ЧИННИКИ РИЗИКУ ТРИВАЛОЇ ШТУЧНОЇ ВЕНТИЛЯЦІЇ ЛЕГЕНЬ У НЕМОВЛЯТ З ДУЖЕ МАЛОЮ МАСОЮ ТІЛА ПРИ НАРОДЖЕННІ

Автор(и)

  • А. Меньшикова Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Україна
  • Д. Добрянський Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Україна

DOI:

https://doi.org/10.24061/2413-4260.XIII.2.48.2023.6

Ключові слова:

тривалість ШВЛ; чинники ризику; новонароджені з дуже малою масою тіла

Анотація

Вступ. Штучна вентиляція легень (ШВЛ) залишається рятівним утручанням для тяжко хворих новонароджених з дуже малою масою тіла (ДММТ) при народженні. Незважаючи на широке використання методів неінвазивної дихальної підтримки, чимало новонароджених з ДММТ потребують ШВЛ під час їхнього перебування в лікарні. Оскільки тривала ШВЛ пов’язана з несприятливими наслідками, важливо знати чинники, які підвищують ймовірність тривалішої ендотрахеальної вентиляції у цій популяції немовлят. Метою дослідження було визначити чинники ризику, які впливають на тривалість ШВЛ у дітей з ДММТ при народженні.
Матеріал та методи дослідження.
У ретроспективному когортному дослідженні були використані дані із проспективно створеної комп’ютерної бази даних. Ця база включала інформацію про 1086 немовлят із дуже малою масою тіла та терміном гестації < 32 тижнів, які знаходились на ШВЛ у будь-який час під час перебування в лікарні третинного рівня допомоги в період із січня 2010 р. по грудень 2020 р. Було визначено чинники, які потенційно впливали на тривалість ШВЛ.
Дослідження виконано з дотриманням вимог біоетики у рамках планової наукової роботи кафедри (№ держреєстрації 0122U000164).
Отримані дані аналізували за допомогою описової та порівняльної статистики, а також коефіцієнта рангової кореляції Спірмена й одностороннього коваріантного аналізу (ANCOVA). Дані вимірювань з нормальним розподілом представлено як середнє (стандартне відхилення), а непараметричні дані – як медіану (нижній-верхній квартилі). Усі результати вважали значущими, якщо p <0,05.
Дослідження виконано у рамках планової наукової роботи кафедри «Клініко-лабораторне та інструментальне обґрунтування диференційних підходів до діагностики, лікування та профілактики захворювань дитячого віку» (№ держреєстрації 0122U000164) без зовнішніх джерел фінансування.
Результати дослідження. За даними одноваріантного аналізу бронхолегенева дисплазія (БЛД) (rS=0,32; p<0,05), тяжка БЛД (rS=0,418; p<0,05), пневмоторакс (rS=0,06; p=0,05), тяжкі внутрішньошлуночкові крововиливи (ВШК) (rS=0,255; p<0,05), перивентрикулярна лейкомаляція (ПВЛ) (rS=0,15; p<0,05), сепсис (rS=0,087; p<0,05), некротизуючий ентероколіт (rS=0,088; p<0,05), більша тривалість антибіотикотерапії ( rS=0,168; p<0,05) та менший гестаційний вік (rS=-0,118; p<0,05) асоціювались із тривалішою ШВЛ у немовлят з ДММТ при народженні. БЛД (F=18,544; p<0,0001), тяжка БЛД (F=109,810; p<0,0001), тяжкі ВШК (F=23,859; p<0,0001), ПВЛ (F=15,031; p<0,0001) і триваліша антибактеріальна терапія (F=13,173; p<0,0001) достовірно та незалежно впливали на тривалість ШВЛ за результатами одностороннього коваріантного аналізу ANCOVA.
Висновки: Тяжкі ураження легень і головного мозку, а також триваліше застосування антибіотиків були основними чинниками ризику, які достовірно і незалежно подовжували тривалість ШВЛ у немовлят з ДММТ при народженні.

Посилання

van Kaam AH, De Luca D, Hentschel R, Hutten J, Sindelar R, Thome U, et al. Modes and strategies for providing conventional mechanical ventilation in neonates. Pediatr Res. 2021;90(5):957-62. doi: 10.1038/s41390-019-0704-1

Keszler M, Sant'Anna G. Mechanical Ventilation and Bronchopulmonary Dysplasia. Clin Perinatol. 2015;42(4):781-96. doi: 10.1016/j.clp.2015.08.006

Shehadeh AMH. Non-invasive respiratory support for preterm infants following extubation from mechanical ventilation. A narrative review and guideline suggestion. Pediatr Neonatol. 2020;61(2):142-7. doi: 10.1016/j.pedneo.2019.09.014

Dargaville PA, Gerber A, Johansson S, De Paoli AG, Kamlin CO, Orsini F, et al. Incidence and Outcome of CPAP Failure in Preterm Infants. Pediatrics [Internet]. 2016[cited 2023 May 28];138(1):e20153985. Available from: https://publications.aap.org/pediatrics/article-abstract/138/1/e20153985/52555/Incidence-and-Outcome-of-CPAP-Failure-in-Preterm?redirectedFrom=fulltext doi: 10.1542/peds.2015-3985

Chawla S, Natarajan G, Shankaran S, Carper B, Brion LP, Keszler M, et al. Markers of Successful Extubation in Extremely Preterm Infants, and Morbidity After Failed Extubation. J Pediatr [Internet]. 2017[cited 2023 May 28];189:113-9.e2. Available from: https://www.jpeds.com/article/S0022-3476(17)30597-8/fulltext doi: 10.1016/j.jpeds.2017.04.050

Choi YB, Lee J, Park J, Jun YH. Impact of Prolonged Mechanical Ventilation in Very Low Birth Weight Infants: Results From a National Cohort Study. J Pediatr [Internet]. 2018[cited 2023 May 28];194:34-9.e3. Available from: https://www.jpeds.com/article/S0022-3476(17)31453-1/fulltext doi: 10.1016/j.jpeds.2017.10.042

Carvalho CG, Silveira R, Procianoy RS. Ventilator-induced lung injury in preterm infants. Rev Bras Ter Intensiva. 2013;25(4):319-26. doi: 10.5935/0103-507X.20130054

Jobe AH. Mechanisms of Lung Injury and Bronchopulmonary Dysplasia. Am J Perinatol. 2016;33(11):1076-8. doi: 10.1055/s-0036-1586107

Nascimento CP, Maia LP, Alves PT, Paula AT, Cunha Junior JP, Abdallah VOS, et al. Invasive mechanical ventilation and biomarkers as predictors of bronchopulmonary dysplasia in preterm infants. J Pediatr (Rio J). 2021;97(3):280-6. doi: 10.1016/j.jped.2020.03.006

Escobar V, Soares DS, Kreling J, Ferrari LSL, Felcar JM, Camillo CAM, et al. Influence of time under mechanical ventilation on bronchopulmonary dysplasia severity in extremely preterm infants: a pilot study. BMC Pediatr [Internet]. 2020[cited 2023 May 28];20(1):241. Available from: https://bmcpediatr.biomedcentral.com/counter/pdf/10.1186/s12887-020-02129-2.pdf doi: 10.1186/s12887-020-02129-2

Zhang H, Dysart K, Kendrick DE, Li L, Das A, Hintz SR, et al. Prolonged respiratory support of any type impacts outcomes of extremely low birth weight infants. Pediatr Pulmonol. 2018;53(10):1447-55. doi: 10.1002/ppul.24124

Sauthier M, Sauthier N, Bergeron Gallant K, Lodygensky GA, Kawaguchi A, Emeriaud G, et al. Long-Term Mechanical Ventilation in Neonates: A 10-Year Overview and Predictive Model. Front Pediatr [Internet]. 2021[cited 2023 May 28];9:689190. Available from: https://www.frontiersin.org/articles/10.3389/fped.2021.689190/full doi: 10.3389/fped.2021.689190

Mai XM, Gäddlin PO, Nilsson L, Finnström O, Björkstén B, Jenmalm MC, et al. Asthma, lung function and allergy in 12-year-old children with very low birth weight: a prospective study. Pediatr Allergy Immunol. 2003;14(3):184-92. doi: 10.1034/j.1399-3038.2003.00045.x

Ali K, Kagalwalla S, Cockar I, Williams EE, Tamura K, Dassios T, et al. Prediction of prolonged ventilator dependence in preterm infants. Eur J Pediatr. 2019;178(7):1063-8. doi: 10.1007/s00431-019-03394-9

Yossef L, Shepherd EG, Lynch S, Reber KM, Nelin LD. Factors associated with long-term mechanical ventilation in extremely preterm infants. J Neonatal Perinatal Med. 2018;11(1):29-35. doi: 10.3233/NPM-181711

Jobe AH, Bancalari E. Bronchopulmonary dysplasia. Am J Respir Crit Care Med. 2001;163(7):1723-9. doi: 10.1164/ajrccm.163.7.2011060

Walsh MC, Yao Q, Gettner P, Hale E, Collins M, Hensman A, et al. Impact of a physiologic definition on bronchopulmonary dysplasia rates. Pediatrics. 2004;114(5):1305-11. doi: 10.1542/peds.2004-0204

Papile LA, Burstein J, Burstein R, Koffler H. Incidence and evolution of subependymal and intraventricular hemorrhage: a study of infants with birth weights less than 1,500 gm. J Pediatr. 1978;92(4):529-34. doi: 10.1016/s0022-3476(78)80282-0

Kliegman RM, Walsh MC. Neonatal necrotizing enterocolitis: pathogenesis, classification, and spectrum of illness. Curr Probl Pediatr. 1987;17(4):213-88. doi: 10.1016/0045-9380(87)90031-4

Kjellberg M, Björkman K, Rohdin M, Sanchez-Crespo A, Jonsson B. Bronchopulmonary dysplasia: clinical grading in relation to ventilation/perfusion mismatch measured by single photon emission computed tomography. Pediatr Pulmonol. 2013;48(12):1206-13. doi: 10.1002/ppul.22751

Schulzke SM, Hall GL, Nathan EA, Simmer K, Nolan G, Pillow JJ. Lung volume and ventilation inhomogeneity in preterm infants at 15-18 months corrected age. J Pediatr [Internet]. 2010[cited 2023 May 28];156(4):542-9.e2. Available from: https://www.jpeds.com/article/S0022-3476(09)01033-6/fulltext doi: 10.1016/j.jpeds.2009.10.017

Cantey JB, Huffman LW, Subramanian A, Marshall AS, Ballard AR, Lefevre C, et al. Antibiotic Exposure and Risk for Death or Bronchopulmonary Dysplasia in Very Low Birth Weight Infants. J Pediatr [Internet]. 2017[cited 2023 May 28];181:289-93.e1. Available from: https://www.jpeds.com/article/S0022-3476(16)31230-6/fulltext doi: 10.1016/j.jpeds.2016.11.002

Flannery DD, Dysart K, Cook A, Greenspan J, Aghai ZH, Jensen EA. Association between early antibiotic exposure and bronchopulmonary dysplasia or death. J Perinatol. 2018;38(9):1227-34. doi: 10.1038/s41372-018-0146-3

Cotten CM. Adverse consequences of neonatal antibiotic exposure. Curr Opin Pediatr. 2016;28(2):141-9. doi: 10.1097/MOP.0000000000000338

Roberts D, Dalziel S. Antenatal corticosteroids for accelerating fetal lung maturation for women at risk of preterm birth. Cochrane Database Syst Rev [Internet]. 2006[cited 2023 May 28];(3):CD004454. Available from: https://www.cochranelibrary.com/cdsr/doi/10.1002/14651858.CD004454.pub2/full doi: 10.1002/14651858.CD004454.pub2

Subramaniam P, Ho JJ, Davis PG. Prophylactic nasal continuous positive airway pressure for preventing morbidity and mortality in very preterm infants. Cochrane Database Syst Rev [Internet]. 2016[cited 2023 May 28];(6):CD001243. Available from: https://www.cochranelibrary.com/cdsr/doi/10.1002/14651858.CD001243.pub3/full doi: 10.1002/14651858.CD001243.pub3

Lodha A, Seshia M, McMillan DD, Barrington K, Yang J, Lee SK, et al. Association of early caffeine administration and neonatal outcomes in very preterm neonates. JAMA Pediatr. 2015;169(1):33-8. doi: 10.1001/jamapediatrics.2014.2223

Abdel-Latif ME, Davis PG, Wheeler KI, De Paoli AG, Dargaville PA. Surfactant therapy via thin catheter in preterm infants with or at risk of respiratory distress syndrome. Cochrane Database Syst Rev [Internet]. 2021[cited 2023 May 28];5(5):CD011672. Available from: https://www.cochranelibrary.com/cdsr/doi/10.1002/14651858.CD011672.pub2/full doi: 10.1002/14651858.CD011672.pub2

Jensen EA, DeMauro SB, Kornhauser M, Aghai ZH, Greenspan JS, Dysart KC. Effects of Multiple Ventilation Courses and Duration of Mechanical Ventilation on Respiratory Outcomes in Extremely Low-Birth-Weight Infants. JAMA Pediatr. 2015;169(11):1011-7. doi: 10.1001/jamapediatrics.2015.2401

Polin RA. Systemic infection and brain injury in the preterm infant. J Pediatr (Rio J). 2008;84(3):188-91. doi: 10.2223/JPED.1784

Lea CL, Smith-Collins A, Luyt K. Protecting the premature brain: current evidence-based strategies for minimising perinatal brain injury in preterm infants. Arch Dis Child Fetal Neonatal Ed. 2017;102(2):F176-82. doi: 10.1136/archdischild-2016-311949

Leite SS, Matos J, Grenha J, Braga AC, Rocha R. Neurodevelopmental outcomes of children with periventricular leukomalacia: the role of infection and ischemia. J Pediatric Neonatal Individ Med [Internet]. 2021[cited 2023 May 28];10(1):e100105. Available from: https://jpnim.com/index.php/jpnim/article/view/e100105/766 doi: 10.7363/100105

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-08-08

Як цитувати

Меньшикова, А., & Добрянський, Д. (2023). ЧИННИКИ РИЗИКУ ТРИВАЛОЇ ШТУЧНОЇ ВЕНТИЛЯЦІЇ ЛЕГЕНЬ У НЕМОВЛЯТ З ДУЖЕ МАЛОЮ МАСОЮ ТІЛА ПРИ НАРОДЖЕННІ. Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина, 13(2(48), 40–45. https://doi.org/10.24061/2413-4260.XIII.2.48.2023.6

Номер

Том 13 № 2(48) (2023): НЕОНАТОЛОГІЯ, ХІРУРГІЯ ТА ПЕРИНАТАЛЬНА МЕДИЦИНА

Розділ

Статті

Ліцензія

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

    1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
    2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
    3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).

 

Критерії авторського права, форми участі та авторства

Кожен автор повинен був взяти участь в роботі, щоб взяти на себе відповідальність за відповідні частини змісту статті. Один або кілька авторів повинні нести відповідальність в цілому за поданий для публікації матеріал - від моменту подачі до публікації статті. Авторитарний кредит повинен грунтуватися на наступному:

  • істотність частини вклада в концепцію і дизайн, отри-мання даних або в аналіз і інтерпретацію результатів дослідження;
  • написання статті або критичний розгляд важливості її інтелектуального змісту;
  • остаточне твердження версії статті для публікації.

Автори також повинні підтвердити, що рукопис є дійсним викладенням матеріалів роботи і що ні цей рукопис, ні інші, які мають по суті аналогічний контент під їх авторством, не були опубліковані та не розглядаються для публікації в інших виданнях.

Автори рукописів, що повідомляють вихідні дані або систематичні огляди, повинні надавати доступ до заяви даних щонайменше від одного автора, частіше основного. Якщо потрібно, автори повинні бути готові надати дані і повинні бути готові в повній мірі співпрацювати в отриманні та наданні даних, на підставі яких проводиться оцінка та рецензування рукописи редактором / членами редколегії журналу.

Роль відповідального учасника.

Основний автор (або призначений відповідальний автор) буде виступати від імені всіх співавторів статті в якості основного кореспондента при листуванні з редакцією під час процесу її подання та розгляду. Якщо рукопис буде прийнята, відповідальний автор перегляне відредагований машинописний текст і зауваження рецензентів, прийме остаточне рішення щодо корекції і можливості публікації представленої рукописи в засобах масової інформації, федеральних агентствах і базах даних. Він також буде ідентифікований як відповідальний автор в опублікованій статті. Відповідальний автор несе відповідальність за подтверждленіе остаточного варіанта рукопису. Відповідальний автор несе також відповідальність за те, щоб інформація про конфлікти інтересів, була точною, актуальною і відповідала даним, наданим кожним співавтором.Відповідальний автор повинен підписати форму авторства, що підтверджує, що всі особи, які внесли істотний внесок, ідентифіковані як автори і що отримано письмовий дозвіл від кожного учасника щодо публікації представленої рукописи.