МЕДИКО-ПСИХОЛОГІЧНИЙ СУПРОВІД ЖІНОК ІЗ ЗАГРОЗОЮ ПЕРЕДЧАСНИХ ПОЛОГІВ НА ОСТАННЬОМУ ТРИМЕСТРІ ВАГІТНОСТІ ТА ПІСЛЯ ПОЛОГІВ

Автор(и)

  • Н. Гринько Буковинський державний медичний університет , Україна
  • І. Герасим’юк Буковинський державний медичний університет , Україна
  • Б. Сумарюк Буковинський державний медичний університет , Україна

DOI:

https://doi.org/10.24061/2413-4260.XI.4.42.2021.6

Ключові слова:

загроза передчасних пологів; медико-психологічний супровід.

Анотація

Вступ. На протязі усього життя кожна людина стикається з різноманітними емоційно-складними ситуаціями. Для жінки однією з таких ситуацій є вагітність - дуже сильний по рівню переживань та специфічний по комплексу відчуттів період в житті, вивченню якої останнім часом приділяється все більше уваги. Обставини, які склалися в Україні у зв'язку з екологічним неблагополуччям, в основному визначають низький індекс здоров'я вагітних жінок, що створює передумови для росту частоти недоношування вагітності й в майбутніх поколіннях. Дана проблема має велике медико–соціальне значення. Більше третини малюків, які народились передчасно, відстають у фізичному і психомоторному розвитку. Враховуючи вищенаведене, можна стверджувати, що створення системи медико-психологічного супроводу вагітних жінок із загрозою передчасних пологів на останньому триместрі  вагітності є актуальним, необхідним та своєчасним.

Мета роботи – на основі системного підходу до вивчення індивідуально-психологічних, патопсихологічних та психосоціальних особливостей жінок із загрозою передчасних пологів на останньому триместрі вагітності та після пологів, розробити комплекс заходів їх медико-психологічного супроводу.

            Матеріал і методи дослідження. На базі Сторожинецької центральної районної лікарні у Чернівецькій області було проведено дослідження протягом 2016-2019 років. Було обстежено 150 вагітних на III триместрі вагітності (23 – 37 тижнів) та їх чоловіків. Основна група (ОГ) – 120 жінок з із загрозою передчасних пологів на останньому триместрі вагітності. Група порівняння (ГП) – 30 жінок з фізіологічним перебігом вагітності.

Основну терапевтичну групу (ОТГ) склали 42 жінки з ризиком передчасних пологів в останньому триместрі вагітності з дезадаптивним (ОТГ1) і деструктивним (ОТГ2) типами взаємодії в тріаді «мати-дитина-батько», які погодилися брати участь в медико-психологічній допомозі. До корекційної групи (КГ) увійшли 12 жінок з ризиком передчасних пологів в останньому триместрі вагітності з дезадаптивним і деструктивним типами взаємодії в тріаді «мати-дитина-батько», які відмовилися від участі в запропонованих заходах.

Результати та обговорення. Аналіз оцінки ефективності розробленої системи медико-психологічної підтримки сім’ї в період вагітності показав наступне (p<0,001): а) покращення психоемоційного стану, самопочуття та подолання емоційного напруження продемонстрували жінки ОТГ1 (показники РТ та ОТ за шкалою Спілбергера-Ханіна до 43,7±0,8 та 42,5±1,5 відповідно та після 20,8±1,5 та 22,1±1,2 відповідно; рівень депресивності та тривожності за шкалою Гамільтона до HDRS 11,4±1,2 та HARS 12,5±1,2 після HDRS 4,2±0,4 та HARS 5,7±0,4) та жінки ОТГ2 показники РТ та ОТ за шкалою Спілбергера-Ханіна (до 51,7±0,8 та 50,7±1,5 відповідно відповідно та після 21,4±1,8 та 23,1±1,5 відповідно), рівень депресивності та тривожності за шкалою Гамільтона (до HDRS 16,3±1,2 та HARS 18,3±1,2 після HDRS 7,6±0,7 та HARS 6,9±0,6). Серед жінок КГ показники РТ та ОТ за шкалою Спілбергера-Ханіна (до 47,7±0,8 та 46,6±1,5 відповідно; після 45,8±1,5 та 42,1±1,2 відповідно), рівень депресивності та тривожності за шкалою Гамільтона (до HDRS 13,8±1,2 та HARS 15,4±1,2; після HDRS 12,2±0,4 та HARS 14,7±0,4) були вищими. б) у жінок ОТГ1 та ОТГ2 спостерігалось підвищення рівня соціальної підтримки за останніми двома шкалами - «підтримка колег по роботі» та «підтримка громадських організацій» (до 25,3%, після 55,2% / до 14,8%, після 45,2% відповідно) у порівнянні з жінками КГ (до 18,5%, після 24,5%). в) у більшості жінок ОТГ1 (83,3%) та ОТГ2 (75%) мала місце повна редукція деформації подружніх відносин, на відміну від обстежених КГ.

Висновки. Впровадження системи медико-психологічного супроводу жінок із загрозою передчасних пологів на останньому триместрі вагітності та після пологів дозволило оптимізувати вибір адекватних стратегій поведінки в родині, покращити емоційний стан та самопочуття, оптимізувати ставлення жінки до вагітності та гармонізувати сімейну взаємодію (72,5%, р˂0,001), а також покращити психоемоційний стан матерів, гармонізувати взаємовідносини у тріаді «мати – дитина – батько» у післяпологовому періоді (66,4%, р˂0,001).

Посилання

.1 Preterm birth. WHO [Internet]. 2018[cited 2021 Sep 6]. Available from: https://www.who.int/news-room/fact-sheets/detail/preterm-birth

.2 Vasina AN. Khrestomatiya po perinatalnoy psikhologii: psikhologiya beremennosti. rodov i poslerodovogo perioda. Moskva: URAO; 2005. 328s. Filippova GG. Psikhologicheskaya gotovnost k materinstvu [Psychological readiness for motherhood]. s.62- 6. (in Russian).

.3 Slattery MM, Morrison JJ. Preterm delivery. Lancet. 2002;360(9344):1489-97. doi: 10.1016/S0140-6736(02)11476-0

.4 Skrypnikov AM, Herasymenko LO, Isakov RI. Perynatal'na psykholohiia [Perinatal psychology]. Kyiv: Vydavnychyi dim Medknyha; 2017. 168 s. (in Ukrainian).

.5 Filippova YuV. Psikhologicheskiye osnovy raboty s semyey [Psychological foundations of working with the family]. Yaroslavl: Institut Otkrytoye Obshchestvo; 2003. 103 s. (in Russian).

.6 Antenatal and postnatal mental health: clinical management and service guidance [Internet]. London: National Institute for Health and Care Excellence (NICE); 2014[cited 2021 Sep 17]. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK553127/

.7 Kenyon S, Jolly K, Hemming K, Hope L, Blissett J, Dann SA, et al. Lay support for pregnant women with social risk: a randomised controlled trial. BMJ Open[Internet]. 2016[cited 2021 Sep 2];6(3):e009203. Available from: https://bmjopen.bmj.com/content/6/3/e009203.long doi: 10.1136/bmjopen-2015-009203

.8 Stein A, Pearson RM, Goodman SH, Rapa E, Rahman A, McCallum M, et al. Effects of perinatal mental disorders on the fetus and child. Lancet. 2014;384(9956):1800-19. doi: 10.1016/S0140-6736(14)61277-0

.9 Mendelevich VD. Klinicheskaya i meditsinskaya psikhologiya [Clinical and medical psychology]: uchebnoye posobiye. 6-e izdaniye. Moskva: MEDpress-inform; 2008. 432 s. (in Russian).

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-12-23

Як цитувати

Гринько, Н., Герасим’юк, І., & Сумарюк, Б. (2021). МЕДИКО-ПСИХОЛОГІЧНИЙ СУПРОВІД ЖІНОК ІЗ ЗАГРОЗОЮ ПЕРЕДЧАСНИХ ПОЛОГІВ НА ОСТАННЬОМУ ТРИМЕСТРІ ВАГІТНОСТІ ТА ПІСЛЯ ПОЛОГІВ . Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина, 11(4(42), 34–39. https://doi.org/10.24061/2413-4260.XI.4.42.2021.6