МЕДИКО-ПСИХОЛОГІЧНИЙ СУПРОВІД ЖІНОК ІЗ ЗАГРОЗОЮ ПЕРЕДЧАСНИХ ПОЛОГІВ НА ОСТАННЬОМУ ТРИМЕСТРІ ВАГІТНОСТІ ТА ПІСЛЯ ПОЛОГІВ
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-4260.XI.4.42.2021.6Ключові слова:
загроза передчасних пологів; медико-психологічний супровід.Анотація
Вступ. На протязі усього життя кожна людина стикається з різноманітними емоційно-складними ситуаціями. Для жінки однією з таких ситуацій є вагітність - дуже сильний по рівню переживань та специфічний по комплексу відчуттів період в житті, вивченню якої останнім часом приділяється все більше уваги. Обставини, які склалися в Україні у зв'язку з екологічним неблагополуччям, в основному визначають низький індекс здоров'я вагітних жінок, що створює передумови для росту частоти недоношування вагітності й в майбутніх поколіннях. Дана проблема має велике медико–соціальне значення. Більше третини малюків, які народились передчасно, відстають у фізичному і психомоторному розвитку. Враховуючи вищенаведене, можна стверджувати, що створення системи медико-психологічного супроводу вагітних жінок із загрозою передчасних пологів на останньому триместрі вагітності є актуальним, необхідним та своєчасним.
Мета роботи – на основі системного підходу до вивчення індивідуально-психологічних, патопсихологічних та психосоціальних особливостей жінок із загрозою передчасних пологів на останньому триместрі вагітності та після пологів, розробити комплекс заходів їх медико-психологічного супроводу.
Матеріал і методи дослідження. На базі Сторожинецької центральної районної лікарні у Чернівецькій області було проведено дослідження протягом 2016-2019 років. Було обстежено 150 вагітних на III триместрі вагітності (23 – 37 тижнів) та їх чоловіків. Основна група (ОГ) – 120 жінок з із загрозою передчасних пологів на останньому триместрі вагітності. Група порівняння (ГП) – 30 жінок з фізіологічним перебігом вагітності.
Основну терапевтичну групу (ОТГ) склали 42 жінки з ризиком передчасних пологів в останньому триместрі вагітності з дезадаптивним (ОТГ1) і деструктивним (ОТГ2) типами взаємодії в тріаді «мати-дитина-батько», які погодилися брати участь в медико-психологічній допомозі. До корекційної групи (КГ) увійшли 12 жінок з ризиком передчасних пологів в останньому триместрі вагітності з дезадаптивним і деструктивним типами взаємодії в тріаді «мати-дитина-батько», які відмовилися від участі в запропонованих заходах.
Результати та обговорення. Аналіз оцінки ефективності розробленої системи медико-психологічної підтримки сім’ї в період вагітності показав наступне (p<0,001): а) покращення психоемоційного стану, самопочуття та подолання емоційного напруження продемонстрували жінки ОТГ1 (показники РТ та ОТ за шкалою Спілбергера-Ханіна до 43,7±0,8 та 42,5±1,5 відповідно та після 20,8±1,5 та 22,1±1,2 відповідно; рівень депресивності та тривожності за шкалою Гамільтона до HDRS 11,4±1,2 та HARS 12,5±1,2 після HDRS 4,2±0,4 та HARS 5,7±0,4) та жінки ОТГ2 показники РТ та ОТ за шкалою Спілбергера-Ханіна (до 51,7±0,8 та 50,7±1,5 відповідно відповідно та після 21,4±1,8 та 23,1±1,5 відповідно), рівень депресивності та тривожності за шкалою Гамільтона (до HDRS 16,3±1,2 та HARS 18,3±1,2 після HDRS 7,6±0,7 та HARS 6,9±0,6). Серед жінок КГ показники РТ та ОТ за шкалою Спілбергера-Ханіна (до 47,7±0,8 та 46,6±1,5 відповідно; після 45,8±1,5 та 42,1±1,2 відповідно), рівень депресивності та тривожності за шкалою Гамільтона (до HDRS 13,8±1,2 та HARS 15,4±1,2; після HDRS 12,2±0,4 та HARS 14,7±0,4) були вищими. б) у жінок ОТГ1 та ОТГ2 спостерігалось підвищення рівня соціальної підтримки за останніми двома шкалами - «підтримка колег по роботі» та «підтримка громадських організацій» (до 25,3%, після 55,2% / до 14,8%, після 45,2% відповідно) у порівнянні з жінками КГ (до 18,5%, після 24,5%). в) у більшості жінок ОТГ1 (83,3%) та ОТГ2 (75%) мала місце повна редукція деформації подружніх відносин, на відміну від обстежених КГ.
Висновки. Впровадження системи медико-психологічного супроводу жінок із загрозою передчасних пологів на останньому триместрі вагітності та після пологів дозволило оптимізувати вибір адекватних стратегій поведінки в родині, покращити емоційний стан та самопочуття, оптимізувати ставлення жінки до вагітності та гармонізувати сімейну взаємодію (72,5%, р˂0,001), а також покращити психоемоційний стан матерів, гармонізувати взаємовідносини у тріаді «мати – дитина – батько» у післяпологовому періоді (66,4%, р˂0,001).
Посилання
.1 Preterm birth. WHO [Internet]. 2018[cited 2021 Sep 6]. Available from: https://www.who.int/news-room/fact-sheets/detail/preterm-birth
.2 Vasina AN. Khrestomatiya po perinatalnoy psikhologii: psikhologiya beremennosti. rodov i poslerodovogo perioda. Moskva: URAO; 2005. 328s. Filippova GG. Psikhologicheskaya gotovnost k materinstvu [Psychological readiness for motherhood]. s.62- 6. (in Russian).
.3 Slattery MM, Morrison JJ. Preterm delivery. Lancet. 2002;360(9344):1489-97. doi: 10.1016/S0140-6736(02)11476-0
.4 Skrypnikov AM, Herasymenko LO, Isakov RI. Perynatal'na psykholohiia [Perinatal psychology]. Kyiv: Vydavnychyi dim Medknyha; 2017. 168 s. (in Ukrainian).
.5 Filippova YuV. Psikhologicheskiye osnovy raboty s semyey [Psychological foundations of working with the family]. Yaroslavl: Institut Otkrytoye Obshchestvo; 2003. 103 s. (in Russian).
.6 Antenatal and postnatal mental health: clinical management and service guidance [Internet]. London: National Institute for Health and Care Excellence (NICE); 2014[cited 2021 Sep 17]. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK553127/
.7 Kenyon S, Jolly K, Hemming K, Hope L, Blissett J, Dann SA, et al. Lay support for pregnant women with social risk: a randomised controlled trial. BMJ Open[Internet]. 2016[cited 2021 Sep 2];6(3):e009203. Available from: https://bmjopen.bmj.com/content/6/3/e009203.long doi: 10.1136/bmjopen-2015-009203
.8 Stein A, Pearson RM, Goodman SH, Rapa E, Rahman A, McCallum M, et al. Effects of perinatal mental disorders on the fetus and child. Lancet. 2014;384(9956):1800-19. doi: 10.1016/S0140-6736(14)61277-0
.9 Mendelevich VD. Klinicheskaya i meditsinskaya psikhologiya [Clinical and medical psychology]: uchebnoye posobiye. 6-e izdaniye. Moskva: MEDpress-inform; 2008. 432 s. (in Russian).
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Критерії авторського права, форми участі та авторства
Кожен автор повинен був взяти участь в роботі, щоб взяти на себе відповідальність за відповідні частини змісту статті. Один або кілька авторів повинні нести відповідальність в цілому за поданий для публікації матеріал - від моменту подачі до публікації статті. Авторитарний кредит повинен грунтуватися на наступному:
- істотність частини вклада в концепцію і дизайн, отри-мання даних або в аналіз і інтерпретацію результатів дослідження;
- написання статті або критичний розгляд важливості її інтелектуального змісту;
- остаточне твердження версії статті для публікації.
Автори також повинні підтвердити, що рукопис є дійсним викладенням матеріалів роботи і що ні цей рукопис, ні інші, які мають по суті аналогічний контент під їх авторством, не були опубліковані та не розглядаються для публікації в інших виданнях.
Автори рукописів, що повідомляють вихідні дані або систематичні огляди, повинні надавати доступ до заяви даних щонайменше від одного автора, частіше основного. Якщо потрібно, автори повинні бути готові надати дані і повинні бути готові в повній мірі співпрацювати в отриманні та наданні даних, на підставі яких проводиться оцінка та рецензування рукописи редактором / членами редколегії журналу.
Роль відповідального учасника.
Основний автор (або призначений відповідальний автор) буде виступати від імені всіх співавторів статті в якості основного кореспондента при листуванні з редакцією під час процесу її подання та розгляду. Якщо рукопис буде прийнята, відповідальний автор перегляне відредагований машинописний текст і зауваження рецензентів, прийме остаточне рішення щодо корекції і можливості публікації представленої рукописи в засобах масової інформації, федеральних агентствах і базах даних. Він також буде ідентифікований як відповідальний автор в опублікованій статті. Відповідальний автор несе відповідальність за подтверждленіе остаточного варіанта рукопису. Відповідальний автор несе також відповідальність за те, щоб інформація про конфлікти інтересів, була точною, актуальною і відповідала даним, наданим кожним співавтором.Відповідальний автор повинен підписати форму авторства, що підтверджує, що всі особи, які внесли істотний внесок, ідентифіковані як автори і що отримано письмовий дозвіл від кожного учасника щодо публікації представленої рукописи.
