РІВЕНЬ САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНИХ ЗНАНЬ ВАГІТНИХ ЖІНОК ЩОДО ПРОФІЛАКТИКИ СТОМАТОЛОГІЧНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ

Автор(и)

  • Д.Г. Романюк Буковинський державний медичний університет, Україна

DOI:

https://doi.org/10.24061/2413-4260.XII.3.45.2022.5

Ключові слова:

вагітні; діти; догляд за ротовою порожниною; профілактика стоматологічних

Анотація

Резюме. Ранній дитячий карієс розвивається під впливом великої кількості чинників, у тому числі поведінкових, аліментарних та соціальних. Стан здоров’я ротової порожнини матері, її знання з питань профілактики стоматологічних захворювань та ставлення до гігієни ротової порожнини в цілому мають значний вплив на стан стоматологічного здоров’я дитини в майбутньому.
Мета дослідження: встановити рівень санітарно-гігієнічних знань вагітних жінок з питань профілактики стоматологічних захворювань шляхом оцінки результатів анкетування.
Матеріали та методи. Для вивчення рівня знань та навичок майбутніх мам щодо профілактики стоматологічних захворювань нами було проведено анкетування вагітних жінок за допомогою Google-форми. Загальна кількість респондентів склала 101 особу. Опитування відбувалося через соціальні мережі. Використані методи описової статистики. Використані методи описової статистики. У дослідженні витримані всі біоетичні норми, що стосуються клінічних досліджень відповідно до положень GСР (1996 р.), Конвенції Ради Європи про права людини та біомедицину (від 04.04.1997 р.), Гельсінської декларації Всесвітньої медичної асоціації про етичні принципи проведення наукових медичних досліджень за участю людини (1964-2013 рр.), наказів МОЗ України № 690 від 23.09.2009 р.
Результати та їх обговорення. Дані опитування засвідчили значну потребу в стоматологічному лікуванні вагітних жінок, яку вони усвідомлюють (55,4 %). Однак реалізується це переважно саме за потребою (52,5 %), а не у формі регулярних профілактичних оглядів. Лише 33,7 % респондентів мають регулярні щорічні
стоматологічні огляди, що є ознакою відповідального ставлення до власного здоров’я, проте кратність їх є недостатньою. 10,9 % опитаних нами жінок мають достатній рівень профілактичного стоматологічного забезпечення. Рівень гігієни ротової порожнини вагітних жінок за базовою маніпуляцією «чистка зубів» є таким: 65,35 % респондентів проводять цю маніпуляцію двічі на день, 25,74 % чистять зуби один раз на день, решта робить це нерегулярно. Окрім зубної щітки та пасти для догляду за ротовою порожниною вагітні жінки використовують флоси (70,30 %), ополіскувачі (73,27) та інші предмети та засоби (20,79 %).
Запитання, які стосувалися знань та вмінь вагітних жінок щодо профілактики стоматологічних захворювань у дітей показали, що більшість майбутніх мам не знають елементарні правила догляду за ротовою порожниною дитини. На запитання «Хто/що мотивує Вас до вибору предметів та засобів гігієни ротової порожнини?» лише 18,81 % респондентів сказали, що керуються порадами лікаря-стоматолога. Більшість
(64,37 %) обирає продукцію, використовуючи рекламу на телебаченні та в соціальних мережах. 15,84 % опитаних зазначили, що на їхній вибір впливають акційні пропозиції.
Також нами встановлено надмірне використання моноцукридів у харчуванні дітей до трьох років, що є провокуючим чинником для розвитку раннього дитячого карієсу. Передчасним є використання вказаних вище продуктів, що порушує нормальний процес дозрівання емалі тимчасових зубів, як наслідок, швидке її руйнування під впливом карієсогенних чинників.
Висновки. Результати анкетування вагітних жінок показали, що їх санітарно-просвітницький рівень є недостатнім для формування правильних гігієнічних навичок у них та їхніх дітей, а також проведення профілактичних заходів щодо основних стоматологічних захворювань. Зокрема виявлено, що у значної кількості
дітей, які народилися та проживають у м. Чернівці, присутні такі карієсогенні чинники, як неналежний режим вигодовування та надмірне споживання вуглеводів у вигляді напоїв та харчових продуктів, недостатній догляд за ротовою порожниною та невчасна кваліфікована стоматологічна допомога.

Посилання

.1 World Health Organization. WHO Expert Consultationon Public Health Intervention against Early Childhood Caries: reportof a meeting, Bangkok, Thailand, 26-28 January 2016 [Internet]. Geneva: WorldHealthOrganization; 2017[cited 2021 Feb14]. 30 p. Available from:https://apps.who.int/iris/bitstream/handle/10665/255627/WHO-NMH-PND-17.1-eng.pdf?sequence=1&isAllowed=y

.2 Javed F, Feng C, Kopycka-Kedzierawski DT. Incidence of early childhood caries: A systematic review and meta-analysis. J Invest Clin Dent[Internet]. 2017[cited 2021 Feb16];8(4):e12238.Available from:doi:10.1111/jicd.12238

.3 Harris R, Nicoll AD, Adair PM, Pine CM. Risk factors for dental caries in young children: a systematic review of the literature. Community Dent Health. 2004;21(1 Suppl):71-85.

.4 Anil S, Anand PS. Early Childhood Caries: Prevalence, Risk Factors, and Prevention. Front Pediatr[Internet]. 2017[cited 2021 Feb14];5:157.Available from:https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC5514393/pdf/fped-05-00157.pdfdoi:10.3389/fped.2017.00157

.5 Goswami P. Early Childhood Caries- A Review of Its Aetiology, Classification, Consequences, Prevention and Management. JEvolutionMedDentSci. 2020;9(10):798-803. doi: 10.14260/jemds/2020/173

.6 Chanpum P, Duangthip D, Trairatvorakul C, Songsiripradubboon S. Early Childhood Caries and Its Associated Factors among 9- to 18-Month Old Exclusively Breastfed Children in Thailand: A Cross-Sectional Study. Int J Environ Res Public Health[Internet]. 2020[cited 2021 Feb 26];17(9):3194. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC7246726/pdf/ijerph-17-03194.pdf doi:10.3390/ijerph17093194

.7 Heaton B, Cherng ST, Sohn W, Garcia RI, Galea S. Complex Systems Model of Dynamic Mechanisms of Early Childhood Caries Development. J Dent Res. 2020;99(5):537-43. doi:10.1177/0022034520909841

.8 Fakhruddin KS, Ngo HC, Samaranayake LP. Cariogenic microbiome and microbiota of the early primary dentition: A contemporary overview. Oral Dis. 2019;25(4):982–95. doi:10.1111/odi.12932

.9 Li F, Tao D, Feng X, Wong MCM, Lu H. Establishment and Development of Oral Microflora in 12–24 Month-Old Toddlers Monitored by High-Throughput Sequencing. Front Cell Infect Microbiol[Internet]. 2018[cited 2020 Dec21];8:422.Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC6288402/pdf/fcimb-08-00422.pdfdoi:10.3389/fcimb.2018.00422

.10 Sfeir E, Nahas M. Salivary Immunoglobulin A and Streptococcus mutans Levels among Lebanese Preschool Children with Early Childhood Caries. J Contemp Dental Pract. 2021;21(9):1012–7. doi: 10.5005/jp-journals-10024-2907

.11 Hemadi AS, Huang R, Zhou Y, Zou J. Salivary proteins and microbiota as biomarkers for early childhood caries risk assessment. Int J OralSci[Internet]. 2017[cited 2021 Feb19];9(11):e1. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC5775330/pdf/ijos201735a.pdfdoi:10.1038/ijos.2017.35

.12 Wang Y, Wang S, Wu C, Chen X, Duan Z, Xu Q, et al. Oral Microbiome Alterations Associated with Early Childhood Caries Highlight the Importance of Carbohydrate Metabolic Activities. mSystems[Internet]. 2019[cited 2021 Feb 10];4(6):e00450-19. Available from:https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC6832018/pdf/mSystems.00450-19.pdfdoi:10.1128/mSystems.00450-19

.13 Jain M, Namdev R, Bodh M, Dutta S, Singhal P, Kumar A.Socialand Behavioral Determinants for Early Childhood Caries among Preschool Children in India. J Dent Res Dent Clin Dent Prospects. 2015;9(2):115-20. doi:10.15171/joddd.2014.023

.14 Branger B, Camelot F, Droz D, Houbiers B, Marchalot A, Bruel H, et al. Breastfeeding and early childhood caries. Review of the literature, recommendations, and prevention. ArchPédiatr. 2019;26(8):497–503.doi:10.1016/j.arcped.2019.10.004

.15 Rasuljanovna JF, Saidialoevich MS. Assessment and Prevention of Dental Caries in Children Who Were on Artificial Feeding. IJCRR. 2020;12(23):56–8. doi:10.31782/IJCRR.2020.122311

.16 ManchandaK, Sampath N, Sarkar AD. Evaluating the effectiveness of oral health education program among mothers with 6-18 months children in prevention of early childhood caries. Contemp Clin Dent. 2014;5(4):478-83. doi: 10.4103/0976-237X.142815

.17 Philip N, Suneja B, Walsh LJ. Ecological Approaches to Dental Caries Prevention: Paradigm Shift or Shibboleth? CariesRes. 2018;52(1-2):153-65. doi: 10.1159/000484985

.18 Palmer CA, Gilbert JA. Position of the academy of nutrition and dietetics: the impact of fluoride on health. JAcadNutDiet. 2012;112(9):1443-53. doi: 10.1016/j.jand.2012.07.012

.19 Hariyani N, Do LG, Spencer AJ, Thomson WM, Scott JA, Ha DH. Maternal caries experience influences offspring’s early childhood caries-a birth cohort study. Community Dent Oral Epidemiol. 2020;48(6):561-9.doi:10.1111/cdoe.12568

.20 Ramadugu K, Bhaumik D, Luo T, Gicquelais RE, Lee KH, Stafford EB, et al. Maternal Oral Health Influences Infant Salivary Microbiome. J Dent Res. 2021;100(1):58-65.doi:10.1177/0022034520947665

.21 Lotto M, Strieder AP, Aguirre APE, Moreira Machado MAA, Rios D, Cruvinel A, et al. Parental perspectives on early childhood caries: A qualitative study. Int J Paediatr Dent. 2020;30(4):451-8. doi: 10.1111/ipd.12622

.22 FolayanMO, KolawoleKA, OyedeleT, ChukumahNM, OnyejakaN, AgbajeH, et al. Association between knowledge of caries preventive practices, preventive oral health habits of parents and children, and caries experience in children resident in sub-urban Nigeria. BMC Oral Health [Internet]. 2014[cited 2021 Jan31]; 14: 156. Available from:https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC4279893/pdf/12903_2014_Article_478.pdfdoi:10.1186/1472-6831-14-156

.23 Bernabé E, Ballantyne H, Longbottom C, Pitts NB. Early Introduction of Sugar-Sweetened Beverages and Caries Trajectories from Age 12 to 48 Months. J DentRes. 2020;99(8):898–906.doi: 10.1177/0022034520917398

.24 Folayan MO, El Tantawi M, Ramos-Gomez F, Sabbah W. Early childhood caries and its associations with sugar consumption, overweight and exclusive breastfeeding in low, middle and high-income countries: an ecological study. PeerJ[Internet]. 2020[cited 2021 Jan19];8:e9413.Available from:https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC7533058/pdf/peerj-08-9413.pdfdoi:10.7717/peerj.9413

.25 Feldens CA, Rodrigues PH, de Anastácio G, Vítolo MR, Chaffee BW. Feeding frequency in infancy and dental caries in childhood: a prospective cohort study. IntDent J. 2018;68(2):113-21.doi:10.1111/idj.12333

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-05-02

Як цитувати

Романюк, Д. (2023). РІВЕНЬ САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНИХ ЗНАНЬ ВАГІТНИХ ЖІНОК ЩОДО ПРОФІЛАКТИКИ СТОМАТОЛОГІЧНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ . Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина, 12(3(45), 36–41. https://doi.org/10.24061/2413-4260.XII.3.45.2022.5