ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ ПОСТУРАЛЬНОЇ ТЕРАПІІЇ У НЕМОВЛЯТ ІЗ ЧАСТИМИ КИШКОВИМИ КОЛЬКАМИ

Автор(и)

  • Т. Сорокман Буковинський державний медичний університет, Україна
  • В. Остапчук Буковинський державний медичний університет, Україна

DOI:

https://doi.org/10.24061/2413-4260.XIII.1.47.2023.2

Ключові слова:

немовлята; кишкові кольки; постуральна терапія.

Анотація

Дитячі кольки – це загальний термін, який використовується для позначення надмірного плачу, болю в животі та дискомфорту в перші місяці життя, і вони викликають стрес у батьків та занепокоєння в клініцистів. Кольки у немовлят розповсюджені в усьому світі. Римські критерії пропонують діагностичні критерії для функціональних симптомів шлунково-кишкового тракту, але не обговорюють їх лікування. Маніпулятивні методи лікування розглядаються як ефективні втручання для зменшення тяжкості симптомів.
Мета. Оцінити ефективність постуральної терапії в немовлят із кишковими кольками.
Матеріали і методи. У поточному проспективному когортному дослідженні використовувалися дані, отримані від когорти «мати-дитина». Під спостереженням знаходилися 37 пар «мати-дитина» (вік немовлят від 2 тижнів до 4 місяців). Методом простої рандомінізації створено дві групи спостереження: I група – 17 немовлят, які отримували традиційну терапію (препарати на основі симетикону, прокінетики, ферменти, спазмолітики, при значному метеоризмі застосовували газовідвідну трубку чи мікроклізму), II група – 20 немовлят, яким виконували постуральну терапію.
Для виявлення статистичної різниці між показниками в групах, розподілених нормально, застосовувався t-критерій достовірності Ст’юдента, ступінь значимості – р. Вірогідність різниці між відносними величинами визначалася методом кутового перетворення Фішера (Рφ).
Дизайн дослідження та всі методи, використані в цьому дослідженні, розглянуто та схвалено комісією з біоетики Буковинського державного медичного університету (протокол № 8 від 17.02.2023).
Дослідження проведено в рамках науково-дослідної роботи «Рання діагностика, лікування і профілактика поєднаної патології шлунково-кишкового тракту та щитоподібної залози у дітей» (номер державної реєстрації 0116U002937, термін виконання 02.2016-11.2022 рр.).
Результати. У 81,1% немовлят кольки розпочиналися після 2 тижня життя, у 18,9% - після 1-го місяця життя. Середній вік появи симптомів становив 1,1 ± 0,1 місяця. Спочатку кольки виникали рідше (1-2 рази на тиждень) та тривали до 15 хвилин, з віком їх частота та тривалість збільшувалися. Нами виділено основні фактори ризику розвитку кольки у немовлят: молодший вік батьків (Ф = 0,529, p = 0,001), тютюнопалінням матері (Ф = 0,498, р= 0,01), гіподинамія матері під час вагітності (Ф = 0,511, p = 0,02), позитивний анамнез у батька щодо функціональних захворювань шлунково-кишкового тракту (Ф = 0,788, р= 0,004), позитивний анамнез у матері щодо функціональних захворювань шлунково-кишкового тракту (Ф = 0,489, р= 0,01), харчова алергія у матері (Ф = 0,476, p = 0,02), харчова алергія у батька (Ф = 0,329, p = 0,05), раннє (до 3 місяців) переведення дитини на змішане або штучне вигодовування (Ф = 0,324, р = 0,05), гіпоксично-ішемічне ураження ЦНС (Ф = 0,467, р = 0,05), маса тіла при народженні <2900г (Ф = 0,531, р = 0,01). Динаміка симптомів у дітей обох груп спостереження була майже однаковою, за виключенням таких ознак кольки як метеоризм та бурчання, які в дітей, що знаходилися на постуральній терапії, зникали швидше на 2,7±0,6 дні. Зменшувалася також частота нападів кольки. Відзначено позитивну динаміку прибавки маси тіла у немовлят обох груп.
Висновки
1. Середній вік появи симптомів кишкових кольок у немовлят становив 1,1 ± 0,1 місяця.
2. Встановлено зв'язок між віком батьків, тютюнопалінням матері та гіподинамією матері під час вагітності, позитивним анамнезом у батьків щодо функціональних захворювань шлунково-кишкового тракту, гіпоксично-ішемічним ураженням ЦНС та масою тіла при народженні менше 2900г та кишковими кольками у немовлят.
3. Застосування постуральної терапії у немовлят із кишковими кольками є ефективним методом їх лікування, що підтверджується позитивною динамікою симптомів, зменшенням частоти та тривалості нападів кольки, достатньою прибавкою маси тіла та не потребує витрат на ліки.

Посилання

de Morais MB, Toporovski MS, Tofoli MHC, Barros KV, Silva LR, Ferreira CHT. Prevalence of Functional Gastrointestinal Disorders in Brazilian Infants Seen in Private Pediatric Practices and Their Associated Factors. J Pediatr Gastroenterol Nutr. 2022;75(1):17-23. doi: 10.1097/MPG.0000000000003469

Cordeiro Santos ML, da Silva Júnior RT, de Brito BB, França da Silva FA, Santos Marques H, Lima de Souza Gonçalves V, et al. Non-pharmacological management of pediatric functional abdominal pain disorders: Current evidence and future perspectives. World J Clin Pediatr. 2022;11(2):105-19. doi: 10.5409/wjcp.v11.i2.105

Muhardi L, Aw MM, Hasosah M, Ng RT, Chong SY, Hegar B, et al. A Narrative Review on the Update in the Prevalence of Infantile Colic, Regurgitation, and Constipation in Young Children: Implications of the ROME IV Criteria. Front Pediatr [Internet]. 2022[cited 2023 Feb 28];9:778747. Available from: https://www.frontiersin.org/articles/10.3389/fped.2021.778747/full doi: 10.3389/fped.2021.778747

Drossman DA, Hasler WL. Rome IV-Functional GI Disorders: Disorders of Gut-Brain Interaction. Gastroenterology. 2016;150(6):1257-61. doi: 10.1053/j.gastro.2016.03.035

Wei Z, Yang Q, Yang Q, Yang J, Tantai X, Xing X, et al. Rome III, Rome IV, and Potential Asia Symptom Criteria for Functional Dyspepsia Do Not Reliably Distinguish Functional From Organic Disease. Clin Transl Gastroenterol [Internet]. 2020[cited 2023 Feb 28];11(12):e00278. Available from: https://journals.lww.com/ctg/Fulltext/2020/12000/Rome_III,_Rome_IV,_and_Potential_Asia_Symptom.12.aspx doi: 10.14309/ctg.0000000000000278

Huang H, Wang C, Lin W, Zeng Y, Wu B. A population-based study on prevalence and predisposing risk factors of infant functional gastrointestinal disorders in a single center in Southern Fujian. Front Pediatr [Internet]. 2022[cited 2023 Feb 28];10:993032. Available from: https://www.frontiersin.org/articles/10.3389/fped.2022.993032/full doi: 10.3389/fped.2022.993032

Gordon M, Biagioli E, Sorrenti M, Lingua C, Moja L, Banks SS, et al. Dietary modifications for infantile colic. Cochrane Database Syst Rev [Internet]. 2018[cited 2023 Feb 28];10(10):CD011029. Available from: https://www.cochranelibrary.com/cdsr/doi/10.1002/14651858.CD011029.pub2/full doi: 10.1002/14651858.CD011029.pub2

Ahmed M, Billoo AG, Iqbal K, Memon A. Clinical Efficacy Of Lactase Enzyme Supplement In Infant Colic: A Randomised Controlled Trial. J Pak Med Assoc. 2018;68(12):1744-7.

Li X, Xu Y. Unraveling the Molecular Mechanisms of Fructus Anisi Stellati as a Remedy for Infantile Colic by Network Pharmacology. Evid Based Complement Alternat Med [Internet]. 2020[cited 2023 Feb 28];2020:9210304. Available from: https://downloads.hindawi.com/journals/ecam/2020/9210304.pdf doi: 10.1155/2020/9210304

Mai T, Fatheree NY, Gleason W, Liu Y, Rhoads JM. Infantile Colic: New Insights into an Old Problem. Gastroenterol Clin North Am. 2018;47(4):829-44. doi: 10.1016/j.gtc.2018.07.008

Kim JH, Lee SW, Kwon Y, Ha EK, An J, Cha HR, et al. Infantile Colic and the Subsequent Development of the Irritable Bowel Syndrome. J Neurogastroenterol Motil. 2022;28(4):618-29. doi: 10.5056/jnm21181

Glanville J, Ludwig T, Lifschitz C, Mahon J, Miqdady M, Saps M, et al. Costs associated with functional gastrointestinal disorders and related signs and symptoms in infants: a systematic review protocol. BMJ Open [Internet]. 2016[cited 2023 Feb 28];6(8):e011475. Available from: https://bmjopen.bmj.com/content/bmjopen/6/8/e011475.full.pdf doi: 10.1136/bmjopen-2016-011475

Narang M, Shah D. Oral lactase for infantile colic: a randomized double-blind placebo-controlled trial. BMC Pediatr [Internet]. 2022[cited 2023 Feb 28];22(1):468. Available from: https://bmcpediatr.biomedcentral.com/counter/pdf/10.1186/s12887-022-03531-8.pdf doi: 10.1186/s12887-022-03531-8

Dobson D, Lucassen PL, Miller JJ, Vlieger AM, Prescott P, Lewith G. Manipulative therapies for infantile colic. Cochrane Database Syst Rev [Internet]. 2012[cited 2023 Feb 28];12:CD004796. Available from: https://www.cochranelibrary.com/cdsr/doi/10.1002/14651858.CD004796.pub2/full#0 doi: 10.1002/14651858.CD004796.pub2

Steutel NF, Zeevenhooven J, Scarpato E, Vandenplas Y, Tabbers MM, Staiano A, et al. Prevalence of Functional Gastrointestinal Disorders in European Infants and Toddlers. J Pediatr. 2020;221:107-14. doi: 10.1016/j.jpeds.2020.02.076

Chia LW, Nguyen TVH, Phan VN, Luu TTN, Nguyen GK, Tan SY, et al. Prevalence and risk factors of functional gastrointestinal disorders in Vietnamese infants and young children. BMC Pediatr [Internet]. 2022[cited 2023 Feb 28];22(1):315. Available from: https://bmcpediatr.biomedcentral.com/counter/pdf/10.1186/s12887-022-03378-z.pdf doi: 10.1186/s12887-022-03378-z

Despriee ÅW, Mägi CO, Småstuen MC, Glavin K, Nordhagen L, Jonassen CM, et al. Prevalence and perinatal risk factors of parent-reported colic, abdominal pain and other pain or discomforts in infants until 3 months of age - A prospective cohort study in PreventADALL. J Clin Nurs. 2022;31(19-20):2784-96. doi: 10.1111/jocn.16097

Vandenplas Y, Hauser B, Salvatore S. Functional Gastrointestinal Disorders in Infancy: Impact on the Health of the Infant and Family. Pediatr Gastroenterol Hepatol Nutr. 2019;22(3):207-16. doi: 10.5223/pghn.2019.22.3.207

Gondim MMBB, Goulart AL, Morais MB. Prematurity and functional gastrointestinal disorders in infancy: a cross-sectional study. Sao Paulo Med J. 2022;140(4):540-6. doi: 10.1590/1516-3180.2021.0622.R1.29102021

Canivet CA, Ostergren PO, Rosén AS, Jakobsson IL, Hagander BM. Infantile colic and the role of trait anxiety during pregnancy in relation to psychosocial and socioeconomic factors. Scand J Public Health. 2005;33(1):26-34. doi: 10.1080/14034940410028316

Scarpato E, Salvatore S, Romano C, Bruzzese D, Ferrara D, Inferrera R, et al. Prevalence and Risk Factors of Functional Gastrointestinal Disorders: A Cross-Sectional Study in Italian Infants and Young Children. J Pediatr Gastroenterol Nutr. 2023;76(2):e27-35. doi: 10.1097/MPG.0000000000003653

Al-Beltagi M, Saeed NK, Bediwy AS, Elbeltagi R. Cow's milk-induced gastrointestinal disorders: From infancy to adulthood. World J Clin Pediatr. 2022;11(6):437-54. doi: 10.5409/wjcp.v11.i6.437

Kansu A, Yüce A, Dalgıç B, Şekerel BE, Çullu-Çokuğraş F, Çokuğraş H. Consensus statement on diagnosis, treatment and follow-up of cow's milk protein allergy among infants and children in Turkey. Turk J Pediatr. 2016;58(1):1-11. doi: 10.24953/turkjped.2016.01.001

Fiocchi A, Barrio-Torres J, Dupont C, Howells HE, Shamir R, Venter C, et al. Hydrolyzed rice formula for dietary management of infants with cow's milk allergy. World Allergy Organ J [Internet]. 2022[cited 2023 Feb 28];15(12):100717. Available from: https://www.worldallergyorganizationjournal.org/article/S1939-4551(22)00093-X/fulltext doi: 10.1016/j.waojou.2022.100717

Gordon M, Gohil J, Banks SS. Parent training programmes for managing infantile colic. Cochrane Database Syst Rev [Internet]. 2019[cited 2023 Feb 28];12(12):CD012459. Available from: https://www.cochranelibrary.com/cdsr/doi/10.1002/14651858.CD012459.pub2/full#0 doi: 10.1002/14651858.CD012459.pub2

Barlow J, Bergman H, Kornør H, Wei Y, Bennett C. Group-based parent training programmes for improving emotional and behavioural adjustment in young children. Cochrane Database Syst Rev [Internet]. 2016[cited 2023 Feb 28];2016(8):CD003680. Available from: https://www.cochranelibrary.com/cdsr/doi/10.1002/14651858.CD003680.pub3/full#0 doi: 14651858.CD003680.pub3

Bemanalizadeh M, Badihian N, Khoshhali M, Badihian S, Hosseini N, Purpirali M, et al. Effect of parenting intervention through "Care for Child Development Guideline" on early child development and behaviors: a randomized controlled trial. BMC Pediatr [Internet]. 2022[cited 2023 Feb 28];22(1):690. Available from: https://bmcpediatr.biomedcentral.com/counter/pdf/10.1186/s12887-022-03752-x.pdf doi: 10.1186/s12887-022-03752-x

Buffone F, Monacis D, Tarantino AG, Dal Farra F, Bergna A, Agosti M, et al. Osteopathic Treatment for Gastrointestinal Disorders in Term and Preterm Infants: A Systematic Review and Meta-Analysis. Healthcare (Basel) [Internet]. 2022[cited 2023 Feb 28];10(8):1525. Available from: https://www.mdpi.com/2227-9032/10/8/1525 doi: 10.3390/healthcare10081525

Gorka AM, Nauta F, Bijlsma MW, et al. Current treatment practice of functional abdominal pain disorders in children: A multicenter survey. Indian J Gastroenterol. 2022;41(4):369-377. https://doi.org/10.1007/s12664-022-01253-4

Carnes D, Plunkett A, Ellwood J, Miles C. Manual therapy for unsettled, distressed and excessively crying infants: a systematic review and meta-analyses. BMJ Open [Internet]. 2018[cited 2023 Feb 28];8(1):e019040. Available from: https://bmjopen.bmj.com/content/bmjopen/8/1/e019040.full.pdf doi: 10.1136/bmjopen-2017-019040

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-02-23

Як цитувати

Сорокман, Т., & Остапчук, В. (2023). ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ ПОСТУРАЛЬНОЇ ТЕРАПІІЇ У НЕМОВЛЯТ ІЗ ЧАСТИМИ КИШКОВИМИ КОЛЬКАМИ. Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина, 13(1(47), 12–17. https://doi.org/10.24061/2413-4260.XIII.1.47.2023.2