ДОБРОЯКІСНЕ РОЗШИРЕННЯ СУБАРАХНОЇДАЛЬНИХ ПРОСТОРІВ У НЕМОВЛЯТ
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-4260.XII.3.45.2022.10Ключові слова:
доброякісне розширення лікворних просторів; мозковий кровотік; прогноз; немовлятаАнотація
Доброякісне розширення субарахноїдальних просторів (ДРСП) є однією з начастіших нейросонографічних знахідок у немовлят і вважається, що ці прояви спонтанно зменшуються до двох років. Незважаючи на те, що більшість дітей з ДРСП демонструють нормальний розвиток, у деяких пацієнтів у віці до двох років
може спостерігатися транзиторна затримка психомоторного розвитку. Крім клінічних даних та результатів нейровізуалізації, значний інтерес представляє довгостроковий вплив ДРСП (проблеми з навчанням в школі, затримка мовного розвитку, проблеми соціальної та когнітивної діяльності, знижена якість життя, зниження навичок уваги та низька продуктивність зорово-моторного сканування, можливість розладів аутичного спектру та вища захворюваність на епілепсію). Вважають, що ризик формування довгострокових наслідків може бути обумовлений патогенетичними особливостями процесу розширення зовнішніх лікворних просторів. У цьому огляді ми розглядаємо потенційні патогенетичні механізми розширення субарахноїдального простору та його патологічних наслідків у дітей. Загалом, були запропоновані різні патогенетичні гіпотези виникнення ДРСП: посилення фізіологічного дисбалансу між ростом черепа та мозку у немовлят у віці від трьох місяців до одного року; прояв церебральної атрофії; сполучна гідроцефалія внаслідок дистального блоку з клапанним механізмом; уповільнене дозрівання арахноїдальних ворсинок/грануляцій до двох років; наслідки насильницької травми голови у немовлят. Але на теперішній час отримала поширення гіпотеза, що патологічні наслідки ДРСП можуть виникнути у довгостроковій перспективі внаслідок аномальної венозної гемодинаміки. Порушення венозного відтоку є основним рушійним фактором субарахномегалії, і чим тяжчими є такі порушення, тим виразнішими є прояви субарахномегалії. Ми також підкреслюємо роль порушення
мозкового венозного кровообігу в розвитку субарахномегалії. Питання клінічної значущості хронічно підвищеного внутрішньочерепного тиску внаслідокі порушення венозного відтоку має бути з’ясовано для немовлят і дітей із розширенням субарахноїдальних просторів у майбутніх дослідженнях. Темою майбутніх досліджень
має також бути встановлення діагностичного алгоритму, який допомагає відрізнити пацієнтів з ДРСП від тих, у кого є ризик порушень неврологічного розвитку і які потребують додаткових діагностичних та лікувальних втручань.
Посилання
.1 Marino MA, Morabito R, Vinci S, Germano A, Briguglio M, Alafaci C, et al. Benign external hydrocephalus in infants. A single centre experience and literature review. Neuroradiol J. 2014;27:245-50. doi: 10.15274/NRJ-2014-10020
.2 Mikkelsen R, Rødevand LN, Wiig US, Zahl SM, Berntsen T, Skarbø A-B, et al. Neurocognitive and psychosocial function in children with benign external hydrocephalus (BEH) - a long-term follow-up study. Child’s Nervous System. 2017;33(1):91-9. doi: 10.1007/s00381-016-3267-z
.3 Miller D, Barnes P, Miller M. The significance of macrocephaly or enlarging head circumference in infants with the triad further evidence of mimics of shaken baby syndrome. Am J Foren Med Path. 2015;36:111-20. doi: 10.1097/PAF.0000000000000152
.4 Sainz LV, Schuhmann MU. Subarachnomegaly-venous congestion of infancy. Childs Nerv Syst. 2021;37:3455-63. doi: 10.1007/s00381-021-05328-z
.5 Tucker J, Choudhary AK, Piatt J. Macrocephaly in infancy: benign enlargement of the subarachnoid spaces and subdural collections. J Neurosurg Pediatr. 2016;18:16-20. doi: 10.3171/2015.12.PEDS15600
.6 Kyrylova LH, Tkachuk LI, Miroshnykov OO, Yuzva OO. Dyferentsial'na diahnostyka makrotsefalii (mehalentsefalii) u ditei [Differential diagnosis of macrocephaly (megalencephaly) in children]. Mizhnarodnyi nevrolohichnyi zhurnal. 2016;4:88-96. (in Ukrainian).
.7 Mavropulo TK. Perynatal'ni urazhennia TsNS u donoshenykh novonarodzhenykh (varianty perebihu pry klinichnykh oznakakh hipoksychno-ishemichnoho ushkodzhennia) [dysertatsiia]. Harkiv; 2005. 381 s. (in Ukrainian).
.8 Kapoor KG, Katz SE, Grzybowski DM, Lubow M. Cerebrospinal fluid outflow: an evolving perspective. Brain Res Bull. 2008;77:327-34. doi: 10.1016/j.brainresbull.2008.08.009
.9 Bateman G. Hyperemic hydrocephalus: a new form of childhood hydrocephalus analogous to hyperemic intracranial hypertension in adults. J Neurosurg Pediatr. 2010;5(1):20-6. doi: 10.3171/2009.8.PEDS09204
.10 Bateman GA, Napier BD. External hydrocephalus in infants: six cases with MR venogram and flow quantification correlation. Childs Nerv Syst. 2011;27(12):2087-96. doi: 10.1007/s00381-011-1549-z
.11 Castro-Gago M, Pérez-Gómez C, Novo-Rodríguez MI, Blanco-Barca O, Alonso-Martin A, Eirís-Puñal J. Benign idiopathic external hydrocephalus (benign subdural collection) in 39 children: its natural history and relation to familial macrocephaly. Rev Neurol. 2005;40:513-7. doi: 10.33588/rn.4009.2004534
.12 Paciorkowski AR, Greenstein RM. When is enlargement of the subarachnoid spaces not benign? A genetic perspective. Pediatr Neurol. 2007;37:1-7. doi: 10.1016/j.pediatrneurol.2007.04.001
.13 Zahl SM, Egge A, Helseth E, Skarbø AB, Wester K. Quality of life and physician-reported developmental, cognitive, and social problems in children with benign external hydrocephalus-long-term follow-up. Childs Nerv Syst. 2019;35:245-50. doi: 10.1007/s00381-018-4016-2
.14 Wiig US, Zahl SM, Egge A, Helseth E, Wester K. Epidemiology of benign external hydrocephalus in Norway a population-based study. Pediatr Neurol. 2017;73:36-41. doi: 10.1007/s00381-018-4016-2
.15 Hellbusch LC. Benign extracerebral fluid collections in infancy: clinical presentation and long-term follow-up. J Neurosurg Pediatr. 2007;107(2):119-25. doi: 10.3171/PED-07/08/119
.16 Haws ME, Linscott L, Thomas C, Orscheln E, Radhakrishnan R, Kline-Fath B. A Retrospective Analysis of the Utility of Head Computed Tomography and/or Magnetic Resonance Imaging in the Management of Benign Macrocrania. J Pediatr [Internet]. 2017 [cited 2022 Aug 11];182:283-9.e1. Available from: https://www.jpeds.com/article/S0022-3476(16)31262-8/fulltext doi: 10.1016/j.jpeds.2016.11.033
.17 Zahl SM, Egge A, Helseth E, Wester K. Benign external hydrocephalus: a review, with emphasis on management. Neurosurg Rev. 2011;34:417-32. doi: 10.1007/s10143-011-0327-4
.18 Sainz LV, Zipfel J, Kerscher SR, Weichselbaum A, Bevot A, Schuhmann MU. Cerebro-venous hypertension: a frequent cause of so-called "external hydrocephalus" in infants. Childs Nerv Syst. 2019;35(2):251-6. doi: 10.1007/s00381-018-4007-3
.19 Cinalli G, di Martino G, Russo C, Mazio F, Nastro A, Mirone G, et al. Dural venous sinus anatomy in children with external hydrocephalus: analysis of a series of 97 patients. Childs Nerv Syst. 2021;37:3021-32. doi: 10.1007/s00381-021-05322-5
.20 Yew AY, Maher CO, Muraszko KM, Garton HJ. Long-term health status in benign external hydrocephalus. Pediatr Neurosurg. 2011;47(1):1-6. doi: 10.1159/000322357
.21 Maruccia F, Gomáriz L, Rosas K, Durduran T, Paredes-Carmona F, Sahuquillo J, et al. Neurodevelopmental profile in children with benign external hydrocephalus syndrome. A pilot cohort study. Childs Nerv Syst. 2021;37(9):2799-806. doi: 10.1007/s00381-021-05201-z
.22 Khosroshahi N, Nikkhah A. Benign Enlargement of Subarachnoid Space in Infancy: "A Review with Emphasis on Diagnostic Work-Up". Iran J Child Neurol. 2018;12(4):7-15.
.23 Fessell DP, Frankel DA, Wolfson WP. Sonography of extraaxial fluid in neurologically normal infants with head circumference greater than or equal to the 95th percentile for age. J Ultrasound Med. 2000;19:443-7. doi: 10.7863/jum.2000.19.7.443
.24 Muenchberger H, Assaad N, Joy P, Brunsdon R, Shores EA. Idiopathic macrocephaly in the infant: long-term neurological and neuropsychological outcome. Childs Nerv Syst. 2006;22(10):1242-8. doi: 10.1007/s00381-006-0080-0
.25 Zahl SM, Egge A, Helseth E, Wester K. Clinical, radiological, and demographic details of benign external hydrocephalus: a population-based study. Pediatr Neurol. 2019;96:53-7. doi: 10.1016/j.pediatrneurol.2019.01.015
.26 Shen MD, Nordahl CW, Young GS, Wootton-Gorges SL, Lee A, Liston SE, et al. Early brain enlargement and elevated extra-axial fluid in infants who develop autism spectrum disorder. Brain. 2013;136(9):2825-35. doi: 10.1093/brain/awt166
.27 Syvertsen M, Nakken KO, Edland A, Hansen G, Hellum MK, Koht J. Prevalence and etiology of epilepsy in a Norwegian county - a population based study. Epilepsia. 2015;56(5):699-706. doi: 10.1111/epi.12972
.28 Rumboldt Z, Castillo M, Huang B, Rossi A, editors. Brain Imaging with MRI and CT: An Image Pattern Approach. Cambridge: Cambridge University Press; 2012. 428р. doi: 10.1017/CBO9781139030854
.29 Turner L. The structure of arachnoid granulations with observations on their physiological and pathological significance: Arris and gale lecture delivered at the royal college of surgeons of England on 15th december 1960. Ann R Coll Surg Engl [Internet]. 1961[cited 2022 Aug 12];29(4):237. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC2414134/pdf/annrcse00377-0035.pdf
.30 Sun M, Yuan W, Hertzler DA. Diffusion tensor imaging findings in young children with benign external hydrocephalus differ from the normal population. Childs Nerv Syst. 2012;28:199-208. doi: 10.1007/s00381-011-1651-2
.31 Maytal J, Alvarez LA, Elkin CM, Shinnar S. External hydrocephalus: radiologic spectrum and differentiation of cerebral atrophy. AJR Am J Roentgenol [Internet]. 1987[cited 2022 Aug 10];148:1223-30. Available from: https://www.ajronline.org/doi/epdf/10.2214/ajr.148.6.1223 doi: 10.2214/ajr.148.6.1223
.32 Kumar R. External hydrocephalus in small children. Childs Nerv Syst. 2006;22:1237-41. doi: 10.1007/s00381-006-0047-1
.33 Mavropulo TK, Arkhipova IIu, Sokolova KIu. Stan likvornykh prostoriv u nedonoshenykh ditei [The state of cerebrospinal fluid spaces in premature babies.]. Aktual'ni pytannia pediatrii, akusherstva ta hinekolohii. 2015;1:41-4. doi: 10.11603/24116-4944.2015.1.4667 (in Ukrainian)
.34 Mori K, Sakamoto T, Nishimura K, Fujiwara K. Subarachnoid fluid collection in infants complicated by subdural hematoma. Child’s Nervous System. 1993;9(5):282-4. 10.1007/BF00306274
.35 Scheller J, Wester K. Is external hydrocephalus a possible differential diagnosis when child abuse is suspected? Acta Neurochir. 2022;164(4):1161-72. doi: 10.1007/s00701-021-04786-3
.36 Ghosh PS, Ghosh D. Subdural hematoma in infants without accidental or nonaccidental injury: benign external hydrocephalus, a risk factor. Clin Pediatr. 2011;50(10):897-903. doi: 10.1177/0009922811406435
.37 Hogberg U, Andersson J, Squier W, Hogberg G, Fellman V, Thiblin I, et al. Epidemiology of subdural haemorrhage during infancy: a population-based register study. PLoS One [Internet]. 2018[cited 2022 Aug 12];13:0206340. Availabla from: https://journals.plos.org/plosone/article?id=10.1371/journal.pone.0206340 doi: 10.1371/journal.pone.0206340
.38 Kumar R, Singhal N, Mahapatra AK. Traumatic subdural effusions in children following minor head injury. Childs Nerv Syst. 2008;24:1391-6. doi: 10.1007/s00381-008-0645-1
.39 Lee HC, Chong S, Lee JY, Cheon JE, Phi JH, Kim SK, et al. Benign extracerebral fluid collection complicated by subdural hematoma and fluid collection: clinical characteristics and management. Childs Nerv Syst. 2018;34:235-45. doi: 10.1007/s00381-017-3583-y
.40 McKeag H, Christian CW, Rubin D, Daymont C, Pollock AN, Wood J. Subdural hemorrhage in pediatric patients with enlargement of the subarachnoid spaces. J Neurosurg Pediatr. 2013;11(4):438-44. doi: 10.3171/2012.12.PEDS12289
.41 McNeely PD, Atkinson JD, Saigal G, O'Gorman AM, Farmer JP. Subdural hematomas in infants with benign enlargement of the subarachnoid spaces are not pathognomonic for child abuse. AJNR Am J Neuroradiol. 2006;27(8):1725-8.
.42 Vinchon M, Delestret I, DeFoort-Dhellemmes S, Desurmont M, Noule N. Subdural hematoma in infants: can it occur spontaneously? Data from a prospective series and critical review of the literature. Childs Nerv Syst. 2010;26:1195-205. doi: 10.1007/s00381-010-1105-2
.43 Weigel R, Schilling L, Schmiedek P. Specific pattern of growth factor distribution in chronic subdural hematoma (CSH): evidence for an angiogenic disease. Acta Neurochir. 2001;143(8):811-8. doi: 10.1007/s007010170035
.44 Zahl SM, Wester K, Gabaeff S. Examining perinatal subdural haematoma as an aetiology of extra-axial hygroma and chronic subdural haematoma. Acta Paediatr. 2020; 109:659-66. doi: 10.1111/apa.15072
.45 De Simone R, Ranieri A, Montella S, Bilo L, Cautiero F. The role of dural sinus stenosis in idiopathic intracranial hypertension pathogenesis: the self-limiting venous collapse feedback-loop model. Panminerva Med. 2014;56(3):201-9.
.46 Rooks VJ, Eaton JP, Ruess L, Petermann GW, Keck-Wherley J, Pedersen RC. Prevalence and evolution of intracranial hemorrhage in asymptomatic term infants. Am J Neuroradiol. 2008;29:1082-9. doi: 10.3174/ajnr.A1004
.47 Papasian NC, Frim DM. A theoretical model of benign external hydrocephalus that predicts a predisposition towards extra-axial hemorrhage after minor head trauma. Pediatr Neurosurg. 2000;33:188-93. doi: 10.1159/000055951
.48 Bateman GA, Yap SL, Subramanian GM, Bateman AR. The incidence of significant venous sinus stenosis and cerebral hyperemia in childhood hydrocephalus: prognostic value with regards to differentiating active from compensated disease. Fluids Barriers CNS [Internet]. 2020[cited 2022 Aug 14];17:33. Available from: https://fluidsbarrierscns.biomedcentral.com/articles/10.1186/s12987-020-00194-4#citeas doi: 10.1186/s12987-020-00194-4
.49 Bryant JP, Hernandez NE, Niazi TN. Macrocephaly in the Primary Care Provider's Office. Pediatr Clin North Am. 2021;68(4):759-73. doi: 10.1016/j.pcl.2021.04.004
.50 Bateman GA, Alber M, Schuhmann MU. An association between external hydrocephalus in infants and reversible collapse of the venous sinuses. Neuropediatrics. 2014;45:183-7. doi: 10.1055/s-0033-1363092
.51 Bateman GA. The pathophysiology of idiopathic normal pressure hydrocephalus: cerebral ischemia or altered venous hemodynamics? AJNR Am J Neuroradiol. 2008;29:198-203. doi: 10.3174/ajnr.A0739
.52 Aguilar-Pérez M, Henkes H. Treatment of idiopathic intracranial hypertension by endovascular improvement of venous drainage of the brain. Ophthalmologe. 2015;112:821-7. German. doi: 10.1007/s00347-015-0136-1
.53 Frydrychowski AF, Winklewski PJ, Guminski W. Influence of acute jugular vein compression on the cerebral blood flow velocity, pial artery pulsation and width of subarachnoid space in humans. PLoS One [Internet]. 2012[cited 2022 Aug 15];7(10):e48245. Available from: https://journals.plos.org/plosone/article?id=10.1371/journal.pone.0048245 doi: 10.1371/journal.pone.0048245
.54 Rekate HL, Nadkarni TD, Wallace D. The importance of the cortical subarachnoid space in understanding hydrocephalus. J Neurosurg Pediatr. 2008;2:1-11. doi: 10.3171/PED/2008/2/7/001
.55 Brinker T, Stopa E, Morrison J, Klinge P. A new look at cerebrospinal fluid circulation. Fluids Barriers CNS [Internet]. 2014[cited 2022 Aug 15];11:10. Available from: https://fluidsbarrierscns.biomedcentral.com/articles/10.1186/2045-8118-11-10 doi: 10.1186/2045-8118-11-10
.56 Kuruvilla LC. Benign enlargement of sub-arachnoid spaces in infancy. J Pediatr Neurosci. 2014;9(2):129-31. doi: 10.4103/1817-1745.139309
.57 Kahle KT, Kulkarni AV, Limbrick DD Jr, Warf BC. Hydrocephalus in children. Lancet. 2016;387(10020):788-99. doi: 10.1016/S0140-6736(15)60694-8
.58 Peterson M, Prigge MBD, Bigler ED, Zielinski B, King JB, Lange N, et al. Evidence for normal extra-axial cerebrospinal fluid volume in autistic males from middle childhood to adulthood. Neuroimage [Internet]. 2021[cited 2022 Aug 15];240:118387. Available from: https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S1053811921006637?via%3Dihub doi: 10.1016/j.neuroimage.2021.118387
.59 Thomale UW. Integrated understanding of hydrocephalus - a practical approach for a complex disease. Childs Nerv Syst. 2021;37:3313-24. doi: 10.1007/s00381-021-05243-3
.60 Yum SK, Im SA, Seo YM, Sung IK. Enlarged subarachnoid space on cranial ultrasound in preterm infants: Neurodevelopmental implication. Sci Rep[Internet]. 2019[cited 2022 Aug 15];9(1):19072. Available from: https://www.nature.com/articles/s41598-019-55604-x#citeas doi: https://doi.org/10.1038/s41598-019-55604-x
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Т.К. Мавропуло, К.К. Годяцька
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Критерії авторського права, форми участі та авторства
Кожен автор повинен був взяти участь в роботі, щоб взяти на себе відповідальність за відповідні частини змісту статті. Один або кілька авторів повинні нести відповідальність в цілому за поданий для публікації матеріал - від моменту подачі до публікації статті. Авторитарний кредит повинен грунтуватися на наступному:
- істотність частини вклада в концепцію і дизайн, отри-мання даних або в аналіз і інтерпретацію результатів дослідження;
- написання статті або критичний розгляд важливості її інтелектуального змісту;
- остаточне твердження версії статті для публікації.
Автори також повинні підтвердити, що рукопис є дійсним викладенням матеріалів роботи і що ні цей рукопис, ні інші, які мають по суті аналогічний контент під їх авторством, не були опубліковані та не розглядаються для публікації в інших виданнях.
Автори рукописів, що повідомляють вихідні дані або систематичні огляди, повинні надавати доступ до заяви даних щонайменше від одного автора, частіше основного. Якщо потрібно, автори повинні бути готові надати дані і повинні бути готові в повній мірі співпрацювати в отриманні та наданні даних, на підставі яких проводиться оцінка та рецензування рукописи редактором / членами редколегії журналу.
Роль відповідального учасника.
Основний автор (або призначений відповідальний автор) буде виступати від імені всіх співавторів статті в якості основного кореспондента при листуванні з редакцією під час процесу її подання та розгляду. Якщо рукопис буде прийнята, відповідальний автор перегляне відредагований машинописний текст і зауваження рецензентів, прийме остаточне рішення щодо корекції і можливості публікації представленої рукописи в засобах масової інформації, федеральних агентствах і базах даних. Він також буде ідентифікований як відповідальний автор в опублікованій статті. Відповідальний автор несе відповідальність за подтверждленіе остаточного варіанта рукопису. Відповідальний автор несе також відповідальність за те, щоб інформація про конфлікти інтересів, була точною, актуальною і відповідала даним, наданим кожним співавтором.Відповідальний автор повинен підписати форму авторства, що підтверджує, що всі особи, які внесли істотний внесок, ідентифіковані як автори і що отримано письмовий дозвіл від кожного учасника щодо публікації представленої рукописи.
