ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ СИСТЕМИ «МАТИ-ПЛАЦЕНТА-ПЛІД» ПІД ВПЛИВОМ МАЛИХ ДОЗ РАДІАЦІЇ

Автор(и)

  • А. Живецька-Денисова ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук’янової НАМН України» , Україна
  • І. Воробйова ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук’янової НАМН України» , Україна
  • Н. Скрипченко ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук’янової НАМН України» , Україна
  • С. Толкач ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук’янової НАМН України» , Україна
  • Н. Рудакова ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук’янової НАМН України» , Україна
  • Ю. Бондаренко ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук’янової НАМН України» , Україна
  • С. Стрижак ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук’янової НАМН України» , Україна

DOI:

https://doi.org/10.24061/2413-4260.XII.4.46.2022.4

Ключові слова:

вагітність; плацента; репродуктивні втрати; 137 Cs; віментин; раково-ембріональний антиген (РЕА).

Анотація

Вступ. Забруднення екосистеми 137 Cs – джерело радіації в людини. Найбільш уразливі до іонізуючого випромінювання - не-диференційовані клітини, які здатні до швидкого поділу. Звідси, саме від фето-плацентарної та імунної систем слід очікувати потужну реакцію на дію іонізуючого випромінювання. Функціональність плаценти визначає сценарії вагітності.
Мета дослідження. Встановити особливості формування фето-плацентарної системи в умовах впливу малих доз радіації.
Матеріали і методи дослідження. Вагітні були розділені на групи, згідно з дизайном дослідження: до основної (1) увійшли
60 жінок з репродуктивними втратами в анамнезі та ознаками передчасного переривання поточної вагітності, до контрольної (2) - 30 осіб з фізіологічною вагітністю та неускладненим анамнезом. Накопичення в плаценті 137Cs встановили шляхом β-спектрометрії. Характер ушкоджень визначали за допомогою патоморфологічного дослідження плацент. В плацентах методом імуногістохімії вивчали експресію віментину і РЕА. Вплив радіації на функціональну систему «мати-плацента-плід» оцінювали за результатами імунологічних, гормональних, біохімічних та бактеріологічних досліджень. Дослідження затверджені Комісією з медичної етики ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О. М. Лук’янової НАМН України» (протокол № 3 від 07.06.2017).
Результати обробляли статистично на ПК за допомогою пакета Microsoft Excel-2016, використовуючи критерій кутової трансформації Фішера. Відмінності порівняльних значень вважаються ймовірними, якщо p < 0,05 (індекс вірогідності більше 95%). Дослідження виконані у межах науково-дослідної роботи ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О. М. Лук’янової НАМН України» «Розробити новітні та вдосконалити існуючі технології діагностики, профілактики та лікування передчасного переривання вагітності у жінок з невиношуванням з урахуванням паспорта плаценти» (2018-2020 рр.). Шифр ВН.20.00.02.18, № держреєстрації 0118U000039, КПКВ 6561040.
Результати дослідження. Довели, що хронічний радіаційний стрес відіграє визначну роль у багатофакторній природі плацентарної дисфункції та антенатальних втрат. Встановили, що активність 137 Cs до 1,0 Бк/кг не впливає на перебіг гестації. Компенсаторна здатність плаценти зберігається при інкорпоруванні 1,1 - 4,4 Бк/кг 137 Cs. Можливо зберегти вагітність до терміну пологів. В результаті внутрішнього опромінення 4,5-10,4 Бк/кг 137 Cs ушкодження зазнає строма материнської поверхні плацент.
При цьому вагітність переривається передчасно - у 28-36 тижнів + 6 днів. Але діти народжуються живими завдяки збереженню компенсаторних реакцій у плаценті. Накопичення понад 10,4 Бк/кг 137 Cs - ймовірний чинник антенатальної загибелі плоду та ранніх передчасних пологів, оскільки ушкоджень зазнають як материнська, так і плодова структура плацент.
Висновки. Внутрішнє опромінення 137Cs порушує архітектоніку плаценти, що ускладнює перебіг вагітності. Екстремальні ефекти залежать від об’ємної активності включеного 137 Cs та компенсаторної спроможності плаценти. Дисбаланс стероїдних гормонів та системи перекисного гемостазу - провісники плацентарної дисфункції та невиношування вагітності. Експресія віментину - маркер плацентарної деструкції при внутрішньому впливі радіонуклідів. Експресія РEA в плаценті - маркер передчасних пологів та антенатальної загибелі плоду.

Посилання

.1 Radzinskiy VE, Orazmuradov AA, Savenkova IV, Damirova KF, Khaddad Kh. Prezhdevremennye rody - nereshennaya problema XXI veka [Preterm labour: an open problem in xxi century]. Kubanskiy nauchnyy meditsinskiy vestnik. 2020;27:27-37. doi: 10.25207/1608-6228-2020-27-4-27-37 (in Russian)

.2 Aganezov SS, Aganezova NV. Vozmozhnosti snizheniya riska prezhdevremennykh rodov s pozitsii dokazatel'noy meditsiny [Opportunities to reduce the risk of premature birth from the perspective of evidence-based medicine]. Akusherstvo i ginekologiya. 2015;4:2-8. (in Russian)

.3 Zhuk SI, Us IV, Bykova OH, Pekhn'o NV. Porivnial'na kharakterystyka riznykh metodiv laboratornoi diahnostyky peredchasnykh polohiv [Comparative characteristics of various methods of laboratory diagnosis of preterm labor]. Zdorovia zhinky. 2015;5(101):38-40. doi: 10.15574/HW.2015.101.38 (in Ukrainian)

.4 Zastavnyi I, Yaschenko A, Tkach I, Shpon'ka I, Lutsyk O. Rol' ekspresii Ki67 ta iNOS u rann'omu nevynoshuvanni vahitnosti [The role of Ki67 and iNOS expression in early pregnancy loss]. Visnyk problem biolohii i medytsyny. 2018;1(142):280-5. doi: 10.29254/2077-4214-2018-1-1-142-280-285 (in Ukrainian)

.5 Romero R, Dey SK, Fisher SJ. Preterm labor: one syndrome, many causes. Science. 2014;345:760-5. doi: 10.1126/science.1251816

.6 Antipkin YuG, Zadorozhnaya TD, Parnitskaya OI, redaktory. Patologiya platsenty (sovremennye aspekty) [Pathology of the placenta (modern aspects)]. Kiev: «Atopol»; 2016. 127 s. (in Russian)

.7 Vorobiova II, Skrypchenko NIa, Tkachenko VB, Tolkach SM, Razdaibiedin SM. Osoblyvosti rozvytku zapal'nykh reaktsii u platsenti pry polohakh na riznykh terminakh hestatsii [Peculiarities of the inflammatory reactions development in placenta at delivery in different gestational terms]. Reproduktyvna endokrynolohiia. 2020;3(53):44-8. doi: 10.18370/2309-4117.2020.53.44-48 (in Ukrainian)

.8 Zhyvets'ka-Denysova AA, Vorobiova II, Skrypchenko NIa, Tkachenko VB. Osoblyvosti tsytokinovoho profiliu v strukturakh khorionu ta platsenty pry peredchasnomu pereryvanni vahitnosti [Features of the cytokine profile in the structures of chorion and placenta in premature termination of pregnancy]. Patolohiia. 2020;17(2):191-201. doi: 10.14739/2310-1237.2020.2.212790 (in Ukrainian)

.9 Zhyvets'ka-Denysova AA, Vorobiova II, Skrypchenko NIa, Tolkach SM, Razdaibiedin SM, Bondarenko YuM. Platsentarni markery nevynoshuvannia vahitnosti [Placental markers of miscarriage]. Patolohiia. 2021;18(3):328-39. doi: 10.14739/2310-1237.2021.3.232302 (in Ukrainian)

.10 Redline RW. Classification of placental lesions. Am J Obstet Gynecol. 2015;213(4):S21-8. doi: 10.1016/j.ajog.2015.05.056

.11 Veropotvelian NP, Veropotvelian PN, Tsekhmystrenko YS, Bondarenko AA, Usenko TV. Morfolohycheskaia klassyfykatsyia povrezhdenyi platsent [Morphological classification of lesions of the placenta]. Zdorovia zhinky. 2016;8:63-71. doi: 10.15574/hw.2016.114.63 (in Russian)

.12 Shchegolev AI. Sovremennaya morfologicheskaya klassifikatsiya povrezhdeniy platsenty [Modern morphological classification of lesions of the placenta]. Akusherstvo i ginekologiya. 2016;4:16-23. doi: 10.18565/aig.2016.4.16-23 (in Russian)

.13 Khong TY, Mooney EE, Nikkels PGJ, Morgan TK, Gordijn SJ, editors. Pathology of the Placenta: A Practical Guide. Switzerland: Springer Nature; 2019. 395 p. doi: 10.1007/978-3-319-97214-5

.14 Bazyka DA, Kulinich HV, Pylypenko MI, redaktory. Radiatsiina medytsyna [Radiation medicine]. Kyiv: «Medytsyna»; 2013. 232 s. (in Ukrainian).

.15 Omel'ianets' MI, Khomenko IM. Otsinka stanu normatyvno-pravovoho rehuliuvannia pytan' protyradiatsiinoho zakhystu naselennia u zv’iazku z Chornobyl's'koiu katastrofoiu [Assessment of the state of regulatory and legal regulation of issues of anti-radiation protection of the population in connection with the Chernobyl disaster]. Medicni perspektivi. 2011;16(1):104-8. (in Ukrainian)

.16 Sanzharova NI, Fesenko SV, redaktory. Radioekologicheskie posledstviya avarii na Chernobyl'skoy AES: biologicheskie effekty, migratsiya, reabilitatsiya zagryaznennykh territoriy [Radioecological consequences of the accident at the chernobyl nuclear power plant: biological effects, migration, rehabilitation of contaminated territories]. Moskva: «RAN»; 2018. 278 s. (in Russian)

.17 Ittrich G. Eine methode zur chemischen bestimmung von oestrogenen hormonen in blut, milch und colostrums. Ztschr. Physiol. Chem. 1960;320(1):103-10. doi: 10.1515/bchm2.1960.320.1.103

.18 Arsen'eva MA. Kol'potsitologicheskie issledovaniya v diagnostike i terapii endokrinnykh ginekologicheskikh zabolevaniy [Colpocytological studies in the diagnosis and therapy of endocrine gynecological diseases]. Moskva: Meditsina; 1977. 365 s. (in Russian)

.19 Tetruashvili NK. Privychnyy vykidysh [Habitual miscarriage]. Akusherstvo i ginekologiya: novosti, mneniya, obuchenie. 2017;4(18):70-87. doi: 10.24411/2303-9698-2017-00010 (in Russian)

.20 Polushkina ES, Shmakov RG. Rol' didrogesterona v privychnom nevynashivanii beremennosti [The role of dydrogesterone in recurrent miscarriage]. Meditsinskiy Sovet. 2020;3:74-7. doi: 10.21518/2079-701X-2020-3-74-77 (in Russian)

.21 Zhyvets'ka-Denysova AA, Vorobiova II, Tkachenko VB, Podol's'kyi VV, Tykha VH. Platsenta yak dzerkalo vahitnosti (Ohliad literatury) [Placenta – mirror of pregnancy (literature review)]. Zdorovia zhinky. 2019;3:101-6. doi: 10.15574/HW.2019.139.101 (in Ukrainian)

.22 Skrypchenko NIa, Vorobiova II, Mazur TM, Tkachenko VB.Otsiniuvannia tsytokinovoho statusu zhinok z nevynoshuvanniam vahitnosti [Evaluation of the cytokin status of women with miscarriage]. Zdorovia zhinky. 2019;4:59-63. doi: 10.15574/HW.2019.140.59 (in Ukrainian)

.23 Kuznetsova NB, Bushtyreva IO, Dybova VS, Barinova VV, Polev DE, Aseev MV, i dr. Mikrobiom vlagalishcha u beremennykh s prezhdevremennym razryvom plodnykh obolochek v sroke ot 22 do 28 nedel' beremennosti [Vaginal microbiome in pregnant women with preterm rupture of membranes between 22 and 28 weeks of gestation]. Akusherstvo i ginekologiya. 2021;1:93-101. doi: 10.18565/aig.2021.1.94-102 (in Russian)

.24 Khodzhaeva ZS, Guseynova GE, Murav'eva VV, Donnikov AE, Mishina ND, Priputnevich TV. Kharakteristika mikrobioty vlagalishcha u beremennykh s dosrochnym prezhdevremennym razryvom plodnykh obolochek [Characterization of the vaginal microbiota in pregnant women with preterm premature rupture of membranes]. Akusherstvo i ginekologiya. 2019;12:66-74. doi: 10.18565/aig.2019.12.66-74 (in Russian)

.25 Severin ES, redaktor. Biokhimiya [Biochemistry]. Moskva: GEOTAR-MED; 2004. 784 s. (in Russian)

.26 Pirogova VI, Shurpyak SA, Oshurkevich AA. Terapiya reproduktivnykh narusheniy s pozitsiy preodoleniya oksidativnogo stressa [Therapy of reproductive disorders from the point of oxidative stress overcoming]. Zdorovia zhinky. 2018;10:26-30. doi: 10.15574/HW.2018.136.26 (in Russian)

.27 Korol' TM. Morfohenetychni osoblyvosti fetoplatsentarnoi nedostatnosti (FPN) pry deiakykh zakhvoriuvanniakh u vahitnykh zhinok [Morphogenetic features of fetoplacental insufficiency (FPI) in some diseases in pregnant women]. Visnyk Vinnyts'koho natsional'noho medychnoho universytetu imeni M. I. Pyrohova. 2013;1:241-4. (in Ukrainian)

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-04-06

Як цитувати

Живецька-Денисова, А., Воробйова, І., Скрипченко, Н., Толкач, С., Рудакова, Н., Бондаренко, Ю., & Стрижак, С. (2023). ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ СИСТЕМИ «МАТИ-ПЛАЦЕНТА-ПЛІД» ПІД ВПЛИВОМ МАЛИХ ДОЗ РАДІАЦІЇ . Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина, 12(4(46), 21–30. https://doi.org/10.24061/2413-4260.XII.4.46.2022.4

Номер

Том 12 № 4(46) (2022): НЕОНАТОЛОГІЯ, ХІРУРГІЯ ТА ПЕРИНАТАЛЬНА МЕДИЦИНА

Розділ

Статті

Ліцензія

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

    1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
    2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
    3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).

 

Критерії авторського права, форми участі та авторства

Кожен автор повинен був взяти участь в роботі, щоб взяти на себе відповідальність за відповідні частини змісту статті. Один або кілька авторів повинні нести відповідальність в цілому за поданий для публікації матеріал - від моменту подачі до публікації статті. Авторитарний кредит повинен грунтуватися на наступному:

  • істотність частини вклада в концепцію і дизайн, отри-мання даних або в аналіз і інтерпретацію результатів дослідження;
  • написання статті або критичний розгляд важливості її інтелектуального змісту;
  • остаточне твердження версії статті для публікації.

Автори також повинні підтвердити, що рукопис є дійсним викладенням матеріалів роботи і що ні цей рукопис, ні інші, які мають по суті аналогічний контент під їх авторством, не були опубліковані та не розглядаються для публікації в інших виданнях.

Автори рукописів, що повідомляють вихідні дані або систематичні огляди, повинні надавати доступ до заяви даних щонайменше від одного автора, частіше основного. Якщо потрібно, автори повинні бути готові надати дані і повинні бути готові в повній мірі співпрацювати в отриманні та наданні даних, на підставі яких проводиться оцінка та рецензування рукописи редактором / членами редколегії журналу.

Роль відповідального учасника.

Основний автор (або призначений відповідальний автор) буде виступати від імені всіх співавторів статті в якості основного кореспондента при листуванні з редакцією під час процесу її подання та розгляду. Якщо рукопис буде прийнята, відповідальний автор перегляне відредагований машинописний текст і зауваження рецензентів, прийме остаточне рішення щодо корекції і можливості публікації представленої рукописи в засобах масової інформації, федеральних агентствах і базах даних. Він також буде ідентифікований як відповідальний автор в опублікованій статті. Відповідальний автор несе відповідальність за подтверждленіе остаточного варіанта рукопису. Відповідальний автор несе також відповідальність за те, щоб інформація про конфлікти інтересів, була точною, актуальною і відповідала даним, наданим кожним співавтором.Відповідальний автор повинен підписати форму авторства, що підтверджує, що всі особи, які внесли істотний внесок, ідентифіковані як автори і що отримано письмовий дозвіл від кожного учасника щодо публікації представленої рукописи.