КЛІНІЧНИЙ ВИПАДОК ГЕНЕРАЛІЗОВАНОЇ ВРОДЖЕНОЇ ГЕРПЕС-ВІРУСНОЇ ІНФЕКЦІЇ У НОВОНАРОДЖЕНОГО, ВНАСЛІДОК БЕЗСИМПТОМНОГО ПЕРВИННОГО ІНФІКУВАННЯ МАТЕРІ HSV 2 ТИПУ ПІД ЧАС ВАГІТНОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-4260.XII.3.45.2022.13Ключові слова:
новонароджений; сепсис; герпес вірусна інфекція; ацикловірАнотація
У статті описано клінічний випадок генералізованої вродженої герпес-вірусної інфекції з маніфестацією на четвертий день життя внаслідок безсимптомного первинного інфікування матері HSV 2 типу під час вагітності, ускладнений раннім неонатальним бактеріальним сепсисом. Наведено особливості клініки, діагностики, принципи лікування та катамнестичні дані дитини. Клінічна маніфестація вродженої герпетичної інфекції відбулась на 4-ту добу життя. Лабораторно підтверджена виявленням в крові ДНК вірусу герпесу 2 типу, з наступним визначенням кількісного рівня цього показника та наступною клініко-лабораторною динамікою. Відміна специфічної терапії через 21 день
у зв’язку з закінченням курсу. Продовження до 1 року 2 місяців сумарного курсу специфічної імуносупресивної терапії ацикловіром з посиленням терапії при рецидиві локальних проявів. У віці 1 рік і 2 місяці – відміна специфічної імуносупресивної терапії. Протягом наступного року життя - 4 епізоди рецидива герпетичної інфекції у вигляді локальних уражень шкіри. Проведена вакцинація дитини за календарем, додатково вакцинація від ветряної віспи, гепатиту А, пневмококу, ротавірусної інфекції, сезонного грипу. Наразі дитині 2,4 роки. Стан дитини задовільній. Розвиток за віком. Публікація матеріалів погоджена із Комісією з біоетики Національного медичного університету ім. О.О.Богомольця. Усі анамнестичні дані, результати обстежень та фотоматеріали опубліковані за письмовою згодою батьків новонародженої дитини.
Висновки. Неонатальна герпетична інфекція може призводити до значної захворюваності, смертності та несприятливих віддалених наслідків. Незважаючи на адекватну терапію, рецидиви везикулярної висипки протягом перших років життя зустрічаються дуже часто. Враховуючи високий рівень інфікування вірусом простого герпесу серед населення, а особливо вагітних жінок, усі діти повинні вважатися потенційно схильними до герпетичної інфекції. Визначення материнського імунного статусу, рання діагностика клінічних ознак з верифікацією збудника та своєчасна й адекватна специфічна противірусна терапія є запорукою покращення прогнозу та зниження рівня інвалідизації у подальші роки життя.
Посилання
.1 Pavlyshyn HA, Sarapuk IM, Sarapuk HS, Boiko VH. Neonatal'na herpetychna infektsiia: suchasni pohliady na problem [Neonatal HSV infections: new approach to the problem]. Mizhnarodnyi zhurnal pediatrii, akusherstva ta hinekolohii. 2016;10(2-3):44-53. (in Ukrainian).
.2 Tesini BL. Neonatal Herpes Simplex Virus (HSV) Infection (2022). MSD Manual. Available from: https://www.msdmanuals.com/professional/pediatrics/infections-in-neonates/neonatal-herpes-simplex-virus-hsv-infection
.3 Kylat RI, Addams J, Sobonya RE. Fatal Disseminated Herpes Simplex in a very premature neonate. Autops Case Rep [Internet]. 2018[cited 2022 Sep 29];8(4):e2018050. Available from: https://autopsyandcasereports.org/article/doi/10.4322/acr.2018.050 doi: 10.4322/acr.2018.050
.4 Simonsen KA, Anderson-Berry AL, Delair SF, Davies HD. Early-onset neonatal sepsis. Clin Microbiol Rev. 2014;27(1):21-47. doi: 10.1128/CMR.00031-13
.5 Demmler-Harrison GJ. Neonatal herpes simplex virus infection: Clinical features and diagnosis. Available from: https://www.uptodate.com/contents/neonatal-herpes-simplex-virus-infection-clinical-features-and-diagnosis
.6 Kimberlin DW, Baley J. Guidance on management of asymptomatic neonates born to women with active genital herpes lesions. Pediatrics. 2013;131(2):383-6. doi: 10.1542/peds.2012-3217
.7 Berardi A, Lugli L, Rossi C, Maria CL, Guidotti I, Gallo C, et al. Neonatal herpes simplex virus. J Matern Fetal Neonatal Med. 2011;24(1):88-90. doi: 10.3109/14767058.2011.607560
.
Marquez L, Levy ML, Munoz FM, Palazzi DL. A report of three cases and review of intrauterine herpes simplex virus infection. Pediatr Infect Dis J. 2011;30(2):153-7. doi: 10.1097/INF.0b013e3181f55a5c
American College of Obstetricians and Gynecologists. Practice Bulletin 220: Management of herpes in pregnancy. Available from: https://www.acog.org/clinical/clinical-guidance/practice-bulletin/articles/2020/05/management-of-genital-herpes-in-pregnancy
.10 Fitzgerald LA, Kevitiyagala D, Gould S, Zengeya S. Neonatal sepsis: A, B, C-don't ever forget herpes. BMJ Case Rep [Internet]. 2011[cited 2022 Sep 30];2011:bcr0720114423. Available from: https://casereports.bmj.com/content/2011/bcr.07.2011.4423.long doi: 10.1136/bcr.07.2011.4423
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 О.О. Нечехова, В.В. Павлюченко, Ю.А. Батман
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Критерії авторського права, форми участі та авторства
Кожен автор повинен був взяти участь в роботі, щоб взяти на себе відповідальність за відповідні частини змісту статті. Один або кілька авторів повинні нести відповідальність в цілому за поданий для публікації матеріал - від моменту подачі до публікації статті. Авторитарний кредит повинен грунтуватися на наступному:
- істотність частини вклада в концепцію і дизайн, отри-мання даних або в аналіз і інтерпретацію результатів дослідження;
- написання статті або критичний розгляд важливості її інтелектуального змісту;
- остаточне твердження версії статті для публікації.
Автори також повинні підтвердити, що рукопис є дійсним викладенням матеріалів роботи і що ні цей рукопис, ні інші, які мають по суті аналогічний контент під їх авторством, не були опубліковані та не розглядаються для публікації в інших виданнях.
Автори рукописів, що повідомляють вихідні дані або систематичні огляди, повинні надавати доступ до заяви даних щонайменше від одного автора, частіше основного. Якщо потрібно, автори повинні бути готові надати дані і повинні бути готові в повній мірі співпрацювати в отриманні та наданні даних, на підставі яких проводиться оцінка та рецензування рукописи редактором / членами редколегії журналу.
Роль відповідального учасника.
Основний автор (або призначений відповідальний автор) буде виступати від імені всіх співавторів статті в якості основного кореспондента при листуванні з редакцією під час процесу її подання та розгляду. Якщо рукопис буде прийнята, відповідальний автор перегляне відредагований машинописний текст і зауваження рецензентів, прийме остаточне рішення щодо корекції і можливості публікації представленої рукописи в засобах масової інформації, федеральних агентствах і базах даних. Він також буде ідентифікований як відповідальний автор в опублікованій статті. Відповідальний автор несе відповідальність за подтверждленіе остаточного варіанта рукопису. Відповідальний автор несе також відповідальність за те, щоб інформація про конфлікти інтересів, була точною, актуальною і відповідала даним, наданим кожним співавтором.Відповідальний автор повинен підписати форму авторства, що підтверджує, що всі особи, які внесли істотний внесок, ідентифіковані як автори і що отримано письмовий дозвіл від кожного учасника щодо публікації представленої рукописи.