МІКРОЦИРКУЛЯЦІЙНІ ПРЕДИКТОРИ ФОРМУВАННЯ ПЕРВИННОЇ АРТЕРІАЛЬНОЇ ГІПЕРТЕНЗІЇ У ДИТЯЧОМУ ВІЦІ
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-4260.XIII.2.48.2023.8Ключові слова:
артеріальний тиск; артеріальна гіпертензія; діти; мікроциркуляція; мікроциркуляторні розлади.Анотація
Вступ. Проблема ранньої діагностики артеріальної гіпертензії у дітей має надзвичайну актуальність. За даними деяких закордонних науковців впродовж останніх десяти років відзначається зростання поширеності цього захворювання у дітей шкільного віку в світі. Найбільш схильні до розвитку артеріальної гіпертензії діти препубертатного і пубертатного віку, що багато в чому визначається властивими цим періодам дитинства вегетативними дисфункціями та розладами мікроциркуляції.
Доведено, що зміни мікроциркуляції визначаються варіантом артеріальної гіпертензії та є досить раннім маркером ступеня ураження органів-мішеней.
Мета дослідження – вивчити мікроциркуляційні предиктори формування первинної артеріальної гіпертензії у дитячому віці.
Матеріал та методи доcлідження.
Обстежено 113 дітей шкільного віку жителів Чернівецької області та м. Чернівці. Обстежених дітей було розподілено на дві групи: основну групу склали 30 дітей із артеріальною гіпертензією та контрольну групу – 83 дитини з нормальним рівнем артеріального тиску.
Вимірювання рівня артеріального тиску проводилось автоматичними тонометрами зi змінними манжетами в ранковий час на обох руках, тричі, з інтервалом у 2 хвилини. Результати оцінювалися за перцентильними таблицями відносно віку, статі та зросту. Для діагностики артеріальної гіпертензії у дітей використовувались рекомендації Американської педіатричної академії (American Academy of Pediatrics, ААР). Для оцінки стану периферичної мікроциркуляції в обстежених дітей було застосовано капіляроскопічне дослідження нігтьового ложа. Оцінювалися кількісні та якісні параметри мікроциркуляції.
Дослідження виконані з дотриманням «Правил етичних принципів проведення наукових медичних досліджень за участю людини», затверджених Гельсінською декларацією (1964-2013 рр.), ICH GCP (1996 р.), Директиви ЄЕС № 609 (від 24.11.1986 р.), наказів МОЗ України № 690 від 23.09.2009 р., № 944 від 14.12.2009 р., № 616 від 03.08.2012 р.
Робота виконана в рамках планової науково-дослiдної роботи кафедри педiатрiї, неонатологiї та перинатальної медицини Буковинського державного медичного унiверситету: Хронобіологічні й адаптаційні аспекти та особливості вегетативної регуляції при патологічних станах у дітей різних вікових груп, (№ 0122U002245, термін виконання 2022 – 2026 рр.).
Результати дослідження. При порівнянні кількісних капіляроскопічних показників нігтьового ложа між групами виявлено, що у дітей із основної групи спостерігалися вірогідні відмінності окремих показників (знижена лінійна щільність, більша відстань між капілярами, у 2 рази менша кількість анастомозів, зміна форми капілярів) у порівнянні з контрольною групою що вказує на зміни периферичної мікроциркуляції у дітей з підвищеним рівнем артеріального тиску.
Провівши кореляційний аналіз отриманих даних нами були виявлені кореляції між змінами мікроциркуляції нігтьового ложа та показниками функціонального стану серцево-судинної системи у вигляді змін лінійної щільності капілярів та відстані між ними, наявності підвищеної звивистості капілярів і «сладжуванням». Так, лінійна щільність капілярів мала високі кореляційні зв’язки із рівнем систолічного артеріального тиску (r=0,73, р<0,05) та рівнем діастолічного артеріального тиску (r=0,69, р<0,05).
При проведенні багатофакторного аналізу простежується чітка залежність між змінами показників стану серцево-судинної системи з одного боку та капілярів нігтьового ложа – з іншого.
Висновки.
1. Мікроциркуляторні розлади у капілярах нігтьового ложа є відображенням змін у центральній гемодинаміці та можуть бути ранніми ознаками артеріальної гіпертензії у дітей.
2. За результатами епідеміологічного аналізу було встановлено наявність предикторів розвитку первинної артеріальної гіпертензії у дітей. Цими факторами є зменшена кількість капілярів на одиницю
Посилання
Mozaffarian D, Benjamin EJ, Go AS, Arnett DK, Blaha MJ, Cushman M, et al. Heart Disease and Stroke Statistics-2016 Update: A Report From the American Heart Association. Circulation [Internet]. 2016[cited 2023 May 18];133(4):e38-360. Available from: https://www.ahajournals.org/doi/reader/10.1161/CIR.0000000000000350 doi: 10.1161/CIR.0000000000000350
Senatorova HS, redaktor. Arterial'na hipertenziia u ditei [Arterial hypertension in children]. Kharkiv: Planeta-Prynt; 2018. 103 s.
Muntner P, Carey RM, Gidding S, Jones DW, Taler SJ, Wright JT Jr, et al. Potential US Population Impact of the 2017 ACC/AHA High Blood Pressure Guideline. Circulation. 2018;137(2):109-18. doi: 10.1161/CIRCULATIONAHA.117.032582
Marushko YuV, Hyschak TV. Analiz i perspektyvy klinichnykh rekomendatsii AAR (2017) skryninhu i kontroliu vysokoho arterial'noho tysku u ditei ta pidlitkiv [Analysis and prospects of clinical recommendations of AAR (2017) screening and control of high blood pressure in children and adolescents]. Sovremennaia pedyatryia. 2018;4:27-39. doi: 10.15574/SP.2018.92.27
Hyschak TV, Marushko YuV. Fazy adaptatsii u ditei iz pervynnoiu arterial'noiu hipertenziieiu [Phases of adaptation in children with primary arterial hypertension]. Sovremennaia pedyatryia. 2016;7:88-93. doi: 10.15574/SP.2016.79.88
Timmis A, Townsend N, Gale C, Grobbee R, Maniadakis N, Flather M, et al. European Society of Cardiology: Cardiovascular Disease Statistics 2017. Eur Heart J. 2018;39(7):508-79. doi: 10.1093/eurheartj/ehx628
Marushko YuV, Marushko TV, redaktory. Kardiolohiia dytiachoho viku [Pediatric cardiology]: navch. posib. Kyiv; 2017. 700 s.
Yang WY, Melgarejo JD, Thijs L, Zhang ZY, Boggia J, Wei FF, et al. Association of Office and Ambulatory Blood Pressure With Mortality and Cardiovascular Outcomes. JAMA. 2019;322(5):409-20. doi: 10.1001/jama.2019.9811
Bell CS, Samuel JP, Samuels JA. Prevalence of Hypertension in Children. Hypertension. 2019;73(1):148-52. doi: 10.1161/HYPERTENSIONAHA.118.11673
Andrade H, Pires A, Noronha N, Amaral ME, Lopes L, Martins P, et al. Importance of ambulatory blood pressure monitoring in the diagnosis and prognosis of pediatric hypertension. Rev Port Cardiol. 2018;37(9):783-9. doi: 10.1016/j.repc.2017.09.026
Yang L, Magnussen CG, Yang L, Bovet P, Xi B. Elevated Blood Pressure in Childhood or Adolescence and Cardiovascular Outcomes in Adulthood: A Systematic Review. Hypertension. 2020;75(4):948-55. doi: 10.1161/HYPERTENSIONAHA.119.14168
Hanevold CD, Miyashita Y, Faino AV, Flynn JT. Changes in Ambulatory Blood Pressure Phenotype over Time in Children and Adolescents with Elevated Blood Pressures. J Pediatr [Internet]. 2020[cited 2023 May 18];216:37-43.e2. Available from: https://www.jpeds.com/article/S0022-3476(19)31306-X/fulltext doi: 10.1016/j.jpeds.2019.09.070
Kollios K, Nika T, Kotsis V, Chrysaidou K, Antza C, Stabouli S. Arterial stiffness in children and adolescents with masked and sustained hypertension. J Hum Hypertens. 2021;35(1):85-93. doi: 10.1038/s41371-020-0318-4
Neuhauser H, Adler C, Sarganas G. Selective Blood Pressure Screening in the Young: Quantification of Population Wide Underestimation of Elevated Blood Pressure. Int J Hypertens [Internet]. 2019[cited 2019 May 20];2019:2314029. Available from: http://downloads.hindawi.com/journals/ijhy/2019/2314029.pdf. doi: 10.1155/2019/2314029
Jung F, Pindur G, Ohlmann P, Spitzer G, Sternitzky R, Franke RP, et al. Microcirculation in hypertensive patients. Biorheology. 2013;50(5-6):241-55. doi: 10.3233/BIR-130645
Pries AR. Microcirculation in hypertension and cardiovascular disease. European Heart Journal [Internet]. 2014[cited 2023 May 20];16(S1A):A28-9. Available from: https://academic.oup.com/eurheartjsupp/article-pdf/16/suppl_A/A28/1027323/sut007.pdf doi: 10.1093/eurheartj/sut007
Rogowska A, Obrycki L, Niemirska A, Litwin M. Microcirculation remodelling in children with arterial hypertension. J Hypertens [Internet]. 2018[cited 2023 May 21];36:e155. Available from: https://journals.lww.com/jhypertension/Abstract/2018/06001/MICROCIRCULATION_REMODELLING_IN_CHILDREN_WITH.464.aspx doi: 10.1097/01.hjh.0000539417.90473.6d
Bonafini S, Giontella A, Tagetti A, Montagnana M, Benati M, Danese E, et al. Markers of subclinical vascular damages associate with indices of adiposity and blood pressure in obese children. Hypertens Res. 2019;42(3):400-10. doi: 10.1038/s41440-018-0173-7
Flynn JT, Kaelber DC, Baker-Smith CM, Blowey D, Carroll AE, Daniels SR, et al. Clinical Practice Guideline for Screening and Management of High Blood Pressure in Children and Adolescents. Pediatrics [Internet]. 2017[cited 2023 May 21];140(3):e20171904. Available from: https://publications.aap.org/pediatrics/article-pdf/140/3/e20171904/1104403/peds_20171904.pdf doi: 10.1542/peds.2017-1904
Lurbe E, Agabiti-Rosei E, Cruickshank JK, Dominiczak A, Erdine S, Hirth A, et al. 2016 European Society of Hypertension guidelines for the management of high blood pressure in children and adolescents. J Hypertens. 2016;34(10):1887-920. doi: 10.1097/HJH.0000000000001039
Lo JC, Sinaiko A, Chandra M, Daley MF, Greenspan LC, Parker ED, et al. Prehypertension and hypertension in community-based pediatric practice. Pediatrics. 2013;131(2):e415-24. doi: 10.1542/peds.2012-1292
Falkner B. Hypertension in children and adolescents: epidemiology and natural history. Pediatr Nephrol. 2010;25(7):1219-24. doi: 10.1007/s00467-009-1200-3
Urbina EM, Khoury PR, McCoy C, Daniels SR, Kimball TR, Dolan LM. Cardiac and vascular consequences of pre-hypertension in youth. J Clin Hypertens (Greenwich). 2011;13(5):332-42. doi: 10.1111/j.1751-7176.2011.00471.x
Flynn JT, Falkner BE. New clinical practice guideline for the management of hypertension in children and adolescents. Hypertension. 2017;70(4):683-6. doi: 10.1161/HYPERTENSIONAHA.117.10050
Anyaegbu E, Dharnidharka V. Hypertension in the teenager. Pediatr Clin North Am. 2014;61(1):131–51. doi: 10.1016/j.pcl.2013.09.011
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Критерії авторського права, форми участі та авторства
Кожен автор повинен був взяти участь в роботі, щоб взяти на себе відповідальність за відповідні частини змісту статті. Один або кілька авторів повинні нести відповідальність в цілому за поданий для публікації матеріал - від моменту подачі до публікації статті. Авторитарний кредит повинен грунтуватися на наступному:
- істотність частини вклада в концепцію і дизайн, отри-мання даних або в аналіз і інтерпретацію результатів дослідження;
- написання статті або критичний розгляд важливості її інтелектуального змісту;
- остаточне твердження версії статті для публікації.
Автори також повинні підтвердити, що рукопис є дійсним викладенням матеріалів роботи і що ні цей рукопис, ні інші, які мають по суті аналогічний контент під їх авторством, не були опубліковані та не розглядаються для публікації в інших виданнях.
Автори рукописів, що повідомляють вихідні дані або систематичні огляди, повинні надавати доступ до заяви даних щонайменше від одного автора, частіше основного. Якщо потрібно, автори повинні бути готові надати дані і повинні бути готові в повній мірі співпрацювати в отриманні та наданні даних, на підставі яких проводиться оцінка та рецензування рукописи редактором / членами редколегії журналу.
Роль відповідального учасника.
Основний автор (або призначений відповідальний автор) буде виступати від імені всіх співавторів статті в якості основного кореспондента при листуванні з редакцією під час процесу її подання та розгляду. Якщо рукопис буде прийнята, відповідальний автор перегляне відредагований машинописний текст і зауваження рецензентів, прийме остаточне рішення щодо корекції і можливості публікації представленої рукописи в засобах масової інформації, федеральних агентствах і базах даних. Він також буде ідентифікований як відповідальний автор в опублікованій статті. Відповідальний автор несе відповідальність за подтверждленіе остаточного варіанта рукопису. Відповідальний автор несе також відповідальність за те, щоб інформація про конфлікти інтересів, була точною, актуальною і відповідала даним, наданим кожним співавтором.Відповідальний автор повинен підписати форму авторства, що підтверджує, що всі особи, які внесли істотний внесок, ідентифіковані як автори і що отримано письмовий дозвіл від кожного учасника щодо публікації представленої рукописи.
