ОСОБЛИВОСТІ МАРКЕРІВ ХРОНІЧНОГО БОЛЮ ТА СТРЕСУ У ПЕРЕДЧАСНО НАРОДЖЕНИХ НЕМОВЛЯТ

Автор(и)

  • Г. Павлишин Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського, Ukraine
  • І Сарапук Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського, Ukraine
  • К. Козак Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського, Ukraine
  • Т. Зайцева Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського, Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.24061/2413-4260.XIII.1.47.2023.1

Ключові слова:

хронічний біль; стрес; передчасно народжені немовлята; дофамін; β-ендорфін; серотонін

Анотація

Передчасно народжені діти – це особлива когорта новонароджених із функціональною незрілістю, мультисистемними порушеннями та високою захворюваністю, які потребують тривалого лікування у відділенні інтенсивної терапії новонароджених (ВІТН). Перебування у ВІТН, що супроводжуються численними надмірними стимулами, болючими процедурами та відокремлення від батьків призводить до високого ризику хронічного болю та стресу.
Метою дослідження було вивчити рівень маркерів хронічного болю та стресу у передчасно народжених немовлят із гестаційним віком менше 34 тижнів, а також їх зв’язок з різними факторами.
Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 104 недоношених новонароджених із гестаційним віком (ГВ) менше 34 тижнів, які перебували на лікуванні у відділенні інтенсивної терапії. Рівень маркерів хронічного болю та стресу (дофамін, β-ендорфін, серотонін) у зразках сечі визначали за допомогою імуноферментного аналізу з використанням стандартних наборів (Dopamin Elisakit, Elabscience, м. Ухань, Китай; Serotonin Elisakit, Elabscience, м. Ухань, Китай; β-endorphin Elisakit, Elabscience, м. Ухань, Китай). Зразки аналізували в дублікатах, а аналізи проводили з використанням наданих контролів відповідно до інструкцій виробника.
Дослідження було проведено відповідно до Гельсінської декларації Всесвітньої медичної асоціації про етичні принципи проведення наукових медичних досліджень за участю людини. На проведення досліджень отримано дозвіл біоетичної комісії Тернопільського національного медичного університету імені І.Я. Горбачевського. Інформована згода була отримана від усіх батьків, діти яких брали участь у дослідженні.
Статистичний аналіз даних проводили за допомогою програми „STATISTICA 13.0. FOR WINDOWS” (Tulsa, OK). Результати дослідження представляли у вигляді абсолютних та відносних значень. Кількісні показники представлено у вигляді медіани (Me) та міжквартильного діапазону (нижнього (Lq) та верхнього (Uq) квартилів). Для порівняння числових характеристик використовували U-тест Манна-Уітні (для двох незалежних груп), тест Крускала-Уолліса (для трьох незалежних груп). Відмінності між групами вважали статистично достовірними при р<0,05. Ступінь взаємозв’язку між кількісними показниками визначали за допомогою коефіцієнта кореляції Спірмена (r).
Дослідження є фрагментом науково-дослідної роботи на тему: «Впровадження елементів нейро-розвиткового догляду за передчасно народженими дітьми та їх катамнестичне спостереження» (шифр 0120U104281, терміни виконання 01.01.2020-31.12.2022).
Результати дослідження та їх обговорення. Рівень допаміну у сечі немовлят становив 132,20 [104,80; 183,70] пг/мл. Він був значно вищим у дітей, яким проводилася ШВЛ порівняно з тими, які не потребували інвазивної вентиляційної підтримки (164,60 [110,00; 253,70] пг/мл проти 123,20 [98,65; 158,70] пг/мл), р=0,030, та асоціювався із ступенем тяжкості дихальних розладів (H=5,84; p=0,049). Виявлено, що показники допаміну були значно нижчі у двійнят у порівнянні із немовлятами, що народилися від одноплідної вагітності (113,70 [78,75; 164,70] пг/мл проти 145,10 [111,80; 208,50] пг/мл), р=0,017.
Рівень β-ендорфіну у сечі передчасно народжених немовлят становив 29,87 [20,61; 46,94] пг/мл. Даний показник був значно вищим у двійнят у порівнянні із немовлятами, які народилися від одноплідної вагітності (38,30 [21,97; 59,61] пг/мл проти 27,80 [19,66; 39,16] пг/мл), р=0,046. Рівень β-ендорфіну був значно нижчим у дітей із судомним синдром (р=0,039).
Рівень серотоніну у сечі передчасно народжених немовлят становив 23,49 [16,13; 32,19] нг/мл. Немовлята, народженні шляхом кесарського розтину, мали значно вищі показники серотоніну порівняно з тими, хто народився природнім шляхом (25,62 [18,87; 38,53] нг/мл проти 17,41 [13,36; 27,89] нг/мл, р=0,017). Рівень серотоніну був дещо вищим у двійнят у порівнянні із немовлятами, які народилися від одноплідної вагітності (27,19 [18,87; 41,75] нг/мл проти 21,98 [14,41; 29,70] нг/мл), однак статистичної достовірності не встановлено (р=0,073).
Дослідження встановило позитивні кореляційні зв’язки між рівнем серотоніну та β-ендорфіну у дітей, які потребували механічної вентиляції (r=0,68; р<0,001) та при наявності неонатальних судом (r=0,59; р<0,001). Також виявлено позитивний кореляційний зв’язок між рівнями β-ендорфіну та серотоніну у передчасно народжених двійнят (r=0,72, р<0,001).
Висновки. Це проспективне когортне дослідження показало, що важкі дихальні розлади у передчасно народжених дітей асоціювалися зі зниженням рівня допаміну, при цьому рівні серотоніну та β-ендорфіну були взаємопов’язаними. Неонатальні судоми були пов'язані зі зниженням рівня β-ендорфіну, при цьому був виявлений позитивний кореляційний зв'язок між рівнем β-ендорфіну та серотоніну. Показники допаміну були значно нижчі, а рівень ендорфіну вірогідно вищим у двійнят порівняно з немовлятами, народженими від одноплідної вагітності. Рівень серотоніну був значно вищим у дітей, народжених шляхом кесаревого розтину. Гестаційний вік, маса при народженні, стать, ранній сепсис та ВШК не були пов’язані з підвищенням або зниженням рівню маркерів хронічного болю та стресу у передчасно народжених немовлят.

Посилання

Cannavò L, Perrone S, Marseglia L, Viola V, Di Rosa G, Gitto E. Potential benefits of melatonin to control pain in ventilated preterm newborns: An updated review. Pain Pract. 2022;22(2):248–54. doi:10.1111/p

pr.13069

DiLorenzo M, Pillai Riddell R, Holsti L. Beyond Acute Pain: Understanding Chronic Pain in Infancy. Children (Basel) [Internet]. 2016[cited 2023 Feb 25];3(4):26. Available from: https://www.mdpi.com/2227-9067/3/4/26 doi: 10.3390/children3040026

Troels SJ, Gebhart GF. New pain terminology: a work in progress. Pain. 2008;140:399-400. doi: 10.1016/j.pain.2008.10.014

Lee SJ, Ralston HJ, Drey EA, Partridge JC, Rosen MA. Fetal pain: a systematic multidisciplinary review of the evidence. JAMA. 2005;294:947-54. doi: 10.1001/jama.294.8.947

Slater R, Cantarella A, Gallella S, Worley A, Boyd S, Meek J, et al. Cortical pain responses in human infants. J Neurosci. 2006;26:3662-6. doi: 10.1523/JNEUROSCI.0348-06.2006

Fitzgerald M. The development of nociceptive circuits. Nat Rev Neurosci. 2005;6:507-20. doi: 10.1038/nrn1701

McPherson C, Miller SP, El-Dib M, Massaro A, Inder TE. The influence of pain, agitation, and their management on the immature brain. Pediatr Res. 2020;88(2):168–75. doi: 10.1038/s41390-019-0744-6

Pillai Riddell RR, Stevens BJ, McKeever P, Gibbins S, Asztalos L, Katz J, et al. Chronic pain in hospitalized infants: health professionals' perspectives. J Pain. 2009;10(12):1217-25. doi: 10.1016/j.jpain.2009.04.013

van Ganzewinkel CJ, Anand KJ, Kramer BW, Andriessen P. Chronic pain in the newborn: toward a definition. Clin J Pain. 2014;30(11):970-7. doi: 10.1097/AJP.0000000000000056

Woodward LJ, Anderson PJ, Austin NC, Howard K, Inder TE. Neonatal MRI to predict neurodevelopmental outcomes in preterm infants. N Engl J Med. 2006;355(7):685-94. doi: 10.1056/NEJMoa053792

Hall RW, Boyle E, Young T. Do ventilated neonates require pain management? Semin Perinatol. 2007;31(5):289-97. doi: 10.1053/j.semperi.2007.07.002

Wielenga JM. Stress and discomfort in the care of preterm infants: A study of the Comfort Scale and the Newborn Individualized Developmental Care and Assessment Program (NIDCAP®) in a Dutch level III NICU [dissertation on the internet]. Amsterdam, the Netherlands; Universiteit van Amsterdam; 2008. 177 p. [cited 2023 Feb 25]. Available from: https://hdl.handle.net/11245/1.385562

Claure N, Bancalari E. New modes of mechanical ventilation in the preterm newborn: evidence of benefit. Arch Dis Child Fetal Neonatal Ed. 2007;92(6):F508-12. doi: 10.1136/adc.2006.108852

Clynen E, Swijsen A, Raijmakers M, Hoogland G, Rigo JM. Neuropeptides as targets for the development of anticonvulsant drugs. Mol Neurobiol. 2014;50(2):626-46. doi: 10.1007/s12035-014-8669-x

Kovac S, Walker MC. Neuropeptides in epilepsy. Neuropeptides. 2013;47(6):467-75. doi: 10.1016/j.npep.2013.10.015

Koneru A, Satyanarayana S, Rizwan S. Endogenous opioids: their physiological role and receptors. Glob J Pharmacol. 2009;3(3):149-53.

Loacker S, Sayyah M, Wittmann W, Herzog H, Schwarzer C. Endogenous dynorphin in epileptogenesis and epilepsy: anticonvulsant net effect via kappa opioid receptors. Brain. 2007;130(4):1017-28. doi: 10.1093/brain/awl384

Kauffman MA, Consalvo D, Gonzalez MD, Kochen S. Transcriptionally less active prodynorphin promoter alleles are associated with temporal lobe epilepsy: a case-control study and meta-analysis. Dis Markers. 2008;24(3):135-40. doi: 10.1155/2008/723723

Marek B, Kajdaniuk D, Kos-Kudła B, Kapustecki J, Swietochowska E, Ostrowska Z, et al. Mean daily plasma concentrations of beta-endorphin, leu-enkephalin, ACTH, cortisol, and DHEAS in epileptic patients with complex partial seizures evolving to generalized tonic-clonic seizures. Endokrynol Pol. 2010;61(1):103-10.

Nagamitsu S, Matsuishi T, Yamashita Y, Shimizu T, Iwanaga R, Murakami Y, et al. Decreased cerebrospinal fluid levels of beta-endorphin and ACTH in children with infantile spasms. J Neural Transm (Vienna). 2001;108(3):363-71. doi: 10.1007/s007020170081

Badiee Z, Nassiri Z, Armanian A. Cobedding of twin premature infants: calming effects on pain responses. Pediatr Neonatol. 2014;55(4):262-8. doi: 10.1016/j.pedneo.2013.11.008

Lai NM, Foong SC, Foong WC, Tan K. Co-bedding in neonatal nursery for promoting growth and neurodevelopment in stable preterm twins. Cochrane Database Syst Rev [Internet]. 2016[cited 2023 Feb 25];4(4):CD008313. Available from: https://www.cochranelibrary.com/cdsr/doi/10.1002/14651858.CD008313.pub3/full doi: 10.1002/14651858.CD008313.pub3

Campbell-Yeo ML, Johnston CC, Joseph KS, Feeley N, Chambers CT, Barrington KJ. Cobedding and recovery time after heel lance in preterm twins: results of a randomized trial. Pediatrics. 2012;130(3):500-6. doi: 10.1542/peds.2012-0010

Chin SD, Hope L, Christos PJ. Randomized controlled trial evaluating the effects of cobedding on weight gain and physiologic regulation in preterm twins in the NICU. Adv Neonatal Care. 2006;6(3):142-9. doi: 10.1016/j.adnc.2006.02.008

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-02-23

Як цитувати

Павлишин, Г., Сарапук, І., Козак, К., & Зайцева, Т. (2023). ОСОБЛИВОСТІ МАРКЕРІВ ХРОНІЧНОГО БОЛЮ ТА СТРЕСУ У ПЕРЕДЧАСНО НАРОДЖЕНИХ НЕМОВЛЯТ. Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина, 13(1(47), 4–11. https://doi.org/10.24061/2413-4260.XIII.1.47.2023.1