МАТЕРИНСЬКИЙ СТРЕС У ВІТН ПІД ЧАС ПАНДЕМІЇ COVID-19

Автор(и)

  • Г.А. Павлишин Тернопільського національного медичного університету ім. І. Я. Горбачевського, Україна
  • І.М. Сарапук Тернопільського національного медичного університету ім. І. Я. Горбачевського, Україна
  • У.В. Сатурська Тернопільського національного медичного університету ім. І. Я. Горбачевського, Україна

DOI:

https://doi.org/10.24061/2413-4260.XII.3.45.2022.6

Ключові слова:

материнський стрес; відділення інтенсивної терапії новонароджених; пандемія COVID-19

Анотація

Під час пандемії COVID-19 були прийняті заходи щодо зменшення кількості контактів між людьми, обмеження відвідування лікувальних закладів та пацієнтів. Дані обмеження також вплинули на одну з найбільш вразливих верств населення – матерів, чиї новонароджені діти знаходились на лікуванні у відділеннях інтенсивної терапії новонароджених (ВІТН). Госпіталізація малюка у ВІТН є тривожною та потенційно травматичною подією для матерів, оскільки обмежує цілодобове перебування зі своєю дитиною, супроводжується переживанням за стан здоров’я новонародженого та подальший його прогноз, унеможливлює повноцінне виконання батьківської ролі та самостійний догляд за малюком, порушує налагодження психологічного та фізичного контакту між матір’ю та дитиною, що накладається на лабільний психоемоційний стан породіллі, спричинений перебудовою гормонального статусу.
Мета дослідження - оцінити рівень стресу матерів, немовлята яких потребували лікування у відділенні інтенсивної терапії новонароджених (ВІТН) до та в умовах пандемії COVID-19, проаналізувати вплив карантинних обмежень на частоту та тривалість відвідувань дітей, а також на вигодовування грудним молоком.
Матеріали та методи. У дизайн включено 194 матері: 67 – матері, діти яких перебували у ВІТН до пандемії COVID-19 та 127 – під час пандемії COVID-19. Чутливість до стресу була оцінена за допомогою опитувальника «Шкала батьківського стресу: ВІТН» (PSS: NICU). У дослідженні враховувались лише результати анкетування матерів, чиї діти перебували у відділенні інтенсивної терапії не менше 3 днів. Статистичну обробку даних проведено за допомогою програми «STATISTICA 13.0. WINDOWS” з розрахунком середніх балів
(M). Дані вважали достовірними при p<0,05. Для порівняння числових даних (Шкала батьківського стресу: ВІТН) використовувався t-критерій (для двох незалежних груп). Дослідження відповідають біоетичним нормам клінічних досліджень відповідно до положень GСР (1996 р.), Конвенції Ради Європи про права людини та біомедицину (від 04.04.1997 р.), Гельсінської декларації Всесвітньої медичної асоціації про етичні принципи
проведення наукових медичних досліджень за участю людини (1964-2013 рр.), наказів МОЗ України № 690 від 23.09.2009 р.. На проведення досліджень отримано дозвіл біоетичної комісії Тернопільського національного медичного університету імені І.Я. Горбачевського.
Результати дослідження та їх обговорення. Під час пандемії COVID-19 зменшилась частка матерів, які відвідували новонароджених у ВІТН три і більше разів на день (56,69%), у той час як до пандемії даний показник становив 64,18% (p до та під час COVID-19 < 0,05). Під час пандемії COVID-19 також суттєво скоротилась середня тривалість візиту новонародженого у ВІТН, лише 10,24% матерів перебували більше 1 години
протягом візиту з малюком, тоді коли до пандемії цей показник становив 89,76% (p до та під час COVID-19 < 0,05). Найвищий рівень стресу у матерів був пов’язаний із блоком «Порушення батьківської ролі» і становив 4,15 балів під час пандемії COVID-19 та 4,04 балів до пандемії (p до та під час COVID-19 < 0,05). Під час пандемії зменшилась кількість дітей, що отримували грудне молоко на 16,52% (p до та під час COVID-19 < 0,05).
Висновок. Пандемія COVID-19 є потужним стресовим фактором для матерів новонароджених дітей у ВІТН, оскільки обмежує контакт з дитиною, провокує стрес у зв’язку з порушенням батьківської ролі та має негативний вплив на лактацію.

Посилання

.1 Raho L, Bucci S, Bevilacqua F, Grimaldi T, Dotta A, Bagolan P, et al. The NICU during COVID-19 Pandemic: Impact on Maternal Pediatric Medical Traumatic Stress (PMTS). Am J Perinatol. 2022;39(13):1478-83. doi: 10.1055/a-1717-4021

.2 Lefkowitz DS, Baxt C, Evans JR. Prevalence and correlates of posttraumatic stress and postpartum depression in parents of infants in the Neonatal Intensive Care Unit (NICU). J Clin Psychol Med Settings. 2010;17(3):230-7. doi: 10.1007/s10880-010-9202-7.

.3 Ivashchuk A, Guillen U, Mackley A, Locke R, Sturtz W. Parental protective factors and stress in NICU mothers and fathers. J Perinatol. 2021;41(8):2000-8. doi: 10.1038/s41372-020-00908-4

.4 Varma JR, Nimbalkar SM, Patel D, Phatak AG. The Level and Sources of Stress in Mothers of Infants Admitted in Neonatal Intensive Care Unit. Indian J Psychol Med. 2019;41(4):338-42. doi: 10.4103/IJPSYM.IJPSYM_415_18

.5 Lavizzari A, Klingenberg C, Profit J, Zupancic JAF, Davis AS, Mosca F, et al. International comparison of guidelines for managing neonates at the early phase of the SARS-CoV-2 pandemic. Pediatr Res. 2021;89(4):940-51. doi: 10.1038/s41390-020-0976-5

.6 Erdei C, Feldman N, Koire A, Mittal L, Liu CHJ. COVID-19 Pandemic Experiences and Maternal Stress in Neonatal Intensive Care Units. Children (Basel) [Internet]. 2022[cited 2021 Sep 22];9(2):251. Available from: https://www.mdpi.com/2227-9067/9/2/251 doi: 10.3390/children9020251

.7 Polloni L, Cavallin F, Lolli E, Schiavo R, Bua M, Volpe B, et al. Psychological Wellbeing of Parents with Infants Admitted to the Neonatal Intensive Care Unit during SARS-CoV-2 Pandemic. Children (Basel) [Internet]. 2021[cited 2021 Sep 26];8(9):755. Available from: https://www.mdpi.com/2227-9067/8/9/755 doi: 10.3390/children8090755

.8 Ancora G, Simone N. Becoming parents in NICU During the COVID pandemic: challenges and opportunities. Dev. Observer [Internet]. 2021[cited 2021 Sep 27]; 14:1. Available from: https://scholarworks.iu.edu/journals/index.php/do/article/view/31812 doi: doi: 10.14434/do.v14i1.31812

.9 Trumello C, Candelori C, Cofini M, Cimino S, Cerniglia L, Paciello M, et al. Mothers' Depression, Anxiety, and Mental Representations After Preterm Birth: A Study During the Infant's Hospitalization in a Neonatal Intensive Care Unit. Front Public Health [Internet]. 2018[cited 2021 Sep 28];7;6:359. Available from: https://www.frontiersin.org/articles/10.3389/fpubh.2018.00359/full doi: 10.3389/fpubh.2018.00359

.10 Kumar N, Mallick AK. Maternal stress in neonatal intensive care unit very often overlooked by health professionals. Ind Psychiatry J. 2020;29(1):130-3. doi: 10.4103/ipj.ipj_88_19

.11 Arnon S, Diamant C, Bauer S, Regev R, Sirota G, Litmanovitz I. Maternal singing during kangaroo care led to autonomic stability in preterm infants and reduced maternal anxiety. Acta Paediatr. 2014;103(10):1039-44. doi: 10.1111/apa.12744

.12 Filippa M, Monaci MG, Grandjean D. Emotion Attribution in Nonverbal Vocal Communication Directed to Preterm Infants. J Nonverbal Behav. 2019;43:91-104. doi: 10.1007/s10919-018-0288-1

.13 Manuela F, Barcos-Munoz F, Monaci MG, Lordier L, Camejo MP, De Almeida JS, et al. Maternal Stress, Depression, and Attachment in the Neonatal Intensive Care Unit Before and During the COVID Pandemic: An Exploratory Study. Front Psychol [Internet]. 2021[cited 2021 Sep 28];12:734640. Available from: https://www.frontiersin.org/articles/10.3389/fpsyg.2021.734640/full doi: 10.3389/fpsyg.2021.734640

.14 van Veenendaal NR, Deierl A, Bacchini F, O'Brien K, Franck LS. Supporting parents as essential care partners in neonatal units during the SARS-CoV-2 pandemic. Acta Paediatr. 2021;110(7):2008-22. doi: 10.1111/apa.15857

.15 Surmeli Onay O, Sarilar TD, Taskiran Tepe H, Ozen H, Tekin N. The Relationship of Breastfeeding Patterns in the Neonatal Intensive Care Unit to Maternal Symptoms of Anxiety and Depression. Breastfeed Med. 2021;16(3):251-7. doi: 10.1089/bfm.2020.0223

.16 Hudak ML. Consequences of the SARS-CoV-2 pandemic in the perinatal period. Curr Opin Pediatr. 2021;33(2):181-7. doi: 10.1097/MOP.0000000000001004

.17 Di Toro F, Gjoka M, Di Lorenzo G, De Santo D, De Seta F, Maso G, et al. Impact of COVID-19 on maternal and neonatal outcomes: a systematic review and meta-analysis. Clin Microbiol Infect. 2021;27(1):36-46. doi: 10.1016/j.cmi.2020.10.007

.18 Zimmermann P, Curtis N. COVID-19 in Children, Pregnancy and Neonates: A Review of Epidemiologic and Clinical Features. Pediatr Infect Dis J. 2020;39(6):469-77. doi: 10.1097/INF.0000000000002700

.19 Galderisi A, Lolli E, Cavicchiolo ME, Bonadies L, Trevisanuto D, Baraldi E. The aftermath of SARS-CoV-2 in NICU: saving or checking accounts? Projected cost-effectiveness analysis. Eur J Pediatr. 2021;180(5):1631-5. doi: 10.1007/s00431-020-03884-1

.20 Molloy EJ, Lavizzari A, Klingenberg C, Profit J, Zupancic JAF, Davis AS, et al. Neonates in the COVID-19 pandemic. Pediatr Res. 2021;89(5):1038-40. doi: 10.1038/s41390-020-1096-y

.21 Soomann M, Wendel-Garcia PD, Kaufmann M, Grazioli S, Perez MH, Hilty MP, et al The SARS-CoV-2 Pandemic Impacts the Management of Swiss Pediatric Intensive Care Units. Front Pediatr [Internet]. 2022[cited 2021 Sep 30];10:761815. Available from: https://www.frontiersin.org/articles/10.3389/fped.2022.761815/full doi: 10.3389/fped.2022.761815

.22 Cavicchiolo ME, Trevisanuto D, Lolli E, Mardegan V, Saieva AM, Franchin E, et al. Universal screening of high-risk neonates, parents, and staff at a neonatal intensive care unit during the SARS-CoV-2 pandemic. Eur J Pediatr. 2020;179(12):1949-55. doi: 10.1007/s00431-020-03765-7

.23 Murray PD, Swanson JR. Visitation restrictions: is it right and how do we support families in the NICU during COVID-19? J Perinatol. 2020;40(10):1576-81. doi: 10.1038/s41372-020-00781-1

.24 Kharrat A, Neish A, Diambomba Y, Jain A. Non-COVID co-morbidity: potential indirect consequences of the SARS-CoV-2 pandemic in a neonatal intensive care unit. J Hosp Infect. 2021;109:65-67. doi: 10.1016/j.jhin.2020.12.010

.25 Vance AJ, Malin KJ, Miller J, Shuman CJ, Moore TA, Benjamin A. Parents' pandemic NICU experience in the United States: a qualitative study. BMC Pediatr [Internet]. 2021[cited 2021 Sep 30];21(1):558. Available from: https://bmcpediatr.biomedcentral.com/articles/10.1186/s12887-021-03028-w doi: 10.1186/s12887-021-03028-w

.26 Indrio F, Mantovani MP, Salatto A, Rinaldi M, Dargenio VN, Cristofori F, et al. Retrospective Study on Breastfeeding Practices by SARS-COV-2 Positive Mothers in a High Risk Area for Coronavirus Infection. Turk Arch Pediatr. 2021;56(5):479-84. doi: 10.5152/TurkArchPediatr.2021.21156

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-05-02

Як цитувати

Павлишин, Г., Сарапук, І., & Сатурська, У. (2023). МАТЕРИНСЬКИЙ СТРЕС У ВІТН ПІД ЧАС ПАНДЕМІЇ COVID-19 . Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина, 12(3(45), 42–47. https://doi.org/10.24061/2413-4260.XII.3.45.2022.6

Номер

Том 12 № 3(45) (2022): НЕОНАТОЛОГІЯ, ХІРУРГІЯ ТА ПЕРИНАТАЛЬНА МЕДИЦИНА

Розділ

Статті

Ліцензія

Авторське право (c) 2022 Г.А. Павлишин, І.М. Сарапук, У.В. Сатурська

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

    1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
    2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
    3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).

 

Критерії авторського права, форми участі та авторства

Кожен автор повинен був взяти участь в роботі, щоб взяти на себе відповідальність за відповідні частини змісту статті. Один або кілька авторів повинні нести відповідальність в цілому за поданий для публікації матеріал - від моменту подачі до публікації статті. Авторитарний кредит повинен грунтуватися на наступному:

  • істотність частини вклада в концепцію і дизайн, отри-мання даних або в аналіз і інтерпретацію результатів дослідження;
  • написання статті або критичний розгляд важливості її інтелектуального змісту;
  • остаточне твердження версії статті для публікації.

Автори також повинні підтвердити, що рукопис є дійсним викладенням матеріалів роботи і що ні цей рукопис, ні інші, які мають по суті аналогічний контент під їх авторством, не були опубліковані та не розглядаються для публікації в інших виданнях.

Автори рукописів, що повідомляють вихідні дані або систематичні огляди, повинні надавати доступ до заяви даних щонайменше від одного автора, частіше основного. Якщо потрібно, автори повинні бути готові надати дані і повинні бути готові в повній мірі співпрацювати в отриманні та наданні даних, на підставі яких проводиться оцінка та рецензування рукописи редактором / членами редколегії журналу.

Роль відповідального учасника.

Основний автор (або призначений відповідальний автор) буде виступати від імені всіх співавторів статті в якості основного кореспондента при листуванні з редакцією під час процесу її подання та розгляду. Якщо рукопис буде прийнята, відповідальний автор перегляне відредагований машинописний текст і зауваження рецензентів, прийме остаточне рішення щодо корекції і можливості публікації представленої рукописи в засобах масової інформації, федеральних агентствах і базах даних. Він також буде ідентифікований як відповідальний автор в опублікованій статті. Відповідальний автор несе відповідальність за подтверждленіе остаточного варіанта рукопису. Відповідальний автор несе також відповідальність за те, щоб інформація про конфлікти інтересів, була точною, актуальною і відповідала даним, наданим кожним співавтором.Відповідальний автор повинен підписати форму авторства, що підтверджує, що всі особи, які внесли істотний внесок, ідентифіковані як автори і що отримано письмовий дозвіл від кожного учасника щодо публікації представленої рукописи.