ГРУДНЕ ВИГОДОВУВАННЯ ДІТЕЙ - «ЗОЛОТИЙ СТАНДАРТ», ДАВНІЙ ДОСВІД І НОВІ НАУКОВО ДОВЕДЕНІ ПЕРЕВАГИ

Автор(и)

  • М. Кісельова Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Україна
  • О. Моштук Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Україна
  • Л. Григоренко Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Україна
  • О. Шлемкевич Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, МОЗ України, Україна

DOI:

https://doi.org/10.24061/2413-4260.XII.2.44.2022.10

Ключові слова:

грудне вигодовування; молозиво; зріле молоко; материнське молоко; мікробіом; олігосахариди; новонароджений.

Анотація

У статті представлені переваги природнього вигодовування, сучасні рекомендації з грудного вигодовування дітей, отримані шляхом аналізу наукової літератури. Деталізовані сучаcні дані, що підкреслюють значущість, унікальність якісного і кількісного складу грудного молока – найкращого виду вигодовування немовлят. Акцентована увага на існуючі науково визначені факти, що пояснюють значення природного вигодовування як природну модель, яка яскраво ілюструє основні положення концепції оптимального вигодовування немовлят. Зосереджена увага на тому, що адекватне вигодовування вважається одною з головних складових здоров’я і оптимального росту новонародженої дитини. Підкреслена важливість молозива у початку ентерального харчування, для організму новонародженого. Описані властивості молозива, що повністю відповідають морфо-функціональним потребам немовляти.
Зосереджена увага на нові, науково-доповнені, за останні кілька років, переваги жіночого молока: оптимальний і збалансований рівень харчових речовин; високу засвоюваність жіночого молока організмом дитини; наявність широкого спектру біологічно активних речовин, незамінних жирних кислот і амінокислот, ферментів, вітамінів і захисних факторів; сприятливий вплив на мікрофлору кишечника. А саме, показано, що у грудному молоці містяться в потрібній кількості для забезпечення індивідуальних не тільки харчових, але й імунологічних, ендокринних потреб дитини, залежно від віку: білки альфа-лактальбумін; бета-лактоглобулін; казеїни; ензими; фактор росту; гормони; лактоферин; лізоцим; секреторний IgA, IgG та IgM. Небілкові компоненти: альфа-амінонітроген; креатин; креатинін; глюкозамін; не нуклеарні кислоти поліаміни; сечовина; сечова кислота. Склад зрілого молока: ліпіди; жиророзчинні вітаміни (А та каротин, Д, Е, К); жирні кислоти; фосфоліпіди; стероли і гідрокарбонати; тригліцериди; карбогідрати; водорозчинні вітаміни; біотин; фолін; холат; інозітол; ніацин; пантотенова кислота; рибофлавін; тіамін; вітаміни В12, В6, С. Клітини: фрагменти цитоплазми, епітеліальні клітини, лімфоцити, лейкоцити, макрофаги, нейтрофіли, мінерали, бікарбонати, кальцій, хлорид, цитрат, магній; калій; сода; сульфат; мікроелементи: хром; кобальт; мідь; йод; залізо; марганець; молібден; нікель; селен; цинк.
Біологічно активні речовини, які входять до складу грудного молока: гормони, ферменти, імунні комплекси, допомагають новонародженим швидше подолати пологовий стрес та краще адаптуватись до нових умов життя.
Зазначено, що характер вигодовування на першому році життя, значною мірою, визначає стан здоров’я дитини не тільки в ранньому віці, але й у наступні періоди її життя.

Посилання

.1 Ballard O, Morrow AL. Human milk composition: nutrients and bioactive factors. Pediatr Clin North Am. 2013;60(1):49-74. doi: 10.1016/j.pcl.2012.10.002

.2 León-Cava N, Lutter C, Ross J, Martin L. Quantifying the Benefits of Breastfeeding: A Summary of the Evidence. Washington DC: Pan American Health Organization (2002). p. 3.

.3 Duka KD, Myshyna NV, Yefanova AO, Duka IH. Vil'ne vyhodovuvannia nemovliat: problemy i naslidky u ditei rann'oho viku [Free feeding of babies: problems and consequences in infants]. Zdorovʾia dytyny. 2017; 12(2):117-20. doi: 10.22141/2224-0551.12.2.2017.99765 (in Ukrainian)

.4 Global strategy: breastfeeding critical for child survival--UNICEF and WHO call for increased commitment to appropriate feeding practices for all infants and young children. Indian J Med Sci. 2004 Mar;58(3):138-9. PMID: 15510403.

.5 Riordan J, Gill-Hopple K, Angeron J. Indicators of effective breastfeeding and estimates of breast milk intake. J Hum Lact. 2005;21(4):406-12. doi: 10.1177/0890334405281032

.6 Pro podal'she vprovadzhennia Rozshyrenoi Initsiatyvy «Likarnia, dobrozychlyva do dytyny» v Ukraini [On the further implementation of the Expanded Initiative "Child-Friendly Hospital" in Ukraine]. Nakaz MOZ Ukrainy vid 28.10.2011 r. № 715 [Internet], Kyiv: MOZ Ukrainy; 2011 [tsytovano 2022 Che 10]. Dostupno: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0715282-11#Text (in Ukrainian)

.7 Koletzko B, Rodriguez-Palmero M, Demmelmair H, Fidler N, Jensen R, Sauerwald T. Physiological aspects of human milk lipids. Early Hum Dev. 2001;65:S3-S18. doi: 10.1016/s0378-3782(01)00204-3

.8 Andreas NJ, Kampmann B, Mehring Le-Doare K. Human breast milk: A review on its composition and bioactivity. Early Hum Dev. 2015;91(11):629-35. doi: 10.1016/j.earlhumdev.2015.08.013

.9 Sánchez-Infantes D, Cereijo R, Sebastiani G, Pérez-Cruz M, Villarroya F, Ibáñez L. Nerve growth factor levels in term human infants: relationship to prenatal growth and early postnatal feeding. Int J Endocrinol [Internet]. 2018[cited 2022 Jun 12];2018:7562702. Available from: https://downloads.hindawi.com/journals/ije/2018/7562702.pdf doi: 10.1155/2018/7562702

.10 Gregory KE, Walker WA. Immunologic factors in human milk and disease prevention in the preterm infant. Curr Pediatr Rep [Internet]. 2013[cited 2022 Jun 14];1(4):10.1007/s40124-013-0028-2. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC3877694/pdf/nihms527810.pdf doi: 10.1007/s40124-013-0028-2

.11 Rautava S, Walker WA. Academy of Breastfeeding Medicine founder's lecture 2008: breastfeeding-an extrauterine link between mother and child. Breastfeed Med. 2009;4(1):3-10. doi: 10.1089/bfm.2009.0004

.12 Garofalo R. Cytokines in human milk. J Pediatr. 2010;156:S36-40. doi: 10.1016/j.jpeds.2009.11.019

.13 Lönnerdal B. Nutritional and physiologic significance of human milk proteins. Am J Clin Nutr. 2003;77(6):1537S-43S. doi: 10.1093/ajcn/77.6.1537S

.14 Brock JH. Lactoferrin in human milk: its role in iron absorption and protection against enteric infection in the newborn infant. Arch Dis Child. 1980;55(6):417-21. doi: 10.1136/adc.55.6.417

.15 Miller JB, McVeagh P, McNeil Y, Gillard B. Human milk oligosaccharides. Acta Paediatr. 1994 Oct;83(10):1051; author reply 1042. doi: 10.1111/j.1651-2227.1994.tb12983.x. PMID: 7841702.

.16 Davis EC, Wang M, Donovan SM. The role of early life nutrition in the establishment of gastrointestinal microbial composition and function. Gut Microbes. 2017;8(2):143-71. doi: 10.1080/19490976.2016.1278104

.17 Voreades N, Kozil A, Weir TL. Diet and the development of the human intestinal microbiome. Front Microbiol [Internet]. 2014[cited 2022 Jun 10];5:494. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC4170138/pdf/fmicb-05-00494.pdf doi: 10.3389/fmicb.2014.00494

.18 Bäckhed F, Roswall J, Peng Y, Feng Q, Jia H, Kovatcheva-Datchary P, et al. Dynamics and stabilization of the human gut microbiome during the first year of life. Cell Host Microbe. 2015;17(5):690-703. doi: 10.1016/j.chom.2015.04.004

.19 Kramer MS, Aboud F, Mironova E, Vanilovich I, Platt RW, Matush L, et al. Breastfeeding and child cognitive development: new evidence from a large randomized trial. Arch Gen Psychiatry. 2008;65(5):578-84. doi: 10.1001/archpsyc.65.5.578

.20 Quigley MA, Hockley C, Carson C, Kelly Y, Renfrew MJ, Sacker A. Breastfeeding is associated with improved child cognitive development: a population-based cohort study. J Pediatr. 2012;160(1):25-32. doi: 10.1016/j.jpeds.2011.06.035

.21 Centers for Disease Control and Prevention. Breastfeeding report card. [Internet]. 2018 [cited 2022 Jul 10]. Available from: https://www.cdc.gov/breastfeeding/pdf/2018breastfeedingreportcard.pdf

.22 O'Sullivan A, Farver M, Smilowitz JT. The influence of early infant-feeding practices on the intestinal microbiome and body composition in infants. Nutr Metab Insights. 2015;8:1-9. doi: 10.4137/NMI.S29530

.23 Timmerman HM, Rutten NBM, Boekhorst J, Saulnier DM, Kortman GAM, Contractor N, et al. Intestinal colonisation patterns in breastfed and formula-fed infants during the first 12 weeks of life reveal sequential microbiota signatures. Sci Rep [Internet]. 2017[cited 2022 Jun 12];7(1):8327. Available from: https://www.nature.com/articles/s41598-017-08268-4.pdf doi: 10.1038/s41598-017-08268-4

.24 Penders J, Thijs C, Vink C, Stelma FF, Snijders B, Kummeling I, et al. Factors influencing the composition of the intestinal microbiota in early infancy. Pediatrics. 2006;118(2):511-21. doi: 10.1542/peds.2005-2824

.25 Stephen A, Alles M, de Graaf C, Fleith M, Hadjilucas E, Isaacs E, Maffeis C, Zeinstra G, Matthys C, Gil A. The role and requirements of digestible dietary carbohydrates in infants and toddlers. Eur J Clin Nutr. 2012;66(7):765-79. doi: 10.1038/ejcn.2012.27

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-08-08

Як цитувати

Кісельова, М., Моштук, О., Григоренко, Л., & Шлемкевич, О. (2022). ГРУДНЕ ВИГОДОВУВАННЯ ДІТЕЙ - «ЗОЛОТИЙ СТАНДАРТ», ДАВНІЙ ДОСВІД І НОВІ НАУКОВО ДОВЕДЕНІ ПЕРЕВАГИ. Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина, 12(2(44), 53–58. https://doi.org/10.24061/2413-4260.XII.2.44.2022.10