ, Bamford MF. Early diet of preterm infants and development of allergic or atopic disease: randomised prospective study. BMJ. 1990;300(6728):837-40. doi: 10.1136/bmj.300.6728.837

Zachariassen G, Faerk J, Esberg BH, Fenger-Gron J, Mortensen S, Christesen HT, et al. Allergic diseases among very preterm infants according to nutrition after hospital discharge. Pediatr Allergy Immunol. 2011;22(5):515-20. doi: 10.1111/j.1399-3038.2010.01102.x

Picaud JC, Houeto N, Buffin R, Loys CM, Godbert I, Haÿs S. Additional Protein Fortification Is Necessary in Extremely Low-Birth-Weight Infants Fed Human Milk. J Pediatr Gastroenterol Nutr. 2016;63(1):103-5. doi: 10.1097/MPG.0000000000001142

Arslanoglu S, Moro GE, Ziegler EE. Adjustable fortification of human milk fed to preterm infants: does it make a difference? J Perinatol. 2006;26(10):614-21. doi: 10.1038/sj.jp.7211571

Rochow N, Fusch G, Choi A, Chessell L, Elliott L, McDonald K, et al. Target fortification of breast milk with fat, protein, and carbohydrates for preterm infants. J Pediatr. 2013;163(4):1001-7. doi: 10.1016/j.jpeds.2013.04.052

Ziegler EE. Human milk and human milk fortifiers. World Rev Nutr Diet. 2014;110:215-27. doi: 10.1159/000358470

Arslanoglu S, Moro GE, Ziegler EE, The Wapm Working Group On Nutrition. Optimization of human milk fortification for preterm infants: new concepts and recommendations. J Perinat Med. 2010;38(3):233-8. doi: 10.1515/jpm.2010.073

Brown JV, Lin L, Embleton ND, Harding JE, McGuire W. Multi-nutrient fortification of human milk for preterm infants. Cochrane Database Syst Rev [Internet]. 2020[cited 2023 Aug 28];6(6):CD000343. Available from: https://www.cochranelibrary.com/cdsr/doi/10.1002/14651858.CD000343.pub4/full doi: 10.1002/14651858.CD000343.pub4

Arslanoglu S, Moro GE, Ziegler EE. Preterm infants fed fortified human milk receive less protein than they need. J Perinatol. 2009;29(7):489-92. doi: 10.1038/jp.2009.50

Thanigainathan S, Abiramalatha T. Early fortification of human milk versus late fortification to promote growth in preterm infants. Cochrane Database Syst Rev [Internet]. 2020[cited 2023 Aug 28];7(7):CD013392. Available from: https://www.cochranelibrary.com/cdsr/doi/10.1002/14651858.CD013392.pub2/full doi: 10.1002/14651858.CD013392.pub2

Basu S, Upadhyay J, Singh P, Kumar M. Early versus late fortification of breast milk in preterm infants: a systematic review and meta-analysis. Eur J Pediatr. 2020;179(7):1057-68. doi: 10.1007/s00431-020-03677-6

Hilditch C, Keir A, Collins CT, Middleton P, Gomersall J. Early versus delayed introduction of human milk fortification in enterally fed preterm infants: A systematic review and meta-analysis. J Paediatr Child Health. 2022;58(1):30-8. doi: 10.1111/jpc.15810

Polberger S, Räihä NC, Juvonen P, Moro GE, Minoli I, Warm A. Individualized protein fortification of human milk for preterm infants: comparison of ultrafiltrated human milk protein and a bovine whey fortifier. J Pediatr Gastroenterol Nutr. 1999;29(3):332-8. doi: 10.1097/00005176-199909000-00017

Fabrizio V, Trzaski JM, Brownell EA, Esposito P, Lainwala S, Lussier MM, et al. Individualized versus standard diet fortification for growth and development in preterm infants receiving human milk. Cochrane Database Syst Rev [Internet]. 2020[cited 2023 Aug 28];11(11):CD013465. Available from: https://www.cochranelibrary.com/cdsr/doi/10.1002/14651858.CD013465.pub2/full doi: 10.1002/14651858.CD013465.pub2

ESPGHAN Committee on Nutrition; Aggett PJ, Agostoni C, Axelsson I, De Curtis M, Goulet O, et al. Feeding preterm infants after hospital discharge: a commentary by the ESPGHAN Committee on Nutrition. J Pediatr Gastroenterol Nutr. 2006;42(5):596-603. doi: 10.1097/01.mpg.0000221915.73264.c7

Wilson E, Edstedt Bonamy AK, Bonet M, Toome L, Rodrigues C, Howell EA, et al. Room for improvement in breast milk feeding after very preterm birth in Europe: Results from the EPICE cohort. Matern Child Nutr [Internet]. 2018[cited 2023 Aug 28];14(1):e12485. Available from: https://onlinelibrary.wiley.com/doi/epdf/10.1111/mcn.12485 doi: 10.1111/mcn.12485

Young L, Embleton ND, McCormick FM, McGuire W. Multinutrient fortification of human breast milk for preterm infants following hospital discharge. Cochrane Database Syst Rev [Internet]. 2013[cited 2023 Aug 28];2013(2):CD004866. Available from: https://www.cochranelibrary.com/cdsr/doi/10.1002/14651858.CD004866.pub4/full doi: 10.1002/14651858.CD004866.pub4

Aimone A, Rovet J, Ward W, Jefferies A, Campbell DM, Asztalos E, et al. Growth and body composition of human milk-fed premature infants provided with extra energy and nutrients early after hospital discharge: 1-year follow-up. J Pediatr Gastroenterol Nutr. 2009;49(4):456-66. doi: 10.1097/MPG.0b013e31819bc94b

O'Connor DL, Weishuhn K, Rovet J, Mirabella G, Jefferies A, Campbell DM, et al. Visual development of human milk-fed preterm infants provided with extra energy and nutrients after hospital discharge. JPEN J Parenter Enteral Nutr. 2012;36(3):349-53. doi: 10.1177/0148607111414026

Marino LV, Fudge C, Pearson F, Johnson MJ. Home use of breast milk fortifier to promote postdischarge growth and breast feeding in preterm infants: a quality improvement project. Arch Dis Child. 2019;104(10):1007-12. doi: 10.1136/archdischild-2018-315951

McCormick K, King C, Clarke S, Jarvis C, Johnson M, Parretti HM, et al. The role of breast milk fortifier in the post-discharge nutrition of preterm infants. Br J Hosp Med (Lond). 2021;82(3):42-8. doi: 10.12968/hmed.2021.0101

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-10-12

Як цитувати

Добрянський, Д., Меньшикова, А., & Пасічнюк, І. (2023). ЗБАГАЧЕННЯ ГРУДНОГО МОЛОКА ДЛЯ ПЕРЕДЧАСНО НАРОДЖЕНИХ НЕМОВЛЯТ. Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина, 13(3(49), 100–108. https://doi.org/10.24061/2413-4260.XIII.3.49.2023.14