СКІЛЬКИ КИСНЮ ПОТРІБНО? НОВА ПАРАДИГМА ПЕРВИННОЇ РЕАНІМАЦІЇ НОВОНАРОДЖЕНИХ
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-4260.III.2.8.2013.13Ключові слова:
новонароджений, гіпоксія, асфіксія, реанімація, кисень, повітря, гіпероксіяАнотація
В кінці минулого десятиліття відбулося якісне
переосмислення накопичених на той час даних щодо застосування кисню в процесі первинної реанімації новонароджених. Відомий феномен т.зв. кисневого парадоксу, коли застосування кисню на фоні гіпоксії у живих
організмів, що не можуть жити без кисню, викликає
оксидативний стрес та провокує ушкодження тканин,
на додаток до тих, які викликані гіпоксією. Оксидативний стрес співвідноситься з запаленням, ростом клітин, їх проліферацією та диференціацією. Гіпероксія
викликає ураження легень, пригнічує альвеоляризацію і
ріст легень, здійснює шкідливий вплив на незрілу нервову систему. Мета-аналіз 10 рандомізованих і квазі-рандомізованих клінічних досліджень засвідчив зниження
летальності доношених новонароджених у випадку початку реанімаційних заходів з використання повітря у
порівнянні з використанням 100% кисню. У 2010 р було
прийнято міжнародний консенсус з неонатальної реанімації з рекомендаціями застосовувати повітря, а
не 100% кисень, у якості початкового реанімаційного
газу. Дані щодо реанімації недоношених немовлят дещо
обмежені. Застосування повітря, як початкового газу,
може бути недостатнім для досягнення бажаної оксигенації, тоді як 100% кисень викликає надмірну оксигенацію. В процесі реанімаційних заходів як доношених,
так і недоношених новонароджених рекомендується
титрація концентрації кисню в киснево-повітряній
суміші, орієнтуючись на цільові показники сатурації.
Посилання
.1 Pro zatverdzhennia klinichnoho Protokolu z pervynnoi reanimatsii ta pisliareanimatsiinoi dopomohy novonarodzhenym [On approval of the Clinical Protocol on primary resuscitation and post-resuscitation care for newborns]. Nakaz MOZ Ukrainy vid 08.06.2007r. № 312 [Internet]. Kyiv: MOZ Ukrainy; 2007 [tsytovano 2013 Sich 12]. Dostupno: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0312282-07#Text (in Ukrainian).
.2 Tin W, Wariyar U. Giving small babies oxygen: 50 years of uncertainty. Semin Neonatol. 2002;7(5):361-7. doi: 10.1053/siny.2002.0130.
.3 de Jonge E, Peelen L, Keijzers PJ, Joore H, de Lange D, van der Voort PH, et al. Association between administered oxygen, arterial partial oxygen pressure and mortality in mechanically ventilated intensive care unit patients. Crit Care [Internet]. 2008[cited 2013 Feb 7];12(6):R156. Available from: https://ccforum.biomedcentral.com/articles/10.1186/cc7150 doi: 10.1186/cc7150.
.4 Wilborn AM, Evers LB, Canada AT. Oxygen toxicity to the developing lung of the mouse: role of reactive oxygen species. Pediatr Res. 1996;40(2):225-32. doi: 10.1203/00006450-199608000-00007.
.5 Konsavage W, Zhang L, Vary T, Shenberger JS. Hyperoxia inhibits protein synthesis and increases eIF2α phosphorylation in the newborn rat lung. Am J Physiol Lung Cell Mol Physiol. 2010;298(5):L678-86. doi: 10.1152/ajplung.00262.2009.
.6 Felderhoff-Mueser U, Bittigau P, Sifringer M, Jarosz B, Korobowicz E, Mahler L, et al. Oxygen causes cell death in the developing brain. Neurobiol Dis. 2004;17(2):273-82. doi: 10.1016/j.nbd.2004.07.019.
.7 Wright CJ, Dennery PA. Manipulation of gene expression by oxygen: a primer from bedside to bench. Pediatr Res. 2009;66(1):3-10. doi: 10.1203/PDR.0b013e3181a2c184.
.8 Koch JD, Miles DK, Gilley JA, Yang CP, Kernie SG. Brief exposure to hyperoxia depletes the glial progenitor pool and impairs functional recovery after hypoxic-ischemic brain injury. J Cereb Blood Flow Metab. 2008;28(7):1294-306. doi: 10.1038/jcbfm.2008.15.
.9 Andresen JH, Løberg EM, Wright M, Goverud IL, Stray-Pedersen B, Saugstad OD. Nicotine affects the expression of brain-derived neurotrophic factor mRNA and protein in the hippocampus of hypoxic newborn piglets. J Perinat Med. 2009;37(5):553-60. doi: 10.1515/JPM.2009.081.
.10 Sejersted Y, Aasland AL, Bjørås M, Eide L, Saugstad OD. Accumulation of 8-oxoguanine in liver DNA during hyperoxic resuscitation of newborn mice. Pediatr Res. 2009;66(5):533-8. doi: 10.1203/PDR.0b013e3181ba1a42.
.11 Solberg R, Andresen JH, Pettersen S, Wright MS, Munkeby BH, Charrat E, et al. Resuscitation of hypoxic newborn piglets with supplementary oxygen induces dose-dependent increase in matrix metalloproteinase-activity and down-regulates vital genes. Pediatr Res. 2010;67(3):250-6. doi: 10.1203/PDR.0b013e3181cde843.
.12 Klinger G, Beyene J, Shah P, Perlman M. Do hyperoxaemia and hypocapnia add to the risk of brain injury after intrapartum asphyxia? Arch Dis Child Fetal Neonatal Ed. 2005;90(1):F49-52. doi: 10.1136/adc.2003.048785.
.13 Naumburg E, Bellocco R, Cnattingius S, Jonzon A, Ekbom A. Supplementary oxygen and risk of childhood lymphatic leukaemia. Acta Paediatr. 2002;91(12):1328-33. doi: 10.1080/08035250216105.
.14 Spector LG, Klebanoff MA, Feusner JH, Georgieff MK, Ross JA. Childhood cancer following neonatal oxygen supplementation. J Pediatr. 2005;147(1):27-31. doi: 10.1016/j.jpeds.2005.03.008.
.15 Tan A, Schulze AA, O'Donnell CPF, Davis PG. Air versus oxygen for resuscitation of infants at birth. Cochrane Database of Systematic Reviews [Internte]. 2005[cited 2013 Feb 7];2:CD002273. Available from: https://www.cochranelibrary.com/es/cdsr/doi/10.1002/14651858.CD002273.pub2/media/CDSR/CD002273/CD002273_standard.pdf/es
.16 Saugstad OD, Ramji S, Soll RF, Vento M. Resuscitation of newborn infants with 21% or 100% oxygen: an updated systematic review and meta-analysis. Neonatology. 2008;94(3):176-82. doi: 10.1159/000143397.
.17 Perlman JM, Wyllie J, Kattwinkel J, Atkins DL, Chameides L, Goldsmith JP, et al. Part 11: Neonatal resuscitation: 2010 International Consensus on Cardiopulmonary Resuscitation and Emergency Cardiovascular Care Science With Treatment Recommendations. Circulation. 2010;122(16 Suppl 2):S516-38. doi: 10.1161/CIRCULATIONAHA.110.971127.
.18 Hansmann G. Neonatal resuscitation on air: it is time to turn down the oxygen tanks [corrected]. Lancet. 2004;364(9442):1293-4. doi: 10.1016/S0140-6736(04)17203-6.
.19 Davis PG, Tan A, O'Donnell CP, Schulze A. Resuscitation of newborn infants with 100% oxygen or air: a systematic review and meta-analysis. Lancet. 2004;364(9442):1329-33. doi: 10.1016/S0140-6736(04)17189-4.
.20 Vento M, Cheung PY, Aguar M. The first golden minutes of the extremely-low-gestational-age neonate: a gentle approach. Neonatology. 2009;95(4):286-98. doi: 10.1159/000178770.
.21 Escrig R, Arruza L, Izquierdo I, Villar G, Sáenz P, Gimeno A, Moro M, Vento M. Achievement of targeted saturation values in extremely low gestational age neonates resuscitated with low or high oxygen concentrations: a prospective, randomized trial. Pediatrics. 2008;121(5):875-81. doi: 10.1542/peds.2007-1984.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Критерії авторського права, форми участі та авторства
Кожен автор повинен був взяти участь в роботі, щоб взяти на себе відповідальність за відповідні частини змісту статті. Один або кілька авторів повинні нести відповідальність в цілому за поданий для публікації матеріал - від моменту подачі до публікації статті. Авторитарний кредит повинен грунтуватися на наступному:
- істотність частини вклада в концепцію і дизайн, отри-мання даних або в аналіз і інтерпретацію результатів дослідження;
- написання статті або критичний розгляд важливості її інтелектуального змісту;
- остаточне твердження версії статті для публікації.
Автори також повинні підтвердити, що рукопис є дійсним викладенням матеріалів роботи і що ні цей рукопис, ні інші, які мають по суті аналогічний контент під їх авторством, не були опубліковані та не розглядаються для публікації в інших виданнях.
Автори рукописів, що повідомляють вихідні дані або систематичні огляди, повинні надавати доступ до заяви даних щонайменше від одного автора, частіше основного. Якщо потрібно, автори повинні бути готові надати дані і повинні бути готові в повній мірі співпрацювати в отриманні та наданні даних, на підставі яких проводиться оцінка та рецензування рукописи редактором / членами редколегії журналу.
Роль відповідального учасника.
Основний автор (або призначений відповідальний автор) буде виступати від імені всіх співавторів статті в якості основного кореспондента при листуванні з редакцією під час процесу її подання та розгляду. Якщо рукопис буде прийнята, відповідальний автор перегляне відредагований машинописний текст і зауваження рецензентів, прийме остаточне рішення щодо корекції і можливості публікації представленої рукописи в засобах масової інформації, федеральних агентствах і базах даних. Він також буде ідентифікований як відповідальний автор в опублікованій статті. Відповідальний автор несе відповідальність за подтверждленіе остаточного варіанта рукопису. Відповідальний автор несе також відповідальність за те, щоб інформація про конфлікти інтересів, була точною, актуальною і відповідала даним, наданим кожним співавтором.Відповідальний автор повинен підписати форму авторства, що підтверджує, що всі особи, які внесли істотний внесок, ідентифіковані як автори і що отримано письмовий дозвіл від кожного учасника щодо публікації представленої рукописи.
