ФАКТОРИ РИЗИКУ ПАТОЛОГІЇ ПУПОВИНИ І ЧИННИКИ НЕГАТИВНИХ ПЕРИНАТАЛЬНИХ НАСЛІДКІВ ТА ЗАХВОРЮВАНОСТІ НОВОНАРОДЖЕНИХ

Автор(и)

  • Б. Дубецький Івано-Франківський національний медичний університет МОЗ України, Україна
  • О. Макарчук Івано-Франківський національний медичний університет МОЗ України, Україна
  • О. Андрієць Буковинський державний медичний університет , Україна
  • М. Римарчук Івано-Франківський національний медичний університет МОЗ України, Україна

DOI:

https://doi.org/10.24061/2413-4260.XII.4.46.2022.3

Ключові слова:

патологія пуповини; плацентарна дисфункція; репродуктивні порушення; перинатальна захворюваність; фактори ризику; надмірна вага; ожиріння; гестаційний діабет.

Анотація

Вступ. За даними літературних джерел, реальна частота багатьох патологічних станів пуповини значно відрізняється від
статистичних показників, зазначених дослідниками у своїх роботах (від 15 % до 38 %). Впровадження системи діагностичних і лікувально-профілактичних заходів, заснованих на обов'язковій антенатальній і постнатальній оцінці особливостей і характеристик пуповинного канатика, дозволяє поліпшити перинатальні результати та знизити перинатальну захворюваність.
Метою роботи стало виділити основні фактори ризику патології пуповини та негативних перинатальних наслідків та розробити елементи стандартизації антенатальної та постнатальної діагностики патології пуповини.
Матеріали та методи дослідження. Проведена ретроспективна оцінка даних медичної документації – 3280 індивідуальних карт вагітних дозволила встановити частоту патології пуповини у популяції. У подальшому проведено більш детальне розширене антенатальне і постнатальне дослідження пуповини та плаценти після розродження у 637 пацієнток репродуктивного віку з вагітністю, ускладненою патологією пуповинного канатика (основна група). Контрольну групу сформували 40 пацієнток з неускладненим перебігом вагітності та живонародженням доношених здорових дітей. Дослідження проведено з урахуванням основних принципів Гельсінської декларації з біометричних досліджень та повноважень GCH ICH (1996 р.), згідно з біометричними нормами із дотриманням принципів конфіденційності та етики (витяг з протоколу № 128/22 засідання комісії з питань біоетики від 29.09.2022 р. Івано-Франківського національного медичного університету МОЗ України). Аналіз даних виконано з використанням пакету статистичних програм Statistica 7.0 (StatSoftInc., США). Зв’язок незалежних перемінних зі станом, який вивчали, представлено за відношення шансів (OR) та 95 % довірчим інтервалом (СІ).
Матеріали статті є результатом досліджень фрагменту комплексної науково-дослідної роботи кафедри акушерства та гі-
некології ім. І.Д.Ланового Івано-Франківського національного медичного університету: «Розробка діагностичної тактики та патогенетичне обґрунтування ефективних методів збереження та відновлення репродуктивного потенціалу та покращення параметрів якості життя жінки при акушерській та гінекологічній патології» (№ державної реєстрації 0121U109269, терміни виконання 2021- 2026 роки), автор є співвиконавцем теми.
Результати дослідження та їх обговорення. Було продемонстровано перевищення популяційної норми довжини пуповини, високу частку ексцентричного та краєвого прикріплення пуповини (22,14 %) та її обвиття (33,28%), зниження частки референтних меж індексу звивистості пуповини (15,86 %), у 56,7 % спостережень питома вага пуповини була меншою. Виділено імовірні чинники ризику патології пуповини, де домінує вік старше 35 років, нікотинова залежність у вагітних, багатопліддя, використання програм IVF, зміна індексу навколоплідних вод, надмірна вага та ожиріння, інші клінічні стани, пов’язані із метаболічними порушеннями (гестаційний діабет, інсулінорезистентність).
Висновок. Частка патології пуповинного канатику як у ізольованому варіанті, так і у поєднанні характеристичних осо-
бливостей пуповини становить 40,98 %. Зростання ризику негативних перинатальних наслідків має тісний взаємозв’язок з патологією пуповинного канатику та поєднанням різних варіантів патології, а також приєднанням гестаційних ускладнень, що дозволяє формувати скрін-програми та оптимізувати діагностичний алгоритм.

Посилання

.1 Boiko VI, Yablunovs'ka VIu. Taktyka vedennia vahitnosti ta polohiv pry patolohii pupkovoho kanatyka [Tactics of conducting pregnancy and labours at an umbilical cord pathology]. Zdorov'e zhenschyny. 2015;4(100):75-7. /http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/Zdzh_2015_4_19.pdf (in Ukrainian).

.2 Hayes, D.; Warland, J.; Parast, M.; Bendon, R.; Hasegawa, J.; Banks, J.; Clapham, L.; Heazell, A. Umbilical cord characteristics and their association with adverse pregnancy outcomes: A systematic review and meta-analysis. PLoS ONE 2020, 15, e0239630. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/32970750/

.3 Mana Taweevisit, Paul Scott Thornerє Placental Findings Contributing to Perinatal Death: A 15-Year Retrospective Review from a Teaching Hospital in Thailand, Fetal and Pediatric Pathology, 2022,41:1, 18-28, DOI: 10.1080/15513815.2020.1747121

.4 Nazarenko LH. Aktual'ne uiavlennia schodo roli patolohii pupovyny u perynatal'nii medytsyni (klinichna lektsiia) [Current insights on the role of umbilical cord disease in perinatal medicine (сlinical lecture)]. Zdorov'e zhenschyny. 2018;10(136):10-4. doi: 10.15574/HW.2018.136.10 (in Ukrainian).

.5 Bohîlțea RE, Dima V, Ducu I, Iordache AM, Mihai BM, Munteanu O, Grigoriu C, Veduță A, Pelinescu-Onciul D, Vlădăreanu R. Clinically Relevant Prenatal Ultrasound Diagnosis of Umbilical Cord Pathology. Diagnostics. 2022; 12(2):236. https://doi.org/10.3390/diagnostics12020236

.6 Hayes DJL, Warland J, Parast MM, Bendon RW, Hasegawa J, Banks J, et al. Umbilical cord characteristics and their association with adverse pregnancy outcomes: A systematic review and meta-analysis. PLoS One [Internet]. 2020[cited 2022 Nov 14];15(9):e0239630. Available from: https://journals.plos.org/plosone/article?id=10.1371/journal.pone.0239630 doi: 10.1371/journal.pone.0239630

.7 Chew, M.; Teoh, P.; Wong, Y.; Tan, G. Multiple umbilical cord strictures in a case of intrauterine foetal demise. Malays. J. Pathol. 2019, 41, 365–368. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/31901924/

.8 Salge AK, Reis MR, Siqueira KM, Castral TC, Guimarães JV, Castro EC. Association between the macroscopic characteristics of the umbilical cord, high-risk pregnancy and neonatal repercussions. Rev Esc Enferm USP [Internet]. 2018[cited 2022 Nov 13];51:e03294. Available from: https://www.scielo.br/j/reeusp/a/xbYWYRzZLps8w7QfVFqDVkF/?lang=en doi: 10.1590/S1980-220X2017006303294

.9 Lutsyk OD., Chaikovs'kyi YuB. Barinov EF. Histolohiia. Tsytolohiia. Embriolohiia. Vinnytsia: Nova knyha: 2018. 591 s. https: //issuu.com/novaknyha/docs/lutsyk_ gistologia_rozsylka_762acaabadbb6d (in Ukrainian).

.10 Pergialiotis V, Fanaki M, Bellos I, Tzortzis A, Loutradis D, Daskalakis G.Evaluation of umbilical cord entanglement as a predictive factor of adverse pregnancy outcomes: A meta-analysis. Eur J Obstet Gynecol Reprod Biol. 2019 Dec;243:150-157. doi: 10.1016/j.ejogrb.2019.10.038. Epub 2019 Nov 1.PMID: 31704532

.11 Schreiber, H.; Daykan, Y.; Arbib, N.; Markovitch, O.; Berkovitz, A.; Biron-Shental, T. Adverse pregnancy outcomes and multiple nuchal cord loops. Arch. Gynecol. Obstet. 2019, 300, 279–283. https://europepmc.org/article/med/31065803

.12 Stabile G, Carlucci S, De Bonis L, Sorrentino F, Nappi L, Ricci G. Umbilical Cord Knots: Is the Number Related to Fetal Risk? Medicina (Kaunas). 2022 May 25;58(6):703. doi: 10.3390/medicina58060703.PMID: 35743964

.13 Sherer DM, Al-Haddad S, Cheng R, Dalloul M. Current Perspectives of Prenatal Sonography of Umbilical Cord Morphology. Int J Womens Health. 2021;13:939-71. doi: 10.2147/IJWH.S278747

.14 Ismail KI, Hannigan A, O'Donoghue K, Cotter A. Abnormal placental cord insertion and adverse pregnancy outcomes: a systematic review and meta-analysis. Syst Rev [Internet]. 2017[cited 2022 Nov 14];6(1):242. Available from: https://systematicreviewsjournal.biomedcentral.com/articles/10.1186/s13643-017-0641-1 doi: 10.1186/s13643-017-0641-1

.15 Pergialiotis V, Kotrogianni P, Koutaki D, Christopoulos-Timogiannakis E, Papantoniou N, Daskalakis G. Umbilical cord coiling index for the prediction of adverse pregnancy outcomes: a meta-analysis and sequential analysis. J Matern Neonatal Med. 2019; 1–8. 10.1080/14767058.2019.1594187

.16 Olaya-C M, Gil F, Salcedo JD, Salazar AJ, Silva JL, Bernal JE. Anatomical Pathology of the Umbilical Cord and Its Maternal and Fetal Clinical Associations in 434 Newborns. Pediatric and Developmental Pathology. 2018;21(5):467-474. doi:10.1177/1093526618758204

.17 Zhang, W.; Geris, S.; Beta, J.; Ramadan, G.; Nicolaides, K.; Akolekar, R. Prevention of stillbirth: Impact of two-stage screening for vasa previa. Ultrasound Obstet. Gynecol. 2020, 55, 605–612. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/31840871/

.18 Nkwabong, E.; Njikam, F.; Kalla, G. Outcome of pregnancies with marginal umbilical cord insertion. J. Matern. Fetal Neonatal Med. 2021, 34, 1133–1137. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/31164018/

.19 Hammad IA, Blue NR, Allshouse AA, Silver RM, Gibbins KJ, Page JM, et al. Umbilical Cord Abnormalities and Stillbirth. Obstet Gynecol. 2020;135(3):644-52. doi: 10.1097/AOG.0000000000003676

.20 Lee SM, Kim DY, Cho S, Noh SM, Park HL, Lee G. Correlations between the Status of the Umbilical Cord and Neonatal Health Status. Child Health Nurs Res. 2020;26(3):348-56. doi: 10.4094/chnr.2020.26.3.348

.21 Młodawska M, Młodawski J, Świercz G, Zieliński R. The Relationship between Nuchal Cord and Adverse Obstetric and Neonatal Outcomes: Retrospective Cohort Study. Pediatr Rep. 2022 Jan 24;14(1):40-47. doi: 10.3390/pediatric14010007.PMID: 35225877

.22 Mittal A, Nanda S, Sen J. Antenatal umbilical coiling index as a predictor of perinatal outcome. Arch Gynecol Obstet. 2015;291(4):763-8. doi: 10.1007/s00404-014-3456-5

.23 Chillakuru S, Velichety SD, Rajagopalan V. Human umbilical cord and its vessels: a histomorphometric study in difference severity of hypertensive disorders of pregnancy. Anat Cell Biol. 2020;53(1):68-75. doi: 10.5115/acb.19.158

.24 Li TG, Guan CL, Wang J, Peng MJ. Comparative study of umbilical cord cross-sectional area in foetuses with isolated single umbilical artery and normal umbilical artery. J Obstet Gynaecol. 2022;42(5):935-40. doi: 10.1080/01443615.2021.1962818

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-04-06

Як цитувати

Дубецький, Б., Макарчук, О., Андрієць, О., & Римарчук, М. (2023). ФАКТОРИ РИЗИКУ ПАТОЛОГІЇ ПУПОВИНИ І ЧИННИКИ НЕГАТИВНИХ ПЕРИНАТАЛЬНИХ НАСЛІДКІВ ТА ЗАХВОРЮВАНОСТІ НОВОНАРОДЖЕНИХ. Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина, 12(4(46), 12–20. https://doi.org/10.24061/2413-4260.XII.4.46.2022.3

Номер

Том 12 № 4(46) (2022): НЕОНАТОЛОГІЯ, ХІРУРГІЯ ТА ПЕРИНАТАЛЬНА МЕДИЦИНА

Розділ

Статті

Ліцензія

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

    1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
    2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
    3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).

 

Критерії авторського права, форми участі та авторства

Кожен автор повинен був взяти участь в роботі, щоб взяти на себе відповідальність за відповідні частини змісту статті. Один або кілька авторів повинні нести відповідальність в цілому за поданий для публікації матеріал - від моменту подачі до публікації статті. Авторитарний кредит повинен грунтуватися на наступному:

  • істотність частини вклада в концепцію і дизайн, отри-мання даних або в аналіз і інтерпретацію результатів дослідження;
  • написання статті або критичний розгляд важливості її інтелектуального змісту;
  • остаточне твердження версії статті для публікації.

Автори також повинні підтвердити, що рукопис є дійсним викладенням матеріалів роботи і що ні цей рукопис, ні інші, які мають по суті аналогічний контент під їх авторством, не були опубліковані та не розглядаються для публікації в інших виданнях.

Автори рукописів, що повідомляють вихідні дані або систематичні огляди, повинні надавати доступ до заяви даних щонайменше від одного автора, частіше основного. Якщо потрібно, автори повинні бути готові надати дані і повинні бути готові в повній мірі співпрацювати в отриманні та наданні даних, на підставі яких проводиться оцінка та рецензування рукописи редактором / членами редколегії журналу.

Роль відповідального учасника.

Основний автор (або призначений відповідальний автор) буде виступати від імені всіх співавторів статті в якості основного кореспондента при листуванні з редакцією під час процесу її подання та розгляду. Якщо рукопис буде прийнята, відповідальний автор перегляне відредагований машинописний текст і зауваження рецензентів, прийме остаточне рішення щодо корекції і можливості публікації представленої рукописи в засобах масової інформації, федеральних агентствах і базах даних. Він також буде ідентифікований як відповідальний автор в опублікованій статті. Відповідальний автор несе відповідальність за подтверждленіе остаточного варіанта рукопису. Відповідальний автор несе також відповідальність за те, щоб інформація про конфлікти інтересів, була точною, актуальною і відповідала даним, наданим кожним співавтором.Відповідальний автор повинен підписати форму авторства, що підтверджує, що всі особи, які внесли істотний внесок, ідентифіковані як автори і що отримано письмовий дозвіл від кожного учасника щодо публікації представленої рукописи.