УЛЬТРАЗВУКОВІ ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ФЕТОПЛАЦЕНТАРНОГО КОМПЛЕКСУ ПРИ НЕВИНОШУВАННІ ВАГІТНОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-4260.XII.3.45.2022.4Ключові слова:
плацентарна недостатність; не виношування; плід; плацентаАнотація
Вступ. Стаття присвячена дослідженню ультразвукових змін у фетоплацентарному комплексі в ранні терміни гестації у вагітних з невиношуванням. Плацентарна недостатність (ПН) - синдром, обумовлений морфофункційними змінами і уявляє собою результат складної реакції плоду і плаценти на різні патологічні стани материнського організму [1]. У його основі полягають порушення компенсаторно-пристосувальних механізмів фетоплацентарного комплексу (ФПК) на молекулярному, клітинному і тканинному рівнях . Дуже важливим методом діагностики стану фетоплацентарного комплексу є ультразвукова фетометрія і плацентометрія, яка може застосовуватись з ранніх термінів. Багато дослідників виділяють ряд прогностично несприятливих
ультразвукових маркерів: низьке прикріплення хоріону, особливо з появою ділянок відшарування, невідповідність розміру плідного яйця гестаційному терміну, відсутність чіткої візуалізації ембріону, особливо його серцебиття. У вагітних із невиношуванням надзвичайно важливим є виявлення ранніх проявів дисфункції плаценти, починаючи з І триместру, і проведення адекватної корекції даного стану. Для даної ситуації важливим є створення
відповідних умов для розвитку і росту плаценти та її адекватного функціонування. Значні аномалії розвитку плода виникають уже в першому триместрі і чинять значний вплив на подальший процес онтогенезу.
Мета і завдання дослідження. Оцінити нормативні параметри формування ембріону і екстраембріональних структур, оцінити особливості становлення і розвитку фетоплацентарної системи протягом вагітності у жінок із невиношуванням в анамнезі.
Матеріали і методи дослідження. Нами було проведене комплексне ультразвукове обстеження 25 соматично здорових жінок із фізіологічним перебігом гестаційного процесу (група контролю) в терміни з 5 до 40 тижнів вагітності та 25 вагітних із невиношуванням в анамнезі (основна група). Для проведення досліджень використовувався апарат SONOACE 8800 "GAІ МТ" з використанням конвексного датчика потужністю від 3,5 до 7,5 Мгц. Для статистичної обробки отриманих даних використовували стандартні методи математичного аналізу з використанням критеріїв Ст’юдента, Фішера, стандартних і спеціалізованих комп’ютерних програм. Для вивчення характеру й ступеня взаємозв’язку між різними параметрами використовувалися показники парної кореляції. Наукові дослідження отримали позитивну оцінку комісії з біоетики Буковинського державного медичного університету (протокол №4 від 16.12.2021 р.).
Результати дослідження та їх обговорення. При трансвагінальному дослідженні для неускладненої вагітності характерна обов'язкова візуалізація ембріону в порожнині плодового яйця діаметром 14 мм і більше,
що відповідає 6 тижням вагітності. З моменту визначення ембріоннашому дослідженні проводився вимір куприко-тім’яного розміру (КТР) і зіса в тавлення його значень з терміном гестації. При цьому виявлено, що у 22 (88,0%) спостереженнях розмір ембріону відповідав розрахованому термінові вагітності і середньому внутрішньому діаметру плодового яйця. При виражених клінічних проявах загрозливого викидня найбільш чуттєвою ехографічною ознакою було зменшення об’єму плідного яйця, що є маркером подальшого несприятливого перебігу і результату вагітності. Однак при ізольованому підвищенні тонусу міометрія при відсутності клінічних проявів загрозливого переривання вагітності спостерігалося переважно ізольоване зниження
об’єму амніотичної порожнини, яке легко коригується призначенням традиційної спазмолітичної терапії.
Розроблені ультразвукові критерії несприятливого перебігу вагітності, серед яких: відставання КТР ембріона на 2 тижні і більше при ультразвуковому дослідженні в терміни до 9 тижнів гестації; брадикардія до 90 уд./хв.. і менше у терміни до 8-12 тижнів гестації; корпоральне або прикореневе (поблизу стебла тіла
ембріона) розташування відшарування хоріону з утворенням ретрохоріальної гематоми об’ємом більше 25 мл; тахікардія більше 200 уд./хв.. на тлі клінічних проявів самовільного викидня, що почався; виражене прогресуюче зниження об’єму плідного яйця й амніотичної порожнини; виражене багатоводдя з наявністю грубої ехопозитивної суспензії в амніотичній порожнині. Ймовірність самовільного викидня і формування плацентарної
недостатності вище при одночасному виявленні 2 і більше ехографічних маркерів.
Висновки. Зроблено висновок про необхідність проведення ультразвукового дослідження з оцінкою ехографічних параметрів становлення і розвитку ембріона та екстраембріональних структур в першому триместрі у
вагітних з невиношуванням в анамнезі і ризиком розвитку плацентарної недостатності в анамнезі з метою виявлення маркерів ускладненого перебігу гестації і наступного вибору раціональної тактики ведення вагітності.
Посилання
References
.1 Vovk YuM, Antoniuk OP, Prokopchuk NM. Rannia prenatal'na diahnostyka rozvytku plodiv [Early prenatal diagnosis of fetal development]. Pivdennoukrains'kyi medychnyi naukovyi zhurnal. 2019;22:4-11. (in Ukranian).
.2 Laba OV. Profilaktyka porushen' fetoplatsentarnoho kompleksu u zhinok iz ryzykom i zahrozoiu peredchasnykh polohiv (ohliad literatury) [Prevention of the fetoplacental complex disorders in women at risk and the risk of preterm birth(Literature review)]. Reproductive health of woman. 2021;2:32-6. doi: 10.30841/2708-8731.2.2021.232522 (in Ukranian).
.3 Muntian OA. Diahnostyka ta prohnozuvannia patolohii implantatsii u zhinok iz zvychnym nevynoshuvanniam vahitnosti [Diagnosis and prediction of implantation pathology in women with habitual miscarriage] [dissertation]. Vinnytsia; 2019. 189 p. (in Ukranian).
.4 Vovk IB, Kondratiuk VK, Trohimovych OV, Kovalenko AI. Zahroza pereryvannia vahitnosti v ranni terminy: suchasni pohliady na etiolohiiu, patohenez, diahnostyku ta likuvannia (ohliad literatury) [Threat of interruption of pregnancy in early terms: modern views on an etiology, pathogenesis, diagnostics and treatment (the literature review)]. Health of woman. 2012;5:50-6. (in Ukranian).
.5 Boychuk AV, Nikitina IM, Smiyan SA, Behosh BM. Peculiarities of the hormonal function of the fetoplacental complex in multiple pregnancy [Peculianties of hormonal function of fetoplacenta complex at multiple pregnancy]. Actual Problems of Pediatrics, Obstetrics and Gynecology. 2016;1:42-7. doi: 10.11603/24116-4944.2016.1.5983 (in Ukranian).
.6 Chernyak MM, Korchynska OO. Suchasnyi stan problemy platsentarnoi dysfunktsii u zhinok z obtiazhenym akushers'kym anamnezom [Current situation of the problem of placental dysfunction in women with complicated obstetrics anamnesis]. Problems of clinical pediatrics. 2015;4:42-8. (in Ukranian).
.7 Kalinovska IV, Lisova KM. Genetic aspects of miscarriage. Medical business. 2020;5-6:71-6.
.8 Lisova KM, Kalinovska IV. Ultrasound features of embryo development in pregnant women with miscarriage. In: Janusz Kowalski, editor. International multidisciplinary conference Science and technology of the present time: priority development directions of Ukraine and Poland; 2018 Oct 19-20; Wolomin. Wolomin: Izdevnieciba Baltija Publishing;2018. p.69-72.
.9 Lisova KM, Kalinovska IV, Manchulenko DG. Ultrasound aspects of embryo development in pregnant women with miscarriage. Collection of abstracts of scientific works of participants of the international scientific and practical conference New achievements in the field of medical and pharmaceutical sciences; November 16-17, 2018; Odesa. Odesa: NGO "Southern Foundation of Medicine"; 2018, с.51-4.
.10 Lisova KM, Kalinovska IV, Tokar PYU. Changes in hormonal status in pregnant women with miscarriage in the early stages of gestation. Neonatology, surgery and perinatal medicine. 2020;4:35-40.
.11 Lisova KM, Kalinovska IV, Tokar PYU. Etiopathogenetic aspects of the development of placental dysfunction in women with miscarriage (literature review). Bukovyna Medical Herald. 2020;24(4):150-6.
.12 Lisova KM, Kalinovska IV, Pryimak SH, Tokar PY, Varlas VN. Changes in the level of fetoplacental complex hormones in pregnant women with miscarriage. Journal of medicine and life. 2021;14(4):487-91. doi:10.25122/jml2021-0089
.13 DeVilbiss EA, Mumford SL, Sjaarda LA, Connell MT, Plowden TC, Andriessen VC, et al. Prediction of pregnancy loss by early first trimester ultrasound characteristics. Am J Obstet Gynecol [Internet]. 2020[cited 2022 Jun 29];223(2):242.e1-242.e22. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC7994016/pdf/nihms-1679867.pdf doi: 10.1016/j.ajog.2020.02.025
.14 Lisova KM, KalinovskaI, Tokar P. Ultrasound characteristic of embryo, fetal egg and chorionic structures in pregnant women with miscarriage. Wiad Lek. 2022;75(1P1):75-8. doi: 10.36740/WLek202201114
.15 Jeve Y, Rana R, Bhide A, Thangaratinam S. Accuracy of first-trimester ultrasound in the diagnosis of early embryonic demise: a systematic review. Ultrasound Obstet Gynecol. 2011;38(5):489-96. doi: 10.1002/uog.10108
.16 Abbas Y, Turco MY, Burton GJ, Moffett A. Investigation of human trophoblast invasion in vitro. Hum Reprod Update. 2020;26(4):501-13. doi: 10.1093/humupd/dmaa017
.17 Abdulghani S, Moretti F, Gruslin A, Grynspan D. Recurrent Massive Perivillous Fibrin Deposition and Chronic Intervillositis Treated With Heparin and Intravenous Immunoglobulin: A Case Report. J Obstet Gynaecol Can. 2017;39(8):676-81. doi: 10.1016/j.jogc.2017.03.089
.18 ACOG Practice Bulletin No. 200 Summary: Early Pregnancy Loss. Obstet Gynecol. 2018;132(5):1311-13. doi: 10.1097/AOG.0000000000002900
.19 Ajmal M, Sunder M, Akinbinu R. Abortion. 2020 Nov 24. In: StatPearls [Internet]. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; 2021 Jan.
.20 Barthes C, Mezan De Malartic C, Baumann C, Rousseaux H, Morel O. Diagnostic échographique de grossesse arrêtée précoce : étude de la qualité des clichés [Echographic diagnosis of missed early miscarriage: Assessment of image quality]. Gynecol Obstet Fertil Senol. 2018;46(2):86-92. French. doi: 10.1016/j.gofs.2017.12.002
.21.Beta J, Lesmes-Heredia C, Bedetti C, Akolekar R. Risk of miscarriage following amniocentesis and chorionic villus sampling: a systematic review of the literature. Minerva Ginecol. 2018;70(2):215-9. doi: 10.23736/S0026-4784.17.04178-8
.22 Bidarimath M, Tayade C. Pregnancy and spontaneous fetal loss: A pig perspective. Mol Reprod Dev. 2017;84(9):856-69. doi: 10.1002/mrd.22847
.23 Coccia ME, Rizzello F. Two-year outcome after recurrent first trimester miscarriages: prognostic value of the past obstetric history. Arch Gynecol Obstet. 2017;295(1):261-2. doi: 10.1007/s00404-016-4213-8
.24 Cohain JS, Buxbaum RE, Mankuta D. Spontaneous first trimester miscarriage rates per woman among parous women with 1 or more pregnancies of 24 weeks or more. BMC Pregnancy Childbirth. 2017;17(1):437. doi: 10.1186/s12884-017-1620-1
.25 Coomarasamy A, Devall AJ, Brosens JJ, et al. Micronized vaginal progesterone to prevent miscarriage: a critical evaluation of randomized evidence. Am J Obstet Gynecol. 2020;19:167-76.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 І.В. Каліновська, К.М. Лісова, О.М. Козар
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Критерії авторського права, форми участі та авторства
Кожен автор повинен був взяти участь в роботі, щоб взяти на себе відповідальність за відповідні частини змісту статті. Один або кілька авторів повинні нести відповідальність в цілому за поданий для публікації матеріал - від моменту подачі до публікації статті. Авторитарний кредит повинен грунтуватися на наступному:
- істотність частини вклада в концепцію і дизайн, отри-мання даних або в аналіз і інтерпретацію результатів дослідження;
- написання статті або критичний розгляд важливості її інтелектуального змісту;
- остаточне твердження версії статті для публікації.
Автори також повинні підтвердити, що рукопис є дійсним викладенням матеріалів роботи і що ні цей рукопис, ні інші, які мають по суті аналогічний контент під їх авторством, не були опубліковані та не розглядаються для публікації в інших виданнях.
Автори рукописів, що повідомляють вихідні дані або систематичні огляди, повинні надавати доступ до заяви даних щонайменше від одного автора, частіше основного. Якщо потрібно, автори повинні бути готові надати дані і повинні бути готові в повній мірі співпрацювати в отриманні та наданні даних, на підставі яких проводиться оцінка та рецензування рукописи редактором / членами редколегії журналу.
Роль відповідального учасника.
Основний автор (або призначений відповідальний автор) буде виступати від імені всіх співавторів статті в якості основного кореспондента при листуванні з редакцією під час процесу її подання та розгляду. Якщо рукопис буде прийнята, відповідальний автор перегляне відредагований машинописний текст і зауваження рецензентів, прийме остаточне рішення щодо корекції і можливості публікації представленої рукописи в засобах масової інформації, федеральних агентствах і базах даних. Він також буде ідентифікований як відповідальний автор в опублікованій статті. Відповідальний автор несе відповідальність за подтверждленіе остаточного варіанта рукопису. Відповідальний автор несе також відповідальність за те, щоб інформація про конфлікти інтересів, була точною, актуальною і відповідала даним, наданим кожним співавтором.Відповідальний автор повинен підписати форму авторства, що підтверджує, що всі особи, які внесли істотний внесок, ідентифіковані як автори і що отримано письмовий дозвіл від кожного учасника щодо публікації представленої рукописи.
