ЧИ Є МАЙБУТНЕ У ПРОБІОТИКІВ В НЕОНАТОЛОГІЇ? (АНАЛІЗ ОСТАННІХ ДАНИХ, ЧАСТИНА 3)
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-4260.XI.4.42.2021.8Ключові слова:
пробіотики; передчасно народженні діти; мікробом; біфідобактерії; лактобактерії.Анотація
Питання доцільності та ефективності використання пробіотиків у новонароджених зали- шається дискутабельним. У травні 2020 року у журналі «Дитяча гастроентерологія та харчування» було опубліковано позиційний лист Комітету з питань харчування Європейського товариства дитячої гастро- ентерології, гепатології та харчування та Робочої групи Європейського товариства дитячої гастроенте- рології, гепатології та харчування з питань пробіотиків та пребіотиків щодо використання пробіотиків у передчасно народжених дітей. У третій частині літературного огляду продовжено знайомство з позиційним документом і результатами багатьох клінічних рандомізованих контрольованих випробувань пробіотиків. Розглядаються відповіді на 6 клінічних питань, які було поставлено робочою групою Комітету для оцінки доцільності використання, шляхів уведення, дозування та тривалості використання, а також ефективності та якості пробіотичних препаратів. Доведено, що пробіотики в цілому можуть знизити рівень некротизу- ючого ентероколіту, сепсису та смертності. З іншого боку, все більша кількість комерційних продуктів, що містять пробіотики, доступні в іноді неоптимальної якості. Крім того, велика кількість відділень у всьому світі регулярно пропонують пробіотичні добавки як стандарт лікування, незважаючи на відсутність вагомих доказів. У цьому документі автори прагнули надати поради, які конкретні штами потенційно можуть бути використані, а які - ні. Крім того, акцентувалась увага на питаннях безпеки добавок пробіотиків для недоно- шених немовлят. Гарантією якості пробіотичного продукту є позбавлення штамів пробіотиків трансферних генів стійкості до антибіотиків і можливість регулярно виявляти сепсис на тлі використання пробіотиків.
Посилання
van den Akker CHP, van Goudoever JB, Szajewska H, Embleton ND, Hojsak I, Reid D, et al. Probiotics for Preterm Infants: A Strain-Specific Systematic Review and Network Meta-analysis. J Pediatr Gastroenterol Nutr. 2018;67(1):103-22. doi: 10.1097/MPG.0000000000001897
Dilli D, Aydin B, Fettah ND, Özyazıcı E, Beken S, Zenciroğlu A, et al. The propre-save study: effects of probiotics and prebiotics alone or combined on necrotizing enterocolitis in very low birth weight infants. J Pediatr. 2015;166(3):545-51 e1. doi: 10.1016/j.jpeds.2014.12.004
Hays S, Jacquot A, Gauthier H, Kempf C, Beissel A, Pidoux O, et al. Probiotics and growth in preterm infants: A randomized controlled trial, PREMAPRO study. Clin Nutr. 2016;35(4):802-11. doi: 10.1016/j. clnu.2015.06.006
Mihatsch WA, Vossbeck S, Eikmanns B, Hoegel J, Pohlandt F. Effect of Bifidobacterium lactis on the incidence of nosocomial infections in very-low-birth-weight infants: a randomized controlled trial. Neonatology. 2010;98(2):156-63. doi: 10.1159/000280291
Mohan R, Koebnick C, Schildt J, Schmidt S, Mueller M, Possner M, et al. Effects of Bifidobacterium lactis Bb12 supplementation on intestinal microbiota of preterm infants: a double-blind, placebo-controlled, randomized study. J Clin Microbiol. 2006;44(11):4025-31. doi: 10.1128/JCM.00767-06
Stratiki Z, Costalos C, Sevastiadou S, Kastanidou O, Skouroliakou M, Giakoumatou A, et al. The effect of a bifidobacter supplemented bovine milk on intestinal permeability of preterm infants. Early Hum Dev. 2007;83(9):575-9. doi: 10.1016/j.earlhumdev.2006
Chi C, Li C, Buys N, Wang W, Yin C, Sun J. Effects of Probiotics in Preterm Infants: A Network Meta- analysis. Pediatrics[Internet]. 2021[cited 2021 Sep 15];147(1):e20200706. Available from: https://publications. aap.org/pediatrics/article-abstract/147/1/e20200706/33476/Effects-of-Probiotics-in-Preterm-Infants-A-Network? redirectedFrom=fulltext doi: 10.1542/peds.2020-0706
Manzoni P, Rinaldi M, Cattani S, Pugni L, Romeo MG, Messner H, et al. Bovine lactoferrin supplementation for prevention of late onset sepsis in very low-birth-weight neonates: a randomized trial. JAMA. 2009;302(13):1421-8. doi: 10.1001/jama.2009.1403
Manzoni P, Mostert M, Leonessa ML, Priolo C, Farina D, Monetti C, et al. Oral supplementation with Lactobacillus casei subspecies rhamnosus prevents enteric colonization by Candida species in preterm neonates: a randomized study. Clin Infect Dis. 2006;42(12):1735-42. doi: 10.1086/504324
Romeo MG, Romeo DM, Trovato L, Oliveri S, Palermo F, Cota F, et al. Role of probiotics in the prevention of the enteric colonization by Candida in preterm newborns: incidence of late-onset sepsis and neurological outcome. J Perinatol. 2011;31(1):63-9. doi: 10.1038/jp.2010.57
Dani C, Biadaioli R, Bertini G, Martelli E, Rubaltelli FF. Probiotics feeding in prevention of urinary tract infection, bacterial sepsis and necrotizing enterocolitis in preterm infants. A prospective double-blind study. Biol Neonate. 2002;82(2):103-8. doi: 10.1159/000063096
Underwood MA, Salzman NH, Bennett SH, Barman M, Mills DA, Marcobal A, et al. A randomized placebo-controlled comparison of 2 prebiotic/probiotic combinations in preterm infants: impact on weight gain, intestinal microbiota, and fecal short-chain fatty acids. J Pediatr Gastroenterol Nutr. 2009;48(2):216-25. doi: 10.1097/MPG.0b013e31818de195
Chrzanowska-Liszewska D, Seliga-Siwecka J, Kornacka MK. The effect of Lactobacillus rhamnosus GG supplemented enteral feeding on the microbiotic flora of preterm infants-double blinded randomized control trial. Early Hum Dev. 2012;88(1):57-60. doi: 10.1016/j.earlhumdev.2011.07.002
Pärtty A, Luoto R, Kalliomäki M, Salminen S, Isolauri E. Effects of early prebiotic and probiotic supplementation on development of gut microbiota and fussing and crying in preterm infants: a randomized, double-blind, placebo-controlled trial. J Pediatr. 2013;163(5):1272-7. doi: 10.1016/j.jpeds.2013.05.035
Millar MR, Bacon C, Smith SL, Walker V, Hall MA. Enteral feeding of premature infants with Lactobacillus GG. Arch Dis Child. 1993;69(5 Spec No):483-7. doi: 10.1136/adc.69.5_spec_no.483
Griffiths J, Jenkins P, Vargova M, Bowler U, Juszczak E, King A, et al. Enteral lactoferrin to prevent infection for very preterm infants: the ELFIN RCT. Health Technol Assess 2018;22(74):1-60. doi: 10.3310/ hta22740
Dang S, Shook L, Garlitz K, Hanna M, Desai N. Nutritional outcomes with implementation of probiotics in preterm infants. J Perinatol. 2015;35(6):447-50. doi: 10.1038/jp.2014.234
Luoto R, Matomäki J, Isolauri E, Lehtonen L. Incidence of necrotizing enterocolitis in very-low-birth- weight infants related to the use of Lactobacillus GG. Acta Paediatr. 2010;99(8):1135-8. doi: 10.1111/j.1651-2227.2010.01795.x
Kane AF, Bhatia AD, Denning PW, Shane AL, Patel RM. Routine Supplementation of Lactobacillus rhamnosus GG and Risk of Necrotizing Enterocolitis in Very Low Birth Weight Infants. J Pediatr. 2018;195:73- 9. doi: 10.1016/j.jpeds.2017.11.055
Jacobs SE, Tobin JM, Opie GF, Donath S, Tabrizi SN, Pirotta M, et al. Probiotic effects on late-onset sepsis in very preterm infants: a randomized controlled trial. Pediatrics. 2013;132(6):1055-62. doi: 10.1542/ peds.2013-1339
Bin-Nun A, Bromiker R, Wilschanski M, Kaplan M, Rudensky B, Caplan M, et al. Oral probiotics prevent necrotizing enterocolitis in very low birth weight neonates. J Pediatr. 2005;147(2):192-6. doi: 10.1016/j.jpeds.2005.03.054
Li D, Rosito G, Slagle T. Probiotics for the prevention of necrotizing enterocolitis in neonates: an 8-year retrospective cohort study. J Clin Pharm Ther. 2013;38(6):445-9. doi: 10.1111/jcpt.12084
van den Akker CHP, van Goudoever JB, Shamir R, Domellöf M, Embleton ND, Hojsak I, et al. Probiotics and Preterm Infants: A Position Paper by the European Society for Paediatric Gastroenterology Hepatology and Nutrition Committee on Nutrition and the European Society for Paediatric Gastroenterology Hepatology and Nutrition Working Group for Probiotics and Prebiotics. J Pediatr Gastroenterol Nutr. 2020;70(5):664-80. doi: 10.1097/MPG.0000000000002655
Fernández-Carrocera LA, Solis-Herrera A, Cabanillas-Ayón M, Gallardo-Sarmiento RB, García- Pérez CS, Montaño-Rodríguez R, et al. Double-blind, randomised clinical assay to evaluate the efficacy of probiotics in preterm newborns weighing less than 1500 g in the prevention of necrotising enterocolitis. Arch Dis Child Fetal Neonatal Ed[Internet]. 2013[cited 2021 Sep 10];98(1):F5-9. Available from: https://fn.bmj. com/content/98/1/F5.long doi: 10.1136/archdischild-2011-300435
Al-Hosni M, Duenas M, Hawk M, Stewart LA, Borghese RA, Cahoon M, et al. Probiotics-supplemented feeding in extremely low-birth-weight infants. J Perinatol. 2012;32(4):253-9. doi: 10.1038/jp.2011.51
Van Niekerk E, Nel DG, Blaauw R, Kirsten GF. Probiotics Reduce Necrotizing Enterocolitis Severity in HIV-exposed Premature Infants. J Trop Pediatr. 2015;61(3):155-64. doi: 10.1093/tropej/fmv004
Shadkam MN, Jalalizadeh F, Nasiriani K. Effects of Probiotic Lactobacillus Reuteri (DSM 17938) on the Incidence of Necrotizing Enterocolitis in Very Low Birth Weight Premature Infants. Iranian J Neonatol. 2015;6(4):15-20. doi: 10.22038/IJN.2015.6143
Wejryd E, Marchini G, Frimmel V, Jonsson B, Abrahamsson T. Probiotics promoted head growth in extremely low birthweight infants in a double-blind placebo-controlled trial. Acta Paediatr. 2019;108(1):62- 9. doi: 10.1111/apa.14497
Cui X, Shi Y, Gao S, Xue X, Fu J. Effects of Lactobacillus reuteri DSM 17938 in preterm infants: a double-blinded randomized controlled study. Ital J Pediatr[Internet]. 2019[cited 2021 Oct 15];45(1):140. Available from: https://ijponline.biomedcentral.com/articles/10.1186/s13052-019-0716-9 doi: 10.1186/ s13052-019-0716-9
Kaban RK, Wardhana, Hegar B, Rohsiswatmo R, Handryastuti S, Amelia N, et al. Lactobacillus reuteri DSM 17938 Improves Feeding Intolerance in Preterm Infants. Pediatr Gastroenterol Hepatol Nutr. 2019;22(6):545-53. doi: 10.5223/pghn.2019.22.6.545
Rojas MA, Lozano JM, Rojas MX, Rodriguez VA, Rondon MA, Bastidas JA, et al. Prophylactic probiotics to prevent death and nosocomial infection in preterm infants. Pediatrics[Internet]. 2012[cited 2021 Sep 24];130(5):e1113-20. Available from: https://publications.aap.org/pediatrics/article-abstract/130/5/e1113/32387/Prophylactic-Probiotics-to-Prevent-Death- and?redirectedFrom=fulltext doi: 10.1542/peds.2011-3584
Oncel MY, Sari FN, Arayici S, Guzoglu N, Erdeve O, Uras N, et al. Lactobacillus Reuteri for the prevention of necrotising enterocolitis in very low birthweight infants: a randomised controlled trial. Arch Dis Child Fetal Neonatal Ed. 2014;99(2):F110-5. doi: 10.1136/archdischild-2013-304745
Indrio F, Riezzo G, Tafuri S, Ficarella M, Carlucci B, Bisceglia M, et al. Probiotic Supplementation in Preterm: Feeding Intolerance and Hospital Cost. Nutrients[Internet]. 2017[cited 2021 Aug 31];9(9):965. Available from: https://www.mdpi.com/2072-6643/9/9/965 doi: 10.3390/nu9090965
Demirel G, Erdeve O, Celik IH, Dilmen U. Saccharomyces boulardii for prevention of necrotizing enterocolitis in preterm infants: a randomized, controlled study. Acta Paediatr[Internet]. 2013[cited 2021 Sep 14];102(12):e560-5. Aailable from: https://onlinelibrary.wiley.com/doi/10.1111/apa.12416 doi: 10.1111/ apa.12416
Serce O, Benzer D, Gursoy T, Karatekin G, Ovali F. Efficacy of Saccharomyces boulardii on necrotizing enterocolitis or sepsis in very low birth weight infants: a randomised controlled trial. Early Hum Dev. 2013;89(12):1033-6. doi: 10.1016/j.earlhumdev.2013.08.013
Costalos C, Skouteri V, Gounaris A, Sevastiadou S, Triandafilidou A, Ekonomidou C, et al. Enteral feeding of premature infants with Saccharomyces boulardii. Early Hum Dev. 2003;74(2):89-96. doi: 10.1016/ s0378-3782(03)00090-2
Xu L, Wang Y, Wang Y, Fu J, Sun M, Mao Z, et al. A double-blinded randomized trial on growth and feeding tolerance with Saccharomyces boulardii CNCM I-745 in formula-fed preterm infants. J Pediatr (Rio J). 2016;92(3):296-301. doi: 10.1016/j.jped.2015.08.013
Dutta S, Ray P, Narang A. Comparison of stool colonization in premature infants by three dose regimes of a probiotic combination: a randomized controlled trial. Am J Perinatol. 2015;32(8):733-40. doi: 10.1055/s-0034-1395473
Watkins C, Murphy K, Dempsey EM, O'Shea CA, Murphy BP, O'Toole PW, et al. Dose-interval study of a dual probiotic in preterm infants. Arch Dis Child Fetal Neonatal Ed. 2019;104(2):F159-64. doi: 10.1136/ archdischild-2017-313468
Ouwehand AC. A review of dose-responses of probiotics in human studies. Benef Microbes. 2017;8(2):143-51. doi: 10.3920/BM2016.0140
Watkins C, Murphy K, Dempsey EM, Murphy BP, O'Toole PW, Paul Ross R, et al. The viability of probiotics in water, breast milk, and infant formula. Eur J Pediatr. 2018;177(6):867-70. doi: 10.1007/s00431- 018-3133-y
Wu RY, Pasyk M, Wang B, Forsythe P, Bienenstock J, Mao YK, et al. Spatiotemporal maps reveal regional differences in the effects on gut motility for Lactobacillus reuteri and rhamnosus strains. Neurogastroenterol Motil[Internet]. 2013[cited 2021 Oct 7];25(3):e205-14. Available from: https://onlinelibrary.wiley.com/ doi/10.1111/nmo.12072 doi: 10.1111/nmo.12072
Underwood MA, Davis JCC, Kalanetra KM, Gehlot S, Patole S, Tancredi DJ, et al. Digestion of Human Milk Oligosaccharides by Bifidobacterium breve in the Premature Infant. J Pediatr Gastroenterol Nutr. 2017;65(4):449-55. doi: 10.1097/MPG.0000000000001590
Le Doare K, Holder B, Bassett A, Pannaraj PS. Mother's Milk: A Purposeful Contribution to the Development of the Infant Microbiota and Immunity. Front Immunol[Internet]. 2018[cited 2021 Sep 8];9:361. Available from: https://www.frontiersin.org/articles/10.3389/fimmu.2018.00361/full doi: 10.3389/ fimmu.2018.00361
Padilha M, Iaucci JM, Cabral VP, Diniz EMA, Taddei CR, Saad SMI. Maternal antibiotic prophylaxis affects Bifidobacterium spp. counts in the human milk, during the first week after delivery. Benef Microbes. 2019;10(2):155-63. doi: 10.3920/BM2018.0046
Grev J, Berg M, Soll R. Maternal probiotic supplementation for prevention of morbidity and mortality in preterm infants. Cochrane Database Syst Rev[Internet]. 2018[cited 2021 Oct 7];12(12):CD012519. Available from: https://www.cochranelibrary.com/cdsr/doi/10.1002/14651858.CD012519.pub2/full doi: 10.1002/14651858.CD012519.pub2
Deshpande G, Athalye-Jape G, Patole S. Para-probiotics for Preterm Neonates-The Next Frontier. Nutrients[Internet]. 2018[cited 2021 Sep 18];10(7):871. Available from: https://www.mdpi.com/2072- 6643/10/7/871 doi: 10.3390/nu10070871
Aguilar-Toaláa JE, García-Varela R, García HS, Mata-Haro V, Gonzalez-Cordova AF, Vallejo-Cordoba B, et al. Postbiotics: An evolving term within the functional foods field. Trends Food Sci Tech. 2018;75:105- 14. doi: 10.1016/j.tifs.2018.03.009
Pique N, Berlanga M, Minana-Galbis D. Health Benefits of Heat-Killed (Tyndallized) Probiotics: An Overview. Int J Mol Sci[Internet]. 2019[cited 2021 Sep 26];20(10):2534. Available from: https://www.mdpi. com/1422-0067/20/10/2534
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Критерії авторського права, форми участі та авторства
Кожен автор повинен був взяти участь в роботі, щоб взяти на себе відповідальність за відповідні частини змісту статті. Один або кілька авторів повинні нести відповідальність в цілому за поданий для публікації матеріал - від моменту подачі до публікації статті. Авторитарний кредит повинен грунтуватися на наступному:
- істотність частини вклада в концепцію і дизайн, отри-мання даних або в аналіз і інтерпретацію результатів дослідження;
- написання статті або критичний розгляд важливості її інтелектуального змісту;
- остаточне твердження версії статті для публікації.
Автори також повинні підтвердити, що рукопис є дійсним викладенням матеріалів роботи і що ні цей рукопис, ні інші, які мають по суті аналогічний контент під їх авторством, не були опубліковані та не розглядаються для публікації в інших виданнях.
Автори рукописів, що повідомляють вихідні дані або систематичні огляди, повинні надавати доступ до заяви даних щонайменше від одного автора, частіше основного. Якщо потрібно, автори повинні бути готові надати дані і повинні бути готові в повній мірі співпрацювати в отриманні та наданні даних, на підставі яких проводиться оцінка та рецензування рукописи редактором / членами редколегії журналу.
Роль відповідального учасника.
Основний автор (або призначений відповідальний автор) буде виступати від імені всіх співавторів статті в якості основного кореспондента при листуванні з редакцією під час процесу її подання та розгляду. Якщо рукопис буде прийнята, відповідальний автор перегляне відредагований машинописний текст і зауваження рецензентів, прийме остаточне рішення щодо корекції і можливості публікації представленої рукописи в засобах масової інформації, федеральних агентствах і базах даних. Він також буде ідентифікований як відповідальний автор в опублікованій статті. Відповідальний автор несе відповідальність за подтверждленіе остаточного варіанта рукопису. Відповідальний автор несе також відповідальність за те, щоб інформація про конфлікти інтересів, була точною, актуальною і відповідала даним, наданим кожним співавтором.Відповідальний автор повинен підписати форму авторства, що підтверджує, що всі особи, які внесли істотний внесок, ідентифіковані як автори і що отримано письмовий дозвіл від кожного учасника щодо публікації представленої рукописи.
