ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ ПОСТУРАЛЬНОЇ ТЕРАПІІЇ У НЕМОВЛЯТ ІЗ ЧАСТИМИ КИШКОВИМИ КОЛЬКАМИ

Анотація

Дитячі кольки – це загальний термін, який використовується для позначення надмірного плачу, болю в животі та дискомфорту в перші місяці життя, і вони викликають стрес у батьків та занепокоєння в клініцистів. Кольки у немовлят розповсюджені в усьому світі. Римські критерії пропонують діагностичні критерії для функціональних симптомів шлунково-кишкового тракту, але не обговорюють їх лікування. Маніпулятивні методи лікування розглядаються як ефективні втручання для зменшення тяжкості симптомів.
Мета. Оцінити ефективність постуральної терапії в немовлят із кишковими кольками.
Матеріали і методи. У поточному проспективному когортному дослідженні використовувалися дані, отримані від когорти «мати-дитина». Під спостереженням знаходилися 37 пар «мати-дитина» (вік немовлят від 2 тижнів до 4 місяців). Методом простої рандомінізації створено дві групи спостереження: I група – 17 немовлят, які отримували традиційну терапію (препарати на основі симетикону, прокінетики, ферменти, спазмолітики, при значному метеоризмі застосовували газовідвідну трубку чи мікроклізму), II група – 20 немовлят, яким виконували постуральну терапію.
Для виявлення статистичної різниці між показниками в групах, розподілених нормально, застосовувався t-критерій достовірності Ст’юдента, ступінь значимості – р. Вірогідність різниці між відносними величинами визначалася методом кутового перетворення Фішера (Рφ).
Дизайн дослідження та всі методи, використані в цьому дослідженні, розглянуто та схвалено комісією з біоетики Буковинського державного медичного університету (протокол № 8 від 17.02.2023).
Дослідження проведено в рамках науково-дослідної роботи «Рання діагностика, лікування і профілактика поєднаної патології шлунково-кишкового тракту та щитоподібної залози у дітей» (номер державної реєстрації 0116U002937, термін виконання 02.2016-11.2022 рр.).
Результати. У 81,1% немовлят кольки розпочиналися після 2 тижня життя, у 18,9% - після 1-го місяця життя. Середній вік появи симптомів становив 1,1 ± 0,1 місяця. Спочатку кольки виникали рідше (1-2 рази на тиждень) та тривали до 15 хвилин, з віком їх частота та тривалість збільшувалися. Нами виділено основні фактори ризику розвитку кольки у немовлят: молодший вік батьків (Ф = 0,529, p = 0,001), тютюнопалінням матері (Ф = 0,498, р= 0,01), гіподинамія матері під час вагітності (Ф = 0,511, p = 0,02), позитивний анамнез у батька щодо функціональних захворювань шлунково-кишкового тракту (Ф = 0,788, р= 0,004), позитивний анамнез у матері щодо функціональних захворювань шлунково-кишкового тракту (Ф = 0,489, р= 0,01), харчова алергія у матері (Ф = 0,476, p = 0,02), харчова алергія у батька (Ф = 0,329, p = 0,05), раннє (до 3 місяців) переведення дитини на змішане або штучне вигодовування (Ф = 0,324, р = 0,05), гіпоксично-ішемічне ураження ЦНС (Ф = 0,467, р = 0,05), маса тіла при народженні <2900г (Ф = 0,531, р = 0,01). Динаміка симптомів у дітей обох груп спостереження була майже однаковою, за виключенням таких ознак кольки як метеоризм та бурчання, які в дітей, що знаходилися на постуральній терапії, зникали швидше на 2,7±0,6 дні. Зменшувалася також частота нападів кольки. Відзначено позитивну динаміку прибавки маси тіла у немовлят обох груп.
Висновки
1. Середній вік появи симптомів кишкових кольок у немовлят становив 1,1 ± 0,1 місяця.
2. Встановлено зв'язок між віком батьків, тютюнопалінням матері та гіподинамією матері під час вагітності, позитивним анамнезом у батьків щодо функціональних захворювань шлунково-кишкового тракту, гіпоксично-ішемічним ураженням ЦНС та масою тіла при народженні менше 2900г та кишковими кольками у немовлят.
3. Застосування постуральної терапії у немовлят із кишковими кольками є ефективним методом їх лікування, що підтверджується позитивною динамікою симптомів, зменшенням частоти та тривалості нападів кольки, достатньою прибавкою маси тіла та не потребує витрат на ліки.